Новини

Інститут світової політики провів 19 вересня у місті Запоріжжя чергове засідання Стратегічного дискусійного клубу «Сильна Україна: як гарантувати безпеку?».Участь у заході взяли провідні експерти, дипломати країн-членів ЄС та журналісти зі всієї України. Зокрема, із Києва до Запоріжжя завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм, представник посольства Королівства Норвегії в Україні Сігбйорн Літланд, асоційований експерт Інституту розвитку та соціальних ініціатив “Viitorul” (IDIS) в Кишиневі Леонід Літра, науковий директор Школи політичної аналітики, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань та експерти ІСП – директор Альона Гетьманчук та перший заступник директора Сергій Солодкий. На запрошення ІСП до Запоріжжя спеціально приїхав литовський політичний оглядач Рімвидас Валатка. \
Разом з місцевими експертами, громадськими активістами та журналістами вони обговорили найголовніші питання національної безпеки України, від вирішення яких сьогодні залежить її стратегічний розвиток та навіть існування.

{5}
Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук
{6}
Представник Посольства Королівства Норвегії в Україні Сігбйорн Літланд та перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий
{7}
Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм

Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Вольф Дітрих Хайм зауважив, що нейтралітет Австрії не означає політичний нейтралітет відносно того, що відбувається всередині і зовні країни. Історично так склалось, що Австрія у 1950-х роках обрала нейтралітет як інструмент збереження цілісності країни. Тоді політика нейтралітету розглядалась як унікальний фактор, що дозволив нам повернути суверенітет і зберегти цілісність країни. Утім, нейтралітет не означає політичний нейтралітет відносно того, що відбувається всередині і ззовні Австрії», – заявив посол Австрії.
Дипломат визнав, що більшість австрійців і громадян інших країн уважають Австрію більш нейтральною країною, ніж інші. Проте, за його словами, Австрія як член ЄС діє у повній відповідності з загальною зовнішньою політикою і політикою безпеки Європейського Союзу.
“Нейтральні країни, у тому числі Швейцарія і Австрія, мають у своєму розпорядженні регулярні збройні сили, які,у випадку вторгнення можуть надати спротив агресору. Також важливо пам’ятати, що коли Австрія вступила до Європейського Союзу, вона зробила відповідні зміни до своєї Конституції, тому, коли мова йде про зовнішню політику ЄС, це стосується й ситуації навколо України, ми не нейтральні», – заявив посол Хайм.

{8}
Науковий директор Школи політичної аналітики Олексій Гарань

Політолог Олексій Гарань припустив, що президент Росії Володимир Путін може почати наступ з метою зірвати парламентські вибори в Україні. Політолог наголосив, що голосування 26 жовтня – єдиний шлях позбутися «п’ятої колони» Путіна в українському парламенті.
«Сьогодні цілком очевидно, що новий парламент буде кращим, незважаючи на всі одіозні фігури, які можуть до нього потрапити. У ньому буде створено, умовно кажучи, проєвропейська більшість. Тому я дуже боюся, що саме напередодні виборів Путін може почати наступ, метою якого є зірвати ці вибори», – заявив Гарань.
Разом з тим Гарань зазначив, що воєнна ситуація зараз складається не на нашу користь, і керівництву країни варто було чітко назвати причини прийняття законів про особливий статус Донбасу: «Путін погрожував нам війною».
Також політолог закликав до зваженості та неупередженої оцінки становища.
«Критикувати владу можна і треба, але робити це потрібно конкретно і по ділу. Треба розуміти як це може бути використано», – заявив Гарань.

