Архіви: Новини

ІСП взяв участь в Українській Лабораторії в Брюсселі 2017

Аналітик Дарія Гайдай представила Інститут світової політики в “Українській Лабораторії 2017: Ярмарок проектних ідей на підтримку реформ в Україні”, організованій Офісом зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі 22 лютого.

Захід здійснювався за підтримки Європейського Фонду за Демократію, Фонду Конрада Аденауера, Місії Канади при ЄС і Міжнародного Фонду «Відродження».

Перша панель Лабараторії була присвячена реформам у різних сферах (від енергетики до держуправління), а під час другої панелі учасники зосередилися на обговоренні Мінського процесу, протидії російській пропаганді, а також сценаріїв розвитку ситуації на Донбасі. Учасники особливо наголосили на т.зв. червоних лініях врегулювання конфлікту.

Як засвідчило обговорення, представники ЄС більш позитивно оцінюють досягнення України у сфері реформ, ніж українські експерти; разом з тим у 2017 році Брюссель чекає на конкретні результати судової та адміністративної реформ.

З основними тезами спікерів можна ознайомитися на сторінці Офісу.

Українська лабораторія 2017 продовжилась Форумом аналітичних центрів. Аналітик ІСП разом зі своїми колегами з інших аналітичних центрів мала можливість презентувати останні дослідження та проекти Інституту, а також розповісти про плани на 2017 рік.

Захід відвідало близько 100 учасників, серед яких – високопосадовці ЄС, представники українських урядових установ, аналітичних центрів, бізнес-асоціацій, консалтингових компаній, академічних кіл, фондів і ЗМІ.

Слід зазначити, що Українська лабораторія 2017 та Форум були частиною триденного насиченого робочого візиту представників українських аналітичних центрів до Брюсселя.

ІСП став співорганізатором дискусії “Європейська комунікація у новому регіональному безпековому контексті”

22 лютого ІСП спільно з молдовською Асоціацією зовнішньої політики (APE) провів дискусію “Європейська комунікація у новому регіональному безпековому контексті”, під час якої презентував аналітичний звіт щодо комунікування європейської інтеграції.
20 лютого дослідження було презентовано у Кишиневі.

У реалізації проекту брали участь експерти з 7 країн (Чехії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови, Грузії та України). Ціль підсумкової дискусії за участі експертів країн-учасниць проекту була обговорити основні висновки дослідження, а також виклики, які сьогодні стоять перед Грузією, Молдовою та Україною у сфері європейської комунікації.

Європейська комунікація: Досвід країн Вишеградської групи – найкращі практики для Молдови, Грузії та України

Учасники обговорення:

Леонід ЛІТРА, старший аналітик Інституту світової політики

Вікторія БУКАТАРУ, виконавчий директор Асоціації зовнішньої політики, Молдова

Володимир ЄРМОЛЕНКО, директор європейських проектів “Інтерньюз-Україна”

Наталія ГНИДЮК, колишній директор урядового Офісу з питань європейської інтеграції

Жужанна ВЕГ, науковий співробітник Центру європейських досліджень сусідства, Центрально-Європейський університет, Угорщина

Віт ДОСТАЛЬ, керівник досліджень Асоціації з міжнародних справ, Чеська Республіка

Марек МАРШАЛЕК, керівник програм для Румунії та Молдови Інституту східних досліджень, Польща

Самуїл ГОДА, PhD, координатор проектів та науковий співробітник Асоціації зовнішньої політики, Словаччина

Іраклій ПОРЧХИДЗЕ, Віце-президент Інституту стратегічних досліджень, Грузія

У дослідженні проаналізовано комунікаційні стратегії, які застосовуються/застосовувалися в Україні, Молдові, Грузії, а також позитивний досвід країн Вишеградської четвірки. Предметом аналізу стали не лише інформаційні кампанії, ініційовані урядовими інститутами, а й неурядовими організаціями та ЗМІ. Автори дослідження сформулювали детальні рекомендації для покращення стратегії комунікації європейської інтеграції.

