Архіви: Новини

Тисячі одеситів стали гостями виставки карикатур, організованої Інститутом світової політики.Захід проходив у Міському саду на Дерибасівській вулиці упродовж двох днів – 25 та 26 травня 2013 року.Інститут світової політики висловлює особливу подяку Надзвичайному і Повноважному Послу Франції в Україні Алену Ремі, який взяв участь в одеському заході.

{5}
Посол Франції в Україні Ален Ремі та директор ІСП Альона Гетьманчук
На виставку також завітав спеціальний представник ОБСЄ з питань тривалих конфліктів Андрій Дещиця.
{1}
Костянтин Ржепішевський, представник МЗС України в Одесі, Альона Гетьманчук та Андрій Дещиця, спеціальний представник ОБСЄ з питань тривалих конфліктів
Нагадаємо, перший “Вуличний євроуніверситет” відбувся в Києві 18 травня, 2013 року на Михайлівській площі.
{2}
{3}
{4}
{7}
{6}
{9}
{10}
{11}
{12}
{8}
{13}
{15}
{14}
{19}
{16}
Команда ІСП та представниці Global Reporting і Swedish Institute

Фото Дмитра Хорошаєва
«Вуличний євроуніверситет» – метафорична назва публічних заходів, під час яких лідери громадської думки, експерти з відповідної теми мають змогу напряму спілкуватися з пересічними громадянами. У рамках «Вуличного євроуніверситету» відбуваються виставки карикатур, які охоплюють найбільш значущі проблеми європеїзації. Вони зображують дві реальності в понад двадцяти сферах соціального, економічного, політичного життя в Україні та ЄС.
Захід відбувся в рамках проекту “М’яка сила України в Євросоюзі”, який виконується за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що реалізується Pact в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Проект «Вуличних євроуніверситеті» також підтриманий Global Reporting та Swedish Institute.
ІСП висловлює вдячність Одеській міській раді за сприяння в проведенні «Вуличного євроуніверситету».

Інститут світової політики (ІСП) в рамках проекту «Глобальний віртуальний форум жінок-лідерів» провів круглий стіл «Міжнародні історії успіху для просування жіночого лідерства в Україні»Захід відбувся 23 травня у конференц-залі готелю ВоздвиженськийМета круглого столу – обговорення методів залучення міжнародного досвіду для посилення гендерної рівності в Україні для сприяння більш активної участі українських жінок в політичному та суспільному житті.
{11}
{1}
{2}
На заході виступили народні депутати України Ірина Бережна, Ірина Геращенко, Посол Фінляндської Республіки Ар’я Макконен, Посол Латвійської Республіки Аргіта Даудзе, Президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко, керівник програми «Жінки-Лідери» Національного демократичного інституту Олена Єна.

{4}
{5}
{7}
Захід проводився в рамках проекту «Глобальний віртуальний форум жінок-лідерів», що реалізується за підтримки Інтерньюз, Агентства США з міжнародного розвитку. Під час круглого столу було представлено відеоролик та інфографіка, які проілюстрували ситуацію у сфері рівності між чоловіками та жінками в Україні та світі.
{6}
{3}{8}{9}{10}{12}

Інститут світової політики радий повідомити, що «Вуличний євроуніверситет» все-таки відбувся в День Європи! І всі карикатури – навіть ті, які намагалися заборонити київські чиновники – були продемонстровані!Захід відбувся сьогодні на Михайлівській площі. До вашої уваги фоторепортаж з місця проведення виставки.\
Захід відбувся в рамках проекту “М’яка сила України в Євросоюзі”, який виконується за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що реалізується Pact в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Проект «Вуличних євроуніверситеті» був також підтриманий Global Reporting та Swedish Institute.
{1}
{2}
{19}
{13}
{4}
{5}
{6}
{18}
{7}
{8}
{9}
{10}
{11}
{20}
{12}
{3}
{14}
{15}
{16}
{17}

«Вуличний євроуніверситет» – метафорична назва публічних заходів, під час яких лідери громадської думки, експерти з відповідної теми мають змогу напряму спілкуватися з пересічними громадянами. У рамках «Вуличного євроуніверситету» відбудеться виставка карикатур, які охоплюють найбільш значущі проблеми європеїзації. Вони зображують дві реальності в понад двадцяти сферах соціального, економічного, політичного життя в Україні та ЄС.

Нагадаємо, чиновники КМДА вимагали зняти частину карикатур – зокрема, про корупцію в Україні, про нечесні суди, про політику як бізнес. У цілому під цензуру підпало 9 тем – а це 13 карикатур (фактично третина усіх підготовлених робіт).

