Архіви: Новини

У відеоблозі для ІСП Янніс Каррас, доцент кафедри історії Фрайбурзького університету та лектор Міжнародного грецького університету в Салоніках, розповів про те, чому ЄС важливий для України.Я хочу сказати кілька слів про те, чому Європейський Союз є такою важливою інституцією і має таке значення для України. По-перше, ЄС уособлює верховенство права і форму демократії з системою стримувань і противаг. Ці речі є настільки важливими, адже це те, що робить людей у суспільстві рівними. По-друге, ЄС втілює в собі певну концепцію цінностей просвітництва, насамперед, фундаментальних свобод: свободи совісті, свободи слова, а також певний тип толерантності до інших людей.\
Нарешті, я хочу сказати, що Європейський Союз уособлює своєрідну модель взаємодії між державами. Ця модель була встановлена Францією і Німеччиною, зокрема, після Другої світової війни. Це модель взаємодії з іншими, модель співпраці, за якої іноді доводиться навіть поставити свої національні інтереси на другий план через загальне розуміння того, що крізь все треба пройти разом. І це – абсолютна протилежність твердженням на кшталт «ця країна європейська, а ця – ні».

Ми стаємо європейцями через співпрацю. Це все ідеали, і ми всі знаємо, що історія Європи також має дуже багато протилежних ідеалів. Втім, ці ідеали варті того, щоб за них боротися. Як на мене, саме тому Європейський Союз є такою гарною ідеєю і такою важливою річчю.
Що потрібно Україні для вступу до ЄС? Є багато речей, які потрібно зробити – реформи та інше – і зробити їх потрібно швидко та вчасно. Але, ймовірно, найважливішим є не це, а інша річ – терпіння. Усі ці речі не відбуваються за одну ніч, адже йдеться про реформування всього суспільства, а це потребує створення коаліцій, співпраці, а також, певною мірою, впертості, терпіння та розуміння того, що ці зміни потребують часу. Це робота поколінь, а не одного-двох років.
І, нарешті, кілька слів про почуття глибокого розуміння багатства власної традиції України, а також того, що Україна насправді може запропонувати. Ви справді маєте багато чого запропонувати. Але я зверну увагу на дві речі. Одна з них – це традиція, що була надзвичайно багатою в Україні ще у 17-18 століттях – це традиція братства, це те, що сьогодні ми могли б назвати громадянським суспільством, якщо б скористалися сучасною термінологією, це традиції самоорганізації та взаємодопомоги в таких містах як Львів, Київ, Ніжин або інших подібних прикладах.

Друга річ – це традиція космополітизму, етнічного розмаїття та багатогранності населення України, зокрема, в портових містах на півдні. Тож я вважаю, що українці можуть пишатися тим, хто вони є, і ця гордість може стати елементом їхнього єднання з Європейським Cоюзом.

Щоб переглянути відеоблог (англійською мовою) перейдіть за посиланням.

Візит Янніса Карраса до України відбувся в рамках проекту “Робочий візит закордонних експертів до Києва з метою розвіювання міфів про Україну в Євросоюзі”. Ініціатива здійснюється у рамках проекту «Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA).

У відеоблозі для ІСП Марі Мендрас, cтарший науковий працівник Трансатлантичної академії (Вашингтон) та професор Паризької школи міжнародних відносин, розповіла про зміну у відносинах ЄС з Росією та Україною.На разі минуло вже 2 роки з того моменту, як Росія анексувала Крим, і весь цей час український уряд втримує країну на плаву. Це не так просто: зрозуміло, що миру на Донбасі немає, а російські військові все ще присутні там, але український уряд працює.Як на мене, для європейських урядів і для усього Європейського Союзу найголовніше зараз – побачити нову політичну і економічну рішучість тут, у Києві, а також активніше долучатися до системних та економічних реформ.

