Архіви: Новини

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, взяла участь у конференції “Політика безпеки України”, яка була організована Фундацією Стефана Баторія у Варшаві 2 жовтня.Альона Гетьманчук у своєму виступі розповіла про закордонну та безпекову політику України, зокрема ознайомила з поточними викликами на шляху врегулювання конфлікту на Донбасі, станом партнерства з НАТО та основними трендами європейської інтеграції. \
{1}

{2}
Посол України в Польщі Андрій Дещиця
{3}
{4}
Александр Смоляр, Павел Коваль, Павел Залевські, Влодзімеж Цімошевич

5 жовтня в Науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету відкрилася Міжнародна виставка політичної карикатури.Проект реалізовується Інститутом світової політики та громадською організацією «Euforion» (Словаччина) за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.\
Адреса: вул. Казакова, 8. Виставка триватиме до 31 жовтня.

На виставці представлено понад 30 робіт відомих карикатуристів із Чехії (Павел Рейзенауер), Словаччини (Мартін Шутовец), Угорщини (Чаба Варга), Польщі (Анджей Млечко), України (Олег Смаль), Грузії (Гіоргі Гамезардашвілі) та США (Деріл Кейгл). Кожна карикатура – це авторський погляд на актуальні проблеми сучасного світу.
{1}
{2}
{3}
{4}
{6}
Наприкінці травня виставку побачили студенти Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. Відомий американський карикатурист Деріл Кейгл провів лекцію та майстер-клас для студентів, що завітали на відкриття.

Ціль проекту не спровокувати, зачепити чи образити, навіть незважаючи на те, що політична карикатура здатна викликати сильні емоції. Ця виставка є демонстрацією базових свобод – свободи самовираження та свободи слова; прикладом критичного ставлення до політиків, які були обрані служити, а не правити. Вони несуть відповідальність за свої дії, а тому можуть ставати об’єктом критики з боку ЗМІ та громадянського суспільства.

За минулі два роки Міжнародна виставка політичної карикатури об’їхала 5 країн (Словаччину, Чехію, Польщу, Угорщину та Грузію).

2 жовтня в Ужгороді відкрилася Міжнародна виставка політичної карикатури. Проект реалізовується Інститутом світової політики та громадською організацією «Euforion» (Словаччина) за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.Місце: площа Фенцика (біля Філармонії)Виставка триватиме до 31 жовтня.

На виставці представлено понад 40 робіт відомих карикатуристів із Чехії (Павел Рейзенауер), Словаччини (Мартін Шутовец), Угорщини (Чаба Варга), Польщі (Анджей Млечко), України (Олег Смаль), Грузії (Гіоргі Гамезардашвілі) та США (Деріл Кейгл). Кожна карикатура – це авторський погляд на актуальні проблеми сучасного світу.
{1}
{2}
{3}
{4}
{5}
Протягом останніх 5 місяців Міжнародна виставка політичної карикатури вже побувала у чотирьох українських містах: Києві, Дніпропетровську, Одесі та Вінниці. В Ужгороді вулична виставка завершує свою подорож Україною.

За минулі два роки Міжнародна виставка політичної карикатури об’їхала 5 країн (Словаччину, Чехію, Польщу, Угорщину та Грузію).

За додатковою інформацією просимо звертатися до Дарії Гайдай +3063 138 75 89, електронна адреса: [email protected].

Леонід Літра, старший науковий співробітник Інституту світової політики, взяв участь у Форумі громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СП), що відбувся 23-25 вересня в Тбілісі, Грузія.Більше 60 представників громадянського суспільства, урядів країн-учасниць Східного партнерства та інституцій Євросоюзу зібралися, щоб обговорити процес імплементації Угод про асоціацію і створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.{1}
Успішна імплементація Угод про асоціацію Грузії, Молдови та України має ключове значення для успіху ініціативи Східного партнерства. Значна частина діяльності Форумі громадянського суспільства СП зосереджена на різних аспектах контролю за імплементацією цих Угод.
Семінар у Тбілісі дав можливість учасникам порівняти ситуації в різних країнах, а також поділитися досвідом. У результаті, це допоможе посилити роль ФГС СП у процесі моніторингу та вироблення політики щодо імплементації Угод про асоціацію та створення зон вільної торгівлі.
{2}
Після панельної дискусії учасники взяли участь у цільових паралельних сесіях (семінарах), під час яких виробили рекомендацій для посилення впливу громадянського суспільства у країнах Східного партнерства.