Проект «Підтримка Вишеградською четвіркою комунікаційної стратегії для Молдови, Грузії та України щодо реалізації Угоди про асоціацію та Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі» координується Асоціацією зовнішньої політики (Молдова) за підтримки Міжнародного Вишеградського Фонду. Погляди, виражені під час заходів та у публікаціях, відображають думки учасників/авторів і не обов’язково відображають погляди Міжнародного Вишеградського Фонду. Більше інформації про проект можна знайти на вебсайті проекту

Інститут світової політики є українським партнером проекту.

ІСП організував візит лідерів думок США до України

8-10 лютого 2017 року Інститут світової політики у партнерстві з Чорноморським фондом регіональної співробітництва організовував візит 18 лідерів громадської думки зі США до України.

До делегації увійшли експерти провідних аналітичних центрів та редактори мас-медіа. Мета візиту – пояснити реальну ситуацію в Україні, процес імплементації реформ, донести їм українську позицію та надихнути їх коментувати й висвітлювати події в Україні у зв’язку з російською агресію через призму позиції офіційного Києва, а не російських рупорів пропаганди.

За останні три роки ІСП організував 6 робочих візитів європейських та американських лідерів думок до України. Серед них були провідні експерти, журналісти, представники міжнародних організацій та іноземних зовнішньополітичних відомств. Зважаючи на зміну політичного керівництва США, виникла гостра необхідність у розширенні обізнаності щодо України серед аналітиків, журналістів та науковців.

Протягом двох днів члени делегації зустрілися з українськими високопосадовцями, керівниками антикорупційних органів, громадськими активістами, експертами (зокрема, учасниками коаліції Реанімаційний пакет реформ), представниками американського бізнесу, іноземними дипломатами та народними депутатами. Окремим пунктом програми стала зустріч з Президентом України Петром Порошенком.

Крім того, для учасників провели дві екскурсії: по головних місцях Революції гідності та у Софії Київській.

Частина зустрічей буде відбуватися у форматі «не під запис». Це дозволило максимально відверто обговорити найчутливіші питання.

Два експерта ІСП увійшли до українсько-польського Форуму партнерства

Альона Гетьманчук, директорка ІСП, та Катерина Зарембо, заступниця директора, увійшли до українсько-польського Форуму партнерства.

7 лютого у Міністерство закордонних справ України відбулося установче засідання української частини Форуму.

Форум партнерства є механізмом двостороннього діалогу на рівні громадянського суспільства, який функціонує під патронатом міністрів закордонних справ України і Польщі.

Він має стати платформою для обміну думками з актуальних питань на рівні громадянського суспільства двох країн.

Українські учасники обговорили організаційні та змістовні аспекти діяльності Форуму.

Нагадаємо, про необхідність пожвавлення діалогу на рівні громадянського суспільства, зокрема щодо історичних питань, йшлося під час публічної дискусії “Як розмінувати українсько-польську історію?”,організовану ІСП у грудні минулого року.

У листопаді ІСП презентував дослідження “Аудит зовнішньої політики: Україна-Польща” з рекомендаціями, як покращити взаєморозуміння та співпрацю між двома країнами.

Катерина Зарембо поділилася перспективами участі України у сфері безпеки Європейської політики сусідства в Брюсселі

31 січня 2017 року заступник директора Інституту світової політики, Катерина Зарембо, взяла участь в консультації громадянського суспільства “Огляд Європейської політики сусідства. Імплементування сфери безпеки” (Брюссель, Бельгія)

Консультацію організували Європейське відділення зав’язків із питань миробудівництва на запит Європейської комісії та Європейської служби зовнішніх справ.

Катерина Зарембо поділилася перспективами участі України у сфері безпеки Європейської політики сусідства і розповіла про виклики, які постають у сфері безпеки України і про внесок Європейського Союзу в реформування цієї сфери.

Також, вона презентувала основну суть звіту “Оцінка заходів, проведених ЄС, щодо запобігання конфліктів і миробудівного втручання ЄС в Україні “, який був підготовлений Інститутом Світової Політики, як частина проекту “Горизонт 2020: все суспільство заради запобігання конфліктів і миробудівництва».

