Архіви: Новини

В рамках заходу були проаналізовані ключові майбутні за кордоном події, які матимуть місця протягом чергового місяця.

Прес-конференцію традиційно почав директор Інституту світової політики Євген Магда, який зробив прогнози щодо парламентських виборів в Ізраїлі і Фінляндії. Перш за все він нагадав, що за 120 місць Кнесету вестимуть боротьбу 47 політичних сил. Проте, як наголосив директор ІСП, навіть перемога опозиційного кандидата не означатиме зміни зовнішньої політики – в першу чергу орієнтації на США. Хоча шанси Беньяміна Нетаньяху на перемогу значні, не в останню чергу через те, що адміністрація Дональда Трампа нещодавно визнала суверенітет Ізраїлю над сирійськими Голланськими висотами. І цим самим були посилені позиції чинного прем’єр-міністра Ізраїлю. В контексті виборів до фінського парламенту Едускунди Євген Магда нагадав про те, що значна кількість фінів голосує достроково через інтернет. В 2015 році відповідний показник склав 50%. Із іншого боку на думку директора Інституту світової політики від виборів до парламенту Фінляндії важко очікувати якихось загальноєвропейських сенсацій.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков зосередився на триваючому процесі виходу Великої Британії із ЄС, дострокових виборах до Генеральних кортесів Іспанії, а також конкуренції між США і КНР щодо бездротового інтернету 5G.

У питаннях виходу Великої Британії із ЄС Микола Бєлєсков нагадав, що Терезі Мей не вдалося переконати парламентарів підтримати розроблену нею угоду щодо виходу із ЄС навіть шляхом надання обіцянки піти у відставку. В квітні 2019 року ключовим питанням в переговорах між Лондоном і Брюсселем стане те яку саме відстрочку щодо виходу дадуть Великій Британії на спеціальному саміті 10 квітня. Микола Бєлєсков нагадав, що будь-яка відстрочка далі 22 травня 2019 року вимагатиме від Великої Британії участі в виборах до Європейського парламенту. Окрім того країни ЄС під час розгляду питання щодо відстрочки вимагатимуть від кабінету міністрів Терези Мей чіткого плану дій щодо використання виділеного часу. На сьогодні консерватори ведуть переговори із лейбористами щодо схвалення угоди про вихід із ЄС шляхом двопартійного голосування. Досягнення згоди між двома політичними силами із цього питання доволі туманне. Попри це можливість виходу Великої Британії із ЄС без угоди малоймовірна, не зважаючи на те, що сторони говорять про збільшення шансів саме на такий розвиток подій.

У випадку дострокових виборів до іспанського парламенту цього місяця, на думку Миколи Бєлєскова, нас може чекати повторення ситуації 2015-16 років. Тоді Іспанія була змушена іти на дострокові вибори після того, як не вдалося сформувати правлячу коаліцію. Але навіть після цього Іспанією правили спочатку правоцентричний уряд меншості, а потім уряд їх колег лівоцентристів. Формально правляча Соціалістична партія Іспанії має шанси отримати майже 30% голосів. Проте коаліційний уряд соціалісти можуть сформувати лише за підтримки партії Podemos, а також низки партій із Каталонії – лише тоді коаліція лівоцентристів зможе мати 177-180 голосів в парламенті в складі 350 депутатів. Але для цього Педро Санчес повинен буде піти на поступки каталонцям в питанні проведення референдуму щодо незалежності. Це може коштувати соціалістами голосів під час виборів. Із іншого боку поява в Генеральних кортесах праворадикальної партії Vox все одно не дозволить правим партіям отримати більшість.

На сам кінець в своїй частині презентації Микола Бєлєсков розповів про поточне протистояння між КНР і США щодо бездротового інтернету 5G. Дана технологія визначатиме в тому числі країну, яка домінуватиме в наступному технологічному укладі. На сьогодні Вашингтон намагається переконати союзників і партнерів не використовувати технології китайських компаній Huawei та ZTE для створення власних мереж 5G. В іншому випадку американці погрожують не передавати союзникам розвідувальні дані. Проте поки що така стратегія адміністрації Дональда Трампа виявилася не особливо ефективною. Такі країни як Велика Британія і ФРН не захотіли автоматично відмовитися від китайського обладнання. На думку частини європейських країн американці не надали достатньо доказів щодо небезпеки китайського обладнання. Окрім того американці не мають власних аналогів, які вони можуть запропонувати замість американських систем. Дане питання, як наголосив Микола Бєлєсков, є важливим і для України. Офіційному Києву треба буде враховувати позицію США, але при цьому важко буде знайти заміну недорогим, але якісним китайським технологіям бездротового інтернету 5G.

Заступниця директора Інституту світової політики Наталія Іщенко зосередилася на початку кампанії щодо виборів президента Північної Македонії, поточних протестах в Сербії, Албанії і Чорногорії, а також можливості вирішення низки протиріч між Туреччиною і Грецією.

За посаду президента Македонії змагаються 3 особи: Стево Пендаровскі (від правлячої коаліції на чолі із соціал-демократами), Гордана Сіляновська-Давкова (від опозиційної ВМРО-ДПМНЄ) і Блєрім Рєка (від албанців Північної Македонії). Перший тур виборів відбудеться 21 квітня, а другий в разі потреби в 5 травня. Правом голосу можуть скористатися 1 млн. 808 тисяч громадян. Наталія Іщенко нагадала, що президент в парламентській республіці не є визначальною фігурою. А самі вибори будуть відбуватися на фоні реалізації угоди із Грецією щодо зміни назви країни.

В випадку масових протестів в Албанії, Чорногорії і Сербії заступниця директора ІСП висловила думку, що не слід чекати їх переростання в громадянські війни. За оцінками Наталії Іщенко ситуація збережеться патовою, оскільки влада країн не має наміру йти на поступки. А учасникам протестів не вдається збільшувати масштаби виступів і кількість учасників. Тому до осені 2019 року не слід чекати якихось принципових змін – особливо на фоні початку курортного сезону.

Врешті решт Наталія Іщенко також торкнулася нової спроби Анкари і Афін вирішити двосторонні протиріччя. Заступниця директора ІСП нагадала, що Грецію і Туреччину розділяють питання кордону в Егейському морі і питання Кіпру разом із шельфом біля острову, де знайшли значні поклади газу. Новий поштовх до нормалізації відносин дав візит прем’єра Греції Алексіса Ципраса до Туреччини в лютому цього року. Також 21 березня відбулася зустріч керівників зовнішньополітичних відомств двох країн, де сторони поводили себе прагматично, але вирішили не ставити глобальних цілей. Продовжити позитивну динаміку мають нові консультації на рівні МЗС двох країн 12 квітня.

