Rename NATO

This article is available only in Ukrainian

Ханне Северінсен: ЄС допустив велику помилку щодо України

Ханне Северінсен, позаштатний радник прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, багаторічний співдоповідач Парламентської Асамблеї Ради Європи з виконання Україною своїх зобов’язань перед РЄ, нещодавно побувала в Києві на запрошення Інституту світової політики та віднайшла час на спілкування з пресою.За попереднього Президента вона уособлювала прискіпливий європейський погляд на Україну. Пані Северінсен уміла продемонструвати, як спокійний “правовий барометр Європи” (саме так називають Раду Європи) може стати вагомим важелем впливу на процеси демократизації в Україні.

Ми втратили можливість швидкого приєднання України

– Пані Северінсен, Україна прагне євроінтеграції – про це заявляють усі значимі політичні сили й це відповідає бажанням простих українців. Але щойно я почула від заступник міністра закордонних справ Єлисєєва, що він збирається укладати книжку, де вкаже сто причин, які знаходять європейці, аби не допустити нас у ЄС.

– Повторю свою раніше оголошувану тезу. ЄС зробив дуже велику помилку у 2005 році, коли ми не доклали зусиль, щоб зробити нашу інтеграцію щільнішою. Ми втратили можливості швидкого приєднання України. З іншого боку, існують копенгагенські критерії, яким мають відповідати країни-кандидати. Так, ви їх підтримали, заявили про бажання відповідати цим стандартам. Але реформи слід проводити активніше…

Чому ви чекаєте до самого кінця й не запровадите відкриті списки?

– А Болгарія та Румунія, які стали членами ЄС, відповідали тим критеріям, вони були добрими учнями ЄС?

– Вони пообіцяли, що дотримуватимуться їх. Але думаю, коли дійде справа до вашого вступу, навряд чи ви відповідатимете тим стандартам більше, ніж вони відповідали на момент вступу. Є Східноєвропейське партнерство, і це добрий проект, це чіткий план, крок вперед. І ви повинні проводити реформи, робити демократизацію. Ви самі потребуєте відповідності цим стандартам. Для чого сидіти й чекати? Робіть щось для розвитку принципів демократії та правової держави. Усі знають, що ваше виборче законодавство має бути змінене, а ви чекаєте до останнього й прокидаєтеся перед самими виборами. Чому б хоч трохи не змінити принципи політичного життя, запровадити відкриті списки? Чому ви чекаєте, а не вживаєте реальних, ефективних заходів проти боротьби з корупцією? Це все слід вирішувати. Але я свідома того, що ваші громадяни чекають європейської перспективи і багато знають про Європу…

Усе буде легко, чкщо українська еліта пообіцяє сама собі

– Вам просто не вистачило сміливості прийняти ту думку, що Україна може бути членом ЄС…

– Я вже казала, що це була велика помилка Європейського Союзу. Усередині ЄС ведеться велика дискусія щодо України. Північна частина ЄС більше цікавиться Україною, Польща активно підтримує вступ України. Україна згодом відповідатиме нашим стандартам. Україна сама зацікавлена виконати завдання й створити вільне антикорупційне суспільство, яке бажає демократичних перетворень. Це буде легко, якщо українська еліта пообіцяє собі, що так і буде.

Європейці щасливчики порівняно з українцями, бо в нас ніколи не було голоду…

– Ви навели поганий приклад – з Румунією та Болгарією. Нове велике поповнення ЄС 2004 року спричинило певну хаотичність, і включення України могло цю хаотичність примножити. Ви не досягнете процвітання й демократії, якщо не усвідомите свою роль у Європі. Звичайно, Європі багато в чому простіше. Країни Західної Європи мають тисячолітню історію незалежності та 150 років демократії. У нас були деякі проблеми. Але це нічого в порівнянні з вашими: у нас ніколи не було Голоду, ми завжди були щасливчиками. І я думаю, оскільки ми щасливчики, нам слід допомогти тим, хто не був таким щасливим на цьому довгому шляху.

