Пост в блог на “Українській правді” директорки ІСП Альони ГетьманчукУвечері 20 квітня Президент збирається вилетіти з візитом до Румунії. Фактично, це буде візит-відповідь на відвідини України румунським президентом на початку минулого року, але від цього візит не стає менш важливим. В останні роки в Україні відбувається переосмислення відносин з Румунією. І це дуже позитивний сигнал. Якщо раніше Румунія сприймалась ледве не як загроза номер 2 для територіальної цілісності та суверенітету України після Росії і “незаслужений” член Євросоюзу, то в урядових,політичних та експертних колах все більше з”являється розуміння, що Україна більше виграє від дружби з Румунією, аніж від ліплення з неї загрози.\
Так, румунофобські настрої все ще за інерцією спостерігаються на різних рівнях в Україні, але загальний тренд змінюється. Особливо після того, як на зміну колишньому президенту Басеску, який часом дозволяв собі певні фрівольності в заявах, підігруючи всім ностальгуючим за “Великою Румунією”, прийшов відомий своєю антикорупційною діяльністю та ефективним менеджментом Клаус Йоханніс. Під час свого візиту до України він хотів особисто продемонструвати важливість України для Румунії з допомогою виступу у Верховній Раді, однак йому тоді було в досить некрасивій формі відмовлено у такому виступі з поясненням, що подібні речі в Україні взагалі не практикуються (після Коморовського та Байдена всі переконались багато разів, що це не так).
Для багатьох навіть в українському уряді та парламенті було великою несподіванкою те, що Румунія стала першою країною в ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (і повірте мені, це була далеко не випадковість). Для багатьох в Україні досі не є відомою вражаюча історія успіху Румунії у боротьбі з корупцією на найвищих щаблях влади, що насправді для України могла бути більш показовою та прикладною, аніж історія боротьби з корупцією в Грузії, про яку знають значно більше українців. Так само невідомою для багатьох є роль, яку Румунія відіграє сьогодні на так званому східному фланзі НАТО, ініціюючи навіть міні-саміти “східних” членів НАТО. Ну а що стосується особливо болісного в Україні питання з наданням румунського громадянства, то кожен, хто хотів отримати румунське громадянство останнім часом (і не лише в Україні, але й у Молдові) може підтвердити, наскільки це складна й виснажлива процедура.
Вже завтра у цей час я з колегами-експертами будемо кружляти у небі над Європою, щоб потрапити до Бухаресту (прямих рейсів, що досить показово, між нашими сусідніми країнами нема, і дістатись до Бухареста найзручнішим шляхом через Відень коштує так само, як дістатись Нью-Йорка). У Бухаресті ми будемо випробовувати наш новий формат подвійної дипломатії (second track diplomacy), коли під час візиту президента низка зустрічей та заходів організовується в певній країні і на експертному рівні. Зокрема, у четвер під час перебування Порошенка у Румунії ми організовуємо разом з румунськими партнерами публічну дискусію у Бухаресті на українську тематику. А поки що ми в Інституті у співпраці з нашими румунськими партнерами підготували мемо для візиту Порошенка з тими сигналами, які йому варто було б донести, перебуваючи у Бухаресті, щоб зробити візит якомога ефективнішим. От, власне, ключові позиції з цього мемо. Нехай команда Президента й усі дотичні до візиту користуються ним на здоров”я і абсолютно безкоштовно ☺
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.
Тема коментаря
Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme Comments theme.