для ознайомлення натисніть на зображення

У фокусі уваги експертів Інституту світової політики Брекзіт, Балкани та Молдова

4 лютого 2019 року Інститут світової політики провів прес-конференцію на тему «Ключові події і тенденції лютого 2019 року на міжнародній арені».

Заступниця директора Інституту Наталія Іщенко проаналізувала поточну ситуацію на Балканському півострові і в Каталонії. Головною подією Балканського півострова є зміна назви Македонії, що відкрило шлях до приєднання цієї країни до НАТО. Протокол про приєднання Республіки Північна Македонія до НАТО буде підписаний вже 6 лютого 2019 року. А сам процес ратифікації цього протоколу може тривати до 1 року. Проте на сьогодні залишається невідомою дата початку переговорів між Македонією і ЄС. Комісар ЄС із питань розширення і добросусідства Йоганнес Хан анонсував початок таких переговорів до кінця 2019 року. Саме ж приєднання Македонії до ЄС може відбутися не раніше 2025 року.

Наталія Іщенко нагадала про триваючі із грудня 2018 року масові протести в Сербії проти режиму Александра Вучича. За два місяці протести поширилися на всю країну. Формально Вучич готовий до нових виборів, але допускає таку опцію лише, коли нинішній режим втратить повністю легітимність. Заступниця директора Інституту світової політики наголосила на тому, що не можна сприймати протести в Сербії через призму українського досвіду, вважаючи, що опозиція відстоює більш проєвропейську позицію. Навпаки, опозиційний «Альянс за Сербію» не згадує про членство країни в ЄС в своїй програмі.

Паралельно із протестами в Сербії в Чорногорії розгорівся новий політичний скандал. Його об’єктом є давній соратник незмінного лідера Чорногорії Міло Джукановича. Соратника чорногорського лідера звинувачують в отриманні хабаря із 97,5 тисячами євро. Дана інформація була оприлюднена бізнесменом Душко Княжевичем, який ховається від правосуддя Чорногорії в Лондоні. Скандал, який опосередковано б’є і по самому Міло Джукановичу вже почала використовувати проросійська опозиція Чорногорії, яка ініціювала низку протестів. Вважається, що за оприлюдненням матеріалів проти соратника Джукановича може стояти РФ.

Окрім того із 1 лютого 2019 року настав фактичний фінансовий параліч в Боснії і Герцеговині, який є наслідком внутрішніх протиріч в хорватсько-боснійській федерації. Хорвати вимагають більше прав, в тому числі і щодо формування регіонального парламенту. Неможливість сформувати регіональний парламент Федерації Боснія і Герцеговина не дає можливість працювати єдиному парламенту Боснії і Герцеговини, який приймає бюджет країни. У випадку подальшого фінансового паралічу в країні різні об’єднання і організації обіцяють проводити масові протести.

Також Наталія Іщенко нагадала про ситуацію в Каталонії. 12 лютого 2019 року має початися судовий процес проти 12 лідерів сепаратистського руху Каталонії 2017 року. Очікується, що сам процес може тривати до 3 місяців. Проте лідери каталонських сепаратистів вже планують використати судовий процес задля популяризації своїх ідей.

Зі свого боку заступник директора Інституту Микола Бєлєсков зупинився на поточній ситуації із виходом Великої Британії із ЄС, засіданні міністрів оборони НАТО 13-14.02. і Мюнхенській конференції із безпеки 16-18.02.

У випадку із британським виходом із ЄС ситуація далека від остаточного врегулювання. Формально консерватори і демократичні юніоністи 29 січня 2019 року показали те, що вони готові підтримати угоду про вихід країни із ЄС. Проте для цього Тереза Мей має отримати згоду ЄС щодо заміни механізму Irish backstop щодо режиму кордону між Республікою Ірландія і британською північною Ірландією. На сьогодні офіційний Лондон лише розробляє альтернативний технічний механізм на заміну Irish backstop. Проте вже зараз не ясно, коли саме Тереза Мей відправиться в Брюссель для переговорів по цьому альтернативному механізму. Проте керівництво ЄС чітко сказало, що не збирається вносити будь-які зміни до угоди про вихід Великої Британії. Тому не зрозуміло що саме буде розповідати Тереза Мей в Брюсселі. Врешті решт 13 лютого 2019 року британський прем’єр-міністр має запропонувати парламентарям проект нової погодженої домовленості із ЄС на основі голосування в Палаті громад 29 січня. Однак чи це станеться під великим питанням.

За словами Микола Бєлєскова перше в цьому році засідання міністрів оборони НАТО є важливим тим, що є буде першим міжнародним заходом за участю в.о. Міністра оборони США Патріка Шенахана. Можна очікувати, що в рамках міністеріалю учасники будуть обговорювати реалізацію рішень Брюссельського саміту НАТО. Так скоріше за все Патрік Шанахан буде піднімати питання про те, щоб всі союзники США по НАТО витрачали не менше 2% ВВП на оборону до 2024 року. Окрім того міністри оборони скоріше за все будуть обговорювати стан реалізації ініціативи 4*30 – спроможність протягом 30 днів в будь-яку точку Альянсу перекинути 30 кораблів, 30 ескадрилій винищувачів і 30 бойових кораблів. Також міністри оборони Альянсу можуть обговорити ситуацію із Чорноморською безпекою і ситуацію на фоні кризи угоди РСМД. В випадку Чорноморської безпеки Альянс може апелювати до того, що за січень 2019 року в акваторії відповідного моря було 2 бойових кораблі ВМФ США. У питанні угоди РСМД скоріше за все США і країни Європи формально будуть підтримувати єдність, звинувачуючи РФ у краху цієї угоди. Проте європейці будуть до останнього виступати проти появи нових американських наземних ударних ракетних комплексів середньої дальності на своїй території.

Паралельно із цим Микола Бєлєсков також нагадав про щорічну Мюнхенську конференцію із безпеки, яка цього року пройде 16-18.02. На сьогодні поки що не була опублікована традиційна доповідь, яка є основою для дискусій під час конференції. На даний момент достеменно відомо те, що делегацію США на цій конференції як і 2 роки тому очолюватиме Віце-президент Майк Пенс. Окрім того в фокусі уваги конференції буде проблема забезпечення ефективності роботи багатосторонніх інституцій. Також можна очікувати, що учасники Мюнхенської конференції із безпеки будуть обговорювати кризу у відносинах між США і ЄС, а також кризу угоди РСМД. При цьому малоймовірно, що нинішній захід навіть за участі президента України, буде проривним саме по питанням, які пов’язані із нашою державою.

