Архіви: Новини

Інститут світової політики 10 грудня у партнерстві з Інститутом міжнародних відносин та стратегічних досліджень (IRIS) організував у Парижі публічні дебати під назвою “Реформи в України у контексті політичних та безпекових викликів”.Участь у заході взяли понад 100 осіб, що переконливо засвідчило інтерес французького експертного середовища до українського питання.\
Відкриваючи дискусію, директорка ІСП Альона Гетьманчук наголосила, що для незворотності реформ в Україні необхідне більш активне залучення ЄС і Франції зокрема.

Основні тези вступу директорки ІСП:

– Ми ініціювали дебати, бо приділяємо надзвичайно велике значення Франції. Ми дуже вдячні за модерацію, яку здійснює Франція у переговорах з вирішення конфлікту на Донбасі, за позицію щодо санкцій. Ми також дуже вдячні за те, що Франція чітко дає зрозуміти: вирішення конфлікту на Донбасі і боротьба з тероризмом – це два абсолютно окремі треки. Тільки така позиція дає можливість знайти стале рішення для конфлікту на Донбасі.
– Ми приїхали з одним головним месиджем: незважаючи на війну, незважаючи на скрутну економічну ситуацію і супротив старої системи, Україна рухається вперед. Рішення, які мають бути прийняті, і кроки, які мають бути зроблені, рано чи пізно приймаються і робляться. Це відбувається не так швидко, як ми очікували після Революції Гідності, але все ж відбувається.
– Ми одночасно ведемо дві війни: проти військової агресії і проти старої, неефективної системи урядування з надзвичайно високим рівнем корупції. Навряд чи в сучасній європейській історії ви знайдете іншу країну, яка була вимушена одночасно відбивати військову агресію, проводити болісні реформи і робити це все в демократичний спосіб. Ми маємо це робити, бо обидві війни є екзистенційними для України, як держави.
– Ми вже досягли того моменту, коли реформи стали неминучими, але ми маємо ще попрацювати над тим, щоб реформи стали по-справжньому незворотніми. Ми усвідомлюємо, що без допомоги Франції, без допомоги ЄС, це зробити буде значно важче.
– Впевнена, що стабільна й успішна в реформах Україна відповідає інтересам Франції, оскільки тільки в такому вигляді вона зможе створювати не проблеми та загрози – політичні, економічні та безпекові, зокрема й міграційні – а можливості.
{1}

Олексій Гарань,професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
Основні тези виступу:
– Спеціальний конституційний статус для тимчасово окупованих територій Донбасу виглядає як винагорода Кремлю за його агресію.
– Ключове питання – це виведення російських військ та демілітаризація регіону. Без цього, спеціальний статус, а також вибори на окупованій території виглядають як легітимація де-факто російського контролю над окупованими територіями.
– Росія хотіла б використати вибори, щоб представити російсько-український конфлікт як внутрішню проблему України та змусити Київ вести прямий діалог з владою т.зв. “ДНР-ЛНР”.
– Кіпр приєднався до ЄС незважаючи на заморожений конфлікт на своїй території, а Молдова, отримала безвізовий режим та Угоду про асоціацію з ЄС незважаючи на конфлікт в Придністров’ї.
– Президент Путін може спробувати обміняти формальне «визнання» Донбасу частиною України на де-факто мовчазне визнання Заходом окупації Криму. З огляду на це, необхідно вжити низку додаткових кроків, зокрема забезпечити жорстке дотримання «кримської частини» санкцій, посилення міжнародного моніторингу за ситуацією в Криму, випадками порушень прав кримських татар.
– Наразі одним з першочергових завдань є забезпечення міжнародного моніторингу/контролю за українсько-російським кордоном.
{3}
Рафаель Мартін де Лагард, заступник директора по Росії та Східній Європі МЗС Франції.
Основні тези виступу:
Ніде в історії не було такого випадку, як з Україною, щоб країна одночасно стояла перед стількома викликами.
– Зранку до вечора спільно з німецькими колегами ми тільки тим і займаємося, щоб зробити реальні напрацювання для цього конфлікту.
– Нормандський формат довів свою слушність і є дуже продуктивним, бо і російську, і українську сторону це влаштовує. Він доповнює роботу, яка ведеться ОБСЄ.
– Який урок можна винести з лютого 2015 року? Але якщо взяти політичний вимір, то він вимагає дуже багато від українців. Але головний результат – цей формат зупинив людські жертви. ООН дало останні цифри – загинуло більше 8000, але майже всі вони загинули до Мінська. Після Мінська – 50 осіб.
– Сьогодні стоїть питання, як провести вибори. Україна наполягала, що спочатку вибори, а потім спеціальний статус. А Росія – навпаки. Після Парижу є мандат на підготовку виборів.
– Останнім часом обговорювали, як вихідці з цих регіонів зможуть взяти участь у виборах. Інше питання, яке обговорюється, як надати гарантії безпеки спостерігачам на виборах. Росія і сепаратисти ставлять дуже складні умови. Це дуже складний процес, але він просувається.
Щодо реформ:

Після Майдану дуже активізувався політичний діалог між Францією та Україною. Президент України відвідав Францію у квітні, прем’єр у травні.

– Нещодавно МВФ визнав, що за останні півтора роки Україна зробила більше, ніж за останні десять років. Це дійсно треба визнати.

– Зараз Франція буде консультувати Україну в рамках реформи децентралізації. Українські експерти вже приїжджали і вивчали наш досвід. Франція також надає допомогу для реформи правоохоронних органів України.

– У нас дуже хороша співпраця у галузі сільського господарства. Мав відбутися інвестиційний форум, однак через теракти його довелося перенести на лютий.

Лаура Делкур, наукова директорка Інституту міжнародних відносин та стратегічних досліджень (IRIS), відзначила, що Україні потрібно змінити 80-90% свого законодавства для того, аби наблизитися до стандартів ЄС.
Вона наголосила на складній ситуації, в якій опинилася Україна: “На відміну від Грузії, яка провела радикальні реформи до війни з Росією, Україна вимушена проводити реформи в умовах дестабілізації”.
{2}
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента».
Основні тези виступу:

– Україна втратила щонайменше 20% економічного потенціалу, внаслідок неоголошеної війни та захоплення Росією Криму та великої частини двох східних областей України.
– Збитки України від анексії Криму оцінюються приблизно в 100 млрд. доларів.

– Головна проблема процвітання корупції – міцний зв’язок влади і великого бізнесу, тотальна корумпованість судової системи та правоохоронних інституцій.

– Розрив між необхідністю системного реформування політичної, правової, економічної і соціальної системи та низькими темпами суспільно-політичних змін.
По-перше, це негативний вплив бізнес-інтересів та масштабної корупції.
По-друге, це відсутність єдності в розумінні змісту реформ.
По-третє, це панування соціально-патерналістських настроїв у суспільстві та популістської політики серед провідних партій.

– Рівень довіри до влади впав вдвічі. Соціологи називають українців недовірливою нацією, яка традиційно не довіряє державним інститутам, а політикам дають кредит довіри не більше ніж на рік.

– Слабкість державних інституцій. Це суттєво знижує ефективність держави в боротьбі з корупцією та в проведенні реформ. Необхідно не просто модернізувати державні інститути, в деяких випадках йдеться про кардинальну їх реконструкцію (як у випадку з судовою системою), або, навіть про створення нових інститутів, таких як Національне антикорупційне бюро, Патрульна поліція, тощо.

– Соціальні і психологічні наслідки війни та незавершеної революції:
• підвищений градус агресії та конфліктності у суспільних відносинах;
• революційна нетерпимість частини суспільства, періодична радикалізація політичних настроїв;
• розкол суспільства у ставленні до Мінських домовленостей та проблеми війни та миру;
• приблизно 100 тис. українців пройшли через участь у бойових діях на сході України, багато з них проходять через так званий «Донбаський синдром» та через проблеми з адаптацією до мирного життя;
• наявність організованих парамілітарних груп;
• витоки бойової зброї із зони військових дій на мирну територію.