Інститут світової політики (ІСП) у партнерстві з Міністерством закордонних справ України провів конференцію «Україна-ЄС: на шляху до спільного майбутнього»Конференція відбулася у четвер, 16 травня, у приміщенні Дипломатичної академії МЗС України.Метою конференції було надіслати потужний сигнал про об’єднання зусиль політичних еліт, експертного співтовариства та громадянського суспільства в Україні, з одного боку, та Європейського Союзу, з іншого, навколо важливості підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті Східного партнерства у листопаді 2013 року. У конференції взяли участь представники Верховної Ради, посли європейських держав в Україні, провідні незалежні експерти із питань європейської інтеграції.

Конференція відбулася за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що реалізується Pact в Україні та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
{2}
{3}

{5}
{6}
{7}
{8}
{9}
{10}

{12}

Інститут світової політики провів відеоконференцію з спеціальним кореспондент CNN при Державному Департаменті США Джилл Догерті. Нижче вашій увазі пропонуємо повну версію стенограми відеоконференції.Сергей Солодкий, первый заместитель директора ИМПВначале хочу представиться – меня зовут Сергей Солодкий, я заместитель директора Института Мировой политики. Мы очень благодарны Фонду Карнеги за сотрудничество и помощь в организации данного мероприятия; невероятно благодарны Джилл Догерти за согласие принять участие в нашем проекте. Напомню, наш проект называется «Глобальный виртуальный форум женщин-лидеров». Он поддерживается Интерньюз, непосредственно USAID, поэтому мы благодарны американским налогоплательщикам за участие в нашем проекте. Джилл, первый вопрос к Вам будет такого плана: может Вы расскажете нам о своей истории успеха «success story», как Вам удалось выйти на передовую, в авангард американской мировой журналистики; с какими проблемами и вызовами приходится сталкиваться американским женщинам? Мы знаем, что они чувствуют себя довольно уверенно, но, тем не менее, может что-то есть и общего с нашим украинским обществом? Я полагаю, и мы будем об этом далее говорить, что у украинских женщин много проблем, особенно связанных с самореализацией в политической сфере. У нас в Парламенте присутствует менее 10% женщин, в Правительстве – только 4 %. Как обстоят дела в этом плане в США?
{1}
Джилл Догерти, корреспондент CNN
Спасибо за вопрос. Я сперва хотела бы поблагодарить бывшего посла США в России Джеймса Коллинза, который согласился принять участие в нашей конференции. Я очень рада, что имею возможность пообщаться с украинскими женщинами на данную тему, потому что она довольна интересна и актуальна в наше время.
Говоря вкратце о моей истории, хочу сказать, что все связано с русским языком. Я начала изучать русский язык, когда мне было 13 лет, потом русский стал моей специальностью в колледже.
Когда я начала работать в Голосе Америки (где я собственно мало занималась политикой, а в основном делала рецензии на книги) я была ведущей развлекательной программы для полуночников. Потом я стала работать непосредственно на телевидении в Чикаго, освещая местные новости, но я никогда не интересовалась местными новостями. Мне всегда было интересно то, что происходит в мире. И наконец, в 1983 году мне была предоставлена возможность работать в CNN (CNN было на то время только три года). Для меня это было очень интересно. Наш глава думал о себе и о CNN не как об американском, а как о международном средстве массовой информации. Это было очень важно. CNN дало мне возможность делать то, что я хотела.
Потом я работала в течении 9 лет в Москве, где имела возможность познакомиться с господином Коллинзом. Сейчас я освещаю новости в Госдепартаменте.
Я хочу сказать, что на телевидении произошел заметный прогресс с того времени: сейчас очень много женщин работает [в этой сфере] и это очень хорошо. Некоторые делают интересные программы и влияют на содержание новостей.
Но, несмотря на прогресс, женщины еще иногда остаются украшением – красивыми молодыми «блондинками». Они – перед камерами, а за камерами сидят в основном мужчины определенного возраста, которые непосредственно решают, как освещать новости.
Также я хочу отметить достаточно новую и, по моему мнению, хорошую тенденцию – молодежь все меньше смотрит телевизор и все больше времени проводит за компьютером. В Интернете можно, к примеру, сделать свой блог фактически без материальных затрат. К тому же, доступ к Интернету имеет каждый человек. Я считаю, что это поможет женщинам освещать или говорить о новостях, о том, что происходит, гораздо свободнее и более открыто, чем раньше.
Сергей Солодкий, первый заместитель директора ИМП
Спасибо за вводную часть, я бы хотел предоставить слово нашему партнеру, представителю Интерньюз Марии Козюбской.
Мария Козюбская, представитель Интерньюз
Добрый день! Спасибо, что согласились участвовать в нашем проекте. Все дискуссии начинаются в центре, в столице. Об этом говорят где-то наверху. Но если посмотреть на регионы, то женщин-лидеров в Украине, которые руководят предприятиями, являются членами наблюдательных советов, очень мало. Есть ли у Вас какие-то предложения, как данную дискуссию можно было бы сделать актуальной в регионах и показать, что может быть по-другому?
Джилл Догерти, корреспондент CNN

