Новини

Старший аналітик Інституту світової політики Леонід Літра, директор IDIS Viitorul (Молдова) Любомір Кіріак, та провідний експерт IDIS Viitorul (Молдова) Корніл Чуря представили у Кишиневі дослідження «Як позбутися пострадянськості?» Презентація відбулася 8-го лютого 2013 року. У заході взяли участь провідні соціологи, політологи Молдови.Масштабний проект було реалізовано у співпраці з Грузинською фундацією стратегічних та міжнародних студій (Грузія) та Інститутом розвитку і соціальний ініціатив Viitorul (Молдова) за підтримки Чорноморського трасту регіональної співпраці Фонду Маршалла.{2}
Мета дослідження – викорінити негативні явища в політиці та суспільстві, властиві пострадянськоському періоду розвитку. Під пострадянськістю мається на увазі форма соціально-політичної мутації, коли старі радянські цінності і моделі поведінки комбінуються з західними еквівалентами.
{3}
Проект складається із трьох частин, в яких досліджується феномен пострадянськості в Україні, Республіці Молдова та Грузії. Вибір мотивований не лише приналежністю цих країн до колишнього Радянського Союзу, але і офіційно задекларованими намірами трьох держав інтегруватися до Європейського Союзу. У рамках проекту Інститут світової політики визначив атрибути пострадянськості у політиці та соціумі.
ІСП також розробив десять рекомендацій, які ставлять на меті знищення пострадянськості в суспільно-політичному контексті. Зокрема:
1. Європеїзація і соціалізація. Виконання країнами комплексу реформ, які б наблизили їх до ЄС. Запровадження безвізового режиму із країнами ЄС, що дозволило б ширшим колам українців, грузинів та молдаван на власні очі переконатися в перевагах ліберальних цінностей.
{1}
2. Деміфологізація радянської спадщини. Необхідність широкого суспільного обговорення злочинів радянської епохи, доцільності радянської символіки в інфраструктурі тощо.
3. Громадянська активність. Чим вищим буде рівень громадської активності та самоорганізації, тим більше укорінюватимуться демократичні традиції в суспільстві і тим відповідальнішою ставатиме влада.
4. Ключова роль мас-медіа. У період трансформації провідна роль має належати громадянській журналістиці та так званим журналістам «розгрібачам бруду» (muckrakers), які гостро реагуватимуть на випадки корупції, непотизму у владних ешелонах/
5. Впровадження електронного врядування. Використання новітніх електронних технологій зменшить рівень забюрократизованості держапарату та призведе до зменшення корупції.
6. Міжрегіональні обміни. Подорожі громадян у рамках своїх країн зменшуватимуть суспільну напругу, зможуть побороти стереотипи, породжені не в останню чергу ще радянською пропагандистською машиною.
7. Конкурси для державних посад. Установлення більш прозорих процедур (із залученням представників громадянського суспільства) для відбору осіб на державні посади дозволить боротися з непотизмом.
8. Боротьба з корупцією. Викорінення корупції з використанням досвіду Грузії.
9. Дебюрократизація. Скорочення кількості чиновників та спрощення процедур отримання тих чи інших документів у державних органах.
10. Поліпшення освітніх стандартів. Рекомендації в цій сфері можна звести до трьох основних пунктів: децентралізація вищої освіти, суворе покарання будь-яких форм плагіату на рівні університетів і залучення до державного апарату службовців із західною освітою та знанням іноземних мов (особливо англійської).