Архіви: Новини

В Інституті світової політики відбулася відеоконференція зі спеціальним представником НАТО з питань безпеки, миру та гендеру Марі Скааре.Пані Скааре долучилась до роботи в МЗС Норвегії в 1991 році і за свою кар’єру працювала представником Норвегії при НАТО, а також при Місії офіційного Осло в Кабулі та юридичним консультантом Норвезької Місії при ООН. {4}Відеоконференція проводилась в рамках проекту «Глобальний віртуальний форум жінок-лідерів», що реалізується за підтримки Інтерньюз, Агентства США з міжнародного розвитку та Головного офісу НАТО в Брюсселі.
{3}
Метою проекту є обговорення питань гендерної рівності та сприяння більш активній участі українських жінок в політичному та суспільному житті. У заході візяли участь українські політики, представники неурядових організацій, експерти та журналісти.
{1}

Інститут світової політики (ІСП) надіслав листи вищому керівництву України, в яких пояснив важливість підписання Угоди про асоціацію та звернувся з проханням поінформувати громадянське суспільство, на якій стадії перебуває виконання рекомендацій ЄС щодо підписання Угоди про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі.Листи були надіслані Президенту України Вікторові Януковичу, Прем’єр-міністру Миколі Азарову, Секретарю РНБОУ Андрію Клюєву, Міністру закордонних справ Леоніду Кожарі , Голові Верховної Ради Володимиру Рибаку, Міністру юстиції Олександру Лавриновичу та іншим представникам української влади.{1}
Інститут світової політики поінформував українських політиків про початок адвокаційної кампанії ІСП на підтримку європейської інтеграції.

{2}

Автори листа голова Наглядової Ради ІСП Віктор Шлінчак та директор ІСП Альона Гетьманчук закликали до активніших дій у цьому напрямку і українську владу. «Ми усвідомлюємо, що лише активності громадянського суспільства буде не достатньо, якщо наближення до стратегічної мети України блокуватиметься на найвищому державному рівні. Ми дуже сподіваємося, що українська влада зробить все можливе, аби Угода про асоціацію була підписана в 2013 році», – наголошується в зверненні. «Кожен день політичної невизначеності – куди ж Україна рухається насправді – позбавляє наше суспільство європейських перспектив», – підкреслив Інститут світової політики.

Крім того, ІСП надіслав представникам української влади «Вільнюський календар»: на ньому видно, скільки часу залишилося в України до Вільнюського саміту Східного партнерства, на якому, як очікується, може бути підписано Угоду про асоціацію. У цьому контексті ІСП закликав українське керівництво відзвітувати про ті кроки, які вже вжиті для виконання рекомендацій задля підписання Угоди про асоціацію.

«Вільнюський календар» – один із компонентів адвокаційної кампанії «Є краща сторона Європи!». Зокрема, за ініціативою Інституту світової політики на центральних вулицях Києва розміщено сіті-лайти під назвою «Є краща сторона Європи!». У цілому було розроблено чотири макети, які демонструють переваги інтеграції України до Європейського Союзу. Серед них: «Є краща сторона Європи, де поліцейський звертається до вас на «ВИ»; «Є краща сторона Європи, де хабар є перепусткою лише до в’язниці; «Є краща сторона Європи, де бізнесом керує ринок, не влада»; «Є краща сторона Європи, де дороги будують для авто, не для ремонтників».

Нинішня кампанія – один із елементів масштабного проекту «М’яка сила України в Європейському Союзі», який реалізується в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Інститут світової політики запустив адвокаційну кампанію на підтримку європейської інтеграції України.Зокрема, за ініціативою Інституту світової політики на центральних вулицях Києва розміщено сіті-лайти під назвою «Є краща сторона Європи!». У цілому було розроблено чотири макети, які демонструють переваги інтеграції України до Європейського Союзу. Серед них: «Є краща сторона Європи, де поліцейський звертається до вас на «ВИ»; «Є краща сторона Європи, де хабар є перепусткою лише до в’язниці; «Є краща сторона Європи, де бізнесом керує ринок, не влада»; «Є краща сторона Європи, де дороги будують для авто, не для ремонтників».{1}
{2}

«Ідея слогану «Є краща сторона Європи!» полягає у тому, що Україна – це теж Європа, але є й краща сторона Європи, яку насьогодні уособлює Європейський Союз, і до якої нам і варто рухатись», – підкреслила директор ІСП Альона Гетьманчук.