Інститут світової політики у партнерстві з Німецьким товариством зовнішньої політики (DGAP) провів 22 вересня у Берліні публічні дебати під назвою “Україна: яку модель впроваджувати?”Зі вступним словом виступили Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, і д-р Еберхард Зандшнайдер, директор Науково-дослідного інституту Отто-Вольфа при Німецькому товаристві зовнішньої політики.\
Спікери:
Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента України
Йоханнес Регенбрехт, голова робочої групи щодо України при Міністерстві закордонних справ Німеччини
Оксана Нечипоренко, член Ради Реанімаційного пакету реформ
Пітер М. Вагнер, заступник голови Групи з підтримки України

Д-р Штефан Майстер, керівник програм зі Східної Європи та Центральної Азії в DGAP, виступив модератором дискусії.
{1}
{2}
Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики
{3}
Д-р Еберхард Зандшнайдер, директор Науково-дослідного інституту Отто-Вольфа при Німецькому товаристві зовнішньої політики
Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента, у своєму виступі підкреслив:

– реформи рухаються, але не всюди з однаковою швидкістю; найбільш проблемні напрямки – прокуратура і суди;

– «морквинка» у вигляді перспективи членства в ЄС може обернутись проблемою, якщо Євросоюзу не зможе її підтвердити діями;

– українці мають свої власні сильні мотиви для реформування країни.
{5}
Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента України

{6}
Йоханнес Регенбрехт, голова робочої групи щодо України при Міністерстві закордонних справ Німеччини
Головні тези виступу Йоганнеса Реґенсбрехта, голови робочої групи щодо України при МЗС Німеччини:
– реформи в Україні розпочалися, але вони не є сталими і стабільними;
– позиція партнерів БПП по коаліції під час голосування за зміни до Конституції України викликала розчарування;
– у Німеччині пильно слідкують за перебігом місцевих виборів в Україні, які можуть зміцнити позиції таких популістів, як Тимошенко і Ляшко;
– санкційні списки, підготовлені Києвом, стали PR-катастрофою.
{8}
Пітер М. Вагнер, заступник голови Групи з підтримки України
{7}
Оксана Нечипоренко, член Ради Реанімаційного пакету реформ
Публічні дебати щодо майбутнього України зібрали понад 130 учасників, серед них провідні німецькі експерти, журналісти, дипломати, політики та представники громадськості.

Під час візиту до Німеччини директорка ІСП Альона Гетьманчук та перший заступник директора Сергій Солодкий мали ряд зустрічей (у канцелярії німецького канцлера, Бундестазі, Посольстві України в Німеччині), під час яких обговорювалася ситуація в Україні. Також експерти ІСП взяли участь у закритому круглому столі, організованому Німецьким інститутом міжнародних та безпекових студій (SWP). Головними темами розмови стали безпекові виклики та внутрішньополітична ситуація в Україні.

Наприкінці минулого року ІСП організував схожі публічні дебати щодо ситуації в Україні у Римі.

Публічні дебати у столицях країнах-членах ЄС проводяться у рамках проекту ІСП “Нова європейська політика: Заповнюючи прогалини в інформації”, який здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Інститут світової політики провів 15 вересня Медіа клуб з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні Генриком Літвіном. Тема розмови: “Українсько-польські відносини: «нерозділене кохання» чи тимчасові труднощі?”Модератор дискусії виступив Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики.Повний відеозапис розмови
{1}
Коментуючи критичні заяви у ЗМІ щодо охолодження українсько-польських відносин, посол заперечив наявність серйозних проблем у відносинах двох держав. У цьому контексті пан Літвін нагадав, що нещодавно до України завітав спеціальний посланник Президента Польщі Кшиштоф Щерський, який мав зустрічі на найвищому рівні, у тому числі з Президентом Петром Порошенком.
“Наш новий президент (Анджей Дуда – ред.) хоче підтримати і зміцнити наявне стратегічне партнерство”, – запевнив дипломат. За його словами, не слід оцінювати рівень відносин лише за кількістю зустрічей на найвищому рівні.
Разом з тим, посол Польщі повідомив, що у цьому році заплановано 3 зустрічі президентів Польщі та України.

{2}
Пан Літвін також зазначив, що санкції, запроваджені Росією у відповідь на санкції ЄС, не завдали суттєвої шкоди сільському господарству Польщі. Понад те, за його словами, «продукція сільського господарства зростає, а польські виробники знаходять нових партнерів».
«Рекламна кампанія з яблуком мала позитивні результати. Ми вийшли на нові ринки і розширили виробництво у цій сфері», – заявив посол.

{3}
Відповідаючи на питання щодо біженців, пан Літвін наголосив, що на сьогодні проблеми біженців з України практично немає. Разом з тим, він визнав, що існують побоювання, що за негативного сценарію на Сході “ситуація може погіршитися”.

“Сьогодні багато українців виїжджає до Польщі вчитися, працювати на легальних засадах. І це позитив, адже вони заповнюють порожні місця», – заявив посол.

У контексті поглиблення контактів між громадянами Польщі та України польський дипломат високо оцінив підписання в рамках візиту Урядової делегації України до Варшави Угоди щодо українсько-польської Ради обміну молоддю. Документ дозволить налагодити механізм двосторонньої співпраці у справах молодіжних обмінів та співробітництва.

