Архіви: Новини

Інститут світової політики спільно зі словацькою громадською організацією «Euforion» 20 травня 2015 відкрив Міжнародну виставку політичної карикатури в Києві. Виставка охопить п’ять найбільших міст України і триватиме до грудня 2015.Київ став першим містом, мешканці якого змогли побачити карикатури з різних європейських країн.\
На виставці представлені роботи відомих європейських карикатуристів з Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, України, Грузії, а також США. Спеціально на відкриття виставки до Києва завітав один з найвідоміших американських художників-карикатуристів Деріл Кейгл. Автор статей та есе про мистецтво карикатури Деріл Кейгл є також засновником прес-синдикату www.caglecartoons.com, де можна знайти роботи карикатуристів з усіх куточків світу.

Також в рамках візиту до України Деріл Кейгл провів серію лекцій у вищих навчальних закладах Києва. Він ознайомив студентів з технікою роботи політичного карикатуриста, презентував свої найвідоміші роботи та провів майстер-клас.
{1}
{2}
{3}
Одним з перших гостей виставки став Президент Словаччини Андрей Кіска
{14}
{4}
{5}
{6}
{7}
Лекція та майстер-клас Деріла Кейгла для студентів Національного університету ім. Т. Шевченка
{8}
{9}
{10}
{11}
Лекція Деріла Кейгла для студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури
{12}
{13}

Проект реалізується за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.

Інститут світової політики у партнерстві з Міністерством закордонних справ України провів 12 травня щорічну міжнародну конференцію, присвячену відносинам України та ЄС.Участь у конференції “Україна-ЄС: рік після підписання Угоди про асоціацію” взяли українські та іноземні дипломати, політики та експерти, які залучені до процесу європейської інтеграції України. Спікери другої панелі зосередили свою увагу на застосуванні глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.\
Фоторепортаж з першої панелі, присвяченої політичному виміру, можна переглянути тут.

{2}
{3}
Наталія МИКОЛЬСЬКА, Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торговий представник України
{6}
{4}
Роман ШПЕК, Голова Ради Незалежної асоціації банків України; Голова постійного представництва України при Європейському Союзі (2000-2007)

{11}
Саймон СМІТ, Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні

{5}
Тарас КАЧКА, Віце-президент Американської торгової палати з питань стратегічного розвитку, колишній учасник переговорної групи щодо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, та Вероніка МОВЧАН, науковий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Цьогорічним нововведенням стало те, що учасники могли ставити свої запитання не лише після виступів спікерів (як зазвичай на конференціях), а й перед.
{12}
Михайло ГОНЧАР, Президент Центру Глобалістики «Стратегія ХХІ»

{9}
Заключні ремарки
{7}
Віктор ШЛІНЧАК, Голова Правління Інституту світової політики
{8}
Роланд КОВАЧ, Директор Pact в Україні
{1}
{10}
Конференція проводилася за інформаційної підтримки Американської торгівельної палати в Україні. Захід є частиною масштабного проекту ІСП «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», який здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Інститут світової політики у партнерстві з Міністерством закордонних справ України провів 12 травня щорічну міжнародну конференцію, присвячену відносинам України та ЄС.Участь у конференції “Україна-ЄС: рік після підписання Угоди про асоціацію” взяли українські та іноземні дипломати, політики та експерти, які залучені до процесу європейської інтеграції України. Спікери першої панелі обговорили широкий спектр питань, пов’язаних з політичним та безпековим вимірами співпраці України та Європейського Союзу.\
Фоторепортаж з другої панелі, присвяченої економічному виміру, можна переглянути тут.
{5}{8}
{15}
Павло КЛІМКІН, Міністр закордонних справ України

{3}
Альона ГЕТЬМАНЧУК, Директорка Інституту світової політики
“Конференція Україна-ЄС, яку ІСП щорічно організовує у партнерстві з МЗС напередодні Дня Європи в Україні – це спроба звірити годинник щодо втілення євроінтеграційного курсу України на рівні 4 ключових акторів: уряду України, ЄС, Верховної Ради та громадянського суспільства. Без стабільної коаліції у такому складі неможливим буде повне набуття чинності та ефективна імплементація Угоди про асоціацію. Сьогодні ми перебуваємо на тому етапі, коли ідея Угоди про асоціацію з ЄС як головного драйвера реформ та оновлення України дещо забуксувала. Важливо надати їй нового поштовху. Важливо ідентифікувати і вголос обговорити основні виклики на шляху імплементації документу, але так само важливо й почути перші історії успіху”, – заявила Альона Гетьманчук, директорка ІСП, відкриваючи дискусію.
{17}
Ян ТОМБІНСЬКІ, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні
{7}
Ірина ГЕРАЩЕНКО, Народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції

Цьогорічним нововведенням стало те, що учасники могли ставити свої запитання не лише після виступів спікерів (як зазвичай на конференціях), а й перед.