Також під час презентації було представлено онлайн-термометр, з допомого якого кожен користувач Інтернету може виміряти температуру відносин між Україною-ЄС. «Термометр створений для того, щоб привернути якомога більшу увагу до поточного стану відносин України та Євросоюзу серед пересічних українців. І ми сподіваємось, що українська влада адекватним чином зреагує на голос українських громадян, які взяли участь у цьому опитуванні», – наголосив перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий.
{3}

ІСП представив ще один креативний компонент інформаційної кампанії – «Вільнюський календар»: на ньому видно, скільки часу залишилося в України до Вільнюського саміту Східного партнерства, на якому, як очікується, може бути підписано Угоду про асоціацію.
{4}
Альона Гетьманчук, директор ІСП та Сергій Солодкий, заступник ІСП

Актуальність цієї кампанії викликана насамперед тим, що Україна вийшла на перший реальний етап інтеграції з Євросоюзом: від української влади залежить, чи зможе держава підписати Угоду про асоціацію до кінця 2013 року.
Кампанія ІСП – це нагадування українським політикам про те, яку державу вони повинні будувати; це також нагадування українським громадянам про те, яку країну вони повинні вимагати від своєї влади.
У лічені місяці Євросоюз схвалить рішення, чи підписувати Угоду про асоціацію з Україною на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі. «Проте, незалежно від того, яке буде прийнято рішення щодо підписання УА у Вільнюсі, громадянське суспільство в Україні має сьогодні згуртуватись і докласти максимум зусиль для просування європейської ідеї серед українців», – наголосила Альона Гетьманчук.

Наступний етап цієї інформаційної кампанії – проведення «Вуличних університетів» в регіонах України, які будуть присвячені європейській інтеграції.
Нинішня кампанія – один із елементів масштабного проекту «М’яка сила України в Європейському Союзі», який реалізується в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Інститут світової політики розпочав інформаційну кампанію на підтримку європейської інтеграції України.За ініціативою Інституту світової політики на центральних вулицях Києва розміщено сіті-лайти під назвою «Є краща сторона Європи!». У цілому було розроблено чотири макети, які демонструють переваги інтеграції України до Європейського Союзу. Серед них:{1}
{2}
{3}
{4}
Актуальність цієї кампанії викликана насамперед тим, що Україна вийшла на ключовий етап у своїй співпраці з Євросоюзом: від української влади залежить, чи зможе держава підписати Угоду про асоціацію до кінця 2013 року.

Кампанія ІСП – це нагадування українським політикам про те, яку державу вони повинні будувати; це також нагадування українським громадянам про те, яку країну вони повинні вимагати від своєї влади.
Наступний етап цієї інформаційної кампанії – проведення «Вуличних університетів» в регіонах України, які будуть присвячені європейській інтеграції.
Нинішня кампанія – один із елементів масштабного проекту «М’яка сила України в Європейському Союзі», який реалізується в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Інститут світової політики взяв участь у виставці-презентації організацій громадянського суспільства “Інформаційний ярмарок-2013 у Верховній Раді України.” Під час виставки гості мали змогу ознайомитися із діяльністю, проектами та місією ІСП.Так під час ярмарку був представлений проект «Як позбутися пострадянськості?», який ІСП реалізує в партнерстві з у Грузинською фундацією стратегічних та міжнародних студій (Грузія) та Інститутом розвитку і соціальний ініціатив Viitorul за підтримки Чорноморського трасту регіональної співпраці Фонду Маршалла.\
{1}
Мета дослідження – викорінити негативні явища в політиці та суспільстві, властиві пострадянськоському періоду розвитку. Під пострадянськістю мається на увазі форма соціально-політичної мутації, коли старі радянські цінності і моделі поведінки комбінуються з західними еквівалентами.

У рамках проекту Інститут світової політики розробив тест на пострадянськість з метою звернути якомога більшу увагу широкого загалу на атрибути цього феномену.

Під час інформаційного ярмарку тест пройшли майже 40 депутатів – представники фракцій Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”, Політичної партії “УДАР, Всеукраїнського об’єднання “Свобода”, а також позафракційні депутати.

Результати тесту показали, що більшість опитаних народних обранців виявилися справжніми європейцями. Тому сподіваємось, що вони сприятимуть змінам в подоланні пострадянськості.

