Новини

3 грудня 2018 року Інститут світової політики провів прес-конференцію «Світова політика в грудні 2018 року. Ключові події». В рамках заходу представлена відповідна презентація.

На початку прес-конференції директор Інституту світової політики Євген Магда відзначив, що в рамках прогнозу попереднього місяця було чітко передбачені результати проміжних виборів в США, президентських виборів в Грузії, результати візиту Ангели Меркель до України і святкування 100-річчя завершення Першої світової війни.

В рамках презентації заступник директора Інституту Микола Бєлєсков відзначив важливість обрання лідера Християнсько-демократичного союзу ФРН як однієї із ключових подій Європи цього місяця. Вибори мають відбутися 7-8 грудня 2018 року. На посаду очільника ХДС претендують три особи, проте реальні шанси на обрання мають генеральний секретар партії Аннегрет Крамп-Карренбауер і Фрідріх Мерц. Різні соціологічні опитування фіксують невеликий розрив між ними на рівні 3-5%. Сильними сторонами Крамп-Карренбауер є попередній досвід правління в Саарленді, здатність формувати політичні коаліції. Проте нинішній генеральний секретар ХДС має показати свою унікальність відносно Ангели Меркель і самостійність для залучення нових голосів. Зі свого боку Фрідріх Мерц активно намагається використовувати тему необхідності змін в ХДС для повернення втрачених позицій і позиціонує себе як нове обличчя, а також користується підтримкою частини лідерів ХДС.

Сьогодні спрогнозувати результати виборів керівника провідної партії ФРН важко через невеликий розрив між двома головними претендентами. І Аннегрет Крамп-Карренбауер і Фрідріх Мерц мають як сильні так і слабкі сторони. Від вибору при цьому залежить не лише чи вдасться Ангелі Меркель зберегти посаду канцлера до 2021 року, але і те, хто може очолити федеральний німецький уряд після її відходу від справ. Це в свою чергу чинитиме значний вплив на внутрішній порядок денний в ФРН, перспективи інтеграційних процесів в ЄС і позицію ЄС щодо російсько-українського конфлікту.

«Світова політика в грудні 2018 року. Ключові події». В рамках заходу представлена відповідна презентація.

На початку прес-конференції директор Інституту світової політики Євген Магда відзначив, що в рамках прогнозу попереднього місяця було чітко передбачені результати проміжних виборів в США, президентських виборів в Грузії, результати візиту Ангели Меркель до України і святкування 100-річчя завершення Першої світової війни.

Директор Інституту Євген Магда

Євген Магда в рамках прес-конференції проаналізував питання парламентських виборів в Вірменії (9 грудня) і останнє в цьому році засідання Європейської Ради (13-14 грудня). Так директор Інституту світової політики відзначив значні шанси блоку на чолі із Ніколом Пашиняном «Мік крок» набрати більшість голосів під час виборів. В парламенті Вірменії засідають 101 депутат. Загалом же в виборах братиме участь 11 блоків і партій. До того ж Євген Магда звернув увагу на унікальність виборчої системи цієї Закавказької країни, оскільки 30% місць резервується для опозиції. Також в Вірменії діє рейтингова система, поріг проходу для окремих партій складає 5%, а для політичних блоків 7%.

У випадку із засіданням Європейської Ради можна очікувати гарячих баталій щодо бюджетного планування на 2021-2027 роки. Варшава і Будапешт будуть протидіяти спробам країн західної Європи і Єврокомісії отримати інструменти тиску на Польщу і Угорщину шляхом схвалення нових положень щодо розподілу коштів в бюджеті. Окремо Євген Магда наголосив на тому, що проблема протидії дезінформації все більше стає актуальним в ЄС і цьому приділяють більше уваги. Такий розвиток подій є однозначно позитивним для України. Врешті-решт можна очікувати автоматичного продовження санкцій ЄС проти РФ в рамках засідання Європейського Ради цього місяця, враховуючи відверто агресивні дії Москви в Керченській протоці 25 листопада 2018 року.