Метою проекту “Все суспільство заради запобігання конфліктів і миробудівництва” (WOSCAP) є розширення можливостей ЄС для імплементації засобів запобігання конфліктів і миробудівного втручання за допомогою стійких, всеосяжних та інноваційних цивільних засобів.

Експерти оцінили динаміку відносин України з ЄС, США, Росією та Китаєм

Протягом жовтня-грудня 2016 року найбільш інтенсивно розвивалися відносини України з Європейським Союзом. Водночас, незважаючи на певні негативні тенденції, позитивну динаміку вдалося зберегти на всіх напрямках.

Про це йшлося 31 січня під час презентації 2 випуску аналітичного матеріалу Інституту світової політики «Аудит зовнішньої політики України: Індекс відносин», підготовленого у партнерстві з Truman Agency.

У матеріалі розглянуто ключові зміни і тренди, а також основні питання двостороннього порядку денного України з ЄС, США, Росією та Китаєм. На додаток, у дослідженні подано детальний аналіз енергетичного сектору, що є потужним фактором у відносинах України з її партнерами.

«У жовтнi – груднi 2016 р. Українi та її партнерам вдалося пiдбити пiдсумки року, в цiлому, у позитивному ключi, навiть незважаючи на високий ступiнь невизначеностi, пов’язаної як з дiями Росiї щодо України, так iз результатами виборів у США», – відзначила Вiкторiя Закревська, партнер TRUMAN Agency, відкриваючи обговорення «Чого очікувати Україні у відносинах зі США, Росією, ЄС та Китаєм».

Відносини України та ЄС були оцінені у +65 балів. Далі Китай – +25 балів і США – +22 бали. Негативним рекордсменом прогнозовано стали відносини із Росією (-32 бали), однак це дещо кращий результат ніж за попередній період (червень-вересень, -39 балів).

ОСНОВНІ ТЕЗИ

Альона Гетьманчук, директор ІСП, щодо відносин Україна-США:

«Україна опинилась перед великим невiдомим у виглядi Америки Трампа та її майбутнiх пiдходiв до України. Водночас перемога Трампа немовби вiдкрила друге дихання української полiтики на американському напрямку. Нарештi почали виробляти план дiй, яким чином зацiкавити США Україною, а не зобов’язати. Для України є принципово важливим, щоб безпекова та оборонна лiнiї спiвпрацi залишились i за нового президента. Водночас, можна смiливо стверджувати, що Конгрес залишається найпотужнiшим голосом на пiдтримку України»

Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП, щодо відносин Україна-Росія:

«Наприкінці 2016 року Росiя частiше фiгурувала в контекстi внутрiшньополiтичних скандалiв: Москву пiдозрювали в пiдготовцi спецоперацiї задля дестабiлiзацiї України. Схоже, що iнформацiйнi вкиди у звiтний перiод були лише тренуванням перед бiльш серйозними спецоперацiями. 2017 рiк, тим часом, може виявитися, так би мовити, «судним роком» у вiдносинах України i Росiї. Уже у першi мiсяцi нинiшнього року очiкується рiшення Стокгольмського арбiтражу щодо газової суперечки мiж країнами. Тим часом Москва намагатиметься досягнути порозумiння з Вашингтоном, далi – з Парижем; певнi сподiвання Росiя плекає i на змiну влади в Нiмеччинi»

Леонід Літра, старший аналітик ІСП, щодо відносин Україна-ЄС:

«Процес лiбералiзацiї вiзового режиму займає центральне мiсце у публiчнiй дискусiї мiж Києвом i Брюсселем, i, попри очiкування, залишився невиконаним у 2016 роцi. Усе ж, часовi рамки просування процесу здебiльшого визначенi. Певний прогрес вiдчувається й у процедурi ратифiкацiї Угоди про асоцiацiю. У свою чергу, ЄС стурбований через заборону на вивiз необробленої деревини, повільний прогрес низки реформ та законодавство, що дозволяє партiям вiдкликати депутатiв уже пiсля обрання»