На сам кінець прес-конференції директор Інституту світової політики Євген Магда зробив прогнози щодо парламентських виборів в Молдові, які мають відбутися 24 лютого. Вперше ці вибори будуть проходити по змішаній системі – 51 депутат буде обраний по мажоритарній системі і 50 по партійним спискам. Окрім того паралельно із виборами відбуватиметься дорадчий референдум щодо зменшення кількості парламентарів. Фаворитами перегорів є наступні політичні сили – Демократична партія (Влад Плахотнюк), блок ACUM (Майя Санду, Андрей Нестасе), ПСРМ (Зінаїда Гречаний). Вже на сьогодні фаворити активно намагаються дискредитувати один одного – в тому числі за допомогою питання можливої російської допомоги. За словами Євгена Магди вибори в Молдові можуть бути гарним індикатором того, які техніки втручання в волевиявлення РФ планує використовувати і на виборах в березні-квітні 2019 року в Україні.

для ознайомлення натисніть на зображення

Однією із головних подій в ЄС у 2019 році будуть вибори до Європейського парламенту на основі яких потім в другій половині 2019 року буде формуватися новий склад Європейської Комісії

14 січня 2019 року Інститут світової політики провів прес-конференцію на тему «Світова політика в 2019 році – ключові події і тенденції». В рамках заходу було проаналізовано важливі події прийдешнього року в ключових регіонах Євразії, в тому числі як ці події можуть впливати на Україну.

Директор Інституту світової політики Євген Магда почав із аналізу найбільш очікуваних подій 2019 року в Європі. Перш за все на його думку світ 29 березня чекає вихід Великої Британії із ЄС. Проте за словами Євгена Магди поки важко сказати із стовідсотковою впевненістю за яких саме сценарієм відбудеться вихід Великої Британії із ЄС. Важливим в цьому контексті стане голосування за угоду із ЄС 15 січня 2019 в Палаті общин. В будь-якому випадку, як наголосив директор Інституту світової політики, офіційному Києву треба готуватися до того, що Україна більше не зможе розраховувати на офіційний Лондон у питанні формування порядку денного ЄС у вигідному для себе руслі.

Євген Магда також нагадав про те, що те що навесні 2019 року Європу чекають вибори президентів Словаччини і Литви. Волевиявлення в Словаччини гарно продемонструє нову політичну ситуацію в країні, яка виникла минулого року на фоні скандалу із вбивством журналіста-розслідувача Яна Куцяка. В той же час обрання глави Литви є важливим оскільки Даля Грибаускайте вже більше не зможе балотуватися. Саме нинішній президент Литви відома як найбільший промоутер України на міжнародній арені. Проте після травня 2019 року Далю Грибаускайте може очікувати продовження кар’єри або в структурах ЄС, або в структурах ООН.

Однією із головних подій в ЄС цього року стануть вибори до Європейського парламенту на основі яких потім в другій половині 2019 року буде формуватися новий склад Європейської Комісії. Євген Магда спрогнозував, що після виборів нас чекає більш строкатий склад Європейського парламенту. Це в свою чергу позначиться на процесі формування головного виконавчого органу ЄС. На сьогодні в цьому питанні лише чітко відомо, що Жан-Клод Юнкер вже не буде балотуватися на посаду керівника Єврокомісії.

Врешті-решт в ЄС протягом другої половини 2019 року мають відбутися вибори президента Румунії (листопад) і парламенту Польщі (жовтень). Клаус Йоганніс в Румунії не має шансів на виборах. В той же час на сам процес значний вплив буде чинити внутрішньополітична нестабільність, виявом якої є часта зміна керівників румунського уряду. Польщу також чекають непрості вибори Сейму через потужну радикалізацію і розкол всередині країни. Останнім виявом цього став напад на мера міста Гданська.

Окрім аналізу розвитку подій в ЄС Євген Магда також зупинився на прогнозах можливого розвитку подій на периферії єдиної Європи. Так 24 лютого в Молдові пройдуть вибори до парламенту. Паралельно із обранням законодавців молдавани будуть голосувати за можливе скорочення кількості членів парламенту із 101 до 61 особи. Так само в 2019 році, як відзначив директор Інституту світової політики, не можна виключати дострокових виборів президента і парламенту Білорусії. На такий крок Олександр Лукашенко може піти для посилення своїх позицій на фоні триваючого торгу із РФ щодо майбутнього формату відносин. Протягом цього року південний Кавказ також залишатиметься постійним джерелом нестабільності через низку наявних конфліктів. Врешті-решт не може забувати Україна і про вибори нового Генерального Секретаря Ради Європи. На сьогодні відомо, що за дану посаду будуть змагатися 4 особи. Одним із претендентів є Андрюс Кубілюс, який відомий своїми проукраїнськими поглядами. Проте на сьогодні рано говорити кого саме в кінці кінців підтримає Україна, оскільки всі 4 кандидати виглядають дуже впевнено.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков зосередився в своєму аналізі на подіях і тенденціях в Індійсько-Тихоокеанському регіоні, Близькому Сході, а також в США.

Із одного боку Індійсько-Тихоокеанський регіон входить в 2019 рік на фоні певної стабілізації відносин між КНР і Японією, КНР і Індією, КНР та країнами Південно-східної Азії. Проте ця стабілізація не повинна вводити в оману. Країни регіону і далі продовжувати модернізувати свої збройні сили, готуючись до можливої великої війни. В 2019 році також можна очікувати того, що система конфронтація між США і КНР, яка лише поглиблювалася і розширювалася в 2018 році, буде продовжуватися. Навіть можлива угода між Вашингтоном і Пекіном щодо взаємодії у торгівельно-економічній сфері не ліквідує всіх протиріч між вдома країнами. У нинішньому році зберігатиметься значний потенціал для виникнення відкритого конфлікту в Південно-Китайському морі і в Тайванській протоці. Не вирішеною також залишатиметься і проблема ядерно-ракетного арсеналу КНДР в 2019 році, що створюватиме додаткові ризики. Пхеньян і Вашингтон продовжуються дотримуватися своїх позицій, не зважаючи на рішення Сінгапурського саміту 2018 року. Врешті решт цього року Індійсько-Тихоокеанський регіон чекають вибори президента в Індонезії і парламенту в Індії.

Близьких Схід в прийдешньому році і далі буде одним із лідерів в світі по кількості криз і загальній нестабільності. Невизначеною залишається доля мирних переговорів в Афганістані. Із одного боку Талібан готовий до мирних переговорів із США. При цьому дане терористичне угруповання не визначає легітимності уряду в Кабулі, продовжуючи завойовувати нові території. В 2019 році значною залишається можливість прямого військового зіткнення між США і Іраном. Паралельно триватиме латентне протистояння за вплив між Тегераном і Ер-Ріядом, що не додаватиме стабільності в регіоні. Протистояння за регіональне домінування негативно позначатиметься на конфліктах в Ємені і Сирії. Конкуренція Ер-Ріяду і Тегерану може зірвати мирний процес в Ємені, який почався наприкінці минулого року під егідою ООН. Так само важко уявити повне врегулювання в Сирії в 2019 році. Це в свою чергу буде джерелом ризиків, зважаючи на залучення до конфлікту багатьох регіональних і позарегіональних держав. Не можна виключати цього року можливість конфлікту по периферії Ізраїлю на фоні загроз для цієї країни із Сектору Газа, Лівану і Сирії.