Публічний захід був організований у рамках проекту Інституту світової політики (ІСП) «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації». Цей проект виконується в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Леонід Літра, старший науковий співробітник ІСП взяв участь у конференції «Роль аналітичних центрів в Україні: ключові реформи», 7 грудня 2015 року.Учасники конференції обговорили роль аналітичних центрів в процесі реформування України та поділилися реальними історіями успіху. Панельні дискусії були проведені для обговорення аналітиками просування політичних досліджень закордоном; та обговорення нових можливостей та викликів для аналітичних центрів у відкритті великої кількості даних.\
На круглому столі Леонід Літра розповів про досвід Інституту світової політики у просуванні аналітичних досліджень закордоном.

На заключній панельній дискусії конференції спікери зосередили свою увагу на ролі регіональних аналітичних центрів у прийнятті рішень на місцевому рівні.

Конференція проходила в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» у партнерстві з Фондом аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Шведської агенції з міжнародного розвитку (SIDA).

7 грудня в Ужгородському національному університеті відкрилася Міжнародна виставка політичної карикатури.Проект реалізовується Інститутом світової політики та громадською організацією «Euforion» (Словаччина) за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.\
Адреса: Ужгородський національний університет, головний корпус та наукова бібліотека, вулиця Університетська, 14. Виставка триватиме до 28 грудня.

На виставці представлено понад 30 робіт відомих карикатуристів із Чехії (Павел Рейзенауер), Словаччини (Мартін Шутовец), Угорщини (Чаба Варга), Польщі (Анджей Млечко), України (Олег Смаль), Грузії (Гіоргі Гамезардашвілі) та США (Деріл Кейгл). Кожна карикатура – це авторський погляд на актуальні проблеми сучасного світу.

Карикатура: Олег Смаля

Представники Інституту світової політики – старший аналітик Леонід Літра та перший заступник директора Сергій Солодкий – взяли участь в експертному обговоренні ролі Євросоюзу у врегулюванні конфліктів в інших країнах світу.Захід відбувся на базі Лондонської Школи Економіки (Великобританія) в рамках масштабного проекту, який впроваджує консорціум із дванадцяти партнерських організацій. Проект «Усе суспільство заради запобігання конфліктів і миробудівництва» (WOSCAP) у рамках програми Європейського Союзу «Горизонт 2020». Ціль проекту – критична та конструктивна оцінка політики та інструментів ЄС у сфері запобігання та вирішення конфліктів.{1}
Крім загального аналізу політики ЄС та окремих питань, пов’язаних з миробудівництвом, (таких як багатостороння дипломатія, управління і т.д.), учасники проекту зосередять свою увагу на чотирьох конкретних конфліктах (Україна, Грузія, Малі та Ємен), щоб оцінити зусилля ЄС і запропонувати можливі варіанти політик.
{2}
Проект реалізується під керівництвом GPPAC (Глобальне партнерство із запобігання збройних конфліктів, Гаага) і в партнерстві з дев’ятьма іншими організаціями, серед яких Інститут світової політики, Лондонська школа економіки, Утрехтський університет та ін.
Тривалість проекту – 2,5 року, з середини 2015 до кінця 2017. Україна приєдналася до програми ЄС «Горизонт2020» лише в березні 2015 році, коли ІСП уже долучився до її реалізації.

Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП,презентував дослідження ІСП “Як ЄС міг би пришвидшити реформи в Україні?” на конференції “Другий фронт України реформи: стан та перспективи реалізації» у Брюсселі, 30 листопада 2015 року.Дискусія щодо стану реалізації реформ в Україні була організована Офісом зв’язку українських аналітичних центрів в Брюсселі у співпраці з Інститутом відкритого суспільства, за підтримки Фонду аналітичних центрів, Міжнародного фонду Відродження та Шведського Агенства з Міжнародного Розвитку SIDA.\
Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП, розповів про основні висновки дослідження ІСП “Як ЄС міг би пришвидшити реформи в Україні “.

