Новини

3 вересня 2018 року Інститут світової політики провів чергову прес-конференцію «Світова політика. Ключові події вересня».

В рамках прес-конференції  були проаналізовані наступні теми:

• вбивство лідера ДНР Олександра Захарченка і можливий вплив цього на Мінський процес.
• XXVIII економічний форум в польському місті Криниця-Здруй та українське питання на форумі.
• військові навчання в РФ «Восток 2018».
• саміт ініціативи Трьох морів в Бухаресті.
• нові законодавчі ініціативи в США щодо посилення тиску на РФ.
• стан і перспективи розвитку подій в рамках Сирійської громадянської війни.
• ідея обміну територіями між Сербією і Косово.
• референдум щодо зміни назви офіційної Македонії.

На початку прес-конференції директор Інституту світової політики Євген Магда відзначив, те що Москва намагається цинічно використовувати загибель лідера проросійського псевдодержавного утворення на Донбасі Олександра Захарченка для підриву Мінських домовленостей. Тим самим це демонструє спроби Кремля затягнути врегулювання конфлікту на сході України.

XXVIII економічний форум в польському місті Криниця-Здруй пройде під гаслом «Європа спільних цінностей чи Європа спільних інтересів», що є показовим. Це гасло, як наголосив директор ІСП, повністю відображає настрої в ЄС і спроби Польщі бути одним із лідерів в цьому утворенні. Українська делегація на цьому форумі буде другою за чисельністю. Цього року її очолить перший Віце-прем’єр Степан Кубів, що дозволить підписати окремі двосторонні документи.

В контексті майбутніх військових навчань РФ «Восток-2018» Євген Магда нагадав про те, що вони відбудуться за Уралом. Це дозволить Москві обійти обмеження у рамках ОБСЄ щодо масштабів проведення навчань. Навчання порівнюють із найпотужнішими навчаннями в СРСР «Запад-81». Участь в навчаннях приймуть військові КНР і Монголії.  Хоча основним адресатом навчань «Восток-2018» можна вважати саме Пекін.

Врешті решт директор ІСП проаналізував черговий саміт Ініціативи Трьох морів. Саміт має відбутися цього року в столиці Румунії. Очікувати прориву, як наголосив Євген Магда, на цьогорічному саміті Ініціативи Трьох морів не слід. Україна не прийматиме участі в політичній частині саміту, оскільки не є запрошеною. Проте очікується участь української сторони у бізнес-форумі. Головним завданням для Києва у контексті ініціативи Трьох морів і її невизначеності є чітке актикулювання власних інтересів і пропозицій.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков в рамках прес-конференції зосередився на нових законодавчих ініціативах в США щодо санкцій відносно РФ, а також поточній і майбутній ситуації в Сирії на фоні триваючої громадянської війни.

Так за словами Миколи Бєлєскова появу протягом другої половини липня і початку серпня 2018 року відразу трьох законодавчих ініціатив (DETER Act, DASKA Act та ESCAPE Act) щодо посилення санкційного тиску на РФ можна вважати наслідком провальної поведінки Дональда Трампа у рамках саміту із Володимиром Путіним в Гельсінкі. По суті такі законодавчі ініціативи також є можливістю для Республіканської партії опосередковано покритикувати Дональда Трампа. Найбільш небезпечним для РФ при цьому є DASKA Act, який передбачає санкції щодо російських боргових зобов’язань, нафтогазового сектору і семи найбільших банків.

Проте за словами заступника директора ІСП прийняття DETER Act слід очікувати лише у разі доведення масштабного втручання РФ в вибори до Конгресу в листопаді 2018 року і паралельній бездіяльності федеральної влади в США. Поки що Республіканська партія не планує розглядати в вересні нові законодавчі ініціативи щодо посилення санкцій щодо РФ.

Також Микола Бєлєсков відзначив наступну деталь. Офіційний Київ навіть у випадку схвалення DASKA Act повинен розуміти, що положення відносно боргових зобов’язань РФ не матимуть належного ефекту, поки на ринку нафти триматиметься нинішня позитивна кон’юнктура. При цьому нові санкції щодо енергетичного сектору РФ почнуть давати реальний ефект у формі зменшення виробництва нафти лише на кінець 2020-х років. Із іншого боку повірити в санкції щодо семи ключових банків РФ на сьогодні важко. Як наслідок, Україні слід було б подумати про те, що змінити риторику і політику. Замість тези про постійне посилення санкцій щодо РФ для її послаблення можна було б запропонувати ідею посилення України, що матиме той самий ефект.

В ситуації із громадянською війною в Сирії, за словами Бєлєскова, слід очікувати штурму Дамаском останньої твердині повстанців в провінції Ідліб. Режим Башара Асада чітко налаштований на повернення повного контролю над територією країни. При цьому Москва в діалозі із Анкарою намагається врахувати турецькі інтереси у ситуації навколо провінції Ідліб. Після захоплення даної провінції Дамаск намагатиметься домовитися із курдами із Сирійських демократичних сил, які контролюють більше 25% території країни. Окрім того режим Башара Асада за сприяння РФ намагатиметься залучити європейські кошти для відбудови країни. Переконливості Москві і Дамаску додаватиме ідея обміну допомоги на відбудову Сирії на повернення сирійських біженців із Європи.

Заступниця директора ІСП Наталія Іщенко відзначила в своїх тезах нову ініціативу щодо зміни кордонів між Сербією і Косово, яка з’явилася в серпні 2018 року. Її суть в обміні територіями на яких більшість складають етнічні меншини – албанці і серби відповідно. Дана ініціатива підтримується як Белградом так і Приштиною. Проте її насторожено зустріли європейські політики, які побоюються, що зміна кордонів і спроба формування моноетнічних держав в західних Балканах може мати негативні наслідки по всьому регіону. Мова йде про общини сербів і хорватів в Боснії і Герцеговині та албанців в Чорногорії. Із іншого боку ініціатива обміну територіями, не зважаючи на протидію Сербської православної церкви, підтримується політичною елітою країни. Очільники як Сербії так і Косово розуміють, що без вирішення всіх протиріч обидві країни не матимуть можливості завершити процес інтеграції в ЄС.

Саме на сприяння процесу інтеграції в ЄС і НАТО також спрямований і референдум в Македонії щодо зміни назви країни, про що в своїй презентації також нагадала Наталія Іщенко. Зміна назви країни відбудеться на основі домовленості із Грецією, яка була підписана 17 червня 2018 року. Тим самим дана домовленість має завершити 27-річну епопею у відносинах між Скоп’є і Афінами щодо визнання Македонії і її офіційної назви. Підписання угоди супроводжувалися протестами в Македонії, за фінансуванням яких стоїть російський бізнесмен. Уряд Македонії почав масштабну інформаційну кампанію для того, щоб переконати населення підтримати угоду із Грецією. Вартість цієї кампанії 1,3 млн. євро. На сьогодні 57% громадян Македонії підтримують зміну назви країни. А тому можна очікувати, що референдум 30 вересня дозволить завершити процес зміни назви країни. При цьому не можна виключати провокацій і заворушень на фоні впливу представників Євразійського руху РФ в Македонії і невизначеної позиції головної опозиційної партії країни ВМРО-ДПМНЕ.

СВІТОВА-ПОЛІТИКА-вересень-2018