У нас в Штатах тоже существует подобная проблема. Она не настолько масштабна, но все же существует. В Вашингтоне больше возможностей для женщин стать политиками, работать в СМИ и т.д. В маленьких городках это, конечно, не очень просто. Но существуют организации, которые помогают, например, Ассоциация профессиональных журналистов. Есть много организаций, помогающих женщинам в СМИ и т.д. Это действительно помогает. Ведь они могут встречаться и обсуждать проблемы даже с представителями других СМИ. Журналистика отличается от других специальностей, по крайне мере, в нашей стране. Нет единой отработанной схемы, по которой идешь к высшим должностям. У нас нет карьерной системы. Можно стать продюсером, но это не гарантирует, что Вы станете корреспондентом. Многие женщины и мужчины начинают свои карьеры в маленьких городах, а потом со временем переезжают в большие. Я думаю, что общение с другими людьми может в этом помочь.

Ирина Текучева, стажер ИМП
У нас в Украине сложился стереотип, что гендерными вопросами должны заниматься только женщины, поскольку это сугубо «женская проблема». Как привлечь мужчин к гендерному движению? Может быть, Вы знаете на опыте других стран, как эта проблема была решена?
Джилл Догерти, корреспондент CNN
Это очень хороший вопрос. Я освещаю новости в Госдепартаменте и недавно путешествовала по Англии с господином Керри, госсекретарем США. У них сейчас большая программа, посвященная проблемам насилия в «горячих точках». Правительство принимает это всерьез и старается принять меры, которые помогут женщинам в «горячих точках». Этот вопрос необходимо представить как важный вопрос развития страны, мира. Женщины, зарабатывающие деньги, помогают не только своим семьям, но и обществу. Они приносят больше денег в экономику. Это имеет очень большое значение. Хиллари Клинтон много говорила об этом – о том, что женщина играет большую роль в обществе, но не всегда им ценится. Это становится международным политическим вопросом, который имеет серьезное влияние на общество.