Андрій Гончарук, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, щодо відносин Україна-Китай:

«Спостерігається подальша економiзацiя двостороннiх взаємин. Певною вiхою в торговельно-економiчних стосунках України та Китаю можна вважати придбання китайською компанiєю Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. 99,9 % пакету акцiй Українського банку реконструкцiї i розвитку. Ця а покупка має стратегiчне значення для виходу Китаю на європейськi ринки, а також для роботи в Українi у таких важливих галузях, як сiльське господарство, машинобудування та iнфраструктура»

Публiкацiя «Аудит зовнiшньої полiтики України. Iндекс вiдносин» заснована на монiторингу та аналiзi подiй у зовнiшнiй полiтицi України за ключовими напрямками. Документ готується на регулярнiй основi – щоквартально – для вiдстеження динамiки розвитку ситуацiї.

Важливою складовою дослiдження є не лише власні спостереження експертiв, а й ексклюзивнi iнтерв’ю представникiв української влади, вiтчизняних та iноземних дипломатiв, бесіди з зарубiжними лiдерами думок. Окрім моніторингу постiйних напрямкiв, експертна група також щоразу готує аналіз спецтеми – найважливiшої подiї, проблеми, тренду за звiтний перiод.

У жовтні 2016 року Інститут світової політики та Truman Agency презентували перший випуск «Індексу відносин (червень-вересень)». Текст дослідження доступний тут.

Експерт Інституту світової політики взяв участь в дискусії щодо підсумків виконання проекту WOSCAP

Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту Світової політик, взяв участь в порівняльному і комплексному аналітичному воркшопі: “Можливості ЄС щодо миробудівнитваі та запобіганню конфліктів за допомогою “загальнодержавного підходу суспільства” (‘Whole-Of-Society Approach’).

Подія проходила в Університеті Утрехту з 18 по 19 Січня 2017 року.

Консорціум проекту WOSCAP і члени Глобального партнерства по запобіганню збройних конфліктів з Малі, України і Грузії зібралися, щоб обговорити вагому емпіричну та аналітичну роботу, яка була зроблена на основі різних тематичних дослідженнях з різних країн, на основі комплексних задач та на основі кластерів.

Також, учасники поділилися звітами про хід роботи і дійшли згоди до узгодження Заключного Звіту Досліджень, що є аналізом емпіричних досліджень на основі тематичних дослідженнях з різних країн, комплексних задач та кластерів. Також вони ідентифікують ключову тематику проекту: оцінки та визначення можливостей ЄС у використанні загальнодержавного підходу суспільства.

Основна мета проекту WOSCSP це оцінка минулих і поточних ініціатив від ЄС та їх партнерів щодо запобіганню конфліктів і щодо миробудівництва. Оцінка ініціатив централізується на компетенції ЄС щодо багатосторонньої дипломатії, щодо реформування сектору безпеки і реформування органів управління, використовуючи порівняльний аналіз. За допомогою використання оперативної роботи на основі тематичних досліджень, проект оцінює компетенцію ЄС щодо миробудівництва та запобіганню конфліктів в контексті реального життя. Інституту Світової політики провели тематичне дослідження на основі ситацації України.

По закінченню проекту консорціум буде визначати конкретні рекомендації з питань політики для зміцнення потенціалу ЄС у сфері миробудівництва.

Альона Гетьманчук озвучила рекомендації ІСП на парламентських слуханнях

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, виступила на парламентських слуханнях “Актуальні питання зовнішньої політики України”, 7 грудня 2016 року.

Публікуємо повний текст виступу:

“У нинішньому міжнародному контексті Україна опинилась і ризикує й надалі перебувати у ситуації, коли багато міжнародних акторів шукатимуть відповідь на питання “чому ні для України, а не чому так для України”.

