Новини

Інститут світової політики провів 13 листопада в Києві навчальний семінар для журналістів зі всіх регіонів України щодо особливостей висвітлення європейської інтеграції у ЗМІ.Семінар складався з двох частин: майстер-класу та дискусії за участі провідних українських експертів та журналістів. \
На запрошення ІСП спеціально для участі у майстер-класі приїхав відомий польський публіцист Міхал Кацевич («Newsweek Polska»). Разом з учасниками семінару він обговорив труднощі на шляху євроінтеграції та роль ЗМІ у цьому процесі.

Після майстер-класу відбулася дискусія на тему: «Як підтримувати інтерес українців до теми євроінтеграції?» за участі директора Європейських програм Міжнародного фонду “Відродження” Дмитра Шульги, редактора інтернет-видання «Європейська правда» Сергія Сидоренка, доктора політичних наук, завідувача кафедри політології НаУКМА Олександра Дем’янчука, експерта з європейської інтеграції та права Вадима Трюхана та ін.

Під час дискусії учасники дізналися, як цікаво і професійно писати на євроінтеграційну тематику, де шукати історії та дані для своїх матеріалів, а також як долати міфи і стереотипи населення щодо європейського курсу України.

Семінар проводився в рамках проекту «Ширша інтеграція: ви формуєте майбутнє». Проект має на меті поєднати зусилля професіоналів із Заходу і Сходу, Півдня і Півночі для розбудови успішної України. Проект реалізується за підтримки проекту «У-Медіа» міжнародної організації «Інтерньюз» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Посольства Королівства Швеції.

{1}Міхал Кацевич, журналіст, політичний оглядач «Newsweek Polska» (Польща)

Сьогодні часто можна почути думку, що Україні варто брати приклад з Польщі, тому що ми є близькими країнами не тільки географічно, а й історично та до певної міри ментально. Тому дуже цікаво дізнатися, яким був шлях нашого сусіда до ЄС.
Міхал розпочав з того, що Україна зараз знаходиться там, де Польща була на початку 90-х років. При цьому він зазначив, що ми відрізняємось тим, що в нас немає тієї згоди та єдності у питанні євроінтеграції, яка була в Польщі в той час. У них тоді був дуже сильний ентузіазм щодо Європи, за його словами.
Шлях Польщі до ЄС тривав 10 років – з моменту підписання Угоди про асоціацію в 1994 році, до офіційного вступу до Союзу в 2004 році. І хоча цей шлях не був занадто довгим, але він не був і коротким. І так як все невідоме лякає, цей випадок не став винятком – у пересічних поляків з’являлися міфи щодо євроінтеграції протягом цього часу. Зокрема це були такі міфи:
• Щодо землі – поляки вважали, що після вступу в ЄС до них «прийдуть німці і куплять польську землю за дешево», бо в них більше грошей, а земля у Польщі дешевша. Ніж в Німеччині. Але сталося все навпаки – сьогодні західні поляки купують землю та нерухомість у на сході ФРН.
• Другий міф стосувався фермерів – вважалося, що їх становище дуже погіршиться, тому що в країну поллється потік дешевих продуктів з ЄС, з якими не зможуть змагатися польські продукти. Насправді ж польські фермери і досі отримують від ЄС кошти для розвитку та модернізації своїх господарств.
• Третій міф щодо цін і добробуту – існував страх, що ціни стрімко підуть угору, все буде занадто дорогим і поляки виявляться бідняками в ЄС. У дійсності ж разом з цінами зросли й заробітні плати, тому ніякого погіршення становища не відбулося.
• І четвертий міф – ЄС хоче приєднати Польщу, щоб обібрати її. У суспільстві поширювались думки, що європейський бізнес викупить польську промисловість за дешево, а свою готову продукцію буде продавати полякам за дорого.
І хоча з вступом до Європейського Союзу жоден з міфів не підтвердився, у Польщі з’явилась та існує на сьогодні проблема еміграції, що відзначив Кацевич. За його словами з країни на Захід виїхало 2-3 млн людей. Це звичайно зменшило рівень безробіття, але одночасно це ще й втрата потенціалу, тому що в основному виїжджають молоді люди, бо отримавши диплом ВНЗ у Польщі вони виявилися нікому непотрібними.
Через 10 років з моменту вступу до ЄС ситуація в Польщі звичайно змінилася в кращу сторону, але еміграція все одно щороку трохи зростає.
Міхал Кацевич також відмітив, що сьогодні в Польщі зростає підтримка євроскептиків серед населення. Проти ЄС виступають праві, які вважають, що польські цінності втрачаються. А на їх місце приходять загальноєвропейські. Дана течія починалася з глибинки та старшого населення, яке є більш консервативним. Але сьогодні їх все більше підтримує молодь (18-20-річного віку). За словами Кацевича, це є неосвічена, маргінальна молодь, яка не є дуже численною.
Тому загалом можна зробити висновок, що Польща була єдина у своєму прагненні приєднання до ЄС і цілеспрямовано до цього йшла. А після вступу наполегливо працює, щоб підтримувати рівень відповідний ЄС.
{2}Сергій Солодкий, заступник директора ІСП
{3}
{4}Дарія Гайдай, аналітик ІСП та Дмитро Шульга, директор Європейських програм Міжнародного фонду “Відродження”

