Новини

Інститут світової політики 28-го квітня організовував Медіа-клуб на тему: «Безвізовий режим з ЄС: коли Україна наздожене Молдову?».Цю дату обрано не випадково. Починаючи з 28 квітня, громадяни Молдови отримають змогу подорожувати у 26 європейських країн без оформлення віз. Під час Медіа-клубу учасники обговорили кроки, які необхідно зробити Києву для введення безвізового режиму між Україною та ЄС з 1 січня 2015 року. Участь у Медіа-клубі взяли заступник Міністра закордонних справ України Андрій Олефіров, старший аналітик Інституту світової політики Леонід Літра та голова ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко. Модератором дискусії виступила директор ІСП Альона Гетьманчук.
{11}
{4}
Заступник Міністра закордонних справ України Андрій Олефіров
Заступник міністра закордонних справ Андрій Олефіров пояснив, що для виконання Плану дій з лібералізації візового режиму з Євросоюзом Верховна Рада повинна ухвалити у цілому чотири законопроекти. Після цього Київ зможе перейти до другої фази Плану дій – імплементаційної.
«Україна зробила великий прогрес (з початку цього року), але, на жаль, ми поки що не вийшли на другу стадію. Декілька документів мають бути ухвалені у другому читанні і в цілому. Я зараз абсолютно оптимістично дивлюся на те, що у травні ми зможемо перейти до імплементаційної фази. Чи можемо ми завершити імплементаційну фазу до кінця року? Зможемо навіть швидше, якщо буде для цього бажання», – наголосив Олефіров.
«Насправді завдання, які стояли перед Молдовою, і тими, що стоять сьогодні перед нами, не є новими. Свого часу балканські країни успішно пройшли цей шлях, і тепер мають безвізовий режим з країнами Шенгенської зони», – пояснив Олефіров.
Посилаючись на досвід балканських країн та Молдови, заступник міністр припустив, що другий етап Плану дій буде простішим, оскільки імплементація такого режиму залежатиме лише від однієї гілки влади – виконавчої. Найбільш важливим у другій фазі, за його словами, є початок видачі громадянам біометричних паспортів.
“Не знаю, скільки коштуватиме цей документ. Для нас найважливіше, щоб він був якомога дешевшим і видавався якомога швидше”, – відзначає А. Олефіров.

Він також наголосив на тому, що впровадження необхідних реформ є важливим не лише з точки зору отримання безвізового режиму з ЄС. “Ми не зацікавлені в тому, щоб нам просто так завтра надали безвізовий режим. Адже в такому випадку не буде необхідних реформ – не покращуватиметься ситуація з охороною кордонів, боротьбою з корупцією тощо. Тому, як не дивно це виглядає, я б не хотів завтра отримати безвізовий режим з ЄС. Адже йдеться не про виконання критеріїв заради критеріїв, а про справжні зміни”, – наголосив представник МЗС.

Пан Олефіров також розповів, що профільні міністерства, Державна прикордонна служба та Державна міграційна служба уже займаються підготовкою до виконання завдань у рамках імплементаційної фази, а не просто чекають на ухвалення законодавства.
Загалом, він вважає цілком реальним до кінця року виконати всі умови для введення безвізового режиму з країнами ЄС. «Звичайно ж, це реально, і прикладом цього є Молдова, яка почала переговори пізніше, але досягла мети раніше нас», – заявив заступник голови МЗС.

{6}
Cтарший аналітик Інституту світової політики Леонід Літра
Аналітик ІСП Леонід Літра розповів, що хоча Молдова розпочала безвізовий діалог пізніше України, там уже відчули переваги «Європи без кордонів».

«Безвізовий режим є тим елементом, завдяки якому кожен громадянин може відчути європейську інтеграцію на собі», – заявив аналітик.

За його словами, до сих пір в України не було справжнього бажання добитися безвізового режиму.
Разом з тим, Літра закликав не очікувати вирішення усіх проблем завдяки проведенню зазначених реформ. Зокрема не варто думати, що після завершення другої фази в країні буде повністю викорінено корупцію.
“Найважливіше, щоб держава довела, що вона має системний механізм боротьби з корупцією”, – підкреслив він.
{1}
{5}
Голова ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко
У свою чергу голова ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко запевнила, що громадянське суспільство готове підтримати владу для того, щоб пришвидшити темп проведення необхідних реформ.

«На жаль, ми справді втратили багато часу. Україна вже четвертий рік виконує законодавчу фазу. Причина цього уповільненого руху очевидна – режим Януковича не був зацікавлений у тому, щоб здійснювати реформи. Адже йдеться про модернізацію дуже важливих суспільно значущих напрямків державної політики, які пов’язані з такими чутливими питаннями, як боротьба з корупцією, протидія дискримінації, реформа ідентифікаційних документів, управління міграцією та кордонами», – пояснила Сушко.

За її словами, влада лише імітувала виконання цих завдань. Однак, підкреслила Сушко, характерною рисою української ситуації є те, що представники громадськості уважно відслідковували кожен рух, який здійснювала влада у цій сфері.

Пані Сушко попередила ЗМІ та громадськість, що не потрібно «формувати завищені очікування» щодо скасування віз із країнами ЄС. «Потрібно також враховувати час, який знадобиться європейським інституціям для ухвалення цього рішення. Враховуючи складність процесу, ми схильні говорити, що сподіватися на добру звістку ми можемо наступного року», – заявила Сушко.

Експерт назвала позитивним сигналом те, що органи влади здійснюють «паралельний, синхронний рух щодо виконання завдань у рамках законодавчої та імплементаційної фаз». Від імені громадянського суспільства, пані Сушко закликала пришвидшити цей процес, для якого вже є необхідний фундамент. Зокрема, вона згадала про необіхдінсть почати видавати біометричні паспорти. Тим часом громадянам експерт порадила максимально використовувати наявні інструменти, передбачені в Угоді про спрощення візового режиму.
{12}
Наразі ні експерти, ні представники влади не беруться прогнозувати точної дати введення безвізового режиму з країнами ЄС.
Заступник міністра закликав ЗМІ не акцентувати увагу пересічних громадян на певних термінах. «Коли почнуть видавати біометричні паспорти, тоді я буду знати, що залишилося дуже мало часу. Тільки тоді можна буде говорити про якісь реалістичні терміни», – підкреслив Олефіров.
{7}
Медіа-клуб був організований у рамках проекту ІСП “Нова європейська політика”. Ініціатива ІСП здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.