Публікації

Газета “День” про проект “Європейський президент”До трійки кандидатів у президенти, до яких можна застосувати характеристику «європейський», увійшли Петро Порошенко, Анатолій Гриценко та Ольга Богомолець. Такі дані дослідження представив учора Інститут світової політики. Загалом ІСП розглядав вісьмох найбільш рейтингових претендентів на посаду глави держави. Крім кандидатів, які увійшли до трійки, до дослідження було включено Юлію Тимошенко, котра посіла четверте місце, та Сергія Тігіпка, що здобув найнижчий позитивний результат за вимірами європейськості та опинився на п’ятому місці. Олег Ляшко, Михайло Добкін та Петро Симоненко здобули від’ємний рейтинг у списку та посіли останні місця у наведеному порядку.\
Тестування на європейськість відбувалося за трьома напрямками: експертне опитування (загалом, було залучено 80 вітчизняних і закордонних аналітиків), експрес-аналіз, здійснений ІСП відповідно до бекграунду, який мають кандидати: біографія, аналіз голосувань у парламенті, декларування тих чи інших позицій, дотримування обіцянок — і, власне, анкетування самих учасників гонки. Співпрацювати з громадською ініціативою погодилася лише половина з обраних кандидатів. Саме вони, з огляду на інші критерії, увійшли до першої четвірки. Ініціатори дослідження зазначили, що воно не лише відображає рейтинг кандидатів перед виборами, а й слугуватиме для спостереження за виконанням задекларованих обіцянок після волевиявлення.

Голова Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна відзначила, що під час нинішніх виборів зникла традиційна для президентських перегонів симетрія. «Кандидати у 2004-му та 2010 р. перемагали з невеликою перевагою. Фактично, кому вдавалося краще мобілізувати своїх виборців, той і перемагав. Нині ж ми бачимо чіткого лідера», — пояснила вона. Яскравих змін зазнали й настрої українців щодо вибору зовнішнього політичного вектора. За словами соціолога, 2009 року перевагу мало укладання економічного союзу з Росією. Двома роками пізніше підтримка співпраці з Європою та Росією була майже пропорційною. Нині ж більша частина суспільства схиляється до вибору європейського вектора. «Мотивація тих, хто обирає Європейський та Митний союзи, однакова — усі хочуть зростання економічних показників та підвищення рівня життя», — резюмувала Бекешкіна.

Певні позитивні зміни у виборчому процесі відзначив і заступник генерального директора Центру Разумкова з міжнародних питань Валерій Чалий. «Безумовно, це добре, що кандидати спілкуються європейськими мовами, деякі мають досвід роботи у цьому напрямку, але ми все ще маємо питання до парламенту та уряду», — сказав він. «Нині вікно можливостей закривається, тож нам треба якомога швидше скористатися ним. Є багато напрацювань для здійснення євроінтеграції, які роками чекали і зараз можуть бути реалізовані», — додав експерт.

Необхідність створення нового уряду та обрання парламенту підтримала й представник комітету Верховної Ради з євроінтеграції Ірина Геращенко. За словами депутата, фракція «УДАР» виступає за проведення дострокових парламентських виборів уже восени цього року. «Нам потрібно працювати з політиками, щоб вони стали європейськими ментально та ідеологічно. Новий уряд має не лише декларувати певні європейські цінності й ухвалювати відповідні акти, а й уміти наповнювати їх змістом — із цим зараз існують певні проблеми. Окрім того, слід зазначити, що коаліція, яка зараз склалася у парламенті, не є ідеологічною та програмною, вона — ситуативна», — констатувала Геращенко.

У експертному опитуванні взяла участь головний редактор «Дня» Лариса Івшина. «Кандидатів у президенти потрібно наперед програмувати, — прокоментувала вона ініціативу з проведення відповідного дослідження. — Сучасна дійсність не завжди передбачає, що усі будуть діяти європейськими методами і у європейському полі, але все ж ми повинні ставити таке надзавдання і говорити про нього. Потрібно відзначити також важливість нової гуманітарної політики, яку не було сформовано. Потрібно провести низку розмов напередодні виборів або пізніше, аби тиснути на нового президента та його команду, щоб вони чітко визначили своє бачення цієї політики та, зокрема, одного з її актуальних нині аспектів — інформаційного».

«Час інформаційних воєн наближався. Ми бачили, що попередня підготовка до вторгнення та анексії Криму була здійснена за допомогою українських каналів, — наголосила Лариса Івшина. — Не можна ігнорувати це і не робити відповідних висновків на майбутнє. Не можу сказати, чи було це зроблено умисно, чи через недогляд, наприклад, чимало часу на каналах проводив пан Корнілов, який обробляв населення ідеєю Донецько-Криворізької республіки. Зараз ці посіяні «зуби дракона» сходять. Це питання національної безпеки, інфантильності багатьох органів, які роблять із себе європейців тільки тоді, коли виникає яскраво виражений політичний запит. Однак цим потрібно керуватися по життю постійно».

Також головний редактор «Дня» нагадала про позитивну ініціативу Олександра Ткаченка, канал «1+1» відмовився транслювати ряд російських телевізійних продуктів. «Це створювало ауру, коли наші солдати не готові були стріляти у феесбшника чи грушника, який на нашій території вважається «своїм хорошим хлопцем». Ця інформаційна диверсія має бути припинена, й не потрібно робити вигляд, що ми не бачимо це латентне вповзання», — зазначила Івшина.

«Потрібно з’ясувати, якого державного органу чи законодавчого акта не вистачає, якого інструменту для створення українського контенту. Гадаю, в нас є чим наповнити ефір. Зокрема можна звернутися до наших європейських друзів. Існує величезний масив документального кіно, створеного за кращими світовими зразками: фільми про Другу світову, подолання нацизму в Німеччині, десталінізацію. Усі ці речі надзвичайно потрібні інтелектуально збідненому українському телеефіру. Я постійно говорила, що на нашому телебаченні здійснюється політика апартеїду інтелектуального глядача. Печальні наслідки ми вже бачили, тож ми повинні вимагати від кандидатів рішучих дій постворенню гарантування безпеки національного інформаційного простору», — наголосила Івшина.

Під час презентації були присутні й самі кандидати в президенти — Петро Порошенко та Ольга Богомолець, які в один голос заявили про розуміння відповідальності, покладеної на майбутнього очільника країни, за виконання обіцянок та дотримання обраного європейського вектора. У цьому разі можна лише сказати традиційне — час покаже.