Новини

7 листопада у Києві відбувся Перший Форум Україна – Росія – НАТО «Співпраця з НАТО: переваги для України та Росії», де провідні європейські, українські та російські експерти обговорили нове бачення стосунків між Києвом, Кремлем та Північно-Атлантичним Альянсом.Форум організував Інститут світової політики в партнерстві з Московським Центром Карнеґі за підтримки Центру інформації і документації НАТО в Україні та Інформаційного бюро НАТО в Росії.\
Організувати постійний дискусійний майданчик у тристоронньому форматі – таким було основне завдання Форуму. Такий майданчик дасть змогу вийти за межі стереотипів, багато яких сягають ще часів «холодної війни», та знайти шляхи, які дозволили б усім трьом сторонам перейти від упередженого діалогу до взаємовигідного партнерства.

«Безперечно, пошук порозуміння в трикутнику «Україна – НАТО – Росія» вимагає значних зусиль, – розповіла Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики. – Та й позитивні результати такої політики навряд чи будуть помітні в короткотерміновій перспективі. Тим не менше, подібне партнерство може стати найвдалішою стратегічною інвестицією в безпеку як власне України, так і регіону в цілому. І хоч Україна і Росія дивляться на Альянс по-різному, існує багато аспектів, де наші погляди практично збігаються».

Росію на Форумі представили провідні експерти-науковці Татьяна Пархаліна і Дмітрій Данілов, член Наукової ради Московського Центру Карнеґі Андрєй Рябов, багаторычний редактор російської служби Бі-Бі-Сі Константін Еґґерт, та багато інших. Географія російських учасників сягала від Калінінграда до Волгограда. Провідний британський фахівець з пострадянських країн Кейр Джайлз презентував погляд із Західної Європи.

Серед модераторів були відомі телеведучі Євгеній Кисельов та Сергій Дорофеєв.

Північноатлантичний альянс готовий співпрацювати з Україною настільки, наскільки вона цього хоче. Про це сказала у своєму виступі директор Центру інформації та документації НАТО Наталія Немилівська під час відкриття Форуму. «З нашого боку ми готові працювати з Україною настільки, наскільки вона цього буде хотіти», – сказала Немилівська.
За її словами, в НАТО також вважають, що зараз як ніколи раніше існують можливості для розвитку партнерства між Україною та НАТО. Вона зазначила, що перед країнами постають численні, все більш складні виклики безпеки. Зокрема, поширення зброї масового знищення, кібербезпека і піратство.
Немилівська також зазначила, що до недавнього часу Україна хотіла стати новим членом НАТО, але український уряд вважає, що Київ може внести свій більший внесок у міжнародну безпеку шляхом невступу в якій-небудь блок. «Слід відзначити ще раз, що ми повністю поважаємо це рішення. Ми визнаємо суверенне право кожної країни вільно вибирати для себе підхід з організації безпеки », – сказала Немилівська.

У свою чергу, експерти-учасники Форуму висловили думку, що тісна співпраця у форматі “Україна-Росія-НАТО” вигідна для всіх учасників, але враховуючи деякі протиріччя в цьому питанні між Києвом і Москвою, поки що рано говорити про стратегічне партнерство в рамках цього “трикутника”.

“Прагнення знайти точки дотику між Україною, Росією і НАТО дуже своєчасне і має хороші перспективи. З огляду на ті проблеми, які переживають зараз і НАТО як інститут, і наші держави, зближення для них є позитивним фактором”, – висловив переконання директор Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.

У той же час, українські експерти погодилися, що на шляху зближення “трикутника” існує значна кількість перешкод. Серед них і відсутність довіри, і часто напружена атмосфера у відносинах Москви з Києвом, і взаємні претензії сторін. “Росія ніколи не заперечувала співробітництво України з НАТО, але очевидним є і те, що, з точки зору Москви, Україна повинна співпрацювати з Альянсом як мінімум під її патронатом. Будь-яке самостійне співробітництво викликає відповідну реакцію”, – вважає директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко .

“Потенціал стратегічної взаємодії в форматі “Україна-Росія-НАТО” я поки не бачу, а ось приклади успішної співпраці вже існують, – розповів представник Центру Разумкова, колишній заступник керівника МЗС Валерій Чалий. – Це – антипіратські операції, проліт повітряних суден для участі в операції в Афганістані, залучення транспортної авіації Росії та Україні до операцій НАТО “. Член наукової ради Московського центру Карнегі Андрій Рябов підтримав колегу. “До переліку я б додав співробітництво в межах (навчань)” Блексіфор “, боротьбу з тероризмом, співпрацю в Чорноморському регіоні”, – зауважив експерт.

Як очікується, Форум проводитиметься на щорічній основі.
{1}
{2}
Форум відкрили Віктор Шлінчак, голова Наглядової ради Інституту світової політики, Наталія Немилівська, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні та Роберт Пшель, директор Інформаційного бюро НАТО в Росії
{3}
Учасники першої панельної дискусії “НАТО-Росія-Україна: гра на спільну перемогу”

{5}
Михайло Погребинський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології
{4}
Друга дискусія “Безпека у 3D Форматі: Як тристороння співпраця НАТО-Росія-Україна вплине на безпеку і стабільність в регіоні?” Модератор: Сєргєй Дорофєєв, телеведучий, “5 канал”, Україна; Дмітрій Данілов, директор Центру європейської безпеки, Росія; Олег Кокошинський, віце-президент Аналітичної Ради України, Україна; Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики, Україна; Боріс Кузнєцов, директор Центру міжнародної і регіональної політики, Росія

{6}
Роланд Ковач, керівник проекту UNITER
{7}
Учасники панельної дискусії “НАТО не в чорно-білих тонах. Як подолати українські та російські стереотипи разом?”
Константін Еггерт, оглядач, Росія; Татьяна Пархаліна, директор Центру європейської безпеки, Росія; Микола Вересень, Ігор Тодоров, заступник директора Центру міжнародної безпеки, Донецьк, Україна; Сергій Джердж, голова Громадської Ліги Україна-НАТО, Україна
{15}
Микола Вересень, модератор дискусії
{11}
Константін Еггерт
{9}
Константін Еггерт, Татьяна Пархаліна, Микола Вересень
{12}
Володимир Горбач, аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва

{16}
Модератором четвертої панелі “Україна-Росія-НАТО: погляд наступного покоління” була Катерина Зарембо, заступник директора ІСП, Україна
{17}
Антон Морозов, доцент Санкт-Петербурзького державного університету послуг та економіки, Росія
{18}
Алєксєй Кісєльов, директор Центру соціально-політичних досліджень, Краснодар, Росія

{8}
Заключні ремарки директора ІСП Альони Гетьманчук, Наталії Немилівської та Роберта Пшеля

Фото Наталії Сагалатої та Станіслава Ткачова