-Як ви гадаєте, після укладання Лісабонської угоди в України побільшає друзів у Брюсселі?

– Безумовно, у вас буде більше друзів, тому що Європарламент матиме більше сили та впливу й реально впливатиме на рішення Єврокомісії. Але Україна має працювати і з державами ЄС, які не бачать у ній сильного європейського гравця.

-Розповідали, що після війни Росії з Грузією Саркозі казав: слід якомога швидше ухвалювати Східне партнерство, поки вони одне одного не прикінчили…

– Я про це не чула.

Я запитаю про педофільний скандал у Немирі

– Деякі спостерігачі кажуть, що помилкою ЄС було працювати лише з високопосадовцям України, розгортати великі проекти. Що слід було сприяти так званим низовим проектам неурядового сектора. Організації, які працюють у регіонах, селах, так звані grass root-level, краще доносять до населення знання та практику ЄС.

– Так, я погоджуюсь із вами. Так має бути. І хочу поговорити про це з нашим прем’єр-міністром, коли повернуся додому в Данію. Слід взагалі переглянути роботу всіх неурядових організацій, бо мені часом здається, що більшість проектів, на які витрачаються гроші Єврокомісії, дуже складні. Кошти витрачаються на папери, незрозумілі консультації, а власне на головні цілі проекту гроші виділяються за залишковим принципом. Потрібні програми для села, для молоді, це відкриє ЄС для всієї країни, а не лише для людей з високими прибутками. Особистий досвід – це найкращий спосіб зміни мислення.

– Під час президентства Леоніда Кучми ви були співвідповідачкою ПАРЕ щодо стану дотримання свобод в Україні. Ви були постійним головним болем колишнього Президента. Уже минуло п’ять років після Революції, і на ПАРЕ зачитують заяву української матері, чиї діти були зґвалтовані і яка не може добитися розслідування справи ані від героя Майдану Юрія Луценка, ані від прокуратури. Ви не розчаровані тим, що допомагали України?

– Я мушу визнати, що не знаю про це… Ніхто мені про це не казав. Але я напишу про це листа віце-прем’єру Григорію Немирі. А в принципі, якщо є така ситуація, то це жахливо. Але різниця між минулим і теперішнім у тому, що ми можемо про таке говорити відкрито.

Янукович теж може бути європейцем

– Хто з великих політиків у світі є для вас взірцем?

– Нельсон Манделла (колишній президент ПАР. – Авт.). Його життя – це захоплюючий приклад боротьби за права людини. Сьогодні я з повагою дивлюся на Обаму, і це дає сподівання на серйозні внутрішні перетворення всередині Америки.

– Хто в очах європейських еліт більше європеєць – Тимошенко чи Янукович?

– Юлія Тимошенко… Хоча, якщо Янукович прийме європейські підходи, то він також європеєць.

– У скандинавських країнах проблеми жінок у політиці начебто немає. Що краще для гендерної рівності? Запроваджувати квоти представництва жінок у партійних списках? Чи чекати, поки наші жінки зростуть настільки, що самі пробиватимуть собі дорогу і політику?

– Це якраз моє питання. Я багато зробила тридцять років тому, щоб жінки просувалися в політику. Я переконувала чоловіків-політиків та жінок іти шляхом освіти, а не вироблення квот. Я не переконана, що потрібні квоти. Але переконана, що жінок у політиці має бути більше. Гадаю, коли ви матимете відкриті списки, то це дасть поштовх… Жінки повинні говорити з жінками, шукати інших жінок, підтримувати одне одного, виступати промоутерами одна одної в політиці. Шлях представлення жінок має бути системним. Зараз в українській політиці представлені жінки, за спиною кожної з яких стоїть чоловік чи батько… А наприклад, у нас у Данії ми маємо сім партій у парламенті, і десь сорок відсотків – жінок.

