Публікації

“Український тиждень” про міжнародну конференцію «Нова європейська політика: від слів до дій».Конференція, організована Інститутом світової політики зібрала експертів із кращих аналітичних центрів Європи – Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House, Польського інституту міжнародних відносин (PISM), Європейської ради міжнародних відносин (ECFR), Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Німецького інституту міжнародних та безпекових студій (SWP) та ін.. Сфера їхніх досліджень різниться, проте так чи інакше стосується нашого регіону, тому було цікаво не лише слухати спікерів під час панелей, але й спілкуватися із експертами у перервах.\
Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Андрій Дещиця мав слово першим. І невипадково, адже саме 15 травня набуло чинності положення Угоди про асоціацію, згідно з яким товари з України можуть постачатися на європейський ринок без мита. А це досягнення так чи інакше належить його команді.

За словами Дещиці ,великим досягненням для нього також була поїздка української урядової делегації до Брюсселя 13 травня за участі українських міністрів та комісарів від ЄС – такий захід за словами відбувався вперше і був показовим. Крім того, міністри змогли налагодити безпосередні контакти із комісарами.

Дещиця зауважив, що до кінця 2014 року може завершитися процедура візової лібералізації, про що ширше говорили під час панелі, яка була цьому спеціально присвячена. Під час обговорення чи не найбільше уваги приділяли саме питанню зовнішньої загрози. «Нам потрібна єдність та рішучість ЄС, бо лише з нашими європейськими партнерами ми можемо зупинити зовнішню загрозу», – заявив в.о. міністра. Він також наголосив на тому, що в теперішньої влади на відміну від попередніх немає «або-або варіантів». «Ми визначили свій напрям – це членство у ЄС», – наголосив він.

Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що у нинішній ситуації всі країни ЄС вживають «дуже активних заходів», аби знайти рішення проблемі зовнішньої загрози. За його словами ЄС «безпрецедентно» активне саме зараз.

Що ж до засобів, то він також зауважив: «Санкції – самі по собі це не ціль, це засіб».

Аналітик Ендрю Вілсон підкреслив, що проблема на сході України є справді вагомою, але потрібно наголошувати на тому, що це проблема лише одного регіону і це не повинно стримувати інші регіони країни від повноцінного розвитку разом із вирішенням проблеми цього регіону.

Крім того, позиція більшості експертів різнилася від офіційної європейської. В той час як Ян Томбінський говорив про єдність країн ЄС у зв’язку із зовнішньою загрозою, то Ендрю Вілсон, який виступав у першій панелі мав радикально іншу думку: «Єдності нема». До цієї версії схилялися і інші експерти, присутні на заході, зокрема Родерік Паркс із PISM в коментарі Тиждень.ua сказав, що цілком поділяє радше думку Вілсона, а ніж Томбінського.

Заступник директора Центру ім. Разумкова Валерій Чалий говорив про те, що теперішня ситуація – це виклик безпеці всієї Європи. «Україна допомагає ЄС налагодити надійну трансатлантичну співпрацю», – додав він. Теперішня ситуація, за словами експерта, виглядає дещо парадоксальною щодо громадської думки: «56% погоджуються, що йде війна між Україною та Росією. При тому 60% говорять, що росіяни – дружній до України народ». На думку Чалого, такі цифри і насторожують і дають надію, що ще не вдалося розділити Європу.

Він назвав також нагальні проблеми, які потребують вирішення для ефективного просування у європейському напрямку. «У нас немає інституційного механізму, який би працював з європейськими партнерами», – говорить Чалий. За його словами європейські партнери не мають, з ким працювати, коли приїжджають в Україну.

Він також наголосив про інформаційну кампанію Росії, яка за його словами є не лише антиукраїнською, але й антиєвропейською. Це мало б стимулювати боротися з дезінформацією з боку РФ не лише Україну, але й Росію.

За його словами, більше ніж удвічі зросла підтримка НАТО із 16% до 37%. Різко впала підтримка Митного Союзу , проте майже не зросла підтримка ЄС. За словами Чалого, ця проблема потребує вирішення шляхом заохочування та ефективної кампанії на підтримку ЄС, поки є таке вікно можливостей.

Під час конференції говорили також і про страхи українського бізнесу та про готовність до входження до зони вільної торгівлі із ЄС.

Президент Європейської бізнес асоціації Томаш Фіала намагався переконувати економічними показниками, чому варто рухатися у напрямку до ЄС: це найбільший ринок, привабливі інвестиції.

Віце-президент зі стратегічного розвитку Американської торгівельної палати говорив про необхідність переформатування механізмів співпраці уряду та бізнесу, аби перший не намагався повністю регулювати бізнес. «Нам треба разом перезбирати двигун нашого уряду з перепон на співпрацю», – зауважив він.

Доволі дискусійною видалася панель про візову лібералізацію та можливість безвізового режиму. Заступник міністра закордонних справ Андрій Олефіров побажав Україні такого подарунка на День Незалежності, проте припустив, що більш реалістично очікувати його на Новий рік. За словами ж заступниці голови Державної міграційної служби Тетяни Нікітіної саме тоді варто чекати і біометричних паспортів, які необхідні для безвізового в’їзду до ЄС. Вона також додала, що перехід буде поступовим, а теперішні паспорти діятимуть до закінчення їхнього терміну дії. Крім того, люди, які з певних релігійних поглядів не хотітимуть подавати свої біометричні дані (відбитки пальців рук), зможуть отримати звичайний документ.

Експерт румунського Центру європейської політики Крістіан Ґінея у розмові із Тиждень.ua пізніше зауважив, що Молдова, яка з 2014 має безвізовий режим із ЄС переживала схожі дискусії щодо біометричних паспортів. Проте попри протести Молдовської православної церкви Московського патріархату, їм вдалося завершити цей процес.

За словами першого заступника міністра юстиції України Тетяни Ємельянової , 7-го травня було завершено перший етап підготовки безвізового режиму.

В цілому обговорення залишило враження, що нинішня влада говорить однією мовою з експертами. Хоча, те, що більшість представників громадянського суспільства після Майдану залишилися у своїй ролі, а не стали частиною виконавчої влади, залишає поле для критики. Середня ланка керівництва, яка безпосередньо причетна до проведення реформ, залишається без змін. Що ж до представників ЄС та міжнародних експертів, то підсумок з їхнього боку, здається, один. Нова європейська політика потрібна не лише Україні, але й в цілому ЄС, особливо, у сфері безпеки.