Новини

Коментар Альони Гетьманчук, директорки ІСП, газеті “День” щодо заяв Дональда Трампа, який ставить під сумнів існування НАТО і перекидає проблему України на союзників.Оригінал публікації «Традиційна риторика ізоляціоністів»\
На відміну від інших питань, у питанні України Трамп зберігає принаймні якусь послідовність. Вже вдруге поспіль він заявляє про те, що Україною має опікуватись Європа, а саме – Німеччина, а не Сполучені Штати. Маю визнати, що такий підхід – не є маргінальним у Сполучених Штатах. Трамп просто наважується його озвучувати більш чітко, ніж інші політики. Де-факто формула “Україною має займатись Європа” почала наповнюватися практичним змістом з того моменту, коли Адміністрація Обами фактично делегувала Німеччині вирішення конфлікту між Росією та Україною. Вже сьогодні з деяких питань американські партнери радять українським спочатку погодити це питання з Німеччиною.

Отже, Трамп тут не є новатором, і сенсаційності в тому, що США вважають, що Україною мають опікуватись країни ЄС, немає. Як в принципі і в тому, що Україна не становить такої важливості для США, як для ЄС. Заява Трампа з приводу лідируючої роді США в НАТО, то тут теж з певного часу спостерігається тренд, який зауважили інші союзники США по НАТО: американці проявляють менше інтересу та менше активності в рамках Альянсу, ніж раніше. Не секретом є і той факт, що в США давно незадоволені, наскільки несерйозно європейські союзники ставляться до свого внеску в альянс, і, зокрема, власних витрат на оборону, які лише в окремих країнах-членах сягали необхідні за вимогами НАТО 2%.

Очевидно, що європейські союзники НАТО давно мали б взяти більше відповідальності за власну безпеку, визнавши, що “геополітичні канікули”, на яких вони перебували десятиріччями завдяки США, для них закінчились. Заява Трампа лише підкреслює рівень роздратування, який панує в багатьох колах за океаном, легковажністю європейських союзників до свого внеску в трансатлантичну безпеку. Що стосується радників Трампа, імена яких він нарешті озвучив, то вони явно не належать до зірок зовнішньополітичного істеблішменту Республіканської партії, як, власне, і заяви самого Трампа суперечать позиціям республіканського істеблішменту. В основному вони є фахівцями з енергетичних питань та Близького Сходу.

У контексті нашого регіону, показовим є ім’я Картера Пейджа, колишньго виконавчого директора Меріл Лінч, відомого своєю критикою занадто активної, на його погляд, ролі США в Україні і закликами припинити антагоністську політику США щодо Росії. Очевидно, він буде активно промотувати чергове перезавантаження США з Росією.

У будь-якому випадку стає все більш очевидно, що обрання Трампа президентом буде дуже поганою новиною для України і матиме дуже негативний вплив на українсько-американські відносини, навіть якщо частина його нинішніх заяв – передвиборна риторика.