{9}
Всеволод ЧЕНЦОВ, Директор Департаменту Європейського Союзу МЗС України

{6}
Протягом всього заходу учасники конференції через Twitter мали змогу у режимі реального часу висловити свою думку щодо питань, які порушувалися спікерами, або ставити їм питання. Відповідні записи демонструвалися на великому екрані з допомогою програми “TweetBeam”.
{12}
Олександр СУШКО, Співголова Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС; Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва
{10}
{2}
{13}
Конференція проводилася за інформаційної підтримки Американської торгівельної палати в Україні та є частиною проекту ІСП «Нова європейська політика: заповнюючи прогалини в інформації», який здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

Інститут світової політики провів 28 квітня публічну дискусію «Ризький саміт Східного партнерства: очікування України» за підтримки Фонду «Відродження».Під час заходу було презентовано результати унікального міжнародного дослідження «Тенденції Східного партнерства», реалізованого чеською Асоціацією з міжнародних питань у партнерстві з ІСП та ще 7 аналітичними центрами. Участь в опитуванні взяли понад 600 експертів, журналістів, політиків, представників бізнесу та громадського сектору всіх країн Вишеградської групи та Східного партнерства.{3}
Дарія Гайдай, аналітик Інституту світової політки, Вацлав Лідл, експерт чеської Асоціації з міжнародних питань, Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, Всеволод Ченцов, директор Департаменту ЄС МЗС України

Аналітик Асоціації з міжнародних питань Вацлав Лідл презентував ключові висновки опитування лідерів думок 10 країн (Чехії, Угорщини, Польщі, Словаччини, Вірменії, Азербайджану, Білорусії, Грузії, Молдови та України) щодо результатів та перспектив Східного партнерства, а аналітик ІСП Дарія Гайдай підсумувала відповіді української групи респондентів та презентувала записку “Яке майбутнє у Східного партнерства?”.
{8}
Після презентації опитування відбулася дискусія за участі Дмитра Шульги, директора Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження”, Ірини Сушко, члена Керівного комітету Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та Ростислава Томенчука, голови правління, Український інститут міжнародної політики.
{1}
Експерти оцінили результати східної політики Європейського Союзу, обговорили виклики, які сьогодні стоять перед учасниками ініціативи, та шляхи їх подолання, а також визначили український порядок денний на саміт Східного партнерства, який відбудеться 21-22 травня у Ризі.

{10}
Володимир Фесенко, голова Правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Дослідження «Важливе, забуте чи непотрібне? Опитування зацікавлених сторін щодо Східного партнерства після Вільнюса» було реалізовано за підтримки Вишеградського фонду.

Публічна дискусія проводилася в межах “Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України”, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).

Інститут світової політики у партнерстві з CIDOB (Центром із міжнародних справ, Іспанія) організував дводенний робочий візит до України 27 європейських лідерів думок – представників кращих аналітичних центрів ЄС, редакторів та журналістів провідних європейських видань.Другий день візиту розпочався з публічної дискусії в Українському кризовому медіа-центрі. Європейські експерти розповіли про те, як медіа їхніх держав висвітлюють українські події, і фактори, що впливають на позицію урядів країн-членів ЄС щодо українсько-російського конфлікту. Тексти виступів експертів доступні тут.{18}
Аналітик італійського Центру міжнародних студій Марко ді Ліддо, відома німецька журналістка Джемма Пьорцґен, модератор Ukraine Today, журналіст британського The Economist Тім Джуда, директор угорського Геополітичного інституту з досліджень Росії та Центральної Азії Антон Бендаржевський та аналітик Французького інституту міжнародних відносин Корентін Бруслейн.
{20}
Про ситуацію в сфері безпеки європейські лідери думок дізналися безпосередньо від голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка та радника голови СБУ Євгена Марчука.
{1}
{19}
Під час робочого ланчу учасники візиту обговорили внутрішньополітичну та безпекову ситуацію в Україні з провідними українськими експертами, зокрема Олексієм Мельником, співдиректором програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, Дмитром Шульгою, директором Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та ін.
{2}
{4}
Михайло Гончар, президент Центру глобальних досліджень «Стратегія ХХI», торкнувся питань енергетичної безпеки України
{3}
Олексій Гарань, голова Школи політичної аналітики НаУКМА
На запрошення ІСП спеціально для зустрічі з європейськими аналітиками та журналістами до Києва приїхали регіональні лідери думок. Учасники візиту отримали унікальну можливість почути про ситуацію в українських регіонах безпосередньо від експертів та громадських активістів зі Львова, Дніпропетровська, Луганська, Одеси, Донецька та Харкова.
{8}
Із європейськими експертами зустрілися: керівник аналітики Promova Вікторія Бриндза (Львів), політолог Юлія Біденко (Харків), журналіст, блогер Денис Казанський (Донецьк, Київ), політичний оглядач Юрій Райхель (Дніпропетровськ), громадський діяч Євгенія Завалій (Одеса) та аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” Марія Золкіна (Луганськ, Київ)
{6}
{17}