Сергей Солодкий, первый заместитель директора ИМП
Во время нашей первой видео-конференции с Мелан Вервиер, которую, Вы, наверное, знаете, она заявила, что там, где больше женщин, там большая эффективность. В связи с этим хочу спросить, кто более эффективен: женщины-госсекретари, или мужчины-госсекретари США? За последние 20 лет Госдепартамент возглавляло три мужчины – Бейкер, Пауэлл и сейчас Керри, и три женщины – Олбрайт, Райз и Клинтон. Суммарно женщины, конечно же, были более длительное время, но, тем не менее, кто был более эффективен, по Вашему мнению?
ЮДжилл Догерти, корреспондент CNN:
Это исторический вопрос! Как раз мы стараемся решить, кто будет более влиятельным: Хиллари Клинтон или Джон Керри. Но сейчас пока очень рано судить. У нас была даже шутка: как же Джон Керри сможет стать госсекретарем, когда только женщины становятся госсекретарями. Это конечно, шутка, но Хиллари Клинтон поднимала вопрос женщин очень серьезно, она вместе с Мелан Вервиер, Послом по глобальным вопросам женщин, основала многие программы, которые помогают женщинам не только в США, но и в других странах. Многие задаются вопросом, чего в конечном итоге Хиллари Клинтон достигла? Я уверенна, что вопросы, которыми она занималась очень серьезные: как женщины влияют на свое общество? какая их экономическая роль в обществе? какое их политическое влияние? Можно спорить по поводу того, чего она достигла, но ее заслуга в том, что она подняла этот вопрос. У Керри, конечно, другие подходы. Но я с ним общалась, и он хочет делать упор на роль женщин. Хиллари изменила разговор по этому поводу.
Игорь Турянский, бывший Чрезвычайный и Полномочный Посол Украины в ЮАР
Доброе утро! Так сложилось, что я семь лет работал в США, в Нью Йорке, в Постоянном представительстве УССР при ООН. В ходе моей работы в Нью-Йорке мне пришлось встречаться и разговаривать со многими женщинами-политиками. Среди них Индира Ганди, Голда Меир, Беназир Бхутто и многие другие. В претории в ЮАР, где я работал послом, всего 14 женщин-послов из 111. Они представляли ведущие страны: Канаду, Англию, Швецию, Финляндию, Израиль, Египет и множество африканских стран. Вы правы в том, что присутствие этих женщин на официальных приемах облагораживало ситуацию. Все старались выглядеть лучше, чем они есть, и проявить себя с самой лучшей стороны. На 22-м году независимости Украины вопросы гендерной политики стоят еще острее, чем они стояли в СССР, потому что у нас на первый план выдвигаются родственные связи и деньги. У нас в парламенте сын Президента, сын Премьер-министра. Если бы у них были дочки, это бы улучшило гендерную ситуацию в нашем парламенте. Извините за долгое вступление. Вопрос в том, встречали ли Вы в производственной, в журналистской деятельности в США, или в других странах такое родство? И как Вы к нему относитесь? Неужели все передается по наследству?
Джилл Догерти, корреспондент CNN:
Я не уверенна, что могу ответить на вопрос о наследстве, потому что, по-моему, каждая страна сильно отличается от другой в этом смысле. Но деньги в США, как и в других странах, играют очень большую роль, например, в Сенате у нас в основном богатые люди. Я считаю, что женщин в Сенате и в Конгрессе вполне недостаточно. Это очень противоречивое положение, учитывая, что мы постоянно говорим о правах женщин в нашей стране. Помните, когда Хиллари Клинтон баллотировалась на пост Президента, некоторые спрашивали, а может ли женщина стать президентом. Что ж это за вопрос? Даже тот факт, что задают такой вопрос, дает нам понять, что происходит. Некоторые люди не думают, что женщины способны стать президентом. Есть, по-моему, такое течение в Штатах, утверждающее, что женщины не способны в итоге стать президентом или занимать очень большие посты. И такое размышление существует во многих странах: в России, где я провела очень много времени, в Украине. Я называю это «менталитетом доярки» – женщина делает вид, что она имеет какую-то власть, а на самом деле она никто и никогда не будет влиять ни на что. Сейчас у нас происходит такая дискуссия и, возможно, вы слышали о ней: может ли женщина занимать высокий пост и работать на очень хорошей работе и одновременно заниматься семейными делами, может ли она иметь все: и работу и семью? Даже это меня возмущает: почему у нас такие дискуссии сегодня? Это так старомодно. В стиле прошлого века. Конечно, женщины могут, потому что они на самом деле это делают: женщины работают, и у них есть семьи. И это факт. Большая часть этой дискуссии – это размышления конкретного человека. Я думаю, что мы должны менять менталитет каждой женщины. Не только общество, но каждая женщина должна серьезно думать о том, какова ее роль в обществе, что она хочет делать на самом деле. Главное – не бояться быть успешной. Это требует личностного подхода, но все зависит от самого человека.
Юлия Кононенко, аналитик ИМП:
Спасибо, Джилл, за то, что Вы согласились взять участие в конференции. Вы уже начали об этом говорить частично – о роли медиа в построении гендерного равенства. Во время наших видеоконференций мы говорим об инструментах повышения гендерного равенства: квоты, участие гражданского общества благодаря таким проектам, как мы делаем здесь. Но такие дискуссии возможны, только при участии таких масштабных медиа, как CNN. Как можно вовлекать медиа в такие темы? Как я заметила, им это не всегда бывает интересно. Как достучаться до медиа?
Джилл Догерти, корреспондент CNN:
Я думаю, что они интересуются этой темой. Я часто вижу такие статьи, блоги. Не знаю, это серьезный подход или нет. Понимаете, можно делать развлекательные статьи, почти в шутку «А могут ли женщины заниматься [карьерой]?». Но всерьез говорить о силе и влиянии женщины – это другое. Самое главное, мне кажется, если женщины хотят участвовать в политике, они должны скооперироваться, а не только говорить об этом: работать в определенной партии, или организации. Это очень важно. В конечном итоге, это очень усердная и трудная работа в Конгрессе или в других государственных учреждениях. Работать над законами, системой, которая поможет женщинам утвердить влияние на свое общество. Можно это обсуждать, но в конечном итоге, нужно что-то сделать. Одной женщине, без других, очень трудно добиваться чего-то. Политическая организация очень важна.
Сергей Солодкий, первый заместитель директора ИМП:
Вы уже коснулись темы участия Хиллари Клинтон в предпоследних выборах в США. Могли бы Вы поделиться последними сводками с политического фронта США: какие перспективы у Хиллари Клинтон по участию в следующих выборах, появились ли новые звезды-женщины в США, о которых мы не слышали? Украинцы в этом плане были даже более прогрессивны, чем американцы, я помню, что по опросам, большинство украинцев надеялись и хотели, чтобы Хиллари Клинтон стала президентом США. Симпатия к Хиллари Клинтон очень большая сегодня в Украине. Как насчет американцев сегодня?