2019 рік в США буде роком продовження і поглиблення внутрішньополітичної кризи. Цьому сприятимуть відразу декілька факторів. Перш за все це контроль Демократичної партії над Палатою представників, що дає опонентам Дональда Трампа додаткових важелів впливу. Не додаватиме стабільності і продовження розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера. Наближення виборів президента США змушуватиме очільника Білого Дому до більш радикальних і неординарних кроків для підтримання прихильності серед свого електорату. На сам кінець негативним чином на внутрішню політику США і на ситуацію в світі загалом буде впливати і сповільнення американської економіки і загроза рецесії.

Тому в 2019 році Україну чекає доволі складна міжнародна ситуація, не зважаючи на економічну стабілізацію в 2016-18 роках та посилення обороноздатності. Важливими фактором ризику для України буде збереження можливості повномасштабної військової агресії РФ, а також спроби Кремля втрутитися в парламентські і президентські вибори. Фактором ризику буде і сповільнення світової економіки із можливістю рецесії. Не зважаючи на економічну стабілізацію, Україна все одно слабко підготовлена до нового спаду в світовій економіці. Окремі ризики для офіційного Києва створює фактор Дональда Трампа. Політика глави Білого Дому більше стратегічно невигідна Україні, хоча тактично певні кроки, такі як надання протитанкових ракетних комплексів Javelin, є вигідними для Києва. Так само наростання кризових явищ в ЄС ставить на порядок денний питання альтернативи Угоді про асоціацію і ЗВТ як основи зовнішньополітичної стратегії України.

На сам кінець Євген Магда окреслив ключові події, яких можна очікувати на Західних Балканах в 2019 році. Так Республіка північна Македонія має всі шанси стати членом НАТО і почати процес приєднання до ЄС. Єдиною загрозою  для цього є лише голосування в парламенті Греції, який має схвалити угоду про перейменування північної сусідки. Також в цьому році можна очікувати сповільнення процесу інтеграції Балкан до ЄС. Причиною цьому є те, що спочатку ЄС буде зайнятий виборами до парламенту, а також тим, що із політики йде Ангела Меркель, яка була ініціатором Берлінського процесу по розширенню ЄС за рахунок Західних Балкан. Лише Чорногорія може утримати темпи інтеграції до ЄС. Врешті решт можна очікувати збереження патової ситуації навколо Косово, не зважаючи на заяви Хашима Тачі. Цьому сприятиме непоступливість Белграда і сербського населення в Косово.

для ознайомлення натисніть на зображення

3 грудня 2018 року Інститут світової політики провів прес-конференцію «Світова політика в грудні 2018 року. Ключові події». В рамках заходу представлена відповідна презентація.

На початку прес-конференції директор Інституту світової політики Євген Магда відзначив, що в рамках прогнозу попереднього місяця було чітко передбачені результати проміжних виборів в США, президентських виборів в Грузії, результати візиту Ангели Меркель до України і святкування 100-річчя завершення Першої світової війни.

В рамках презентації заступник директора Інституту Микола Бєлєсков відзначив важливість обрання лідера Християнсько-демократичного союзу ФРН як однієї із ключових подій Європи цього місяця. Вибори мають відбутися 7-8 грудня 2018 року. На посаду очільника ХДС претендують три особи, проте реальні шанси на обрання мають генеральний секретар партії Аннегрет Крамп-Карренбауер і Фрідріх Мерц. Різні соціологічні опитування фіксують невеликий розрив між ними на рівні 3-5%. Сильними сторонами Крамп-Карренбауер є попередній досвід правління в Саарленді, здатність формувати політичні коаліції. Проте нинішній генеральний секретар ХДС має показати свою унікальність відносно Ангели Меркель і самостійність для залучення нових голосів. Зі свого боку Фрідріх Мерц активно намагається використовувати тему необхідності змін в ХДС для повернення втрачених позицій і позиціонує себе як нове обличчя, а також користується підтримкою частини лідерів ХДС.

Сьогодні спрогнозувати результати виборів керівника провідної партії ФРН важко через невеликий розрив між двома головними претендентами. І Аннегрет Крамп-Карренбауер і Фрідріх Мерц мають як сильні так і слабкі сторони. Від вибору при цьому залежить не лише чи вдасться Ангелі Меркель зберегти посаду канцлера до 2021 року, але і те, хто може очолити федеральний німецький уряд після її відходу від справ. Це в свою чергу чинитиме значний вплив на внутрішній порядок денний в ФРН, перспективи інтеграційних процесів в ЄС і позицію ЄС щодо російсько-українського конфлікту.

«Світова політика в грудні 2018 року. Ключові події». В рамках заходу представлена відповідна презентація.

На початку прес-конференції директор Інституту світової політики Євген Магда відзначив, що в рамках прогнозу попереднього місяця було чітко передбачені результати проміжних виборів в США, президентських виборів в Грузії, результати візиту Ангели Меркель до України і святкування 100-річчя завершення Першої світової війни.

Директор Інституту Євген Магда

Євген Магда в рамках прес-конференції проаналізував питання парламентських виборів в Вірменії (9 грудня) і останнє в цьому році засідання Європейської Ради (13-14 грудня). Так директор Інституту світової політики відзначив значні шанси блоку на чолі із Ніколом Пашиняном «Мік крок» набрати більшість голосів під час виборів. В парламенті Вірменії засідають 101 депутат. Загалом же в виборах братиме участь 11 блоків і партій. До того ж Євген Магда звернув увагу на унікальність виборчої системи цієї Закавказької країни, оскільки 30% місць резервується для опозиції. Також в Вірменії діє рейтингова система, поріг проходу для окремих партій складає 5%, а для політичних блоків 7%.

У випадку із засіданням Європейської Ради можна очікувати гарячих баталій щодо бюджетного планування на 2021-2027 роки. Варшава і Будапешт будуть протидіяти спробам країн західної Європи і Єврокомісії отримати інструменти тиску на Польщу і Угорщину шляхом схвалення нових положень щодо розподілу коштів в бюджеті. Окремо Євген Магда наголосив на тому, що проблема протидії дезінформації все більше стає актуальним в ЄС і цьому приділяють більше уваги. Такий розвиток подій є однозначно позитивним для України. Врешті-решт можна очікувати автоматичного продовження санкцій ЄС проти РФ в рамках засідання Європейського Ради цього місяця, враховуючи відверто агресивні дії Москви в Керченській протоці 25 листопада 2018 року.