Ханне Северинсен: ЕС упустил шанс пригласить Украину (оригінал – російською мовою)

Содокладчик ПАСЕ по вопросам исполнения Украиной обязательств перед Советом Европы в 1997-2008 гг. Ханне Северинсен считает, что в 2005 году Евросоюз упустил шанс высказать готовность принять нашу страну в свои ряды. Об этом она заявила сегодня, выступая с публичной лекцией в Институте мировой политики в Киеве. Датский политик входит в стратегическую группу советников этого аналитического центра.«В 2005 году ЕС считал, что он перегружен новыми членами. Он должен был сказать: «Приходите к нам. Это долгий путь, но в конце этого пути есть свет». Тогда были хорошие предпосылки для такого сигнала. И я знаю много европейских парламентариев, которые разделяют мое мнение», – заявила госпожа Северинсен.

Она считает, что предстоящие выборы будут намного более свободными, нежели в 2004 году, и это является весомым достижением Украины за прошедшие пять лет. «Но вместе с тем нужно говорить, что украинцы устали от политики личностей. Я, возможно, консервативна, но хотелось бы все-таки видеть конкуренцию ценностей и программ», – добавила госпожа Северинсен.

Она отметила, что перед голосованием не следует вносить изменения в закон о выборах президента. «Если украинцы хотят установленных правил игры, то зачем сегодня, прямо перед выборами, менять законодательство о них?», – недоумевает Ханне Северинсен.

Экс-содокладчик ПАСЕ также пожелала украинским политикам уважительнее относиться к Конституции. «К сожалению, в вашей стране Основной закон – это футбол, где люди играют не по правилам, а с правилами», – сказала она.

Госпожа Северинсен предложила цели, которые Украина могла бы поставить перед собой в ближайшее время: «Можно было бы снизить потребление электроэнергии на душу населения до европейского уровня, и тогда, возможно, не пришлось бы закупать российский газ».

Экс-содокладчик ПАСЕ, напомним, является также советников премьера Юлии Тимошенко на общественных началах. Она заявила, что как советник лидера БЮТ довольна европейским вектором, который декларирует нынешнее украинское правительство. «Самое главное, что Тимошенко понимает, что для готовности к членству нужно проводить именно внутренние реформы», – сказала госпожа Северинсен. Вместе с тем она не смогла назвать факты свершившихся реформ в Украине за последние два года. «Это время, как вы знаете, прошло под политическим давлением на правительство, но в программе Тимошенко много пунктов, направленных на членство в ЕС, также есть положительные публичные заявления», – отметила Ханне Северинсен.

После лекции Ханне Северинсен согласилась ответить на вопросы «Главкома».

– Не исключено, что после выборов, кто бы их ни выиграл, нас ожидает конституционная реформа. Исходя из европейского опыта, что необходимо для того, чтобы новая Конституция Украины была Конституцией хотя бы на несколько десятилетий, а не на пятилетку следующего президентства или вообще год-два?

– Изменения должны быть рассчитаны на долгий срок, чтобы все знали правила игры. Я думаю, вам надо выбирать между более четкой парламентской системой, когда президент – гарант Конституции, а парламент отвечает за повседневную политику, или президентской республикой, как во Франции. Не должно быть такой системы, как сейчас, когда каждый может рассказывать, что это не его ответственность или жаловаться, что ему мешают другие институты власти.

– Сегодня, прислушиваясь к заявлениям Юлии Тимошенко о диктатуре закона, многие опасаются, что в итоге мы получим диктатуру, но не закон…

– Нет ничего плохого в том, чтобы иметь сильного лидера, который или которая знает, что хочет делать. Думаю, после выборов вам будет нужен план действий, чтобы вы не только говорили о реформах, но и делали что-то, оценивали, чего достигли за 100 дней, за год.