Зустріч з Міністром фінансів України Наталією Яресько.
{7}

Зустріч з Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком.
{5}
{9}
Під час робочої вечері європейські експерти ознайомилися з діяльністю унікальної громадянської ініціативи “Реанімаційний пакет реформ”. Представники ініціативи розповіли європейцям про співпрацю українського громадянського суспільства з представниками влади у сфері реформування Української держави.
{11}
Народний депутат України V, VI, VII скликання і консультант РПР з адвокасі Андрій Шевченко
Виконавчий директор Центру протидії корупції Дарія Каленюк розповіла про зусилля представників громадськості з викриття корупційних схем та притягнення до відповідальності корупціонерів вищої ланки.
{15}
{13}
Любов Акуленко, керівник Європейської програми Центр UA
{16}
{10}
Фоторепортаж з першого дня робочого візиту можна переглянути тут.

Це вже другий подібний візит, організований ІСП. Перший відбувся у травні минулого року.

Візит відбувався за підтримки:

проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні;

Фонду Фрідріха Еберта в Україні;

“Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України”, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).

Дарія Гайдай, аналітик Інституту світової політики, взяла участь у міжнародній панельній дискусії «Тренди Східного партнерства перед Ригою», яка відбулася у Постійному представництві Чеської республіки при ЄС у Брюсселі.Під час заходу були презентовані результати масштабного міжнародного дослідницького проекту «Важливе, забуте чи непотрібне? Опитування зацікавлених сторін щодо Східного партнерства після Вільнюса». Проект реалізовувався чеською Асоціацією з міжнародних справ разом з Інститутом світової політики та сімома аналітичними центрами, а також незалежним експертом з Білорусі за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.{1}
У своєму виступі аналітик ІСП Дарія Гайдай підсумувала головні тенденції у відповідях українських лідерів думок, які взяли участь в опитуванні.
{4}
Ціллю проекту «Важливе, забуте чи непотрібне? Опитування зацікавлених сторін щодо Східного партнерства після Вільнюса» було визначити оцінки та очікування лідерів думок країн Східного партнерства та Вишеградської групи щодо результатів та подальшого розвитку цієї ініціативи Євросоюзу. Порівняння позиції учасників опитування з різних країн Центральної та Східної Європи, дозволяє краще зрозуміти труднощі та перешкоди, які існують у процесі співробітництва та комунікації між країнами СхП та ЄС. Таким чином, отримані дані є цінною інформаційною базою для аналізу функціонування ініціативи Східного партнерства та визначення шляхів підвищення її ефективності.
{3}

Інститут світової політики у партнерстві з CIDOB (Центром із міжнародних справ, Іспанія) організував дводенний робочий візит до України 27 європейських лідерів думок – представників кращих аналітичних центрів ЄС, редакторів та журналістів провідних європейських видань.Це вже другий подібний візит, організований ІСП. Перший відбувся у травні минулого року.\
«Рік тому ІСП привіз в Україну провідних європейських аналітиків, щоб вони отримали інформацію про Україну з перших вуст та допомогли нам донести правду про російську агресію. Наша ініціатива отримала чимало позитивних відгуків та викликала інтерес як в Україні, так і в країнах-членах ЄС. Цього разу представницька делегація лідерів думок із Франції, Італії, Іспанії, Німеччини, Австрії, Угорщини на запрошення ІСП завітала до Києва, щоб дізнатися про те, які виклики доводиться сьогодні долати Україні та розвінчати деякі міфи, нав’язані російською дезінформаційною машиною. Наша головна мета – сформувати у країнах ЄС потужну експерту мережу на підтримку європейської та демократичної України», – наголошує Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики.