Пройти тест можна на інформаційно-аналітичному порталі «Главком»

Інститут світової політики взяв участь у виставці-презентації організацій громадянського суспільства “Інформаційний ярмарок-2013 у Верховній Раді України.”Під час виставки гості мали змогу ознайомитися із діяльністю та місією ІСП.\
{1}
Юрій Одарченко та Віктор Швець, народні депутати ВР України проходять тест на пострадянськість
{2}
Юрій Дерев’янко, народний депутат ВР України

{5}

{7}
Ірина Сех та Юрій Михальчишин, народні депутати ВР України

Так під час ярмарку був представлений проект «Як позбутися пострадянськості?», який ІСП реалізує в партнерстві з Грузинською фундацією стратегічних та міжнародних студій (Тбілісі, Грузія) та Інститутом розвитку й соціальних ініціатив «Viitorul» (Кишинів, Молдова) за підтримки Чорноморського трасту регіональної співпраці Фонду Маршалла. Мета дослідження – викорінити негативні явища в політиці та суспільстві, властиві пострадянському періоду розвитку. Під пострадянськістю мається на увазі форма соціально-політичної мутації, коли старі радянські цінності і моделі поведінки комбінуються з західними еквівалентами.

{8}
Ксенія Ляпіна, народний депутат України

У рамках проекту Інститут світової політики розробив тест на пострадянськість, з метою звернути якомога більшу увагу широкого загалу на атрибути цього феномену.

ІСП також запропонував народним обранцям пройти “Тест на постарядянськість” – креативний компонент проекту “Як позбутись пострадянськості?” – та визначити рівень своєї пострадянськості за шкалою “совок-європеєць”.
{9}
Микола Федорук, народний депутат ВР України

Інший проект, який було представлено під час виставки – це «М’яка сила» України». Зокрема гостям була представлена публікація «Результати першого Євро екзит-полу», метою якого було визначення рівня обізнаності європейських гостей України, які відвідали Євро-2012 в Україні, з внутрішньополітичною ситуацією в Україні, її зовнішньополітичними пріоритетами.
{10}

Тетяна Слюз, народний депутат України, та Юрій Ганущак, народний депутат VI скликання
{11}
Олег Сиротюк, народний депутат ВР України