В свою чергу заступниця директора Інституту світової політики Наталія Іщенко проаналізувала чергове загострення протиріч між Белградом і Приштиною, а також загалом ситуацію на півдні Європи. Причиною нового витка протиріч між Сербією і Косово стала неспроможність Пришити приєднати до Інтерполу. Тому влада Косово ввела митні обмеження на увесь імпорт із Сербії і Республіки Сербської в Боснії і Герцеговині. У відповідь на це серби півночі Косово розірвали відносини із Приштиною і почали масові протести.

Заступник директора Інституту Наталя Іщенко

За прогнозами Наталії Іщенко така ситуація може розвиватися за декількома сценаріями. Так ситуація може нормалізуватися – Приштина відмінить мита на сербські товари. В цьому плані головну роль може відіграти ЄС або шляхом запровадження санкцій щодо Косово (персональні, фінансові) або наданням безвізу. Із іншого боку ситуація може загостритися, особливо на фоні рішення Приштини створити власну армію. Це може спровокувати сербів на півночі цієї частково визнаної країни де-факто відділитися і орієнтуватися виключно на Белград. Провал спроб ЄС врегулювати новий виток протистояння між Сербією і Косово може в тому числі кинути тінь на зусилля європейських країн врегулювати українсько-російський конфлікт. Не виключено також, що цією кризовою ситуацією на Балканах спробує скористатися РФ в своєму торзі із ЄС і США.

Загалом же, за словами заступниці директора Інституту світової політики, ситуація на півдні Європи в грудні 2018 року і на початку 2019 року буде джерелом нестабільності для всього континенту, що матиме вплив і на Україну. Так зберігатиметься напруженість між Брюсселем і Римом у питанні дефіциту італійського бюджету на 2019 рік. Можливі штрафи із боку ЄС щодо Італії за порушення правил фіскальної дисципліни не є при цьому найгіршим розвитком подій. Набагато небезпечнішим може стати нова фінансова криза в Італії на фоні того, що державний борг цієї країни складає 132% від ВВП. Наталія Іщенко також нагадала, що міжнародні банки, які тримають італійські боргові зобов’язання, також активно представлені в Україні.

Також зберігатиметься напруженість по лінії Афіни-Тирана і Афіни-Скоп’є. При цьому і в середині Грецію буде далі лихоманити, не зважаючи на формальне завершення боргової кризи в країні на фоні нездатності уряду Алексіса Ципраса забезпечити всі соціально-економічні вимоги населення. Каталонія також залишатиметься ареною протиріч між центральним урядом Іспанії і прихильниками незалежності даного регіону. Угорщина в цей самий час активно взяла курс на посилення свого пливу на Балканах і в Румунії. Загалом же за оцінками Наталії Іщенко південь Європи в 2019 році буде місцем, де будуть консолідуватися антиєесівські сили, особливо напередодні виборів до парламенту ЄС в травні 2019 року.

Прес-конференцію завершив Микола Бєлєсков, який проаналізував успіхи КНР у політиці відкритості і реформ, яка була започаткована у грудні 1978 році. Так КНР вдалося збільшити ВВП із майже 150 млрд. доларів 40 років тому, до 12,2 трлн. доларів на сьогодні. Так само ВВП на душу населення збільшилося із 210 доларів на початку політики відкритості і реформ до майже 8700 доларів сьогодні. Пекін чітко взяв курс на створення альтернативного американському світового порядку, основами якого є проекти «Один пояс, один шлях», «Азійський інфраструктурний інвестиційний банк», «Всеосяжне регіональне економічне партнерство». Так само Пекін проводить модернізацію військово-морського флоту – якщо в 2007 році КНР мала лише 7 сучасних військових кораблів, то на початок 2019 року таких буде майже 90.

Заступник директора Інституту Микола Бєлєсков

Проте не зважаючи на ці всі успіхи на сьогодні рано говорити про те, що політика відкритості і реформ буде успішною і надалі. Перед КНР і Китайською комуністичною партією стоїть низка викликів. Перш за все підтримання необхідних темпів економічного зростання, на яких тримається легітимність компартії. В умовах значного боргу (225% від ВВП) зробити це буде дуже важко без додаткових ризиків. Також значними викликами для КНР будуть екологічні і демографічні проблеми. В той же час наростання авторитарних тенденцій всередині КПК може лише погіршити проблеми, які стоять перед Пекіном.

для ознайомлення натисніть на зображення

19 листопада 2018 року заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков провів прес-конференцію на тему «Санкції Заходу проти РФ – практичні моменти. Підсумки 2018 року». В рамках прес-конференції була представлена підготовлена презентація на дану тему.

Перш за все Микола Бєлєсков наголосив на тому, що санкції країн Заходу проти РФ дають відповідний ефект. Гарним прикладом цьому це проблеми із отриманням РФ енергетичних установок для своїх надводних кораблів. Так само, як показує статистика на прикладі компанії Роснєфть, російські структури пристосувалися до відсутності доступу до міжнародного ринку кредитних коштів. Перш за все через опору на російських ринок боргових зобов’язань. Проте із іншого боку російська економіка вже пристосувалася до санкцій, які були запроваджені країнами ЄС і США в 2014 році. Гарним підтвердженням цьому є динаміка ВВП РФ – якщо в 2015-2016 році російська економіка скорочувалася, то із 2017 року демонструє ріст.

Переходячи до аналізу ініціатив Заходу в сфері санкцій щодо РФ в 2018 році, заступник директора Інституту світової політики перш за все зосередився на результатах реалізації Акту протидії супротивникам США через санкції (CAATSA). Ситуація із реалізацією даного закону адміністрацією Дональда Трампа є неоднозначною. Із одного боку були накладені санкції на структури КНР за закупівлю російського озброєння у 2017 році. Також виникли проблеми між реалізацією контракту між РФ і Індонезією щодо постачання останній винищувачів Су-35С, а також певні перешкоди у військово-технічному співробітництву Індії і РФ. Проте в той же Вашингтон не наважився на накладання санкцій на Індію за домовленість про купівлю систем ППО С-400 в РФ через стратегічні розрахунки в регіоні – необхідність стримувати КНР і важливу роль Індії в цьому питанні. Загалом же чітко можна зробити висновок, що адміністрація Дональда Трампа торпедує реалізацію повністю потенціалу CAATSA щодо тиску на РФ.