Щоб послабити негативну аргументацію наших міжнародних партнерів, необхідно посилити і краще скоординувати зовнішньополітичну діяльність на всіх напрямках – урядовому, міжпарламентському, експертному.

Упродовж останніх 10 місяців Інститут світової політики здійснював масштабний проект Аудит зовнішньої політики, одним із основних компонентів якого були аналіз та рекомендації щодо двосторонніх відносин з багатьма країнами світу. Наразі ми проаналізували і виробили рекомендації щодо відносин із 17 країнами.

Користуючись унікальною нагодою парламентських слухань і присутністю народних депутатів, дозвольте поділитись деякими з рекомендацій саме щодо міжпарламентської дипломатії.

Оскільки ми переконані – ефективна міжпарламентська дипломатія може дати потрібний політичний поштовх відносинам, неефективна – спровокувати політичний відкат у відносинах.

За останній рік ми вчергове переконались, наскільки парламенти можуть бути відповідальні за цілу низку рішень, що безпосередньо впливають на Україну. Як приклад, голосування щодо ратифікації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС у Нідерландах, прийняття законів щодо тлумачення історичних питань у Польщі.

Із огляду на висновки Аудиту зовнішньої політики, ми рекомендуємо сфокусуватись на наступних напрямках: Сполучені Штати Америки, Польща, Німеччина, Італія та Франція.

З-поміж рекомендацій:

Щодо Сполучених Штатів Америки:

після президентських виборів у США ще більш важливо максимально використовувати і посилювати наявний двопартійний консенсус у Палаті представників та сенаті США щодо всеосяжної підтримки України в умовах агресії Росії і процесу імплементації реформ. Конгрес має не лише залишатись надійним союзником України, але й допомогти зробити нову адміністрацію США союзником України.

Активна міжпарламентська діяльність потрібна для схвалення Сенатом Сполучених Штатів законопроекту №5094 «Акт стабільності і демократії в Україні». Нагадаю: цей законопроект передбачає відмову США визнати російську анексію Криму, а також необхідність відновлення Україною контролю над кордоном як умови скасування санкцій.

Важливо більш щільно координувати візити до Вашингтона з України. Кількість візитів до Сполучених Штатів має перерости в якість. Принципово важливо мати 3 ключові сигнали (месиджі) від України, з якими та чи інша делегація відвідує Вашингтон та інші столиці світу.

Робота з Конгресом США має перейти від символічно-протокольної до рутинної. Важливо посилити зустрічі з конгресменами налаголженням робочих відносин зі співробітниками Конгресу, відповідальними за розробку зовнішньополітичних ініціатив конгресменів щодо України.

Німеччина:

в Україні спостерігається певна недооцінка ролі та впливу Бундестагу на реалізацію зовнішньої політики та надання допомоги з боку Німеччини. Необхідна більш проактивна позиція українського парламенту на німецькому напрямку. У фокусі мають бути візити до Бундестагу парламентарів, які можуть ефективно представити «нову Україну» й продемонструвати конкретні успіхи України щодо впровадження реформ.

Важливо запрошувати німецьких депутатів в українські регіони та за нагоди спільно з німецькими колегами відвідувати їхніх виборчі округи у відповідних німецьких землях. Це слугуватиме унікальною нагодою ознайомити, що відбувається в Україні і встановити безпосередні контакти з німецькими колегами.

Доцільно було б реанімувати Дні України в Бундестазі, трансформувавши їх у День українських реформ у Бундестазі. Враховуючи роль Німеччини, доречно було б ініціювати і День Німеччини в українському парламенті.

Ми пропонуємо розглянути створення спільних груп між Україною, Францією і Німеччиною на міжпарламентському рівні для обговорення питань, пов’язаних з Україною. Співпраця і довірливі відносини між Німеччиною та Францією могли б позитивно вплинути на дискусії щодо України, якби німецькі депутати розглядали відповідні питання разом із французькими колегами.

