Новини

b-00005852-a-00001060
Дискусія: «Чи чекає Південний Схід доля Придністров’я?»

11:08 14-5-2014

Інститут світової політики провів 14 травня експертну дискусію щодо загрози повторення на Південному Сході України придністровського сценарію, у рамках якої була презентована аналітична записка: «Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту».{8}У дискусії взяли участь:
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики;
Корнел Чуря, експерт Інституту розвитку і соціальних ініціатив “Viitorul” (Республіка Молдова);
Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики.
Текст: ВВС Україна
Придністров’я є постійним джерелом напруження і небезпеки для Молдови, воно також є ідеальним ґрунтом для цілої низки економічних злочинів.
“Уявіть, що газова труба проходить через Донецьку область, і що там пропадає газ на 4 млрд доларів, а рахунок за це Росія виставляє Україні”, – наводить один із прикладів “незручностей” експерт Інституту світової політики Леонід Літра. При цьому він додає, що навіть у Придністров’ї, яке всі ці роки отримує серйозні грошові вливання від Росії, вже починають “розуміти головою”, що вигідніше торгувати із Європою.
{3}
Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики
Нині у відносинах Молдови і Придністров’я настає один із “моментів істини”. Від кінця квітня громадяни Молдови, які мають біометричні паспорти, вже можуть їздити до ЄС без віз. А восени цього року, як очікується, ЄС та Молдова підпишуть Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. Її парафували на саміті “Східного партнерства” у Вільнюсі, який для України завершився фіаско після відмови президента Януковича підписувати Угоду про асоціацію з ЄС.
“Наразі незрозуміло, як вони (керівництво Придністров’я – Ред.) зреагують на це”, – каже експерт молдовського Інституту розвитку та соціальних ініціатив Vitorul Корнел Чуря. Утім, зараз, як додає експерт, “є відчуття, що вони утримуються від розхитування ситуації”. При цьому переговорний процес щодо Угоди саме через існування на території Молдови такого утворення як Придністров’я для Кишинева був нелегким, а рішення, запропоновані ЄС, і досі дещо “дратують” молдован.
“ЄС вирішив піти шляхом поступового і добровільного залучення Придністров’я, і воно може долучитися до угоди тоді, коли буде готове. До 2016 року Придністров’я користуватиметься старим режимом торговельних преференцій, тоді як Молдова працюватиме вже за більш жорстким режимом і буде зобов’язана здійснити низку реформ. Питання полягає у тому, а що відбудеться, якщо Тирасполь взагалі не захоче цього? І відповіді на це немає не тільки у Кишиневі, але й у Брюсселі”, – каже Корнел Чуря, і визнає, що такий “спеціальний режим” для Придністров’я з боку ЄС означає, фактично, економічне визнання цієї території, хоч про політичне визнання зовсім не йдеться.
Водночас, наголошує молдовський експерт, у Кишиневі дуже добре усвідомлюють, які шанси дає Молдові угода із ЄС, а відтак, там згодні “проковтнути” те, що здається трохи несправедливою “позитивною дискримінацією” з боку Брюсселя на користь Придністров’я.
{5}
{6}
Корнел Чуря, експерт Інституту розвитку і соціальних ініціатив “Viitorul”
Певного оптимізму у цьому питанні додає те, як поводять себе мешканці Придністров’я після отримання Молдовою безвізового режиму із ЄС, “голосуючи” ногами. Як каже Леонід Літра, близько 60% мешканців Придністров’я вже мають молдовські паспорти. Але з часу запровадження безвізового режиму з ЄС, каже експерт, кількість тих, хто бажає відновити своє молдовське громадянство, зросла у 3 рази.
“Це можна розглядати як елемент застосування “м’якої сили” з боку ЄС, якій вже не може протидіяти адміністрація Тирасполя”, – каже Леонід Літра, наголошуючи водночас, що і Росія розширила застосування своєї “м’якої сили”, вкладаючи додаткові кошти у соціальні програми на території Придністров’я. Втім, зрозуміло, що ці проекти ґрунтуються не на розвитку економіки регіону, а виключно на добрій волі Росії і можуть бути у будь-який момент припинені.
Загалом, як каже Корнел Чуря, ситуацію із Придністров’ям у Молдові та східними областями в Україні цілком можна порівнювати, з тією лише різницею, що Кишинів живе “із цією проблемою вже понад 20 років”.
“Ми вже якось звикли. Ми навіть називаємо цю ситуацію “ненормальна нормальність”, – каже молдовський експерт, і додає, що жодній країні не побажає жити із такою проблемою як частина території із невизначеним статусом, а тому закликає українців вирішувати свою проблему якомога швидше і рішучіше, залучаючи до розв’язання конфлікту якомога більше сторін.
{1}
Аналітична записка: «Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту» була підготовлена спільно експертами Інституту світової політики та Інституту розвитку і соціальних ініціатив (IDIS) “Viitorul”. Корнел Чуря, Альона Гетьманчук, Леонід Літра та Едуард Тугуі проаналізували роль і еволюцію миротворчої місії в Придністров’ї з часу її створення та розглянули декілька можливих сценаріїв її реформування в контексті подій в Україні та їх впливу на Молдову.
{4}
29 квітня у Кишиневі аналітична записка була представлена молдавським експертам та журналістам. Найближчим часом відбудеться також презентації у Брюсселі.
{2}
{7}
З повним текстом аналітичної записки українською мовою можна ознайомитись тут, а англійською тут
Проект реалізовується за підтримки Фонду Регіонального Співробітництва Чорного моря «Black Sea Trust» – проекту Фонду Маршалла (США).