Найбільш важливою в даному контексті є судова реформа, адже відомо, що в кожному можливому випадку переходу до демократії якість та незалежність судів є найважливішими чинниками. Ми розуміємо, що це не легко через ситуацію в Криму і на сході Донбасу, але країни Заходу та міжнародні організації бажають розвитку та процвітання для українського народу і української держави. Тому світова спільнота і надалі підтримуватиме Україну. Я не думаю, що ЄС послабить санкції проти російської влади, адже ми не бачимо жодних змін у позиції Росії щодо України.
Понад те, впродовж цих двох років з того часу, як новий уряд прийшов до влади в Києві, Україна стала центральним питанням європейської безпеки та розвитку, фактично ставши епіцентром європейської політики.
Сьогодні Україна є великою державою в центрі європейського континенту, і вона відіграватиме ключову роль у майбутніх відносинах між Росією та Європою. І ми у Франції сподіваємося, що Україна буде розвиватися таким чином, що у майбутньому ми матимемо змогу повернутися до партнерських стосунків з Росією. Сьогодні ми бачимо великі зміни: на разі європейці розуміють, що Україна не є перешкодою у встановленні добрих відносин з Росією, а навпаки.
Якщо ми зможемо встановити партнерські взаємини з Україною, це з часом допоможе нам налагодити стосунки з російською владою, російськими бізнес-колами та російським суспільством. Отже, Україна не є стіною між нами та Росією, а навпаки. Проте, виправлення ситуації потребує часу.

Щоб переглянути відеоблог (англійською мовою) перейдіть за посиланням.

Візит Марі Мендрас до України відбувся в рамках проекту “Робочий візит закордонних експертів до Києва з метою розвіювання міфів про Україну в Євросоюзі”. Ініціатива здійснюється у рамках проекту «Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA).

16-17 березня Інститут світової політики організував робочий візит експертів з Франції та Греції до Києва, які розповіли українським лідерам думок про сприйняття України та особливості ведення інформаційної роботи в країнах-членах ЄС.До України прибули: \
Марі Мендрас, cтарший науковий працівник Трансатлантичної академії (Вашингтон, США); професор Паризької школи міжнародних відносин

Янніс Каррас, доцент кафедри історії Фрайбурзького університету, лектор Міжнародного грецького університету в Салоніках

Європейські експерти зустрілися з українськими посадовцями, експертами, журналістами та громадськими активістами.

{2}
{3}
Зустріч із представниками МФ «Відродження»: Тарасом Качкою, заступником виконавчого директора, Дмитром Шульгою, директором Європейської програмної ініціативи, та Ольгою Квашук, координатором проектів Європейської програмної ініціативи.

{6}
В Адміністрації Президента відбулася зустріч з Ігорем Жовквою, керівником Головного департаменту зовнішньої політики та європейської інтеграції.
{7}
Зустріч із громадськими активістами, які надають допомогу переміщеним та постраждалим особам з Криму та Донбасу.
{8}
Зустріч із Олександром Литвиненком, заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

{9}
Зустріч із представниками Реанімаційного пакету реформ Тарасом Шевченком, Оленою Галушко та Вадимом Міським.

Під час свого дводенного насиченого візиту Марі Мендрас і Янніс Каррас також зустрілися з Тетяною Поповою, заступницею Міністра інформаційної політики, Дмитром Кулебою, Послом з особливих доручень МЗС України, Веронікою Мовчан, керівником Центру економічних досліджень, а також журналістами Сергієм Сидоренком, головним редактором «Європейської правди», та Тетяною Огарковою, телеведучою «hromadske.tv», та Миколою Сіруком, керівником міжнародного відділу газети «День».

16 березня Інститут світової політики організував за участі Мендрас і Карраса Медіа клуб на тему “Європейська єдність і Україна. Погляд з Франції та Греції”.
{1}

У лютому відбувся перший робочий візит експертів з Німеччини та Іспанії.

Візит відбувся в рамках проекту “Робочий візит закордонних експертів до Києва з метою розвіювання міфів про Україну в Євросоюзі”. Ініціатива здійснюється у рамках проекту «Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA).

Інститут світової політики провів 16 березня Медіа клуб на тему “Європейська єдність і Україна. Погляд з Франції та Греції”Спікери:\
Марі Мендрас, cтарший науковий працівник Трансатлантичної академії (Вашингтон, США); професор Паризької школи міжнародних відносин

Янніс Каррас, доцент кафедри історії Фрайбурзького університету, лектор Міжнародного грецького університету в Салоніках

Модератор: Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП

{1}

ІСП запросив провідних аналітиків з Греції та Франції, щоб з перших вуст дізнатись, як сприймають Україну в цих країнах, і як їй втримати інтерес до себе в ЄС.

Основні тези спікерів публікуємо без перекладу російською мовою.

{3}
Яннис Каррас:
Чтобы понять, как греки относятся к Украине, следует учесть, что греки знают об Украине очень мало. Украина – вторичная тема для греков. С 2010 года с началом финансового кризиса греческий народ концентрировался преимущественно на собственной политике.