22 февраля в Молдове состоялся круглый стол молдавских и приднестровских экспертов, во время которого обсуждалась книга “Как избавиться от постсоветскости”, разработанная Институтом мировой политики (Украина) в сотрудничестве с Грузинским Фондом стратегических и международных исследований (Грузия) и Институтом развития и социальных инициатив “Вииторул” (Молдова).Во время дискуссии, которая была крайне оживлённой, проявились разногласия между учёными из Молдовы (МГУ и Бельцкий университет им. А. Руссо) и Приднестровья (факультет социологии Тираспольского Университета им. Т.Шевченко), а также между политическими аналитиками, психологами и бизнесменами.В своем выступлении молдавский эксперт Корнелиу Чуря отметил, что в Молдове есть предрасположенность использовать положительное советское прошлое, которое является одним из главных элементов постсоветскости. По мнению докладчика, “молдавское общество по-прежнему очень привязано к советскому прошлому”, о чем свидетельствует опрос, проведённый в ноябре 2009 года. По данным опроса, 48,6% респондентов выражает сожаление по поводу распада СССР, по сравнению с 32,4%, которые не сожалеют. Ситуация становится ещё хуже, если учесть разницу в восприятии уровня жизни, жилья, здравоохранения, образования и правоохранительных органов”.
Приднестровский человек также был предметом анализа. Приднестровский человек обозначен в романтической манере как “цитадель вечного славянства в постоянной борьбе с силами вестернизации и репрессивной капиталистической экономики”. Видимо, космополитический приднестровский человек “питает горячую ненависть в отношении “румынизма” и рассматривается как фундаментальный элемент идентичности Молдовы”. Между тем, Корнелиу Чуря определяет и другие особенности постсоветскости в нашем регионе – лицемерие и двуличие VIP-культуры и постоянное чувство зависти, принимая идею коллективной бедности, но отказываясь признать личную нищету (по крайней мере перед другими).
Елена Бобкова, заведующая кафедрой социологии в Тираспольском Университете им.Т. Шевченко, определила черты постсоветскости, которые преобладают в Приднестровье, отметив, что опросы показывают общественную поддержку советской власти со стороны более 70% респондентов. Согласно приднестровским экспертам, патернализм и уважение к власти глубоко укоренились в сердцах людей Приднестровья. Также у приднестровцев есть симпатия к авторитарным формам руководства – они считают последние превосходящими демократию. Бобкова отметила, что Молдавский “румынизм” – это как “идеология голубой крови”, считая, что эта идентичность характеризует только более высокие слои Молдовы. Между тем, приднестровский эксперт признаёт, что люди на левом берегу воспринимают себя как «последний оплот бывшего Советского Союза». Определены три уровня идентичности населения Приднестровья: 1) этническая (молдаване, русские, украинцы), 2) национальная (Приднестровье) и 3) наднациональная (православное славянство).
Дискуссия показала значительные расхождения в оценках того, как советское прошлое видно по обе стороны Днестра. Во-первых, Приднестровье настаивает на так называемом “социальном пакете” (обеспечение социальных гарантий в советский период) как доказательстве превосходства советской власти над сегодняшними временами. Молдавские эксперты показали, что важность социальных пакетов постоянно уменьшается, когда «перегруженное государство” должно продемонстрировать экономическую эффективность. Кроме того, советская власть потерпела процесс переоценки и критики даже в России, которая является страной-моделью для приднестровских экспертов. Во-вторых, горячие дискуссии были проведены, когда оценили роль Советского Союза во время Второй мировой войны. Приднестровская сторона считает, что Молдавские эксперты недооценивают роль, которую сыграл Советский Союз в этой войне, в то же время молдавская сторона считает, что приднестровцы полностью игнорируют тот вклад, который был внесен союзниками СССР. В-третьих, приднестровские эксперты подчеркнули, что в оценке советского наследия народ Молдовы страдает от “идеологизации”, вызванной Западом, который не позволяет им видеть реальные вещи. Признавая то, что без определенной идеологизации нельзя познать современный мир, молдавские эксперты предполагают, что идеологические линзы, через которые мир в настоящее время рассматривается в Молдове, принимаются во всем цивилизованном мире (включая Россию) и приднестровская сторона рискует остаться далеко позади от современности, если не захочет менять “линзы”.
Круглый стол традиционно закончился посещением винного погреба Пуркарь, где эксперты с обеих сторон приняли участие в дегустации вин.

Андреас Шокенхоф як правило озвучує реальні позиції канцлера Німеччини Ангели Меркель, щодо східного напрямку німецької зовнішньої політики. Передусім, Росії. В уряді Ангели Меркель д-р Шокенхоф займає посаду уповноваженого Федерального уряду з питань співробітництва з Росією, а у бундестазі є заступником голови правлячої фракції ХДС.Саме Андреас Шокенхоф виступає у ролі такого собі «поганого поліцейського», який доносив до відома російської сторони критичні зауваження Берліна щодо політики Путіна в тих чи інших сферах. Останнім часом д-р Шокенхоф займається й Україною. У світлі недавнього саміту «Україна-ЄС» ми вирішили, що саме він міг би озвучити деякі позиції Німеччини щодо європейських перспектив України. Враховуючи, що саме переконання Ангели Меркель щодо української євроінтеграції вважаються одними з ключових.Д-р. Шокенхоф, зазвичай, Інститут світової політики спілкується з відомими міжнародними десижнмекейкерами або на відповідних публічних дискусіях, або у форматі відеоконференцій зі світовими столицями, або ж у режимі « не під запис». Цього разу ми хочемо зробити виняток, записавши з вами повноцінне інтерв’ю, зважаючи на вагу вашого голосу у німецькій дипломатії. Отже, чи можете ви сформулювати основну перешкоду у відносинах України та Німеччини?

Німеччина і Європейський Союз запропонували Україні тісний зв’язок з Європою. Тісний союз з ЄС у рамках Угоди про асоціацію, включаючи угоду про поглиблену та всеосяжну Зону вільної торгівлі, і адаптації законодавства України до acquis communautaire ЄС – це та пропозиція, яку б прагнули отримати чимало інших країн. Ця пропозиція спрямована підтримати Україну на шляху до сталих реформ і всеохоплюючої модернізації. Ця пропозиція націлена на встановлення довгострокових і перспективних відносин між Україною, Німеччиною та ЄС у цілому. Якщо Україна приймає цю пропозицію, у нас є основа для вирішення всіх відкритих питань та створення кращого спільного майбутнього для обох наших країн.