У рамках візиту відбулися зустрічі європейських лідерів думок із керівництвом держави, народними депутатами, знайомство та дискусії з провідними українськими експертами та громадськими діячами, а також круглий стіл з регіональними лідерами громадської думки, яких Інститут світової політики запросив до Києва з Харкова, Одеси, Дніпропетровська та Львова. Окремим пунктом цьогорічної програми стали відвідини «музею корупції», резиденції колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я» з відповідною екскурсією.

Серед учасників візиту: Анна Аллонсо Монтес (шеф-редактор, El Mundo), Луіджі Іпполіто (голова міжнародного відділу Corriere della Sera), Петр Коларж (громадський діяч, колишній посол Чеської Республіки у США та Росії), Льюіс Бассет (заступник директора El País), Корентін Брустлайн (Французький інститут міжнародних відносин), Боріс Райтшустер (автор бестселера “Путінократія”), Штефан Добберт (шеф-редактор, Zeit Online), Тім Джуда (письменник, оглядач, The Economist, New York Review of Books), П’єдро Дель Ре (оглядач, La Republica), Крістоф Бендер (віце-президент, Європейська ініціатива стабільності), Антон Бендаржевський (директор, Угорський Геополітичний інститут Росії та Центральної Азії), Кармен Клодін (старший аналітик Центру міжнародних досліджень, Барселона) та ін.

Фоторепортаж другого дня візиту

Під час прийняття увечері 19 квітня учасники візиту познайомилися з командою Інституту світової політики, партнерами та донорами проекту.
{1}
{3}
Робочий візит для європейських лідерів думок розпочався з відвідин “музею корупції” у Межигір`ї. Відома українська журналістка, автор програми розслідувань «Схеми» Наталія Сідлецька провела екскурсію по приватній резиденції Віктора Януковича та розповіла учасникам про основні корупційні схеми “сім’ї” колишнього президента.
{5}
{6}
В Адміністрації Президента європейські лідери думок зустрілися з головою АП Борисом Ложкіним та його заступниками Дмитром Шимківим та Ростиславом Павленком.
Під час робочого ланчу учасники візиту поспілкувалися з народними депутатами України: Олегом Березюком, Павлом Різаненком, Остапом Семераком, Альоною Шкрум та заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександром Литвиненком.
{7}
{8}
Зустріч з Андрієм Парубієм, Першим заступником Голови Верховної Ради України.
{9}
{10}
Зустріч з Рефатом Чубаровим, головою Меджлісу кримськотатарського народу.
{11}
{12}
Робоча вечеря з українськими лідерами думок: Євгеном Бистрицьким, виконавчим директором Фонду «Відродження», Олексієм Макєєвим, політичним директором МЗС України, Володимиром Огризком, Міністром Закордонних Справ (2007-2009), Олесею Островською-Лютою, Першою заступницею Міністра культури України, Йосифом Зісельсом, головою Асоціаціяії єврейських громадських організацій та общин України.

{14}
{15}
{16}
{17}
Візит відбувався за підтримки:

проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні;

Фонду Фрідріха Еберта в Україні;

“Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України”, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).

16 квітня Інститут світової політики провів в Херсоні засідання Стратегічного дискусійного клубу «ЄС, НАТО…Що посилить безпеку України?»У засіданні взяли участь провідні українські експерти та європейські дипломати: Маріус Януконіс, Посол Литовської Республіки в Україні, Павел Бучек, заступник Посла Чеської Республіки в Україні, Річард Скарбороу, радник Посла Королівства Норвегія в Україні, Олексій Гарань, Науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики.\
Відеозапис виступів спікерів можна переглянути тут.

Захід відбувся за підтримки уряду Королівства Норвегії.

{1}
Заступник міського голови Херсона Ігор Пастух, заступник Посла Чехії Павел Бучек, представник Посольства Норвегії Річард Скарбороу, Посол Литви Маріус Януконіс та професор НаУКМА Олексій Гарань
Річард Скарбору, радник Посольства Норвегії в Україні
“Ми вважаємо, що дуже важливо, щоб українці брали участь у подібних дискусіях і обговорювали безпекові питання. Я, перш за все, хочу почути ваші думки. Для дипломатів дуже важливо відвідати різні місця в Україні, вислухати різні точки зору. Стосовно Норвегії хочу сказати, що цього року ми в сім разів збільшили нашу підтримку України в порівнянні з минулим роком. Ми плануємо надавати Україні і бюджетні підтримку у розмірі 11 мільйонів євро. Я знаю, що ви відразу ж запитаєте, чи існує контроль над використанням цих коштів. Так, це т.н. спільне фінансування зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом, в якому передбачені механізми контролю”.