Большинство греков по-прежнему положительно относятся к факту нахождения Греции в Евросоюзе. Из тех, кто положительно смотрит на Евросоюз, только 12% считают, что Греция должна быть союзником России. Среди тех, кто негативно относится к ЕС, таких 58%.

В Греции очень много мигрантов из Украины, около 40 тысяч, и они последнее время много выступают в СМИ и играют очень важную роль.

Религия – один из основных пунктов в отношениях Греции и Украины. Греческие религиозные новостные сайты говорят об Украине значительно больше, чем все прочие.

Религия очень важна для греков, когда они читают об Украине, то концентрируются на религиозных темах.

Что сегодня объединяет Грецию и Украину? Это чувство, что мы были бывшими колониями, находились под угрозой, в случае Украины – от России, в случае Греции – от Турции. Это важный фактор в менталитете и культуре Греции. Это постколониальная гибридность: мы с одной стороны часть, а с другой – не часть турецкого мира. При этом мы постоянно должны поддерживать контакты с Турцией, это наш главный экспортный партнер.

Многие представители Министерства иностранных дел Греции и эксперты сегодня отмечают, что то, что произошло в Украине за последние два года, очень похоже на то, что произошло в 1974 году на Кипре. Мы говорим здесь об агрессивной постимпериалистической стране, которая напала и захватила 37% острова, который до сих пор разделен.

Важно отметить, что в Греции есть чувство, что мы нуждаемся в помощи России, так как греки не чувствуют себя полностью защищенными в НАТО, поскольку Турция также является членом НАТО. При этом, будучи членом ЕС и НАТО Греция единолично не отменит санкции против России. Греция всегда будет ждать, что сделают Франция и Германия.
{4}
Мари Мэндрас:
Что интересно в последние два года? Это то, как ЕС и даже вся Европа, выстроили консенсус об Украине, мире в Украине и отношении к России. Это первый раз, когда все страны, несмотря на особенности каждого правительства, защищали этот проукраинский консенсус два года.

До Оранжевой революции в Европе не было определенной политики относительно Украины. Украина была периферией России, далеким соседом. Все изменилось в конце 2013 – начале 2014 гг., когда агрессия России против Украины стала конфронтацией с Европой. Это очень интересное явление, и наверняка в Кремле не ожидали такой солидарности в Европе. Кремль до сих пор не понимает, что ЕС – это институция, которая может принимать решение самостоятельно. Санкции – это решение ЕС, даже если одно или два правительства хотят их снять, это не изменит ситуацию.
Это удивительно, как Россия потеряла капитал доверия со стороны Европы. Сегодня нет ни одного политика в Европе, который бы построил альтернативную политику на партнерстве с Путиным. А только два года назад Франция была готова продать России Мистрали.

Во Франции была большая симпатия к Украине во время Майдана. Было понятно сразу, что российские лидеры просто не хотят, чтобы Украина была суверенным государством и шла по пути демократизации.

Сегодня, два года спустя, появилось чувство утомления. Украинцы взяли ответственность за свою судьбу, а Европа поддерживает Украину, но это постоянная борьба, ведь при демократии есть разные партии, лобби, интересы бизнеса. Сейчас перед ЕС стоят большие угрозы и проблемы: это беженцы, терроризм, Украина, отношения с Россией, а также экономические и социальные проблемы в каждой отдельной стране.
При этом Россия – важный фактор в каждой теме: Сирии, терроризме, украинском контексте, энергетике.

Французам сложно понять, что происходит в Украине, почему все идет так медленно, почему есть такие проблемы в управлении страной, коррупция. Есть некоторое сомненье в способности украинского правительства и общества идти дальше. Поскольку мы в Европе очень хотим, чтобы Украина стала стабильной и независимой, мы многого ожидаем от Украины. И поскольку у нас есть другие проблемы, я боюсь, что репутация Украины и украинского правительства сейчас портится.

Для Президента Франции Ф. Олланда было не так просто поддерживать Майдан, и я думаю, что очень здорово, что Олланд и Меркель смогли так быстро решить, что необходимо работать вместе над предотвращением большой войны в Украине.
Во Франции есть значительный сегмент населения с антиамериканскими, антиевропейскими позициями и есть позитивное представление о России как о бывшей империи. Но все-таки, даже во время Минского процесса было много шума в политическом поле, но никто не пытался официально поддерживать российскую агрессию на Донбассе. Но в Европе были политики, которые пытались легитимизировать аннексию Крыма. Однако, после падения Боинга стало еще более некомфортно поддерживать Россию.