Як ви оцінюєте перспективи процесу інтеграції України в Європейський Союз і, зокрема, підписання Угоди про асоціацію до кінця цього року?

2013 – це, мабуть, ключовий рік з часів проголошення Україною незалежності

Підписання Угоди про асоціацію є великим “вікном можливостей” для України. Але всі ми знаємо, що такі вікна відкриваються рідко і варто скористатись цим моментом. Саміт Україна-ЄС 25 лютого повинен був встановити чіткий сигнал, що цей шанс буде використано. Україні доведеться зробити чіткий вибір чи рухатись у напрямку тіснішої інтеграції з Європою або реінтеграції в пострадянський простір. Шлях до підписання Угоди про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді встановлюється критеріями, які були зазначені у висновках Ради ЄС із закордонних справ від 10 грудня 2012 року. План першочергових заходів, прийнятих після візиту комісара ЄС Фюле до Києва показує, що український уряд ставиться до запропонованих реформ серйозно. Але час біжить. Щоб дотриматись терміну підписання Угоди про асоціацію до кінця 2013 року, питання мають вирішуватись набагато швидше. Ми повинні бачити відчутний прогрес вже у квітні, чи найпізніше у травні цього року.

Європейський союз неодноразово підкреслював, що підписання Угоди про асоціацію можливо лише за умови звільнення ув’язнених представників опозиції. У той же час складається враження, що українська влада готова підписати документ без задоволення цієї вимоги. Яке ваше бачення вирішення цієї дилеми?

Рішення – очевидне. ЄС просить “рішучих дій” і відчутного прогрес у трьох сферах: вибори, вирішення проблеми вибіркового правосуддя і прогресу в імплементації Порядку денного асоціації, особливо у питаннях встановлення верховенства права. Жодних винятків навколо цих вимог не існує, а питання вибіркового правосуддя і судово-правової реформи є центральними для будь-якої форми асоціації з Європейським Союзом. З 2010 року ми бачили багато кроків назад і занадто мало вперед в Україні. Практика вибіркового правосуддя щодо політичної опозиції – абсолютно несумісна з європейськими стандартами. ЄС засудив судові процеси і вироки щодо колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко і колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка як політично мотивовані. Європейський суд з прав людини визнав досудове утримання під вартою пана Луценка незаконними, інші вироки наразі розглядаються. Україна юридично зобов’язана виконувати рішення ЄСПЛ. Чи може питання бути вирішене, якщо екс-прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко буде перевезено до Німеччини на лікування?

Зрештою, питання може бути вирішене тільки, якщо Україна здійснить конкретні кроки із зміцнення верховенства права і реформи судової влади. Її справа є частиною набагато більш системної кризи українською судової системи. Це може бути вирішено тільки шляхом системних реформ.

У своєму вироку у справі судді Олександра Волкова, Європейський суд з прав людини чітко вказав на спектр “системних проблем” в правовій системі України. Вони варіюються від політично мотивованого тиску на суддів до відсутність розподілу влади між гілками влади. Це саме та сфера, де мають розпочатись суттєві реформи.

Д-р Шокенхофф, у деяких експертів є відчуття, що у діалозі між Москвою і Берліном на сьогодні з’явився певний рівень відчуження. Як Координатор з німецько-російської співпраці в МЗС Німеччини, скажіть, будь ласка, який можливий вплив цих змін на Україну та її відносин з Європейським Союзом

У відносинах з Росією, Німеччина прагне відкритого діалогу. Це має бути можливим між партнерами і в будь-якому партнерстві, а також з Україною. Але наші відносини дуже різні. З Москвою ми проводимо Модернізацію партнерства, в той й час як з Україною ми прагнемо встановити тісні зв’язки з Європейським Союзом. У нас є чіткий інтерес, щоб Україна визначила своє майбутнє в європейському напрямку. В принципі, стаття 49 Лісабонського договору пропонує перспективу майбутнього членства в ЄС. Я думаю, що ця перспектива все ще є можливою. Але вона потребує серйозних змін і реформ!