Найвагомішим кроком США у питанні санкційного тиску проти РФ в 2018 році можна вважати обмеження накладені американським Мінфіном 6 квітня на 24 фізичні і 14 юридичних осіб РФ. В тому числі фігурантами нових санкцій стали олігархи Олег Дерипаска і Віктор Вексельберг. Проте і в даному випадку ситуація далеко не однозначна. Мінфін США постійно відкладає остаточне запровадження санкцій щодо структур Олега Дерипаски, оскільки це негативно може позначитися на світовій економіці. Таке постійне відтермінування дає можливість говорити про те, що санкції 6 квітня 2018 року запроваджувалися без належного аналізу їх можливих наслідків. Головною ціллю було просто відбити критику в бік адміністрації Дональда Трампа щодо небажання реалізувати на повну потенціал CAATSA.

Проте запровадження санкцій в квітні, а також нові санкційні ініціативи із боку американських законодавців в липні-серпні мали чи не найбільший негативний економічний вплив на економіку РФ. Так в квітні-червні і серпні-вересні спостерігається значне зменшення активності на російському ринку запозичень і значні негативні коливання курсу рубля. Лише в жовтні 2018 року ситуація певним чином стабілізувалася – не в останню чергу на фоні новин про те, що Конгрес США не встигне до кінця року розглянути нові ініціативи щодо посилення тиску на РФ.

Проте навіть значне сповільнення активності на національному ринку запозичень РФ і коливання курсу рубля не стали критичними для російської економіки в цьому році. Зростання ціни на нафту протягом року дозволяє Москві отримувати надприбутки, зважаючи на те, що бюджет 2018 року складався із ціни на нафту в 43 долари за барель. І навіть після падіння за останній місяць ціни на нафту із 86 до 65 доларів за барель все одно така ситуація є прийнятною для РФ. Так само російські бюджети на 2019-2021 роки планувалися, виходячи із тенденції до зменшення ціни на нафту.

При цьому в рамках презентації Микола Бєлєсков відзначив цікаву тенденцію. Якщо США і особливо країни ЄС не поспішають запроваджувати санкції, які могли б мати серйозний вплив на економіку РФ, то в Москві готуються саме до найгіршого сценарію. Так була прийнята низка заходів на фоні негативних очікувань щодо запровадження положень CAATSA на початку 2018 року. Окрім того РФ в 2018 році провела масовий розпродаж цінних паперів Мінфіну США і продовжила тенденцію збільшення золотого запасу. Лише із початку цього року російський золотий запас зріс на 200 тон, а його частка в золотовалютних резервах складає 17,71%.

Підсумовуючи презентацію, заступник директора Інституту світової політики відзначив, що Україна повинна змінити свої очікування щодо потенціалу політику санкції ЄС і США щодо РФ. Офіційний Київ може повчитися в Москви плануванню, виходячи із найгіршого сценарію розвитку подій. В українських реаліях це означає усвідомлення того, що серйозні санкції щодо РФ скоріше за все не будуть запроваджені, а вже запроваджені санкції не матимуть бажаного впливу на російську поведінку на міжнародній арені.

Санкції Заходу проти РФ. Підсумки 2018 року

24 жовтня заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков в прес-центрі Інформаційному агентстві «Главком» виступив із презентацією на тему «Доля угоди РСМД – чи чекає на Європу нова ракетна криза?»

 

 

В рамках прес-конференції були висвітлені наступні питання:

• Причина підписання угоди про знищення наземних ракет середньої і меншої дальності (РСМД) в 1987 році. Суть кризи із Євроракетами, яка передувала підписанню цієї угоди. Вигідність угоди РСМД для європейської і міжнародної безпеки.
• Суть претензій РФ і США один до одного щодо виконання угоди РСМД.
• Можливі сценарії розвитку подій в Європі після виходу США із угоди 1987 року. Симетрична і асиметрична стратегія американської відповідні на РФ порушення угоди РСМД. Переваги і недоліки цих стратегій.
• Фактор китайського арсеналу наземних ракет середньої дальності, який призвід до кризи угоди РСМД.
• Вплив кризи угоди 1987 року на українську безпеку.

Виступаючи, Микола Бєлєсков відзначив, що підписання та виконання угоди РСМД 1987 року опосередковано сприяло напрацюванню довіри між США і СРСР. Це дозволило підписали іншу важливу угоду у сфері скорочення ядерних озброєнь – СНО-1 в 1991 році.

Сама ж угода РСМД була вигідна Москві, Вашингтону і європейським країнам. Радянське керівництво змогло зняти загрозу від американських крилатих і балістичних ракет середньої дальності для європейської частини СРСР. Вашингтон зберіг свої переваги в крилатих ракетах середньої дальності морського і повітряного базування, які не обмежуються угодою РСМД. В той час як європейські країни були убезпечені від перетворення на поле битви між США і СРСР із можливістю стати об’єктом застосування наземних ракет середньої дальності.

На сьогодні США мають низку претензій до РФ щодо виконання угоди РСМД, які стосуються як крилатих так і балістичних ракет із радіусом дії в 500 км -5,5тисяч км. Проте на відміну від кризи із Євроракетами американці не надали світу і своїм союзникам публічних доказів щодо російських порушень. Це послаблює позиції США в переговорах.

У випадку протистояння між США і РФ після краху угоди РСМД можна очікувати битву Вашингтону і Москви за Європу. Росіяни скоріше за все будуть і далі таємно розвивати відповідні заборонені системи, не демонструючи їх. Робити по іншому це для РФ штовхнути європейців в обійми американців і повторити сценарій кризи із Євроракетами кінця 1970-х і початку 1980-х років. В той же час Вашингтон скоріше за все вибере на цей раз на відміну від 1980-х років асиметричний, а не симетричний варіант відповіді на політику РФ. США мають для цього необхідний потенціал у формі крилатих ракет повітряного і наземного базування JASSM-ER та Томагавк. Симетричний варіант відповіді США із розгортанням власної наземної ракети середньої дальності може викликати кризу у відносинах із союзниками по НАТО та повторення Карибської кризи, але вже в Європі. Це може призвести до програшу в боротьбі із РФ за позицію країн Європи.

В той же час, говорячи про відносини між США і РФ у питанні кризи угоди РСМД і європейську безпеку не можна забувати про фактор КНР, який також спричинив кризу даної домовленості. Із часу підписання угоди РСМД в 1987 році Пекін створив потужний арсенал наземних балістичних і крилатих ракет середньої дальності (до 1,7 тисяч ракет), які США і РФ знищили. На сьогодні на основі цих ракет базується військове планування і стратегії КНР по протидії США у випадку конфлікту. Тому США, вступаючи в систему конфронтацію із КНР, повинні рахуватися із китайським потенціалом. Особливості географії Східної Азії унеможливлюють ефективну асиметричну стратегію для США як це можуть зробити американці в Європі.