Медіа клуб відбувся у рамках проекту ІСП «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», що здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Візит відбувся в рамках проекту “Робочий візит закордонних експертів до Києва з метою розвіювання міфів про Україну в Євросоюзі”. Ініціатива здійснюється у рамках проекту «Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA).

Альона Гетьанчук, директорка ІСП, взяла участь в засіданні Консультаційного Комітету Президентів України та Польщі, що відбулося 3-4 березня 2016 у м.Варшава.Засідання відбулося під спільним головуванням Заступника Глави Адміністрації Президента України К.Єлісєєва та Державного секретаря Канцелярії Президента Польщі К.Щерського.\
Під час зустрічі сторони обмінялися думками з широкого спектру українсько-польських взаємин та безпекової проблематики. Було обговорено графік двосторонніх контактів на найвищому рівні на поточний рік, а також окреслено пріоритетні напрями роботи інституційних механізмів українсько-польського співробітництва, обговорено алгоритм взаємодії двох країн у контексті регіональної співпраці, зближення України з ЄС, а також порядок денний європейської безпеки, повідомляє Адміністрація Президента України.{1}

Окрему увагу було приділено питанням продовження процесу примирення та підтримання конструктивного діалогу з чутливих питань спільної історії двох народів.

Сторони дали позитивну оцінку предметним переговорам щодо актуальних питань двостороннього співробітництва і міжнародних відносин, у т.ч. щодо політики безпеки в Україні та регіоні; процесу зближення України з ЄС, історичного діалогу, співробітництва в освітній та науковій галузях, предметної допомоги РП у проведенні внутрішніх реформ в Україні, повідомляє Посольство України в Республіці Польща.

1-2 березня Інститут світової політики організував серію зустрічей для 26 лідерів громадської думки з ключових країн-членів Європейського Союзу.Фото з першого дня візиту доступні тут.{1}
Візит до Софії Київської
{2}
{18}
Голландські експерти обговорили вплив Угоди про асоціацію на ситуацію з правами людини в Україні, зокрема у частині недискримінації ЛГБТ-спільноти. Участь у зустрічі взяли правозахисники Олена Шевченко (Інсайт) та Богдан Глоба (Точка опори).
{3}
Учасники мали можливість обговорити Мінські домовленості безпосередньо з Романом Безсмертним, представником України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі
{4}
{17}
Під час робочого обіду іноземні експерти і журналісти дізналися про безпекову ситуацію на сході України і реформування української армії
{5}
Ігор Долгов, заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції
{6}
{7}
Олександр Литвиненко, заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України
{8}
У Будинку вільних людей делегація зустрілася з активістами українських громадських організацій, які надають допомогу переміщеним особам і постраждалим громадам
{9}
Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод
{10}
{11}
{12}
Зустріч з Андрієм Парубієм, першим заступником Голови Верховної Ради України
{13}
{15}
В кінці дня ІCП організував кіно-клуб. Учасники навчального візиту дивилися документальний фільм «Зима у вогні: Боротьба України за свободу», номінований на промію Оскар у 2016 році
{16}
Аналітичні центри були представлені відомими у західних колах експертами, багато з яких є авторами світових медіа, консультантами урядів своїх країн та входять до групи радників Європейської Комісії. Зокрема до Києва прибули керівники і експерти провідних аналітичних центрів, редактори і журналісти впливових медіа з Франції, Німеччини, Австрії, Італії, Іспанії, Бельгії, Греції, Нідерландів, Словаччини.

Візит був організований у рамках проекту ІСП «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», що здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Також візит був підтриманий Міжнародним фондом “Відродження”.

1-2 березня Інститут світової політики організував серію зустрічей для 26 лідерів громадської думки з ключових країн-членів Європейського Союзу.Мета візиту – пояснити реальну ситуацію в Україні, процес імплементації реформ, донести їм українську позицію щодо найбільш контроверсійних питань врегулювання конфлікту з Росією, а також надихнути їх коментувати й висвітлювати події в Україні, при цьому не опираючись на заяви російських рупорів пропаганди. За результатами дискусій у Києві буде підготовлена низка публікацій у ЗМІ країн-членів ЄС.Протягом двох днів члени делегації зустрілися з українськими високопосадовцями, політиками, громадськими діячами, експертами, представниками бізнесу. Крім того, ІСП організував екскурсію по головних місцях Революції гідності, екскурсію до Софії Київської та кіновечір, під час якого учасники переглянули документальний фільм “Зима у вогні: Боротьба України за свободу”.