Останні події в ЄС у зв’язку з напливом мігрантів, на думку посла, суттєво не вплинуть на процес запровадження безвізового режиму з Україною. Визнавши, що «мігрантська криза» створює певне негативне тло, пан Літвін наголосив, що це питання лібералізації візового реживу вже не є політичним.
«Це питання виконання технічних умов у різних конкретних галузях, питання оцінки фахівців… Якщо Україна виконає всі умови, то «оцінка може бути тільки одна», — зазначив дипломат.

{4}
Розмова торкнулася також участі ЄС у врегулюванні конфлікту на Донбасі. Пан посол запевнив українських журналістів, що криза, викликана напливом іммігрантів, зовсім не витіснила Україну з порядку денного лідерів ЄС. За його словами, хоча увага європейських ЗМІ справді переключилася на проблему сирійських біженців, ЄС продовжує ретельно відслідковувати ситуацію в Україні.
«Наразі ми знаходимося на такому етапі, коли немає потреби у якихось загальних рішеннях на рівні ЄС (щодо України). Ми прийняли план і сьогодні його реалізуємо», – пояснив пан Літвін.

Разом з тим, дипломат визнав, що виконання Мінських домовленостей зовсім не означатиме вирішення проблеми, оскільки існує низка питань, які не згадуються у цьому документів, зокрема питання Криму.

“Є потреба вже думати про “the day after” (“що буде завтра” – ред.). Якщо хочемо думати про довгострокове вирішення, то Мінськ не передбачає нічого стосовно Криму. Якщо ми хочемо говорити про остаточне вирішення конфлікту, то потрібно і про це розмовляти. Тут Польща заявляє, що у переговорах повинні бути залучені сусіди України”,- пояснив він.

Захід проводився у рамках проекту “Нова європейська політика: Заповнюючи прогалини в інформації”, який здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, і Леонід Літра, старший науковий співробітник ІСП, взяли участь у Генеральній Асамблеї організацій-членів PASOS в Тирані, Албанія.Мережа PASOS, членами якої є 56 аналітичних центрів Європи та Центральної Азії, ставить за мету поширення та захист демократичних стандартів, прав людини та цінностей відкритого суспільства. ІСП приєднався до PASOS у 2011 році.\
{1}
{2}
Під час Генеральної Асамблеї члени PASOS презентували свої досягнення та кращі аналітичні розробки.

4 вересня 2015 року Інститут світової політики (ІСП) організував тренінг з методології аналітичних досліджень для експертів провідних українських аналітичних центрів на базі Міжнародного фонду «Відродження».У якості інструктора був запрошений доктор Мартін Брусіс, керівник експертної мережі «Інституції та інституційні зміни в епоху постсоціалізму» (Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана).\
Учасники обговорили такі важливі елементи дослідження як побудова теорій та гіпотез, причинність і причинні пояснення, пояснювальні змінні та змінні відгуку. Доктор Мартін Брусіс пояснив, як потрібно правильно використовувати кількісні та якісні інструменти для побудови описових та причинних висновків (на прикладі порівняння причинного аналізу з аналізом статистичних даних, компаративним аналізом та регресійним аналізом).
{1}
{2}

Переглянути відео з тренінгу (англійською мовою) можна за посиланнями:

Notions of causality
Conceptualization and measurement
Classical and radial concepts
Measurement

Захід відбувся в рамках «Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA).

7 вересня Інститут світової політики відкрив Міжнародну виставку політичної карикатури у Вінниці на Європейській площі. Проект реалізується спільно з громадською організацією «Euforion» (Братислава) за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.Вінниця стала четвертим містом – після Києва, Дніпропетровська і Одеси – жителі якого зможуть побачити карикатури про актуальні проблеми сучасного світу. \
Виставка триватиме до 28 вересня.

{2}
{3}
{4}
{5}
{6}
Ціль проекту не спровокувати, зачепити чи образити, навіть незважаючи на те, що політична карикатура здатна викликати сильні емоції. Ця виставка є демонстрацією базових свобод – свободи самовираження та свободи слова; прикладом критичного ставлення до політиків, які були обрані служити, а не правити. Вони несуть відповідальність за свої дії, а тому можуть ставати об’єктом критики з боку ЗМІ та громадянського суспільства.
{7}
{8}
{9}
{10}
За минулі два роки Міжнародна виставка політичної карикатури об’їхала 5 країн – Словаччину, Чехію, Польщу, Угорщину та Грузію. Ця виставка є демонстрацією однією з базових свобод – свободи самовираження, прикладом критичного ставлення до політиків.

Протягом 2015 року Міжнародна виставка політичної карикатури загалом побуває у п’яти українських містах. На виставці представлено понад 40 робіт відомих карикатуристів із Чехії (Павел Рейзенауер), Словаччини (Мартін Шутовец), Угорщини (Чаба Варга), Польщі (Анджей Млечко), України (Олег Смаль), Грузії (Гіоргі Гамезардашвілі) та США (Деріл Кейгл).