Україна в цій ситуації звільняється від обмежень угоди РСМД, якщо та буде знищена після виходу США. Це формально дає можливість Києву створити власні ракетні війська для стримування РФ від подальшої агресії. Проте відкритим є питання на скільки успішно українська промисловість впорається із таким завданням і чи вистачить на це власне фінансових ресурсів України. Також офіційний Київ повинен враховувати сценарій можливого загострення протистояння між США і РФ у разі появи американських наземних систем в регіоні Центральної і Східної Європи.

5 жовтня 2018 року Інститут світової політики провів презентацію аналітичної записки «Ризики і можливості для зовнішньої політики України». В рамках презентації було обговорено можливість домовленості між США і РФ щодо перетворення України на нейтральну державу, а також ризики у разі початку створення нового світового порядку.

Зустріч Дональда Трампа і Володимира Путіна в Гельсінкі 16 липня 2018 року не лише закінчилася повним фіаско щодо нормалізації двосторонніх відносин США-РФ. Навпаки, результатом цієї зустрічі стало посилення антиросійських настроїв в американському істеблішменті, виявом чого стали нові законодавчі ініціативи в Конгресі щодо посилення режиму санкцій щодо РФ2. Тим самим ідея нормалізації відносин США-РФ, жертвою яких могли б стати національні інтереси України, після саміту в Гельсінкі здається ще більш віддаленою, ніж до проведення зустрічі. Додаткових аргументів такому сприйняттю ситуації додало проголошення Кримської декларації Державного департаменту США 25 липня 2018 року. Цей документ чітко декларує, що Вашингтон буде і надалі проводити політику невизнання незаконної анексії Криму Росією.

Проте виключно оптимістичне трактування ситуації не повинно вводити в оману офіційний Київ. Ідея нормалізації відносин між США і РФ, жертвою якої можуть стати національні інтереси України, продовжує жити як в академічних, так і політичних колах США. Популярною є ця ідея і в Європі. Це означає збереження ризиків для української зовнішньої політики. Іншим негативним розвитком подій можна вважати початок академічної дискусії в США щодо необхідності Вашингтону захищати існуючий світовий порядок. На неї накладається відповідна позиція Дональда Трампа, який вважає пануючий ліберальний/заснований на правилах міжнародний порядок невигідним для США. Як наслідок, Україна повинна чітко розуміти можливі виклики, які можуть постати в наступні роки. Окрім того необхідно розуміти, які можливості можуть відкритися на міжнародній арені в коротко- і середньостроковій перспективі.

Повна версія аналітичної записки

(для ознайомлення натисніть на зображення)

Відео прес-конференції із презентації записки можна подивитися тут.

 

3 вересня 2018 року Інститут світової політики провів чергову прес-конференцію «Світова політика. Ключові події вересня».

В рамках прес-конференції  були проаналізовані наступні теми:

• вбивство лідера ДНР Олександра Захарченка і можливий вплив цього на Мінський процес.
• XXVIII економічний форум в польському місті Криниця-Здруй та українське питання на форумі.
• військові навчання в РФ «Восток 2018».
• саміт ініціативи Трьох морів в Бухаресті.
• нові законодавчі ініціативи в США щодо посилення тиску на РФ.
• стан і перспективи розвитку подій в рамках Сирійської громадянської війни.
• ідея обміну територіями між Сербією і Косово.
• референдум щодо зміни назви офіційної Македонії.

На початку прес-конференції директор Інституту світової політики Євген Магда відзначив, те що Москва намагається цинічно використовувати загибель лідера проросійського псевдодержавного утворення на Донбасі Олександра Захарченка для підриву Мінських домовленостей. Тим самим це демонструє спроби Кремля затягнути врегулювання конфлікту на сході України.

XXVIII економічний форум в польському місті Криниця-Здруй пройде під гаслом «Європа спільних цінностей чи Європа спільних інтересів», що є показовим. Це гасло, як наголосив директор ІСП, повністю відображає настрої в ЄС і спроби Польщі бути одним із лідерів в цьому утворенні. Українська делегація на цьому форумі буде другою за чисельністю. Цього року її очолить перший Віце-прем’єр Степан Кубів, що дозволить підписати окремі двосторонні документи.

В контексті майбутніх військових навчань РФ «Восток-2018» Євген Магда нагадав про те, що вони відбудуться за Уралом. Це дозволить Москві обійти обмеження у рамках ОБСЄ щодо масштабів проведення навчань. Навчання порівнюють із найпотужнішими навчаннями в СРСР «Запад-81». Участь в навчаннях приймуть військові КНР і Монголії.  Хоча основним адресатом навчань «Восток-2018» можна вважати саме Пекін.

Врешті решт директор ІСП проаналізував черговий саміт Ініціативи Трьох морів. Саміт має відбутися цього року в столиці Румунії. Очікувати прориву, як наголосив Євген Магда, на цьогорічному саміті Ініціативи Трьох морів не слід. Україна не прийматиме участі в політичній частині саміту, оскільки не є запрошеною. Проте очікується участь української сторони у бізнес-форумі. Головним завданням для Києва у контексті ініціативи Трьох морів і її невизначеності є чітке актикулювання власних інтересів і пропозицій.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков в рамках прес-конференції зосередився на нових законодавчих ініціативах в США щодо санкцій відносно РФ, а також поточній і майбутній ситуації в Сирії на фоні триваючої громадянської війни.

Так за словами Миколи Бєлєскова появу протягом другої половини липня і початку серпня 2018 року відразу трьох законодавчих ініціатив (DETER Act, DASKA Act та ESCAPE Act) щодо посилення санкційного тиску на РФ можна вважати наслідком провальної поведінки Дональда Трампа у рамках саміту із Володимиром Путіним в Гельсінкі. По суті такі законодавчі ініціативи також є можливістю для Республіканської партії опосередковано покритикувати Дональда Трампа. Найбільш небезпечним для РФ при цьому є DASKA Act, який передбачає санкції щодо російських боргових зобов’язань, нафтогазового сектору і семи найбільших банків.

Проте за словами заступника директора ІСП прийняття DETER Act слід очікувати лише у разі доведення масштабного втручання РФ в вибори до Конгресу в листопаді 2018 року і паралельній бездіяльності федеральної влади в США. Поки що Республіканська партія не планує розглядати в вересні нові законодавчі ініціативи щодо посилення санкцій щодо РФ.