{1}
Леонід Літра, старший науковий співробітник ІСП, вітає учасників візиту
{2}
Перший день розпочався на Майдані Незалежності, де Остап Кривдик показав основні місця Революції гідності та поділився своїми спогадами про ці події. Після чого учасники звітали до МВС, де Екатерина Згуладзе-Глуксман, перший заступник міністра, розповіла про поліцейську реформу в Україні.

{4}
{5}
{6}
Ростислав Павленко, заступник Глави Адміністрації Президента України, та Ігор Жовква, керівник Головного управління з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції Адміністрації Президента
{7}
{3}
{8}
Робочий обід з представниками бізнесу
{18}
Світлана Михайловська, заступник директора з розвитку бізнесу Європейської бізнес асоціації
{9}
{19}
Олександр Маркус, делегат німецької економіки в Україні
{12}
Зустріч з Арсенієм Яценюком, Прем’єр-міністром України, та Наталією Яресько, Міністром фінансів України
{13}
{20}
{14}
{15}
{16}
Зустріч з представниками Реанімаційного пакету реформ – громадянської ініціативи, яка об’єднує разом провідні українські НУО для розвитку ключових реформ
{10}
Фото з другого дня візиту
Частина зустрічей відбувалася у форматі «не під запис». Це дозволило максимально відверто обговорити найчутливіші питання.
Аналітичні центри були представлені відомими у західних колах експертами, багато з яких є авторами світових медіа, консультантами урядів своїх країн та входять до групи радників Європейської Комісії. Зокрема до Києва прибули керівники і експерти провідних аналітичних центрів, редактори і журналісти впливових медіа з Франції, Німеччини, Австрії, Італії, Іспанії, Бельгії, Греції, Нідерландів, Словаччини.

Візит був організований у рамках проекту ІСП «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», що здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Також візит був підтриманий Міжнародним фондом “Відродження”.

Аналітик Інституту світової політики Іван Мединський виступив на панельній дискусії “Україна – два роки після Майдану”, яка відбулася в Університеті Корвіна (Будапешт, Угорщина).24 лютого 2016 року Посольства України, Великобританії та США спільно організували панельну дискусію щодо викликів, які стоять перед Україною через два роки після Революції гідності.{2}

Іван Мединський, науковий співробітник Інституту світової політики, у своєму виступі підкреслив роль громадянського суспільства як каталізатора процесу реформ в Україні, означив небезпеки, які криються у мінському процесі, а також наголосив на важливості європейської єдності в підтримку України.

Ця дискусія, організована молодіжним крилом спільноти із закордонних справ угорського університету Корвіна, звершила серію заходів «Фокус на Україні”, що проводилися у Будапешті.

{1}
Photos: UK Embassy in Hungary

22 лютого 2016 року Інститут світової політики долучився до організації конференції Німецького фонду Маршала під назвою «Політика сусідства НАТО: покоління стабільності», що відбулася у Тбілісі (Грузія).Засідання робочої групи на вищому рівні було проведено у варшавському офісі Німецького фонду Маршала за підтримки уряду Канади, а також Асоціації зовнішньої політики (Молдова).\
Конференція складалася з трьох панелей, і темою першої з них було «Створення потенціалу протидії загрозам: уроки і наступні кроки для НАТО». Учасники панелі з різних країн презентували свої погляди на роль їхніх урядів у НАТО та наявні стратегії, а також запропонували рекомендації, що їх має взяти до уваги Альянс.
{1}

Катерина Зарембо, заступниця директора ІСП, виступила з промовою «Україна та інформаційна війна: уроки для НАТО» на другій панелі під назвою «Протидія засобам гібридної війни: російська дезінформація і пропаганда». Учасники панелі обговорили проблеми, пов’язані з гібридною війною, а також можливі шляхи протидії дезінформації серед російськомовних діаспор, де її використовують у якості інструменту soft power.

{2}
Фото НФМ
Третю і останню панель під назвою «Динаміка чорноморського регіону» було присвячено чорноморському регіону та найважливішим питанням політики і безпеки, з якими на разі стикаються країни, що його складають.