Свобода прессы, свободный доступ разных политических сил к СМИ просто необходимы. Также Украине стоит создать общественное телевидение, которое было бы образцом сбалансированной журналистики.

– Считаете ли вы, что сегодня в Украине обеспечена неприкосновенность частной собственности? Как в Европе воспримут очередную волну реприватизации, если она последует после выборов?

– Частной собственности необходимы стабильные гарантии, потому что при четких правилах игры инвесторам будет легче работать. Гарантии частной собственности – также часть европейских ценностей. Однако другая сторона этой медали – налоги. Их оплата тоже входит в систему европейских ценностей. Возможно, в некоторых сферах вам надо ввести больше налогов или повысить существующие, чтобы больший вклад в развитие страны вносили те люди, которые на это способны.

– В своем выступлении вы упомянули дело Гонгадзе. В Украине мало кто верит в его раскрытие, а насколько актуальным этот вопрос остается для Евросоюза и Совета Европы?

Дело Гонгадзе стало символом очень плохого расследования. Я уверена, что Совет Европы будет продолжать следить за его развитием. Но в то же время нельзя не отметить, что сегодня в Украине все журналисты говорят открыто.

Северінсен вважає, що Україна має всі шанси стати членом ЄС

Україна є європейською країною з великим потенціалом і відтак має має всі шанси в майбутньому стати членом Європейського Союзу. Про це під час публічної лекції на тему: “Зачароване коло – Україна-ЄС” в Інституті світової політики заявила данський політик.На мою думку, Україна має великий потенціал і в майбутньому має всі шанси стати членом ЄС”, – сказала Х.Северінсен, додавши при цьому, що ЄС потребує великого рівня інтеграцїі законодавства, а це означає, що можливі такі самі проблеми і виклики, які були в Румунії і Болгарії.

Данський політик вважає, що у 2005 році у відповідь на події в Україні, які вразили світ, Європейський Союз мав запропонувати нашій державі тіснішу співпрацю. Але цей момент було втрачено через те, що ЄС вважав себе надто перевантаженим новими країнами-членами, які щойно приєдналися до нього. “ЄС мав сказати тоді: приходьте до нас. Це довгий шлях, але наприкінці цього шляху є світло. Я вважаю, що це була втрачена можливість, тому що на той час була дуже добра ситуація, аби зробити таку заяву”, – зазначила Х.Северінсен. Вона підкреслила, що знає багато європейських парламентаріїв, які поділяють її думку, і висловила надію, що план “Східного партнерства” буде першим кроком у цьому напрямку.

Водночас Х.Северінсен переконана, що Україні й самій треба діяти, а не “сидіти й чекати, як сором’язливій дівчині, коли її запросять на танець”. За її словами, українці вже вирішили самі для себе, як вони ставляться до демократичних цінностей, верховенства закону і прав людини, вони хочуть жити в країні, вільній від корупції, бажають, щоб бізнесове законодавство було прозорішим, а державні інституції – відповідальнішими. “Такі речі мають бути зроблені не для Європи, а для вас самих. А для ЄС важливо допомогти Україні створити більш сильне громадянське суспільство”, – підкреслила данський політик.

Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу, чи вважає вона, що ЄС, будуючи відносини з Україною, бере до уваги позицію Росії щодо євроінтеграції нашої держави, Х.Северінсен зазначила, що саме тому вона згадала про втрачену у 2005 році можливість, коли Європа мала запропонувати Україні розпочати довгий шлях до ЄС. “Але в будь-якому разі саме у ваших інтересах мати спільні з Європейським Союзом стандарти, щоб скептики, які ще залишилися, не могли ухилитися від позитивної відповіді на питання про участь України в ЄС, тому що вона є європейською країною”, – наголосила Х.Севернісен.

Вона додала, що питання інтеграції України в ЄС, на її думку, має більшу перспективу, ніж питання приєднання до НАТО, “бо хто може бути проти безвізового режиму або режиму вільної торгівлі”.