В свою чергу заступниця директора Інституту світової політики Наталія Іщенко проаналізувала чергове загострення протиріч між Белградом і Приштиною, а також загалом ситуацію на півдні Європи. Причиною нового витка протиріч між Сербією і Косово стала неспроможність Пришити приєднати до Інтерполу. Тому влада Косово ввела митні обмеження на увесь імпорт із Сербії і Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині. У відповідь на це серби півночі Косово розірвали відносини із Приштиною і почали масові протести.

Заступник директора Інституту Наталя Іщенко

За прогнозами Наталії Іщенко така ситуація може розвиватися за декількома сценаріями. Так ситуація може нормалізуватися – Приштина відмінить мита на сербські товари. В цьому плані головну роль може відіграти ЄС або шляхом запровадження санкцій щодо Косово (персональні, фінансові) або наданням безвізу. Із іншого боку ситуація може загостритися, особливо на фоні рішення Приштини створити власну армію. Це може спровокувати сербів на півночі цієї частково визнаної країни де-факто відділитися і орієнтуватися виключно на Белград. Провал спроб ЄС врегулювати новий виток протистояння між Сербією і Косово може в тому числі кинути тінь на зусилля європейських країн врегулювати українсько-російський конфлікт. Не виключено також, що цією кризовою ситуацією на Балканах спробує скористатися РФ в своєму торзі із ЄС і США.

Загалом же, за словами заступниці директора Інституту світової політики, ситуація на півдні Європи в грудні 2018 року і на початку 2019 року буде джерелом нестабільності для всього континенту, що матиме вплив і на Україну. Так зберігатиметься напруженість між Брюсселем і Римом у питанні дефіциту італійського бюджету на 2019 рік. Можливі штрафи із боку ЄС щодо Італії за порушення правил фіскальної дисципліни не є при цьому найгіршим розвитком подій. Набагато небезпечнішим може стати нова фінансова криза в Італії на фоні того, що державний борг цієї країни складає 132% від ВВП. Наталія Іщенко також нагадала, що міжнародні банки, які тримають італійські боргові зобов’язання, також активно представлені в Україні.

Також зберігатиметься напруженість по лінії Афіни-Тирана і Афіни-Скоп’є. При цьому і в середині Грецію буде далі лихоманити, не зважаючи на формальне завершення боргової кризи в країні на фоні нездатності уряду Алексіса Ципраса забезпечити всі соціально-економічні вимоги населення. Каталонія також залишатиметься ареною протиріч між центральним урядом Іспанії і прихильниками незалежності даного регіону. Угорщина в цей самий час активно взяла курс на посилення свого пливу на Балканах і в Румунії. Загалом же за оцінками Наталії Іщенко південь Європи в 2019 році буде місцем, де будуть консолідуватися антиєесівські сили, особливо напередодні виборів до парламенту ЄС в травні 2019 року.

Прес-конференцію завершив Микола Бєлєсков, який проаналізував успіхи КНР у політиці відкритості і реформ, яка була започаткована у грудні 1978 році. Так КНР вдалося збільшити ВВП із майже 150 млрд. доларів 40 років тому, до 12,2 трлн. доларів на сьогодні. Так само ВВП на душу населення збільшилося із 210 доларів на початку політики відкритості і реформ до майже 8700 доларів сьогодні. Пекін чітко взяв курс на створення альтернативного американському світового порядку, основами якого є проекти «Один пояс, один шлях», «Азійський інфраструктурний інвестиційний банк», «Всеосяжне регіональне економічне партнерство». Так само Пекін проводить модернізацію військово-морського флоту – якщо в 2007 році КНР мала лише 7 сучасних військових кораблів, то на початок 2019 року таких буде майже 90.

Заступник директора Інституту Микола Бєлєсков

Проте не зважаючи на ці всі успіхи на сьогодні рано говорити про те, що політика відкритості і реформ буде успішною і надалі. Перед КНР і Китайською комуністичною партією стоїть низка викликів. Перш за все підтримання необхідних темпів економічного зростання, на яких тримається легітимність компартії. В умовах значного боргу (225% від ВВП) зробити це буде дуже важко без додаткових ризиків. Також значними викликами для КНР будуть екологічні і демографічні проблеми. В той же час наростання авторитарних тенденцій всередині КПК може лише погіршити проблеми, які стоять перед Пекіном.

для ознайомлення натисніть на зображення