Публікації

Інформаційнo-аналітичне агентство “Главком”Наприкінці липня Європейська Комісія від імені ЄС виділила Україні перший транш макрофінансової допомоги у розмірі 600 млн. євро. Окрім фінансової стабілізації країни, пакет макрофінансової допомоги покликаний підтримати зусилля української влади у впровадженні низки важливих реформ. Зокрема, йдеться про реформування сфери управління державними фінансами, урядування, енергетичного сектора, системи соціальної безпеки і т.д. Крім того, ЄС готовий збільшити підтримку реформ в Україні за наявності прогресу в їх реалізації. Провідний європейський аналітик, голова Європейської ініціативи стабільності та член Наглядової Ради Інституту світової політики Геральд Кнаус увідеоблозі сформулював основні виклики та завдання, що стоять перед українськими реформаторами та їхніми партнерами з ЄС на цьому шляху. Досвід країн Західних Балкан, де незважаючи на зусилля ЄС реформи не дають бажаного результату, може служити цінним уроком для України. Член Наглядової Ради Інституту світової політики Кнаус переконаний: найдорогоцінніший ресурс України – це час, а тому ні Київ, ні Брюссель не можуть дозволити собі витрачати його на беззмістовні та декларативні зустрічі.\
Головний урок, який потрібно засвоїти Україні з досвіду інших країн Європи, полягає у тому, що дуже небагато реформ мають стратегічний характер. Всі говорять, що стратегія є важливою, однак так само говорять про важливість координації, зацікавленості (у процесі реформ – ред.) і т.д. Основне, що ви повинні дуже чітко зрозуміти, будуючи стратегію, як слід використовувати ваш найдорогоцінніший ресурс – час. Найцінніший ресурс, який є у вас, – це дні, тижні і години для реформ. А для України в її ситуації це справді важке завдання, яке ще більше ускладнюється Росією.

Що намагається зробити Росія? Позбавити українських реформаторів їхнього найціннішого ресурсу, а саме можливості зосередитися на реформах. Для цього вона створює різні кризові ситуації, провокує, тягне час, відволікає. У Донецьку ви маєте справу з «викрадачами часу», які намагаються відвернути увагу українських лідерів від проведення тих реформ, які вже реалізували литовці, румуни.

Найважливіша роль ЄС – це допомогти Україні зосередитися на правильних питаннях , тому що час обмежений. Про це часто забувають, і в результаті у вас багато різних дебатів, непотрібних зустрічей, які дорого вам коштують. Час є ключовим ресурсом, а будь-які непотрібні зустріч лише вичерпують його. Після того, як ЄС допоможе сфокусуватися на правильних питаннях, він також повинен забезпечити ефективну підтримку.

Не потрібно ускладнювати процес реформ. На Балканах, в Косово та Боснії, ми були свідками того, як ЄС, як і всі учасники, могли стати частиною проблеми. Наприклад, якщо Брюссель формулює дуже розпливчатий та неконкретний порядок денний; якщо він наймає найкращих спеціалістів у якості консультантів, а не на державну службу.

Що ефективного ЄС зробив у Польщі, Румунії, Болгарії чи державах Балтії в процесі підготовки до вступу: так це допоміг реформаторам сформулювати правильну проблематику. Наприклад: яка реальна ситуація з державними закупівлями, з розвитком сільськогосподарської галузі, з відмиванням грошей та організованою злочинністю?

ЄС ставив конкретні питання. Але відповіді на них давали не консультанти, привезені з-за кордону, а звичайні державні службовці, звичайно, за підтримки та заохочення європейських партнерів. Це, здається, елементарним, але дуже часто про це забувають: у результаті ми часто не знаємо, якою є реальна ситуація у тій чи іншій сфері. Після того, як на питання дана відповідь, експерти зі сторони ЄС аналізують та коментують її, зазначаючи, що було зроблено для поліпшення, наприклад, процесу закупівель в країнах-членах ЄС. Коли ЄС дає цю оцінку, вона стає публічною і всі розуміють (у чому полягає проблема – ред.), тому що незважаючи на зміни урядів має бути можливість продовжувати реформи.

Фінансова та експертна допомога повинні відповідати цим визначеним пріоритетам. Здається, все просто, однак це не те, що робить ЄС на Балканах. Але це те, що ЄС робив у Центральній Європі. І я думаю, роль аналітичних центрів, інтелектуалів і всіх тих, хто хоче підтримати реформи, полягає у тому, аби не дати ЄС знову не перетворився на «викрадача часу». Вони повинні переконатися, що ЄС не витрачає час на чергову беззмістовну зустріч, конференцію з президентом, прем’єр-міністром чи міністром. Цінність ЄС – це його здатність зосередити увагу на правильних питаннях та мотивувати. І якщо це станеться, можливі дивовижні зміни.