{1}
Фото: Марії Золкіної
Під час дискусії, українські та європейські експерти, обговорили широке коло питань, зокрема: Який прогрес був досягнутий у процесі реалізації реформ? Чи достатньо зусиль для цього докладає український уряд? Чи є належна підтримка з боку міжнародного співтовариства? Який вплив мають нещодавні місцеві вибори на ситуацію в країні, зокрема, на територіях, постраждалих від конфлікту?

26 листопада у Києві ІСП презентував дослідження щодо підтримки Євросоюзом реформ в Україні.

Завантажити повний текст публікації можна тут.

Ця записка э дискусійним матеріалом, тому ми запрошуємо українських та міжнародних експертів, висловлювати свої зауваження та коментарі. Остаточний варіант аналітичної записки буде опублікований пізніше.

Дослідження було проведено в рамках проекту Інституту світової політики “Нова європейська політика: заповнення прогалин в інформації”.

Проект реалізовується за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що реалізовується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ІСП також висловлює вдячність Міжнародному фонду Відродження, Фонду аналітичних центрів та Посольству Швеції (SIDA).

Інститут світової політики 26 листопада презентував аналітичну записку “Як ЄС міг би пришвидшити реформи в Україні?”.Ключові результати дослідження презентува автори Сергій Солодкий, перший заступник директора ІСП, та Віталій Шарлай, експерт Реанімаційного пакету реформ. Дослідження ґрунтується на численних інтерв’ю, проведених ІСП з державними посадовцями, експертному опитуванні ІСП, а також на загальноукраїнському соціологічному опитуванні. \
Це дискусійний матеріал, а тому запрошуємо українських та іноземних експертів до висловлення своїх коментарів та зауважень. Фінальна версія записки буде оприлюднена згодом.

Завантажити повний текст публікації можна тут.
Після презентації відбулася експертна дискусія, участь у якій взяли представники Уряду, дипломатичного корпусу, міжнародні та українські експерти. Учасники дали оцінку нинішньому рівню допомоги ЄС для реформування країни, обговорили очікування різних стейкхолдерів щодо подальшої підтримки ЄС та рекомендації.

{3}
Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, Олена Трегуб, голова Департаменту координації міжнародних програм Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики, та Віталій Шарлай, експерт із аналізу державної політики Реанімаційного пакету реформ
“Спочатку ми хотіли зробити короткий документ на 3-6 сторінок з рекомендаціями як Європейський Союз може пришвидшити спроби українських можновладців імплементувати реформи в країні. У процесі розробки документу ми опитали багатьох представників українського Уряду та європейських експертів. Всього 65 чоловік взяли участь у нашому проекті, багато з яких сьогодні присутні на презентації. Мені буде приємно почути ваші коментарі та зауваження.
Сильна сторона нашого дослідження в тому, що воно повністю репрезентативне. Мої колеги оцінили залученість Європейського Союзу у процес реформування та виразили свої очікування щодо того, що саме зможе пришвидшити процес реформ в Україні як частини Європейського Союзу.
Це дискусійний матеріал, а тому запрошуємо українських та іноземних експертів до висловлення своїх коментарів та зауважень. Фінальна версія записки буде оприлюднена згодом. Ми розуміємо, що не варто просити чогось від ЄС, а варто продемонструвати власні дії щодо процесу реформ в Україні. Це найголовніше завдання для українців зараз. За допомогою міжнародної спільноти та, зокрема, Європейського Союзу – наш процес реформування має пришвидшитись.
Також ми оцінили підтримку, яку Європейський Союз надає окремим напрямкам. Ми оцінили дії, або відсутність таких, з боку українського Уряду. Ми намагались бути об’єктивними в описі українських нюансів. Ми віримо, що ті, хто каже, що українська влада не робить нічого неправі. Але ми маємо бути критичними, тому що реформи мають впроваджуватись швидше”, – Альона Гетьманчук розповіла про написання аналітичної записки.

