Публікації

Напередодні візиту президента України Петра Порошенка в Румунію Інститут світової політики підготував мемо щодо сигналів, які варто було б надіслати румунській владі та суспільству.Під час візиту в Румунію Президенту України Петру Порошенку слід:– Висловити подяку за підтримку Румунією суверенітету, територіальної цілісності України, зокрема невизнання незаконної анексії Криму, та європейського вибору на міжнародній арені (в ЄС, ОБСЄ, ООН та ін.);
– Висловити вдячність за те, що Румунія стала першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС;
– Наголосити, що Україна зацікавлена в тому, щоб Румунія розвивалася як сильна, успішна і впливова країна і була надійним партнером України на Заході;
– Заявити про інтерес до досвіду Румунії в боротьбі з корупцією. Підкреслити, що Україна віддана справі боротьби з корупцією, особливо у вищих органах влади, як головній умові для розвитку сильної держави, і ніщо, навіть війна, не завадить цьому процесу;
– Новий український уряд націлений на реалізацію реформ в усіх сферах життя: починаючи з верховенства права, боротьби з корупцією, розвитку професійних збройних сил, реформи поліції й закінчуючи системою захисту прав дітей та питанням національних меншин. Серед першочергових пріоритетів нового уряду – виконання очікувань міжнародних партнерів (МВФ та ін.), а також зміцнення довіри до країни та створення сприятливого середовища для отримання міжнародної допомоги та досягнення найкращих результатів;
– Висловити зацікавленість у співпраці з Румунією в енергетичній галузі; обговорити можливість реверсного постачання газу;
– Висловити зацікавленість у якомога тіснішій співпраці з країнами Східної Європи, особливо з Румунією та Польщею, які, можливо, стикалися з подібними труднощами, викликами та перепонами і успішно їх подолали. Успіх цих країн сам по собі є найбільшим стимулом для України рухатися тим же шляхом, особливо стосовно реалізації Угоди про асоціацію;
– розпочати діалог про організацію українсько-румунського бізнес-форуму в Бухаресті.
Щодо питання безпеки:
– Висловити стурбованість з приводу ситуації в Чорноморському регіоні та готовність до співпраці з метою протидії російській загрозі. Наголосити на непорушності фундаментальних принципів ООН та міжнародного права як основоположних принципів у взаємодії з Росією;
– Наголосити на спільній з Румунією позиції щодо підтвердження рішення НАТО про підвищення безпеки в регіоні на Варшавському саміті НАТО;
– Мілітаризація Чорного моря і всього регіону несе загрозу безпеці регіону. Важливо, щоб обидва Президенти продовжували тримати це питання на міжнародному порядку денному і й просили про прийняття серйозних заходів для стримування цієї загрози. Важливо, щоб обидва Президенти повернулися до ініціативи створення Чорноморського флоту, в складі якого перебував би один український корабель. Морська безпека є надзвичайно важливою, і для стримування Росії потрібно більше конкретних кроків, зокрема і таких, як цей. Потрібно розробляти цю ініціативу спільно з Туреччиною та, в ідеалі, з Грузією і піднімати це питання на Варшавському саміті. Важливо, щоб при підготовці до саміту всі чотири країни провели попередню роз’яснювальну та агітаційну роботу.
– Висловити інтерес до участі України у військових навчаннях, спрямованих на боротьбу в гібридній війні та подолання зовнішніх загроз. У таких навчаннях могли би взяти участь країни-члени НАТО, такі як США, Польща, Литва, Норвегія, Естонія, Латвія, а також країни, що не є членами НАТО, наприклад Грузія і Молдова. Ця ініціатива могли би бути корисною особливо у світлі обговорення на Варшавському саміті питання стратегічної адаптації НАТО та розробки стратегій по боротьбі в гібридній війні;
– Подякувати Румунії за лікування українських солдатів, надання нелетального військового озброєння та реалізацію Трастового фонду Україна-НАТО з питань кібербезпеки.
Щодо питання національних меншин:
– Наголосити на тому, що українська національна меншина в Румунії та румунська національна меншина в Україні є дуже цінними для розвитку тісних стосунків та плідної співпраці між двома країнами; Україна цінує той факт, що представники румунської меншини в Україні воюють на Донбасі пліч-о-пліч з українцями.
– Висловити вірність дотриманню рівних прав та захисту прав національних меншин, зокрема румун, які проживають в Україні

Щодо Молдови:

– Наголосити на тому, що як сусіди і друзі Республіки Молдова Україна і Румунія всіляко підтримують рух країни на шляху до європейської інтеграції;
– Підкреслити відданість України ідеї політичного вирішення Придністровського конфлікту з повним збереженням територіальної цілісності Республіки Молдови. Україна також зацікавлена в імплементації Угоди про поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі в Придністров’ї.

Президенту потрібно бути готовим до запитань про наступне:
– Відставка Яценюка, склад нового уряду, вплив олігархів на політичні процеси та здатність реалізувати реформи;
– Ситуація на Донбасі та в Криму (також важливо наголосити, що конфлікт на Донбасі все ще триває, оскільки велика кількість румун про це не знають);
– Можливий провал Мінського процесу;
– Оцінка з боку України результатів референдуму в Голландії;
– Права румунської національної меншини в Україні (зокрема Закон України “Про громадянство”, закон про регіональні мови, зменшення кількості румунських шкіл в Україні та ін.).

Для посилення ефекту своїх повідомлень Президенту слід:
– Звернутися до румунської громадськості румунською мовою;
– Провести відкриту дискусію/дебати за участю ЗМІ;
– Звернутися до ЗМІ з проханням дуже серйозно ставитися до російської пропаганди і перевіряти інформацію, якою вони користуються;
– Попросити ЗМІ звертати більше уваги на події в Україні.

Над підготовкою мемо працювали експерти ІСП Альона Гетьманчук, Катерина Зарембо, Леонід Літра.

Інститут світової політики висловлює подяку Ілеані Рачеру, Аліні Інайе, Серджіу Челаку, Богдану Недеа, Юліану Кіфу, Оані Попеску, Серджіу Панаінте, Станіславу Секрієру, Арманду Гошу та Аліні Матіс за допомогу в підготовці цього мемо.