Джилл Догерти, корреспондент CNN:
(Смеется)
Хиллари Клинтон сама говорит, что она еще не знает, чем она будет заниматься. Я думаю, что сейчас она отдыхает, потому что очень много путешествовала. Но у нее очень хорошая организация, которая поможет ей, если она решит стать кандидатом на пост президента через три года. Примет ли она это решение – никто не знает. Она была женой губернатора, потом женой президента, потом сенатором, госсекретарем. Некоторые говорят, что она должна баллотироваться ради исторической роли женщины. Но в 2014 году ей будет 69 лет. Баллотироваться на пост президента – это очень трудная и утомительная работа. Захочет ли она через два года начинать этот процесс, я не знаю. Я не слышала о других столь же сильных женщинах. Мне кажется, что сейчас нет женщины в политике, которая стоит на уровне Хиллари Клинтон. Она – звезда! Есть и другой аспект в этом вопросе, и он касается вас, молодого поколения. Через два года многое может измениться. Возможно, молодое поколение скажет: «Да, мы обожаем Хиллари Клинтон, но это старое поколение политиков». У меня такое ощущение. Все меняется очень быстро. Социальные медиа, Интернет играют очень большую роль. Я не уверенна, что молодое поколение захочет через два года, чтобы она стала президентом.
Мария Козюбская, представитель Интерньюз
У меня вопрос немного исторический. В Америке очень популярно шоу Mad Men, в Украине его также многие смотрят. В этом сериале показана женщина-домохозяйка, которая живет в пригороде, у нее двое или больше детей, и она больше ничем не занимается, кроме как приготовлением еды или воспитанием детей. Нельзя сказать, что это на 100% соответствует исторической правде. Но в этом есть доля правды. Что, по Вашему, послужило толчком к тому, что женщины перестали себя видеть только в роли домохозяек, ожидающих своих мужей с работы, и начали бороться за свои права и говорить, что они тоже могут работать и быть на двух фронтах одновременно?
Джилл Догерти, корреспондент CNN:
Во время войны женщины работали, после войны мужчины наконец-то вернулись домой и они вернулись к очень традиционному способу жизни. В 50-е, когда я была маленькой девочкой, моя мама не работала. Она перестала работать после того, как вышла замуж. У нее было шестеро детей. Они точно, как в сериале Mad Men, вечером пили мартини. В 60-х годах были знаковые событие: Вьетнамская война, изобретение противозачаточных средств, развитие системы образования и очень стремительные социальные перемены в США и в Европе. Противозачаточные средства привели к изменению роли женщин больше, чем любой другой фактор. Женщины получили возможность работать, не иметь так много детей. Это освободило их от большой ответственности в обществе.
Джеймс Коллинз, посол США в России (1996-2001):
Разрешите мне, пожалуйста, добавить. Как я понимаю нашу историю, период после Второй Мировой войны был необычным. Я родился, например, на ферме. В деревнях женщины всегда работали вместе с остальными членами семьи. Это был необычный период, когда один человек мог зарабатывать достаточно для того, чтобы семья смогла прожить. В 60-х годах у нас была настоящая общественная революция. Это изменило роль женщин. Большой дом, две машины – это не было обычно для Америки в тот период, для этого работать надо было двоим.
Джилл Догерти, корреспондент CNN:
Сейчас есть большая ирония по отношению к молодому поколению. Я думаю, что, не смотря на то, что 25-летня женщина очень любит стиль Mad Men, она не хочет вернуться в 50-е годы.
Сергей Солодкий, первый заместитель директора ИМП:
Спасибо послу Коллинзу за то, что он включился в разговор. Я бы хотел подвести черту под нашим разговором о гендерном равенстве и воспользоваться Вашими знаниями в сфере внешней политики. США сейчас не очень балует Украину своим вниманием. С одной стороны, это к счастью, поскольку фокус внешней политики США сконцентрирован на Иране, Сирии, Северной Корее – это не благоприятный список и, слава Богу, Украины там нет. Но и в благоприятном списке ее нет, потому что все публичные заявления, которые мы слышим от Госдепа, касаются отката Украины от демократии, касаются критики из-за преследования оппозиционных лидеров Украины. Вы общаетесь со многими дипломатами неформально, слышите разговоры в коридорах Госдепартамента. Что говорят об Украине неформально? Как вернуть Украине внимание, положительное внимание, со стороны США? Спасибо.
Джилл Догерти, корреспондент CNN:
Я думаю, что все зависит от внутреннего положения в Украине. Невозможно создать имидж, влияние в другой части мира без наведения порядка во внутренней политике. Это ваша работа.
Сергей Солодкий, первый заместитель директора ИМП:
Стоит ли Украина на повестке дня в Госдепартаменте?
Джилл Догерти, корреспондент CNN:
Конечно же, есть определенный уровень взаимоотношений Украины и США. Но сегодня фокус США переместился на решения более важных и приоритетных проблем, связанных с ситуацией в Иране, Сирии, Северной Корее.
Джеймс Коллинз, посол США в России (1996-2001):
Речь идет о приоритетах. США выстраивают свою внешнюю политику, пытаясь также решить свои внутренние проблемы, достичь больших целей, например нераспространения ядерного оружия, борьба с терроризмом. Сама по себе внешняя политика – это не приоритет, приоритетом есть развитие страны, ее экономики. Американцы видят внешнюю политику как способ решения проблем, а не как взаимоотношения с другими странами. Терроризм в Сирии, Иране становится проблемой, а соответственно именно об этом мы чаще всего читаем, это привлекает внимание большинства политиков. Конечно же, есть те, кто занимаются в Госдепартаменте взаимоотношениями с Украиной, но это собственно не политический уровень. Украина не может ничего дать и самой Америке, а поэтому потеряла внимание Белого дома. У нас существуют более или менее нормальные отношения. Конечно же, Украина далека от реализации принципов демократии, на которых базируется американское общество, но это не является сейчас приоритетом для Госдепа.
Сергей Солодкий, первый заместитель директора ИМП:
Большое спасибо за разговор. К сожалению, наше время заканчивается. Конференция была для нас очень интересной. Хотел бы поблагодарить Центр Карнеги, спасибо участникам в Киеве за вопросы, огромнейшая благодарность господину Послу. Спасибо Вам, Джилл, возможно у Вас есть последнее напутствие для украинских женщин, как им бороться, становиться в авангарде? Спасибо.
Джеймс Коллинз, посол США в России (1996-2001):
Хочу поблагодарить Вас за организацию, а также благодарю Джилл, своего старого друга. Мы можем продолжать эту дискуссию в дальнейшем.

