Публікації

ВВС УкраїнаАнексія Криму та збройний конфлікт на сході України кардинально змінили напрямок та зміст дискусій про те, хто і що може гарантувати безпеку України.Зазвичай головна тема у розмовах експертів – це тісніші відносини України із НАТО. Що Україні робити і не робити, що наблизитися до Альянсу? І чи треба “зациклюватися” лише на НАТО?
Наводимо думки деяких експертів.

НАТО “прийшло” на Схід
“У східних та південних регіонах питання безпеки швидко перейшло із галузі абстрактної теорії у дуже практичний вимір”, – говорить директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.
Вона каже, що громадська думка щодо НАТО тут значно змінилася.

За її словами, під час зустрічей, які проводив її інститут у Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві та Херсоні, люди нарікали на брак практичної допомоги з боку НАТО.

Ось деякі з зауважень, які лунали:
– Країни-члени НАТО мають надати Україні зброю – про це найбільше говорили у Запоріжжі і Дніпропетровську
– Оборонні підприємства мають повністю припинити співпрацю з Росією – Дніпропетровськ
– Посилити безпеку Україну в інформаційній війні з Росією – Миколаїв, Запоріжжя, Одеса
– Заборонити співпрацю українських підприємств з Кримом – Херсон, Дніпропетровськ
– Посилити кордони із Придністров’ям – Одеса
– ЄС має не лише запроваджувати санкції проти Росії, але й тиснути на українську владу, аби вона проводила реформи
– Врегулювати проблему із демобілізованими

Раніше у східних та південних регіонах України регулярно проходили мітинги проти зближення України із НАТО під гаслами “НАТО – не надо!”
Інколи, як каже пані Гетьманчук, пропозиції, що лунали під час цих дискусій, лише згодом отримали визнання на рівні Києва. Наприклад, ідею направити до України миротворчу місію ООН під час публічної дискусії у Запоріжжі було озвучено ще до того, як із цією ідеєю погодилися у Києві.
“Тут регіони йшли навіть попереду Києва”, – говорить вона.
Особливий шлях?
Хоча підтримка членства України у НАТО є як ніколи високою в українському суспільстві, оглядачі застерігають від завищених очікувань.
Заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Ігор Долгов, який раніше очолював місію України при НАТО, каже, що “військова опція для НАТО і очікування України щодо такої опції були зняті від самого початку”.
“На жаль, ми не є на сьогодні членами НАТО, тому розраховувати, що агресія проти України матиме результатом пряме втручання НАТО є безпідставними”, – говорить дипломат.
Пан Долгов закликає Київ ефективно скористатися тим, що зараз пропонує НАТО, зокрема, і в рамках вже створених п’яти трастових фондів для допомоги Україні.

Він закликає не лише вирішувати тактичні завдання, наприклад, готувати військових, але й стратегічні – за допомогою Альянсу перебудовувати свій ВПК.
“В України є український шлях, який нам належить пройти. Поки ми всередині країни не тільки не реформуємо сектор оборони, але й економіку, говорити про успішність стратегії щодо приєднання до НАТО буде передчасно”, – вважає Ігор Долгов.
Не словом, а ділом
“Не зациклюватися” на членстві у НАТО, радить Києву і Джеймс Шерр, старший позаштатний співробітник британського Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham Hause).
Він вважає, що за нинішніх обставин Україні, аби підвищити свою обороноздатність та безпеку, не обов’язково бути членом НАТО.
На погляд Джеймса Шерра, Україні стратегічно важливо зараз консолідувати країну та зберегти її єдність, стримати поширення агресії з боку Росії і повернути окуповані Донбас та Крим.
“Членство у НАТО не є абсолютно необхідним для того, аби досягти цих цілей”, – вважає Джеймс Шерр. Крім того він додає, що порушувати це питання за нинішніх обставин може бути навіть невигідним Україні, адже зараз важливіше зберегти єдність країн-членів НАТО у ставленні до України.
Британський експерт також вважає, що українська влада має зосередитися на реальних реформах у безпековій сфері, для яких не потрібне ані членство у НАТО, ані план дій щодо членства. Він закликає менше писати документів і більше діяти.
При цьому вважає пан Шерр, Україна має “проковтнути стільки допомоги НАТО, скільки вона зможе”.
Більше конкретики
І Україні, і НАТО не варто залежати від думки Росії щодо розвитку двосторонніх відносин. Так вважає Ойстейн Бьо, державний секретар міністерства оборони Норвегії.
Ця країна є членом НАТО від його заснування, і, водночас, не є членом ЄС. Саме цю модель оглядачі називають привабливою для України з точки зору безпеки.
Пан Бьо каже, що події в Україні змусили і його країну переглядати своє ставлення до Росії та оборонні плани.

Він нагадує, що Україна була першою пост-радянською державою, яка підписала партнерську програму із НАТО, а українські військові заслужили повагу і довіру за свою участь у миротворчих операціях НАТО в Афганістані, на Балканах та в Африці.
“Для мене це є історією країни, яка повністю віддана підтримці миру і безпеки у світі. Будь-яка нація має право розвивати відносини із тими партнерами, яких вона обирає. Незалежність, суверенітет і стабільність в Україні, відданій демократії та верховенству права, є ключовою для євроатлантичної безпеки. Але зараз слова мають підкріплюватися швидкими діями. І будьте настільки конкретними, як це тільки можливо”, – радить представник міністерства оборони Норвегії.
Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що необхідну конкретику у відносини Україна-НАТО може привнести новий Плані дій щодо членства.
Пан Огризко звертає увагу на те, що і з боку Києва, і з боку НАТО тісніша співпраця наштовхується на три проблеми: недостатність політичної волі до більш тісних відносин, недостатній рівень координації та недостатня інформаційна робота і брак комунікацій.
“Ми мусимо говорити, що у нас є спільні проблеми, – і у політиці наближення України до НАТО, і у НАТО щодо залучення України у свої лави. У Європі та НАТО дуже популярною стала гібридна форма вирішення питань: наче так, і наче і ні. Думаю, що в українському випадку ми маємо повернутися до традиційних дій, і маю на увазі План дій щодо членства у НАТО”, – вважає Володимир Огризко.
На його думку, це чіткіше окреслить майбутні відносини Україна-НАТО, а також буде більше можливостей контролювати реформи в Україні.

Анастасія Зануда