Італія:

достатньо високий темп міжпарламентської співпраці з Італією важливо конвертувати сьогодні для налагодження контактів із готовими до діалогу співрозмовниками з опозиційних проросійських та євроскептичних партій (Ліга Півночі, Рух 5 зірок, Форца Італія), при цьому підтримуючи діалог з традиційними партнерами України (Демократичною партією та правоцентристами).

Важливо зробити наголос на візитах саме до регіонів країни. Під час візитів до італійських регіонів до складу делегацій доцільно включати представників бізнесу та регіональних влад України. Італія – країна регіонів, її ключовий інтерес до України – бізнес, і на це треба робити акцент у міжпарламентській співпраці.

Польща:

міжпарламентський вимір співпраці між Україною і Польщею є на сьогодні критично важливим. Україні варто позиціонувати себе як далекоглядний конструктивний партнер й уникати схвалення законодавчих актів, які призводимитуть до подальшої ескалації у відносинах.

Важливо діяти проактивно щодо спільних заходів та зустрічей із польськими колегами, зокрема в рамках підготовки до відзначення днів вшанування пам’яті Волинського злочину і жертв нацистського та комуністичного режимів (для того, щоб уникнути одностороннього наративу у Польщі під час таких заходів та демонстрації польському народові, що для України і Польщі це спільна трагедія).

На жаль, маємо підстави констатувати: відносини між Україною і Польщею навряд чи зможуть вийти на новий рівень і повноцінно запрацювати, допоки український парламент не проголосує поправки до закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» (законопроект 4975 від 14.07.2016), щодо уточнення, що статус борців за незалежність України не поширюється на осіб, дії яких кваліфікуються як злочин проти людяності.

Ми зі свого боку як аналітичний центр готові запропонувати незалежну експертизу, необхідну для здійснення ефективної міжпарламентської дипломатії. Як опцію пропоную розглянути підписання меморандумів про аналітичну співпрацю профільних комітетів з аналітичними центрами. Інші рекомендації Аудиту зовнішньої політики будуть представлені на зовнішньополітичному форумі 21 грудня”

ІСП провів публічну дискусію “Аудит зовнішньої політики: Україна-Литва” (фото, відео)

13 грудня Інститут світової політики та Посольство Литовської Республіки провели публічну дискусію, присвячену українсько-литовським відносинам, приурочені до 25-річчя відновлення дипломатичних відносин між Литвою і Україною.

Олена Бетлій, аналітик Інституту світової політики, презентувала дискусійну записку “Аудит зовнішньої політики: Україна-Литва”.

Участь у дискусії взяли: Марюс ЯНУКОНІС, Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні, Володимир ЯЦЕНКІВСЬКИЙ, Надзвичайний та Повноважний Посол України у Литовській Республіці, Віталій ПОРТНИКОВ, міжнародний оглядач.

Повний відеозапис дискусії доступний тут.

Дослідження є частиною амбітної ініціативи ІСП «Аудит зовнішньої політики України». Мета ініціативи – дослідити взаємні інтереси України та низки стратегічно важливих для неї держав з метою вироблення проактивної зовнішньої політики України.

Публічна дискусія “Аудит зовнішньої політики: Україна-Японія” (фото, відео)

Інститут світової політики провів 16 грудня публічну дискусію, присвячену українсько-японським відносинам.

Спікери: Шігекі Сумі, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні, Ганна Гопко, Народний депутат України, член групи з міжпарламентських зв’язків з Японією, Юрій Костенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії (2000 -2006 рр.).

Модератор: Леонід Літра, старший аналітик ІСП.

Під час заходу Микола Бєлєсков, аналітик Інституту світової політики, презентував дискусійну записку щодо різних вимірів українсько-японської співпраці з рекомендаціями щодо того, як зміцнити контакти між двома країнами. Дослідження базується на низці інтерв’ю, проведених з посадовцями та експертами Японії та України.

Дивіться повний відезапис дискусії (українською)

Дослідження є частиною амбітної ініціативи ІСП «Аудит зовнішньої політики України». Мета ініціативи – дослідити взаємні інтереси України та низки стратегічно важливих для неї держав з метою вироблення проактивної зовнішньої політики України.