23 лютого 2016 року в агентстві “Главком” відбулася чат-конференція за участі авторів дослідження “Україна-Німеччина: Як перетворити ситуативне партнерство у пріоритетне” Альони Гетьманчук та Сергія Солодкого.Нижче публікуємо питання читачів та відповіді наших аналітиків.\
{2}

крошка Цахес:
Мне кажется, что Германии сейчас не до Украины, у нее другая головная боль – мигранты. Поэтому отношения наши и будут дальше ситуативные. А вы как считаете?

Альона Гетьманчук: Так, це правда – головне питання для німців сьогодні – це питання біженців. Однак згідно з останнім опитуванням Фундації Кьорбера Україна вважається третім за важливістю пріоритетом після кризи біженців та Сирії. Тобто, ми досі перебуваємо в топ-3 пріоритетів Німеччини. Зрозуміло, що Україна не може бути настільки важливою для німців, як криза біженців, оскільки війна між Україною та Росією напряму не створює таких загроз для безпеки та добробуту пересічних німців. Водночас маємо визнати, що загроза, яка йде для Німеччини від Путіна, перестає бути абстрактною. Особливо це стало очевидно на фоні спроб гібридних інформаційних атак та зусиль, які докладаються Путіним з метою змінити режим у Німеччині.

злий дипломат:
Чи не стануть на заваді щупальця “Газпрому” у побудові українсько-німецьких відносин? Адже відомо, що німецькі політики “сидять” на газпромівських грошах

Сергій Солодкий: Звичайно, не варто недооцінювати зусиль Росії, спецоперацій на всіх напрямках, аби вплинути на німецьку політику щодо України. Я поки що все ж залишаюся оптимістом. Якби “Газпром” був таким всесильним, то санкцій проти Росії не було би взагалі; не бачили б ми і такої єдності в ЄС. Особливо важливо, що в Німеччині після скандалу з нібито згвалтованою дівчинкою Лізою почали серйозніше ставитися до інформаційної безпеки. Думаю, спецслужби Німеччини зараз особливо зацікавляться контактами політиків з представниками енергетичного лобі в країні.

злий дипломат:
Як розцінити слова Штайнмаєра, сказані в понеділок у Києві, і як вони вплинуть на відносини між України та німеччиною: “Ми повинні дбати про те, щоб не дозволити зруйнувати все, що було з такими зусиллями побудовано за десятиліття миру в Європі. І ми не можемо ігнорувати той факт, що Росія брала участь у створенні європейського післявоєнного порядку” ?

Сергій Солодкий: Сприймати не більш, ніж данину дипломатичності. У Німеччині у такий спосіб намагаються схилити Росію до вирішення конфлікту шляхом переговорів – нагадують на минулу співпрацю. Хоча насправді в Берліні вже давно всі розчаровані російським керівництвом. Розчарувалися в Путіні навіть ті, кого колись було прийнято називати проросійськими. Я б вам порекомендував, до слова, звернути увагу на іншу заяву німецького міністра, яку чомусь не помітили в Україні – під час виступу в Єкатеринбурзі наприкінці 2014 року: він наголосив, що за останні кілька століть німці та росіяни вже тричі намагалися поділити Європу; і щоразу це завершувалося катастрофою; цього разу, сказав Штайнмайєр, Москва не повинна розраховувати на такі змови.

злий дипломат:
Штайнмаєр зі своїм французьким колегою написали статтю в німецьколму виданні, з якого зрозуміло, що міністри не в курсі ! що в Україні є зовнішня агресія, тобто РФ окупувала Крим та веде збройний конфлікт на Донбасі. Ось цитата:”Конфлікт на сході України, що розпочався після цього, відтягує на себе надто велику частину політичних і фінансових сил і ресурсів, яких так бракує для реформ”. На ваш погляд, чому вони вжили словосполучення ” конфлкт на сході”, це не допрацювання української сторони, яка не донесла до зовнішнього світу, що ми потерпаємо від агресії? чи це зумісні дії Штайнмаєра на догоду своєму товаришу Путіну? Чи повинно в аткому випадку наше МЗС зробити якусь заяву, чм змовчать, бо типу “не вдобно”…

Альона Гетьманчук: Насправді вони прекрасно розуміють, що йдеться про зовнішню агресію Росії. Однак у діалозі з нашими німецькими і французькими партнерами варто звертати їхню увагу на уникнення подібних зворотів, які “працюють” на посилення російського наративу. Мене особисто більш насторожив пасаж в статті двох міністрів, в якому вони стверджують, що після виконання мінських домовленостей Україна зможе ПОВНІСТЮ повернути територіальну цілісність та суверенітет. Насправді йтиметься лише про часткове повернення, оскільки мінські домовленості, як добре відомо, не передбачають деокупації Криму.