Джилл Догерти, корреспондент CNN:
Советский Союз был давным-давно. Сейчас женщины во многих странах – это одна группа. Они могут общаться, встречаться, путешествовать и участвовать в конференциях. По-моему, это очень хорошее время для этого. Я хочу, чтобы женщины знали, что они не одни в своей стране, они связаны по всему миру. Это очень важно.
Сергей Солодкий, первый заместитель директора ИМП:
Спасибо. В этом контексте благодарим американских налогоплательщиков, программу USAID. Всего хорошего!

Інститут світової політики провів відеоконференцію зі спеціальним кореспондент CNN при Державному Департаменті США Джилл Догерті.Джил Догерті, торкнулася питань можливих змін у відносинах України та США з призначенням на пост Держсекретаря Джона Керрі, а також представила свій погляд на перспективи поширення гендерної рівності в Україні та світі. {1}\
Основна проблема в наші дні, за словами Догерті, полягає в тому, що жінка дійсно повинна прагнути мати вплив у суспільстві, а не тільки робити вигляд, що його має: «Феномен, коли жінка робить вигляд, що має владу, а насправді вона ніхто і ніколи не буде ні на що впливати, я називаю «менталітетом доярки». За її словами, таким менталітетом характеризувалися радянські часи, коли жінки насправді були позбавлені реальних прав порівняно з чоловіками.{2}

Догерті також підкреслила, що робота в політиці – це «дуже важка праця». «Тому, якщо жінки дійсно хочуть брати участь у політиці, вони повинні скооперуватися. Дуже важко досягати успіху без політичних партій або організацій », – підкреслила американський журналіст.
{3}

Під час відеомосту пані Догерті також зауважила, що «налагодження відносин з США залежить від України».Догерті закликала Україну взяти на себе ініціативу з вибудовування відносин з США, що неможливо без «наведення порядку у внутрішній політиці». «Звичайно ж, є певний рівень взаємин України і США. Але сьогодні фокус США перемістився на вирішення більш важливих і пріоритетних проблем, пов’язаних з ситуацією в Ірані, Сирії, Північної Кореї ».{4}