Ви могли помітити, полеміку в публічному дискурсі про можливу інтеграцію України до Митного союзу, який сприймається як свого роду реінкарнація Радянського Союзу. Деякі аналітики говорять, що це блеф з боку України, щоб забезпечити підписання Угоди про асоціацію. Інші спостерігачі підкреслюють, що Україна буде неминуче втягнута до Митного союзу, якщо ЄС відмовить Києву в будь-якій європейській перспективі. Яке ваше сприйняття цих дебатів?

Це не питання блефу. Як я вже сказав, Україна стоїть перед стратегічним вибором. Вона повинна вибрати між тіснішим зв’язком з Європою або реінтеграцією в пострадянський простір під російським пануванням. Я впевнений, що переважна більшість українського суспільства хоче “повернення в Європу”, у тому числі прийняття європейських стандартів і норм, а не повернення під опіку Москви.

Який процес інтеграції України представляє більший інтерес для Німеччині – в Європейському Союзі або в Митний союз?

Німеччина завжди чітко визначала, в чому полягають її інтереси, а саме в демократичній, сучасній та відкритій Україні, тісно пов’язаній з Європейським Союзом.

Під час зустрічі між новопризначеним главою українського МЗС Леонідом Кожарою та його російським колегою Сергієм Лавровим, останній заявив, що “Росія не бачить суперечностей між зближенням України з європейськими інституціями та поглибленням інтеграції в рамках СНД”. Яке ваше сприйняття збереження Україною двох векторів у зовнішній політиці?

Звичайно, існують протиріччя. Україна є центральним геостратегічним та економічним елементом для створення Євразійського союзу під російським пануванням. Ось чому Москва чинить такий тиск на Київ. Але Україна не може гнатися за двома зайцями. Два інтеграційних процеси – несумісні. Україна має зробити стратегічний і системний вибір. Вибір про два абсолютно різних шляхи для майбутнього країни. Вибір має історичне значення. Тільки європейський вибір може гарантувати суверенітет України та призведе до стійкого економічного та соціального розвитку.

Україна нещодавно розпочала своє головування в ОБСЄ, але в той же час піддається критиці з боку БДІПЛ за порушення, які відбулися під час останніх виборів. Крім того, західні уряди висловили свою стурбованість щодо скочування України до авторитаризму. Як таке сприйняття України впливатиме на здатність здійснювати свій порядок денний для президентства в ОБСЄ?

Головування України в ОБСЄ є одночасно шансом і викликом. Я сподіваюся, що Україна зможе скористатись ним. Перший крок, який варто здійснити Україні, це розставити всі крапки над «і». Ми очікуємо, що Україна зверне увагу на 30 рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ зазначених у доповіді за 2012-й рік. Ми сподіваємось, що повторні вибори, які відбудуться у п’яти виборчих округах будуть чесними і прозорими. Це також стосується і виборів мера Києва. Реалізація цих очікувань може істотно посилити головування України в ОБСЄ. Також найкращим варіантом для України була б реалізація власного порядку денного під час свого головування в ОБСЄ.

Однією з ключових проблем європейської інтеграції України – це візовий режим між ЄС і Україною. Чи може Україна бути впевненою, що після вирішення всіх технічних питань буде політична волі з боку Німеччини у питанні скасування візового режиму?

Ми зацікавлені у прогресі в лібералізації візового режиму з Україною. Це було б важливим сигналом для України на її шляху до Європи, особливо для українських громадян. Важливі законодавчі акти були прийняті Європейською комісією в 2012 році, які наразі лише чекають на ратифікацію Європейським парламентом. Сьогодні імплементація Плану дій з лібералізації візового режиму для України залежить від України. Досі не завершений перший законодавчий етап імплементації Плану дій. Але, приклад Молдови, яка вже досягнула другого етапу, демонструє, що прогрес може бути досягнуто набагато швидше.

Незважаючи на вищезазначений критицизм, д-р Шокенхофф, які три основні очікування Німеччини від головування України в ОБСЄ?

По-перше, звичайно, реалізація Україною рекомендацій ОБСЄ щодо реформування власною виборчої системи. По-друге, цілеспрямовані дії спрямовані на захист справедливих і незалежних виборів шляхом моніторингу в рамках ОБСЄ. По-третє, вжити заходів з питань свободи преси, ще одного важливого питання ОБСЄ. В той же час, проблеми, запропоновані Україною, такі як боротьба з торгівлею людьми, енергетична безпека, захист навколишнього середовища та підтримка молодіжних ініціатив також мають велике значення.