{3}
Павел Бучек, заступник Посла Чехії, та Річард Скарбороу, представник Посольства Норвегії
Павел Бучек, заступник Посла Чеської республіки
“Коли я лише приїхав в Україну, я не знав її, вважав країною, яка знаходиться між нами та Росією. За час мого перебування тут, я радикально змінив свою думку. Ми не повинні дивитися на Україну через призму Росії. Ми повинні шукати напрямки співпраці, які є цікавими для нас. Мені здається, що Україна мала грати на порядок вищу роль у висвітленні того, що відбувається у Росії для європейських країн. Одна з причин,чому я погодився приїхати до Херсону, полягає у тому, що, коли говорять «Новоросія» або «Південний Схід», то у нас ніхто не уявляє про що йдеться. Ми, як Посольство, повинні чітко розуміти, що відбувається в регіонах. Однак це також і ваша роль як експертів, журналістів зрозуміти, які існують загрози, і донести цю інформацію до Києва та Брюсселя. Я дозволив собі цю одну досить критичну ремарку, оскільки ми змушені витрачаємо час, на те, аби розбиратися з пропагандою, замість того, щоб зосередитись на стратегічних питаннях.
Думаю, через 10 років ми зможемо побудувати спільний простір ідей, щоб бути ментально схожими один на одного. Гуманітарний вимір має важливе значення, а тому його не можна ігнорувати. Слід продовжувати співпрацю для поглиблення контактів між людьми, зокрема йдеться про студентську мобільність, обміни вчителями та експертами. Наше сьогоднішнє завдання – це викрити пропаганду, зрозуміти, що дійсно відбувається в Україні, та як саме ми можемо допомогти. У цьому контексті актуальною залишається військова співпраця. Нещодавно відбувся форум військової співпраці на рівні заступників міністрів оборони. Раніше подібних зустрічей не було. Загальний обсяг допомоги, який виділила Чехія Україні у 2014-2015 рр, становить два мільйони євро, також надається гуманітарна допомога”.

{4}
Маріус Януконіс, Посол Литовської Республіки в Україні
Надзвичайний та Повноважний Посол Литви Маріус Януконіс
“Питання «Що може забезпечити безпеку України членство в ЄС чи НАТО?» є дуже складним. Адже ми сьогодні маємо зовсім іншу ситуацію ніж п’ять чи десть років тому. Раніше я міг з більшою впевненістю сказати, що НАТО чи Євросоюз зможе захистити Україну. Я знаю, як було в нашому випадку, коли Литва вступала в НАТО. У нас був чіткий консенсус і у влади, і у суспільства, що єдиним гарантом нашої безпеки є лише НАТО. І ми готувалися до вступу в цю організацію, нам допомагали, але багато чого ми робили самі. Вважаю, що Україні також потрібно сподіватися, в першу чергу, на свої сили. Звичайно, допомога буде, але все буде залежати передусім від України. Сьогодні ми маємо справу не тільки з новими викликами безпеці, але і з інформаційною війною, економічним шантажем. Тому Україна повинна не тільки зміцнювати свою оборону, але й намагатися протидіяти інформаційним атакам, а також посилювати свою енергетичну безпеку”.
{2}

Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань
“Українці рік протистоять країні, яка має ядерну надпотугу, країні, яка має третій за розміром військовий бюджет у світі. Чому Путіну не вдалося реалізувати в Україні свої сценарії? По-перше, він прорахувався в оцінці української політичної нації. По-друге, за допомогою волонтерів та громадянського суспільства відновилася українська армія. Протягом 2014 року було багато сумнівів й критики стосовно реакції західних держав. Однак слід визнати, що попри всі прогнози європейські країни і США у питанні санкцій діють узгоджено. І ці санкції – це те, що стримує Путіна”.
“Ситуація сьогодні дійсно непроста – маємо справу з гібридною війною, гібридним перемир’ям. Тому критикуючи дії влади,ми повинні пам’ятати, в якій ситуації знаходиться країна, і не потрапляти в той «капкан негативізму», який намагається нам підкинути Путін. В свою чергу ЗМІ весь час це ретранслюють, не через погані наміри, а тому, що потрібно повідомити сенсацію, показати, що ЗМІ налаштовані рішуче. Українцям слід мобілізуватися, адже, коли ти їдеш на передову й спілкуєшся з бійцями, то розумієш, що ми все здолаємо і переможемо. Якщо говорити, про внутрішню політику, то позитивними є закони, які були прийняті. Рано чи пізно це дасть ефект. Україні не дається радикально порвати з минулим (як це було у Литви, Чехії, Польщі), але ми зможемо це зробити еволюційним шляхом. Цей шлях довший та складніший, однак ми просто не можемо не помічати того, що ми йдемо цим шляхом”.