Також Микола Бєлєсков відзначив наступну деталь. Офіційний Київ навіть у випадку схвалення DASKA Act повинен розуміти, що положення відносно боргових зобов’язань РФ не матимуть належного ефекту, поки на ринку нафти триматиметься нинішня позитивна кон’юнктура. При цьому нові санкції щодо енергетичного сектору РФ почнуть давати реальний ефект у формі зменшення виробництва нафти лише на кінець 2020-х років. Із іншого боку повірити в санкції щодо семи ключових банків РФ на сьогодні важко. Як наслідок, Україні слід було б подумати про те, що змінити риторику і політику. Замість тези про постійне посилення санкцій щодо РФ для її послаблення можна було б запропонувати ідею посилення України, що матиме той самий ефект.

В ситуації із громадянською війною в Сирії, за словами Бєлєскова, слід очікувати штурму Дамаском останньої твердині повстанців в провінції Ідліб. Режим Башара Асада чітко налаштований на повернення повного контролю над територією країни. При цьому Москва в діалозі із Анкарою намагається врахувати турецькі інтереси у ситуації навколо провінції Ідліб. Після захоплення даної провінції Дамаск намагатиметься домовитися із курдами із Сирійських демократичних сил, які контролюють більше 25% території країни. Окрім того режим Башара Асада за сприяння РФ намагатиметься залучити європейські кошти для відбудови країни. Переконливості Москві і Дамаску додаватиме ідея обміну допомоги на відбудову Сирії на повернення сирійських біженців із Європи.

Заступниця директора ІСП Наталія Іщенко відзначила в своїх тезах нову ініціативу щодо зміни кордонів між Сербією і Косово, яка з’явилася в серпні 2018 року. Її суть в обміні територіями на яких більшість складають етнічні меншини – албанці і серби відповідно. Дана ініціатива підтримується як Белградом так і Приштиною. Проте її насторожено зустріли європейські політики, які побоюються, що зміна кордонів і спроба формування моноетнічних держав в західних Балканах може мати негативні наслідки по всьому регіону. Мова йде про общини сербів і хорватів в Боснії і Герцеговині та албанців в Чорногорії. Із іншого боку ініціатива обміну територіями, не зважаючи на протидію Сербської православної церкви, підтримується політичною елітою країни. Очільники як Сербії так і Косово розуміють, що без вирішення всіх протиріч обидві країни не матимуть можливості завершити процес інтеграції в ЄС.

Саме на сприяння процесу інтеграції в ЄС і НАТО також спрямований і референдум в Македонії щодо зміни назви країни, про що в своїй презентації також нагадала Наталія Іщенко. Зміна назви країни відбудеться на основі домовленості із Грецією, яка була підписана 17 червня 2018 року. Тим самим дана домовленість має завершити 27-річну епопею у відносинах між Скоп’є і Афінами щодо визнання Македонії і її офіційної назви. Підписання угоди супроводжувалися протестами в Македонії, за фінансуванням яких стоїть російський бізнесмен. Уряд Македонії почав масштабну інформаційну кампанію для того, щоб переконати населення підтримати угоду із Грецією. Вартість цієї кампанії 1,3 млн. євро. На сьогодні 57% громадян Македонії підтримують зміну назви країни. А тому можна очікувати, що референдум 30 вересня дозволить завершити процес зміни назви країни. При цьому не можна виключати провокацій і заворушень на фоні впливу представників Євразійського руху РФ в Македонії і невизначеної позиції головної опозиційної партії країни ВМРО-ДПМНЕ.

СВІТОВА-ПОЛІТИКА-вересень-2018

Зміна президентської адміністрації в США у січні 2017 року негативно позначилася і на американському залученні до вирішення українсько-російського конфлікту на Донбасі. 26 січня 2017 року Вікторія Нуланд, помічник державного секретаря США із питань Європи та Євразії, пішла у відставку. Саме вона у 2015–2016 роках вела активні паралельні Нормандському квартету переговори із представниками РФ (Григорієм Карасіним, Владиславом Сурковим). При цьому всі члени Нормандської четвірки очікували активного повернення США до спроб реалізувати Мінські домовленості. Як наслідок, вже навесні 2017 року почалися розмови і спекуляції про те, хто може обійняти посаду Вікторії Нуланд і поновити двосторонні контакти із РФ.

Паралельно із цим стало відомо про те, що США планують повернутися до спроб імплементувати Мінські домовленості й у такий спосіб принести мир на Донбас. Одним із елементів плану США щодо перезапуску переговорного процесу було призначення спеціального представника для поновлення двостороннього каналу переговорів із РФ. Створення інституту спеціального представника з питань України мало також допомогти адміністрації Дональда Трампа уникнути подальшого відтермінування активного залучення США на фоні повільного процесу схвалення сенатом співробітників Державного департаменту. Як наслідок, 7 липня 2017 року Рекс Тіллерсон призначає Курта Волкера спеціальним представником США з переговорів щодо України (ця посада була створена вперше). Цей крок позитивно оцінили всі учасники Нормандського процесу.

27 липня 2018 року Інститут світової політики провів презентацію аналітичної записки «Курт Волкер – один рік на авансцені».

В рамках презентації, яка відбулася в інформаційному агентстві «Главком», були проаналізовані наступні питання:

• Поява інституту спеціального представника США по українським переговорам
• Основні етапи діяльності
• Нова переговорна позиція США щодо врегулювання українсько російського конфлікту на Донбасі.
• Ключові досягнення спеціального представника США.
• Головні перешкоди для реалізації нової американської позиції по врегулюванню конфлікту на Донбасі.
• Висновки та прогнози.

Повна версія  дослідження

(для ознайомлення натисніть на зображення)

Відео прес-конференції із презентації записки можна подивитися тут.

16 липня 2018 року у Гельсінкі відбудеться закрита зустріч між президентом США Дональдом Трампом та президентом РФ Володимиром Путіним. Надзавдання для України, щоб прозвучала тема Олега Сенцова та інших політв’язнів з уст Дональда Трампа. Такі думки висловив директор Інституту світової політики під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Главком».

«Зустріч буде проходити на складному інформаційному тлі – Трампа постійно і безперервно дзьобають представники різноманітних і не тільки західних медіа. Трамп – їхній «улюбленець»  ще з часів президентської кампанії. Але ця зустріч не стане мікрохвильовою в російсько-американських відносинах, які перебувають на стадії фактичної заморозки», – говорить Магда.

На його думку, слід очікувати, що українське питання буде звучати.

«Сторони публічно висловляться щодо дотримання Мінських домовленостей. Адже Мінські домовленості сприймаються як священна корова, яка не дає молока, але і на м’ясокомбінат не здають», – іронізує директор ІСП.

Він переконаний, що надзавдання для України, аби прозвучала тема Олега Сенцова та інших політв’язнів з уст Дональда Трампа. І над цим питанням повинні працювати не лише українські дипломати офіційними каналами, але й Світовий конгрес українців.