Новини

Інститут світової політики провів 16 квітня 2014 року в Донецьку публічну дискусію на тему: «Успішна Україна: з чого слід починати?».З Києва до Донецька на запрошення Інституту світової політики завітали Посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат, Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм, Посол Норвегії в Україні Йон Ельведал Фредріксен, виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк, член правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда та експерти Інституту світової політики – голова Наглядової Ради ІСП Віктор Шлінчак, директор ІСП Альона Гетьманчук та перший заступник директора Сергій Солодкий.До участі в дискусії були запрошені регіональні експерти, громадські активісти, журналісти та студенти.
Учасники обговорили першочергові кроки, які необхідно зробити українській владі у контексті практичної європеїзації України. Це зокрема: антикорупційна політика, реформування судової системи, правоохоронних органів, прокуратури та ін.
{6}
{7}
Зі вступним словом до учасників звернувся голова Наглядової Ради ІСП Віктор Шлінчак
{5}
Посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат
Посол Швеції Андреас фон Бекерат назвав п’ять причин, чому він зберігає оптимізм щодо майбутнього України.

По-перше, це «дуже вигідне географічне розташування» України, що дає їй широкі перспективи у торгівельній сфері. Друга причина – це те, що за весь період незалежності українська економіка не мала «належного менеджменту». Дипломат підкреслив, що Україна отримає «колосальні можливості для розвитку, якщо влада в Києві та на місцях почне приймати правильні, потрібні рішення».

Третя причина, за його словами, полягає у тому, що Україна має потужну підтримку з боку міжнародного співтовариства. Так, у перспективі Україна може отримати від США, ЄС, МВФ і окремих держав допомогу на загальну суму в 27 млрд євро. Четверта причина – це досвід країн Східної Європи, які пройшли через схожу трансформацію, і зараз успішно розвиваються.

«П’ята причина – кожна криза відкриває нові можливості. Я вірю, що український народ готовий до складних реформ заради кращого майбутнього», – підсумував посол.
{4}
Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм
У свою чергу посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм заявив, що порівнюючи останні події у Східній Україні з тим, що відбувалося у Києві взимку, стає очевидним, наскільки малим і ізольованим є сепаратистський рух.

«Ми підрахували, що всього в Східній Україні на підтримку сепаратизму виходило 18 тисяч осіб», – заявив Хайм.

Австрійський дипломат підкреслив, що не поділяє негативних оцінок щодо ситуації в Україні, які зараз висловлюються в деяких зарубіжних ЗМІ. На підтвердження своїх слів посол розповів, що наразі на території України (не враховуючи, Крим) закрилося лише одне представництво австрійського банку – в Слов’янську.

Хайм закликав жителів Східної України не піддаватися страху, відстоювати свої права, закріплені в Конституції, і максимально використовувати всі демократичні процедури для захисту своїх інтересів.
{2}
Посол Норвегії в Україні Йон Ельведал Фредріксен
Посол Норвегії Йон Ельведал Фредріксен головну увагу у своєму виступі приділив реформі судової системи України. На його переконання, відновлення правосуддя – це головна передумова для ефективності всіх інших реформ в Україні, у тому числі антикорупційної. «Боротися з корупцією неможливо, якщо люди не вірять, що у суді можна добитися справедливості», – зазначив Фредріксен .

«Як це зробити? Це дуже складне питання. Зараз в Україні багато говорять про люстрацію. Проте починати з нуля – це не завжди кращий спосіб. Я вважаю за краще говорити про реформи, застосування жорстких заходів для забезпечення правосуддя», – пояснив посол.

Норвезький дипломат запевнив учасників дискусії, що його країна надасть усю необхідну допомогу і підтримку Україні, але визначальне значення мають рішення українського уряду.

«Українська економіка потребує поштовху. Такий поштовх можливий тільки, якщо будуть іноземні інвестиції», – заявив Фредріксен.
{3}
{1}
Член правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда та виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк
Експерт Центру протидії корупції Дар’я Каленюк розповіла про вже апробовані на практиці методи та інструменти боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади. Вона підкреслила, що визначальну роль у цьому процесі відіграє тиск зі сторони громадськості, адже представники нової влади також є продуктом старої корупційної системи. За словами Каленюк, лише під шаленим тиском громадянського суспільства Верховна Рада прийняла новий закон про державні закупівлі.

Отже, боротьба з “великою політичною корупцією” має базуватися на двох принципах: персональна відповідальність і конкретність сум.

«По-перше, корупція має прізвище. За кожним корупційним правопорушення стоїть конкретна людина. Корупція має бути персоніфікована. По-друге, корупція вимірюється конкретними сумами. Ефективна боротьба з корупцією вимірюється повернення цих грошей, або попередженням, щоб їх не крали», – пояснила Каленюк.

Розповівши кілька «історії успіху» у сфері боротьби з корупцією, Каленюк закликала місцевих представників долучатися до викриття та попередження корупційних злочинів. «Від кожного з вас залежить, що буде з Донбасом, що буде з Україною», – заявила Каленюк.
{9}
{10}
Експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда спробував розвінчати два міфи, які існують у суспільстві стосовно реформи судової системи: необхідність масштабної люстрації та обрання судів народом.

«Стосовно люстрації, в рамках діючої Конституції її провести неможливо. У Конституції є чіткий перелік того, що потрібно для звільнення судді з посади. Але навіть якщо змінити Конституцію, неможливо замінити 9000 суддів. Я впевнений, що з цих 9000 суддів більшість хочуть працювати в нових умовах, без політичного тиску», – заявив Куйбіда.

«Стосовно обрання суддів народом. Насправді це дуже політизований процес. Вибори – це завжди великі гроші, які необхідні для проведення кампанії, та політичний вплив. Тому, якщо впроваджувати ідею виборів суддів, це може мати негативні наслідки для незалежності суду», – пояснив експерт..

Разом з тим, Куйбіда припустив, що ідея обрання суддів народом може бути реалізована на рівні т.зв. мирових суддів. Йдеться про суддів, яких буде обирати територіальна громада для розгляду дрібних побутових справ. Однак для цього необхідно внести відповідні зміни до Конституції.

Позитивно оцінивши прийняті ВРУ закони у сфері судочинства, Куйбіда, однак, наголосив, що судова реформа повинна бути більш комплексною. Серед законів, які потрібно ще прийняти, експерт назвав новий закон про працевлаштування і статус суддів. Він, зокрема, передбачає конкурсний відбір суддів на посади, а також встановлює чіткі підстави для притягнення судів до відповідальності.
{11}
{12}
{13}
{14}
{8}
Дискусія була організована в рамках проекту Інституту світової політики “Нова європейська політика” за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.

Проект розпочався 12-го березня з дискусії у Києві на тему: «Вікно можливостей: що очікує ЄС від України та Україна від ЄС?» . 18 березня публічна дискусія «Успішна Україна: з чого слід починати?» відбулася у Дніпропетровську, а 3 квітня – в Одесі.