Новини

Інститут світової політики провів у Римі публічні дебати на тему “Українсько-російський конфлікт: яка роль ЄС?» 18 грудня 2014 року.Італія була обрана не випадково – країна останні шість місяців головувала в Європейському Союзі. Рим і надалі відіграватиме важливу роль у зовнішній та безпековій політиці ЄС, оскільки колишній міністр закордонних справ Італії Фредеріка Могеріні наразі очолює Європейську службу зовнішньої дії. Між тим, Італія належить до країн, в яких бракує інформації про події в Україні; політичні еліти більше зорієнтовані на відстоювання економічних інтересів країни (співпрацю з Росією), а не європейських цінностей.{6}
Відкрила публічні дебати Наталі Точчі, заступник директора італійського Інституту міжнародних відносин

«Цього року європейський вибір став для України і її народу безповоротним. Проте варто наголосити, що Україна бореться не за право приєднатися до Євросоюзу, а за право творити власне майбутнє і залишатися суверенною державою. ЄС має усвідомити, що в України немає зворотного шляху. Рано чи пізно Україна буде інтегрованою в європейський політичний і економічний простір. Але за підтримки і єдності ЄС ми це здійснимо швидше і ефективніше», – наголосила у вітальному слові Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики.
{5}
Лапо Пістеллі, віце-міністр закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії
Лапо Пістеллі, заступник міністра закордонних справ Італії, який був одним із ключових спікерів на заході Інституту світової політики, прибув на дебати одразу після візиту з Росії. Його виступ був здебільшого присвячений ідеї продовження діалогу з російським керівництвом. Він піддав критиці заяви лідерів Польщі про готовність надати Україні озброєння, а також представників Румунії про необхідність запровадження нових санкцій проти Росії. «Головна мета санкцій полягає в зміні поведінки того, проти кого вони запроваджені. Але ми бачимо, що санкції нічого не змінюють. Президент США Барак Обама через 65 років ізоляції Куби змушений визнати, що санкції були неефективними. Ми маємо обговорити ефективність санкцій щодо зміни поведінки», – наголосив дипломат. Він також підкреслив, що ніхто не може «виграти від краху російської економіки».
{2}
Cтарший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон
Слова італійського дипломата спростував британський експерт Ендрю Вілсон. «Ми не повинні зупинятися зараз, коли санкції показують свою ефективність. Росію і Кубу не можна порівнювати, оскільки Росія більш залежна від Заходу, більш чутлива до санкцій, у неї менше поле для маневру», – наголосив фахівець. Він також розкритикував Захід за дотеперішні підходи до Росії, коли західні уряди наперед розкривали свою політику. «Це дуже погана дипломатія, коли Захід каже: немає військового вирішення конфлікту. Ми фактично робили подарунок іншій стороні. Росія знала, яку межу ми не перетнемо, на що ми ніколи не підемо. Сьогодні Захід діє правильніше, оскільки присутній елемент невизначеності. Росія на сьогодні не знає, як далеко може піти Захід – особливо після того, як Барак Обама підписав акт щодо підтримки України», – наголосив пан Вілсон.
{10}
Олексій Гарань, науковий директор Школи політичної аналітики, професор НаУКМА
Олексій Гарань, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», також наголосив на тому, що реакція Заходу на агресію Росії від початку була досить слабкою. «Санкції спізнилися. Якби Захід зреагував одразу, то не були би подальшого вторгнення Росії», – підкреслив політолог.
{3}
Андрєй Макаричєв, професор Університету Тарту (Естонія)
Російський експерт Андрєй Макаричєв звернув увагу на два головних табори іноземців, що мають помилкове сприйняття Росії. Перший табір – ліваки – вважає, що Росія бореться з неонацистами. «Це дуже далеко від правди. Росія сама репродукує відверто тоталітарний і дуже обмежувальний дискурс, і зневажає права людини», – наголосив він. Другий табір – представники праворадикального крила – схиляється перед російським керівництвом за те, що воно вибудовує власну націю. «Росія будує не націю, а імперію»», – підкреслив пан Макаричєв.
{9}
Посол України в Італії Євген Перелигін
Посол України в Італії Євген Перелигін зауважив на нещирість окремих європейців, які сьогодні більше дбають про економічні інтереси, а не цінності. «Перед самітом у Вільнюсі колишнє керівництво України закликало ЄС підписати Угоду про асоціацію, бо це принесло б економічні вигоди. ЄС відповів на це, що для європейців важливіші цінності, а не економічні вигоди. Сьогодні ми говоримо про цінності, а нам кажуть про економічні вигоди, про шкоду від санкцій», – наголосив український дипломат.
Після вислуханих аргументів заступнику міністра закордонних справ Італії Лапо Пістелі нічого не лишалося, як визнати проблему з дотриманням цінностей в ЄС. Він, зокрема, нагадав про проблеми з дотриманням демократичних процедур в Угорщині. Наостанок він розповів анекдот, який нібито почув напередодні він одного з перехожих у Москві на Червоній площі: «Російський турист прилітає до Лондона. Прикордонник в аеропорту запитує у нього:
– Із якої країни?
Відповідає:
– Із Росії.
Друге запитання прикордонника:
– Occuption? (гра слів в англійській мові – occupation означає як «окупацію», так і «професію»)
– Ні-ні, я просто турист, – поспішив оправдатися росіянин.
Гостями публічних дебатів були понад сто лідерів громадської думки – аналітиків, дипломатів, представників провідних мас-медіа Італії. Захід було організовано у співпраці з Інститутом міжнародних відносин (Istituto Affari Internazionali, Італія) за підтримки Pact, Міжнародного фонду “Відродження”, за сприяння Посольства України в Італії.
{1}
{4}
{11}
Pадник-посланник Євген Єнін, Посол України в Італії Євген Перелигін, директор ІСП Альона Гетьманчук та перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий
Фото: Олеся Татарин