Дмитро Шульга, відкриваючи дискусійну частину семінару, зазначив що «будь-який аргумент «проти» ЄС одночасно містить в собі аргумент «за». І його просто потрібно актуалізувати у свідомості українців», що сьогодні і є одним із завдань українських журналістів, які висвітлюють дану тематику.
Думаю, цю думку можна сміливо підтримати, адже будь-який міф щодо євроінтеграції показує не стільки негатив ЄС, скільки нашу слабку сторону. Я б навіть сказала, що він є певного роду викликом для України, на який ми маємо можливість відповісти. Бо ніщо ж нам не заважає модернізувати та розвивати власне виробництво та промисловість, покращувати якість власної продукції, щоб у Європі хотіли з нами співпрацювати та купувати наші товари. Головне тут бажання та політична воля і все вдасться.
{5}Вадим Трюхан, експерт з європейської інтеграції та права та Сергій Сидоренко, редактор інтернет-видання «Європейська правда»
{6}
Сергій Сидоренко наголосив, що пересічні європейці сьогодні вважають, що Україна вже є членом ЄС і для них це повністю закономірно. Тобто можна сказати, що вони більш оптимістично дивляться на Україну, ніж ми самі. Думаю причиною цього є нав’язаний нам спочатку СРСР, а далі Росією, наш комплекс меншовартості, якого потрібно позбавлятися раз і назавжди. Адже спочатку ми маємо самі себе поважати і тоді нас будуть поважати інші.
У підсумку своєї промови Сергій Сидоренко зазначив, що про євроінтеграцію потрібно писати, щоб зламати будь-які міфи та страхи українців щодо ЄС.
Вадим Трюхан: «Європейська інтеграція – це один з інструментів розвитку України, а також механізм входження в глобальний світ».
Але він також зазначив, що з одного боку європейці продовжують нас підтримувати, хоча з іншого – вони вже трохи стомились від України, тому що не розуміють, що тут насправді відбувається. Причиною цього є непослідовність реформ та загалом політики України на шляху до Європи. Саме тому, каже експерт, журналісти мають широко висвітлювати дану проблематику, зазначаючи про всі плюси, мінуси, необхідність та наслідки всіх дій, кроків та змін. Це потрібно робити, щоб привертати увагу громадськості як України, так і Європи.
{7}Олександр Дем’янчук, доктор політичних наук, завідувач кафедри політології НаУКМА

Олександр Дем’янчук висловив цікаву думку, що «пересічний українець не тільки не розуміє навіщо нам Росія, він також не розуміє насправді навіщо нам Європа» і тому журналістам потрібно висвітлювати ці теми, щоб не виникало таких питань. Але при цьому він зазначив, що Україні бракує інтегрованої, консолідованої, спільної програми висвітлення питань європейської інтеграції, інформування громадськості з цих проблем.
«Європейський Союз – це унікальне утворення, про яке можна захоплююче розповідати. Писати потрібно позитивно і доступно», – наголосив професор. «Але не виключаючи негативу», – додав Сергій Сидоренко, щоб у населення було реалістичне враження щодо ЄС та євроінтеграції.
{8}Вайн Шарп, директор представництва Internews в Україні
{9}Альона Гетьманчук, директор ІСП
{10}
{11}
Загалом семінар був дуже цікавим, корисним та продуктивним. Були присутні відомі спікери-експерти у даній сфері та активна аудиторія, яку цікавить дана проблематика. Висловлювалися цікаві думки, які наштовхують на роздуми.