Новини

Громадянському суспільству відводиться центральна роль у налагодженні діалогу між розділеними конфліктом суспільствами.На цьому наголосили учасники дискусії «Гарячі точки: роль неурядових організацій у налагодженні діалогу», що відбулася у рамках 3-го Форуму з організаційного розвитку.
Експерти з Вірменії, Грузії та Молдови поділилися власним досвідом роботи з врегулювання конфліктів та подолання їх наслідків. Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук виступила модератором дискусії.

Старший аналітик Інституту світової політики Леонід Літра, який брав участь у різних форматах молдавсько-придністровського діалогу, відзначив, що складність ведення ефективного діалогу полягає у наявності третьої сторони, однак відмовлятися від діалогу не можна.
{5}
Старший аналітик ІСП Леонід Літра
«Діалог на рівні громадянського суспільства повинен продовжуватися незалежно від того, на якому рівні офіційний діалог. У Молдові ми, наприклад, організували діалог на рівні експертів, який повторював офіційний формат переговорів», – заявив Літра

Карен Бекарян, голова НУО “Європейська інтеграція”, наголосив, що роботу з організаціями і населенням «по ту сторону барикад» потрібно почати якомога раніше: «кожний втрачений день – це втрачені люди». У свою чергу голова Міжнародного центру по конфліктам і переговорам Ніно Ціхіставі-Хуцішвілі звернула увагу на необхідність координації зусиль різних неурядових організацій, важливість солідарності та згуртованості всередині громадянського суспільства для ефективної роботи.
{4}
Карен Бекарян, голова НУО “Європейська інтеграція” (Вірменія), Ніно Ціхіставі-Хуцішвілі, голова Міжнародного центру по конфліктам і переговорам (Грузія) та директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук
Учасники одноголосно заявили, що українським неурядовим організаціям не варто чекати швидких результатів, а слід готуватися до довготривалої роботи. За їхніми словами, діалог необхідний, навіть з тими людьми, які ведуть себе неконструктивно або є політично заангажованими.

Підсумовуючи результати дискусії, директор ІСП Альона Гетьманчук відзначила, що перевагою України є розвинуте громадянське суспільство, яке може і готове брати на себе відповідальність.

“На момент виникнення конлікту в Україні, на відміну від Грузії та Молдови, вже існувало потужне громадянське суспільство. Крім того, воно не було настільки поляризованим як у інших пострадянських країн”, – пояснила Гетьманчук.

У вересні 2014 року ІСП спільно з “Кавказьким Домом” запустив проект “Україна: вихід із кризи через діалог”, важливою частиною якого є проведення ряду круглих столів між українськими та російськими експертами. Перша зустріч відбулася у Грузії 28-29 листопада.

3-тій Форум з організаційного розвитку проходив під назвою «Культура миру: як громадські об’єднання можуть розвинути свої спроможності діалогу та лідерства змін для розбудови і утвердження культури миру в Україні». Участь у Форумі взяли до 1000 представників різних українських та закордонних громадських організацій. Захід проходив 3-4 грудня у місті Київ.
{3}