{9}
Асоційований експерт Інституту розвитку та соціальних ініціатив “Viitorul” (IDIS) в Кишиневі Леонід Літра та литовський політичний оглядач Рімвидас Валатка

Відомий литовський політичний оглядач Рімвидас Валатка заявив, що сьогодні тренери України – НАТО і Європейський союз – не те, щоб відкрито грають проти, але й не на її користь. Експерт підкреслив, що Україна зараз знаходиться у доволі вразливому становищі, оскільки Путін вмить може перекреслити всі її досягнення. До того ж західні союзники України не надають їй належної підтримки і відмовляються називати речі своїми іменами.
“Тренера України, у ролі яких можна уявити НАТО і ЄС, не те, щоб відкрито грають проти, але й не на користь їй. Чесно кажучи, сьогодні від України залежить не так багато. Умовно кажучи, від Путіна залежить 70%, від Заходу – 20%, а від України – усього лише 10%”, – зазначив Валатка.
Роздумуючи про необхідні дії у цій ситуації, литовський експерт виокремив п’ять головних пунктів:
– спрямувати усі західні фінансові засоби на ускладнення життя путінської Росії;
– переконати німецьких політиків зняти «рожеві окуляри» у поглядах на Росію;
– переконати Францію та інші країни, що ведення цивілізованого діалогу з Росією було неможливим «ні за царя Івана Грозного, ні за царя Володимира Володимировича»;
– члени НАТО мають подвоїти свої витрати на обороний сектор;
– необхідно чітко називати агресію агресією, агресора – агресором, а також визнати, що на території України вже йде війна (до того ж Путін «вважає, що він воює з усім Заходом»)
У цьому контексті Валатка відзначив, що Путін вже зараз має «таємних союзників» в ЄС: «Навіть якщо ми переконаємо Німеччину та інших союзників, що будемо робити з Угорщиною? Що буде, коли до ЄС приєднається Сербія?».

У свою чергу, Леонід Літра наголосив, що Україна має активно проводити реформи, особливо ті, що стосуються боротьби з корупцією. Не потрібно очікувати миттєвих результатів, це довгий та важкий процес. У Румунії, наприклад, він почався у 2004 році, а його результати помітні лише зараз.
«Україна добре бігає стометрівки, але погано бігає марафон», – вважає Літра.
Експерт порівняв нинішню ситуацію з подіями 2005 року, коли після перемоги Помаранчевої революції, реформи, як такі, в Україні не були реалізовані. Після повалення диктатури Януковича, на думку Літри, проблема України полягає у браку справжніх реформ.
Разом з тим, експерт зазначив, що неможливо встановити безпеку якимось одним методом – для цього потрібен комплекс заходів. Одним з них експерт вважає медіа, які формують ставлення до ЄС та НАТО.
«З 19 критеріїв, серед яких були такі, як боротьба з корупцією, рівень бідності та безробіття, чесніть судів, умови для введення бізнесу та ін.. лише один, на думку жителів Молдови, був на користь Митного союзу – там нижчі ціни. Але не зважаючи на це, населення Молдови все ж надає перевагу МС. Це роль медіа. Людина сприймає дві реальності, які конфліктують між собою», – говорить Літра.

{13}
{10}
На початку заходу експерти ІСП провели неформальне опитування «Почути Запоріжжя». Майже сотня запоріжців висловили власну думку, щодо того як Україні гарантувати свою безпеку. Результати стали несподіванкою: 43% учасників проголосували за членство в НАТО, 26% за статус союзника зі США, 21% за нейтралітет, і ще 10% вказали як свій варіант “повернення до ядерного статусу”. Жоден учасник не обрав опцію “членство в ОДКБ”
{11}
{12}
Публічна дискусія «Сильна Україна: як гарантувати безпеку?» була організована в рамках проекту Інституту світової політики “Стратегічний дискусійний клуб у регіонах України” за підтримки уряду Норвегії, міжнародної організації «Інтерньюз» та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Цей проект є продовженням успішного проекту ІСП, під час якого минулого року у Києві відбулося шість засідань СДК. Драматичні події 2014 року підтвердили необхідність продовження змістовних регулярних публічних дискусій щодо питань національної безпеки України, зокрема із більш широким залученням регіональних експертів. Всього заплановано шість регіональних дискусій, і Запоріжжя стало другим містом, де відбулося подібне засідання.

Перший регіональний Стратегічний дискусійний клуб був проведений у Харкові 26 червня ц.р. за участі відомого політичного оглядача Гжегожа Громадські (Польща). Фоторепортаж із Стратегічного дискусійного клубу у Харкові можна переглянути тут.