Це твердження підтримав і Джеймс Коллінз, посол США в Росії (1996-2001), який також брав участь у відеоконференції Інституту світової політики. Він зазначив, що США вибудовують свою зовнішню політику, намагаючись також вирішити свої внутрішні проблеми. «Україна не може нічого дати і самій Америці, а тому втратила увагу Білого дому. Звичайно ж, Україна далека від реалізації принципів демократії, на яких базується американське суспільство, але це не є зараз пріоритетом для Держдепу », – сказав Коллінз.
Відеоконференція проходила в рамках проекту «Віртуальний форум глобальних лідерів-жінок» за підтримки Інтерньюзу, Агентства США з міжнародного розвитку та Центру Карнегі у Вашингтоні.
{5}

Відеоконференція проводиться в рамках проекту «Глобальний віртуальний форум жінок-лідерів», що реалізується за підтримки Інтерньюз, Агентства США з міжнародного розвитку та Фонду Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні, округ Колумбія
Метою проекту є обговорення питань гендерної рівності та сприяння більш активній участі українських жінок в політичному та суспільному житті. У заході візьмуть участь українські політики, представники неурядових організацій, експерти та журналісти. {6}

В Інституті світової політики відбулася відеоконференція зі спеціальним представником НАТО з питань безпеки, миру та гендеру Марі Скааре.Відеоконференція проводилася в рамках проекту «Глобальний віртуальний форум жінок-лідерів», що реалізується за підтримки Інтерньюз, Агентства США з міжнародного розвитку та Головного офісу НАТО в Брюсселі. \
Метою проекту є обговорення питань гендерної рівності та сприяння більш активній участі українських жінок в політичному та суспільному житті.

Нижче пропонуємо ознайомитися з відповідями пані Скааре на питання, які прозвучали під час відеоконференції в Інституті світової політки.

Перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий:

Оскільки Ви перша людина, яка зайняла посаду спеціального представника НАТО з питань безпеки, миру та гендеру, чи не могли б Ви, будь-ласка, окреслити пріоритети Вашої роботи: що вже було зроблено, а що ще має бути? Чому НАТО зацікавилось проблематикою гендерної рівності тільки нещодавно?

{1}

Марі Скааре, спеціальним представником НАТО з питань безпеки, миру та гендеру:

Широкий політичний план дій НАТО з питань жінок, миру та безпеки базується на Резолюції Ради безпеки ООН 1325, затвердженої у 2000 році, та на чотирьох наступних резолюціях. Ці резолюції рішуче затвердили в міжнародній програмі роль та права жінок в питаннях миру та безпеки. Країни мають першочергову відповідальність за виконання цих резолюцій, і ООН лідирує в цьому питанні на міжнародній арені.

НАТО як регіональна політико-військова організація має також внести вагомий внесок. Відповідно, у 2007 році НАТО разом з нашими партнерами в Раді євроатлантичної співдружності розвинули всеохоплюючу стратегію Резолюції Ради безпеки ООН 1325 та пов’язані з нею резолюції. За цією стратегією у 2010 році був ухвалений План дій, спрямований на те, щоб Резолюція Ради безпеки ООН 1325 з питання жінок, миру та безпеки була покладена в основу операції та місії НАТО.

Альянс демонструє політичне лідерство, і наші ключові меседжі полягають в тому, що нам необхідно усвідомити, що конфлікти по-різному впливають на жінок та чоловіків, і ми повинні долучати жінок до процесу прийняття рішень та інституцій безпеки, щоб успішно зустріти виклики безпеки у цьому столітті.

Показувати політичне лідерство – це добре, але в той же час нам також необхідно впевнитись, що наша політика та План дій втілюються, і ми досягаємо результатів. Моя робота полягає в тому, щоб співпрацювати з усіма відділами НАТО, а також і з партнерами, та забезпечити практичне виконання нашої політики.
Я – координаційний центр НАТО для роботи з питань жінок, миру і безпеки та допомагаю у внутрішній координації, підвищенню обізнаності та участі в діалозі з зовнішніми зацікавленими сторонами. Я працюю в усіх напрямках зобов’язань НАТО і в рамках Стратегічної концепції, прийнятої в Лісабоні в 2010 році, що виокремлює три основних завдання – колективна оборона, кризове управління і безпека на основі співпраці. Ми повинні працювати в кожній з цих сфер з метою інтеграції гендерних аспектів та підвищення ролі і прав жінок.

{3}

Надзвичайний та Повноважний Посол України у відставці Ігор Турянський: Чи спостерігали Ви за поведінкою – етичною та політичною – жінок, які є членами парламенту в інших країнах-членах НАТО?