{4}
Ендрю Хілл, координаційний радник Делегації Європейського Союзу в Україні
У свою чергу, Ендрю Хілл після презентації дослідження наголосив на тому, що всі питання, які були підняті у досліджені дійсно актуальні для Делегації Європейського Союзу в Україні. “Ми готові їх обговорювати з громадянським суспільством та нашими партнерами в Уряді, щоб подумати над тим, як можна вдосконалити свою роботу”, – додав координаційний радник Делегації Європейського Союзу.
“Всі проблеми з координацією нам відомі. Ми обговорюємо їх і на внутрішньому рівні, і з урядовцями, і з колегами в Міністерстві економіки України, і з донорами. Ми можемо сказати, що в більшості цих напрямків є прогрес і ми продовжуємо розробляти план з Урядом України. Процес реформ повинен проходити в партнерстві з донорами та урядовими структурами, але Уряд повинен визначити свої пріоритети, щоб скоординувати реформи. Донори у свою чергу мають бути гнучкими та відданими підтримці цих реформ.

Я хотів би наголосити на трьох основних пунктах. По-перше, це повноваження донорів. Зрозуміло, що ініціатива проведення реформ має бути з української сторони – українського Уряду і громадянського суспільства. Роль європейських партнерів – підтримувати ці зміни. Ми будемо і надалі продовжувати працювати у багатьох напрямках, але існують певні обмеження нашої роботи, оскільки Україна – це незалежна та суверенна країна. В Європейському Союзі немає такої моделі допомоги, яка б була придатна для всіх випадків.

По-друге, це не тільки інституції, але й механізми. Є різні механізми від великої бюджетної підтримки та мікрофінансової підтримки аж до технічної допомоги. Більш гнучка бюджетна допомога базується на потребах кожного сектора, яку ми з’ясовуємо з урядовими структурами у цій галузі. Завжди є можливості змінити певні показники і ми обговорюємо ці питання з представниками Уряду. Ми базуємо нашу допомогу на виконанні певних умов: діє принцип “більше за більше”. Наприклад, йдеться про транші. Вони базуються на умовах Міжнародного валютного фонду і спрямовані на активізацію реформ в певних галузях.

По-третє, це координація. Звісно, що координація – це головний обов’язок Уряду, Національної ради реформ та іншими установами та інституціями. Зараз є певний прогрес у цьому напрямку. Європейський Союз допомагає Уряду у визначенні пріоритетів реформ і здійснювати моніторинг впровадження цих реформ. Але ми не тільки проводимо моніторинг реформ, а ще й дивимось на практичні заходи , які треба вжити для того, аби цю реформу підтримувати. Дуже часто буває, що в Європейського Союзу бракує бачення, ефективній роботі заважає складна бюрократична структура, зокрема є велика кількість моніторингових механізмі. Проте у нас є кризові довгострокові стратегії за певними напрямками, які були затверджені разом із Урядом України. На додаток до цих стратегій слід розробити у консультаціях з різними донорами багаторічні програми для того, щоб ми не приймалисуперечних рішень, координувати ці програми з Урядом, який у свою чергу має координувати роботу з донорами”, – підкреслив Ендрю Хілл у своєму виступі.

{5}
Калман Міжей, голова Консультативної місії Європейського Союзу, Яна Шінделкова, спецпредставниця МЗС Чехії з питань Східного партнерства Європейського Союзу, та Павел Бучек, заступник Посла Чехії в Україні
{7}
На презентації Інститут світової політики, як завжди, використав інтерактивну дошку TweetBeam, щоб учасники могли поділитися своїми думками та поставити запитання.
{10}
{8}
Дмитро Шульга, директор Європейської програмної ініціативи Фонду “Відродження”
{9}
Дарія Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції
{6}
Володимир Фесенко,голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
{11}

Публікація підготовлена у рамках проекту Інституту світової політики (ІСП) «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації». Цей проект виконується в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). ІСП висловлює також подяку Міжнародному фонду «Відродження» (МФВ), Фонду розвитку аналітичних центрів (TTF) та Посольству Швеції в Україні (SIDA) за сприяння у підготовці дослідження.