“Чого я боюся? Як не дивно, боюся місцевих виборів в умовах війни та демократії. Як на мене, краще було б ввести воєнний стан й місцеві вибори відкласти в двох областях. Зараз маємо місцеві ради, обрані у 2010 році за часів Януковича, звичайно це не ті люди, які готові проводити зміни, але місцеві вибори стануть складним випробуванням для всіх нас”.

{5}
{6}
Публічна дискусія була організована у рамках проекту Інституту світової політики «Стратегічний дискусійний клуб у регіонах України», що реалізується за підтримки уряду Норвегії. Цей проект є продовженням успішного проекту ІСП, під час якого у 2013 році в Києві відбулося шість засідань Стратегічного дискусійного клубу. За останні 10 місяців ІСП організував 6 регіональних засідань СДК (у Харкові, Запоріжжі, Одесі, Миколаєві, Дніпропетровську та Херсоні), під час яких регіональні екперти, громадські активісти та представники місцевої влади разом з європейськими дипломатами та провідними українськими експертами обговорили найактуальніші питання національної безпеки України.

Інститут світової політики спільно з Кавказьким домом провів 15 квітня публічні дискусії у рамках ініціативи “Грузинський досвід для України”.Тема першої дискусії: “Стратегії щодо окупованих територій: ізоляція чи залучення?”\
Учасники обговорили політику України стосовно окупованих територій у контексті грузинського досвіду, зокрема визначили основні проблеми у взаємодії з населенням Донбасу та Криму, на основі чого сформулювали рекомендації для уряду. У рамках заходу було презентовано аналітичну записку “Стратегії України у налагодженні відносин з населенням Донбасу та Криму. Грузинський досвід”.

Спікери: Гіоргі Канашвілі, виконавчий директор Кавказького дому, Марина Воротнюк, провідний науковий співробітник Одеського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень та Марія Золкіна, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”.
{1}
{2}
Голова Правління Інституту світової політики Віктор Шлінчак та виконавчий директор Кавказького дом Гіоргі Канашвілі
{4}
Політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” Марія Золкіна та представник Міністерства Великобританії з питань міжнародного розвитку Франческа Стідстон
{3}
Тема другої дискусії: “Реформи в Україні: як уникнути помилок Грузії”

Учасники оцінили перші результати реформ в Україні, обговорили досвід грузинських перетворень та можливість їх перенесення на український грунт. Під час дискусії було презентовано аналітичну записку “Економічні реформи: лібералізація ринку або соціальна відповідальність. Уроки Грузії для України”.

Спікери: Ерік Лівні, голова Міжнародної школи економіки Тбіліського державного університету, Оксана Кузяків, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Мака Чітанава, аналітик Міжнародної школи економіки Тбіліського державного університету (її презентацію можна завантажити тут).
{7}
{10}
Голова Міжнародної школи економіки Тбіліського державного університету Ерік Лівні
{8}
Аналітик Міжнародної школи економіки Тбіліського державного університету Мака Чітанава та перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий.
{9}
Виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків
Захід проводився у рамках проекту «Україна: вихід із кризи через діалог», який реалізується спільно Інститутом світової політики (Київ) та Центром культурних взаємозв’язків «Кавказький дім» (Тбілісі) за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
{5}
Директор Інституту глобальних трансформацій Олексій Семеній
{6}
{11}

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, взяла участь у міжнародній конференції «Військовий стан. Політико-безпекові проблеми у Європі».Захіб був організований Німецьким товариством східноєвропейських досліджень 26-27 березня у Берліні.{1}
Це найбільша щорічна конференція з питань Східної Європи. Цьогоріч в центрі уваги була гібридна війна між Україною та Росією, шляхи її врегулювання та загрози для Європи. Участь у конференції взяли провідні експерти з України, Польщі, Німеччини, Австрії, Росії.