В останні роки, Німеччина бере активну участь у врегулюванні придністровського конфлікту. Який конкретний внесок могла б зробити Україна для зміни статус-кво?

Ми вітаємо активну участь України у врегулюванні регіональних конфліктів в країнах СНД. Міністр закордонних справ Леонід Кожара заявив, що прорив у придністровському конфліктів є одним із пріоритетів головування в Україні в ОБСЄ. Але зрештою ключ до вирішення цього – і інших – регіональних конфліктів в країнах СНГ лежить в Москві. Залишається дізнатися, чи спільний план дій, підготовлений під час зустрічі міністрів закордонних справ України та Росії може досягне істотного прогресу. Як безпосередній сусід Придністров’я, Україна має більше важелів, ніж інші країни. Я сподіваюся, що українська дипломатія вміло використає цими важелями.

Як би ви визначили рівень «м’якої сили» України в Німеччині? Що б ви порекомендували для підвищення рівня визнання України в Німеччині та підвищення її позитивного іміджу?

Я не вірю в іміджеві кампанії. Нехай краще факти говорять самі за себе. Якщо Україна здійснить вибір на користь більш тісних зв’язків з Європейським Союзом вона не буде мати проблем з іміджем. Помітні спроби застосувати європейські стандарти і норми стануть найкращими інструментами «м’якої сили» України, і не тільки в Німеччині, але і в Європі в цілому.

На ім’я директора Інституту світової політики Альони Гетьманчук надійшов лист від Мартіна Шульца, президента Європарламенту, де він висловив свою підтримку Декларації українського громадянського суспільства про підписання Угоди про Асоціацію. Також копія листа була надіслана науковому директору Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександрові Сушко та заступнику генерального директора Центра Разумкова Валерію Чалому.Мартін Шульц привітав зусилля Інституту світової політики та українського громадянського суспільства у просуванні Європейського вибору України і бажанні відігравати активну роль у впровадженні Угоди по асоціацію, яка, на думку Президента, може стати визначальною у модернізації України.
Також Президент наголосив, що Європейський парламент завжди впевнено сприяв укладанню та набуттю чинності Угоди. Мартін Шульц підкреслив, що хоча українська влада є відповідальною за рішучі дії у проведення реформ і виконанні вимог необхідних для підписання УА, але Європарламент не буде займати вичікувальну позицію, а, навпаки, долучиться до конструктивного співробітництва з українськими парламентарями і громадянським суспільством для просування процесу реформ.

З текстом листа англійською та українським перекладом можна ознайомитись

тут

Нагадаємо, що 7-го грудня в Інституті світової політики була оприлюднена декларація з закликом до керівництва ЄС підписати Угоду про асоціацію в 2013 році. Декларацію підписали більш ніж 50 експертів.

З текстом можна ознайомитись:

тут

В Інституті світової політики відбувся медіа-клуб за участі виконуючого обов’язки посла Грузії в Україні Гіоргі Закарашвілі та старшого радника посольства Грузії в Україні Гели Думбадзе.Темою дискусії була “Грузія: Що насправді відбувається в країні?”\
Під час заходу обговорювалися зміни, які відбуваються в Грузинській внутрішній та зовнішній політиці після приходу до влади нового уряду на чолі з прем’єр-міністром Бідзіною Іванішвілі. Пан Закарашвілі заявив, що основний зовнішньополітичний курс Грузії, який спрямований на інтеграцію в Європейський Союз та НАТО, залишається незмінним. Виконуючий обов’язки посла він висловив надію, що парафування Угоди про асоціацію Грузії та ЄС відбудеться на саміті Східного партнерства в Вільнюсі.
{2}
Гіоргі Закарашвілі, в.о. посла Грузії в Україні
В той же час Гіоргі Закаршвілі підкреслив, що єдиною зміною стало налагоджування відносин з Росією в гуманітарній та економічній сфері, але політичні питання під час перемовин двох країн поки не обговорюються.{1}
Також пан Закарашвілі наголосив, що Україна – це стратегічний партнер Грузії і, що в найближчому часі відбудуться зустрічі глав держав на найвищому рівні.
{3}
Леонід Літра, старший аналітик ІСП, модератор дискусії
{4}
{5}
Гела Думбадзе, старший радник посольства Грузії в Україні