Галина Пастушок:

Як на Вашу думку, чи здатний Порошенко утримати довіру Меркель? Чи буде Німеччина продовжувати тиснути на Україну у питанні змін до Конституції?

Дякую за відповідь

Альона Гетьманчук: Німеччина, очевидно, буде тиснути на Україну у питанні виконання взятих на себе Президентом Порошенком зобов’язань, зокрема, і щодо політичної частини мінських домовленостей. Німці переконались, що на сьогодні проголосувати конституційні зміни в Раді неможливо. Однак їм потрібні переконливі аргументи з виконання Україною своєї частини «Мінська» для партнерів по ЄС для продовження санкцій. Якщо Україна не спромоглася конституційні зміни, очевидно, вона вимушена запропонувати інший рівноцінний замінник із політичної частини – схоже на те, що таким замінником стала підготовка (чи видимість підготовки) виборів на окупованих територіях. Однак, як на мене, взявши подібне зобов’язання Україна ризикує загнати себе у ту ж саму пастку, в якій ще зовсім недавно перебувала в контексті конституційних змін.

крошка Цахес:
о чем свидетельствует приезд Штайнмаера в понедельник 22 февраля?

Альона Гетьманчук: Свідчить, по-перше, про увагу до політичної кризи в Україні. По-друге, про бажання зрозуміти, наскільки політична криза вплине на виконання мінських домовленостей. По-третє, підготувати основу для переговорів у нормандському форматі та познайомити з українським керівництвом нового міністра закордонних справ Франції Еро.

Сергій Солодкий: Абсолютно згоден зі своєю колегою. Наших партнерів особливо непокоїть поглиблення конфліктів між головними політичними гравцями в Україні. Штайнмайєру вже не вперше доводиться урезонювати українських політиків до взаєморозуміння. Пригадую, перший такий візит відбувся ще у червні 2009 року – він приїжджав (разом із польським колегою) мирити Тимошенко і Ющенка. У Берліні розуміють те, що до кінця не усвідомлюють в Києві – політична криза в Україні може мати драматичні наслідки для безпеки на континенті.

Александр:
Чем, вы считаете, Украина может заинтересовать Германию? Какой у них интерес помогать такой бедной коррупционной стране как наша? Прошло уже два года, а ничего не изменилось

Сергій Солодкий: Підтримка України – свого роду справа честі для канцлерки Меркель, перше серйозне зовнішньополітичне завдання Німеччини за межами ЄС. Важливо зауважити: Німеччина, на відміну від Британії, США чи Франції, не давала жодних гарантій, запевнень щодо безпеки України. При цьому вони справді чи не найбільше докладають зусиль для припинення російської агресії. Україна завжди була важливою для Німеччини. Тільки якщо досі цей інтерес диктувався транзитною роллю для російських енергоносіїв чи економічним потенціалом, то сьогодні я додав би ще і інший вимір – важливість історії успіху для Європи. Поразка України в контексті модернізації може стати серйозною поразкою цілого Європейського проекту. Очевидно, що далеко не всі німці сприймають Україну в такому ж стратегічному ключі. Однак для цього і потрібні відповідні зусилля Києва – виписування спільного плану дій, запуск роботи українсько-німецької торговельної палати, створення належних умов для приходу німецьких інвестицій. Головне – потрібно відійти від “донбасизації” зовнішньої політики Німеччини щодо України. У цьому і була суть нашого дослідження “Аудит відносин Україна-Німеччина” – як перетворити ситуативне партнерство у справді стратегічне. Більш детально про це за посиланням: http://iwp.org.ua/ukr/public/1918.html

Дослідження відносин України та Німеччини було підготовлено у рамках ініціативи ІСП «Аудит зовнішньої політики України». Це перше дослідження із цілої серії аналітичних робіт, присвячених відносинам України із ключовими для неї країнами. Презентація аналітичної записки відбулася 9 лютого на публічній дискусії “Україна-Німеччина: Як перетворити ситуативне партнерство на пріоритетне”.

Записка підготовлена у рамках проекту ІСП «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», що здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), який реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).