Марі Скааре:
У мене немає спеціальної оцінки жінок-членів парламенту. Але я хочу підкреслити важливу роль парламентарів як творців закону та політики в їхніх країнах. Вони мають визначальний вплив та внесок у втілення резолюцій по питанням жінок, миру та безпеки Ради безпеки ООН.

Альона Гетьманчук, директор ІСП:
Сьогодні міжнародні відносини вимагають більше «м’якої», ніж «важкої» сили. І образ НАТО також все ще далекий від ідеалу, особливо на пострадянському просторі, де він все ще асоціюється з агресивним та військовим підходом. Я бажаю, щоб у нас було більше можливостей для проведення подібних відеоконференцій. Людям необхідно побачити інше «обличчя», жіноче обличчя НАТО. Чи вважаєте Ви, що цей гендерний аспект НАТО зміг би вплинути на образ Альянсу і стати важливим компонентом публічної дипломатії НАТО?

Марі Скааре:
Публічна дипломатія важлива для підвищення рівня обізнаності та залучення до діалогу і, таким чином, поширенням та поглиблення наших власних перспектив. Програма з питань жінок, миру та безпеки і справді включена в зусилля Альянсу з публічної дипломатії.

Однак, програма з питань жінок, миру та безпеки – це набагато більше, ніж створення образу. Країни-члени НАТО створюють унікальну систему цінностей, яка апелює до принципів індивідуальної незалежності, демократії, прав людини та верховенства права. Гендерна рівність та роль жінок у соціумі є фундаментом кожного сучасного демократичного суспільства. Щоб досягнути успіху у викликах безпеки: національної, регіональної або глобальної, ми повинні долучити жінок та підходити до суспільства та конфліктів з точки зору гендерної рівності.

Олена Остапчук, директор Центру гендерної освіти:
Чи не могли б Ви, будь ласка, надати приклади використання гендерного підходу у вирішенні конфлікту?

Марі Скааре:
З погляду на регулювання кризових ситуацій, проведені НАТО операції в Косово та Афганістані надають нам цінну інформацію про ефективність впровадження гендерного підходу. Наші операції та місії навчили нас, що ми можемо покращити нашу обізнаність з ситуацією на місцевості та ефективність наших операцій, приділяючи більше уваги ролі та залученню жінок. Підвищена присутність жінок у секторі, включення до тренувань гендерно-орієнтованих програм, застосування допомоги радників з гендерних питань підвищує ефективність операцій та змінює наш робочий процес. НАТО, союзники та організації-партнери просунули розвиток гендерно-орієнтованих тренувань власних збройних сил.

Підвищення рівня участі жінок в секторі національної безпеки також представляє безцінну вигоду в проведенні операцій. В Афганістані, наприклад, досвід показує, що усі жіночі команди або жінки-солдати у складі змішаних команд ефективно виконують певні секретні ролі такі, як інспекції будинків та обшук жінок та залучають афганських жінок до обговорення безпеки та інших питань.

Також ми з’ясували, що присутність радників з гендерних питань у секторі, де можуть бути, звичайно ж, як чоловіки, так і жінки, підсилило здатність керівного складу планувати і виконувати операції та приймати рішення. Ми отримали цінний досвід і, щоб впевнитись, що ми вчимось на цьому, ми ініціювали перегляд практичного втілення Резолюції Ради безпеки ООН 1325 та пов’язаних з нею резолюцій у здійснених операціях та місіях НАТО. Огляд був проведений Скандинавським центром з питань гендеру у військових операціях у Швеції (the Nordic Centre for Gender in Military Operations in Sweden) за підтримки декількох наших партнерів. Це допоможе нам отримати вигоду з нашого досвіду і використовувати його в плануванні подальшої діяльності.

{2}

Інститут світової політики отримав відповідь від Ради національної безпеки і оборони України на свій запит щодо виконання рекомендацій ЄС, які б дозволили підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті Східного партнерства.У відповідному листі підкреслено, що «політика європейської інтеграції залишається незмінним стратегічним пріоритетом України, реалізація якого гарантується на рівні Глави Держави та забезпечується Урядом».Особливий акцент в листі ставиться на ролі Верховної Ради України в цьому процесі. «Успішне виконання Україною євроїнтеграційних завдань великою мірою залежить від результативної діяльності вищого законодавчого органу… Очікуємо, що найближчим часом Парламент продовжить конструктивну роботу з ухвалення законів, необхідних для реалізації євроінтеграційних прагнень України» – йдеться у відповіді РНБО за підписом Олександра Медведька.
Нагадаємо, 28 березня Інститут світової політики розіслав листи вищому керівництву України, в яких повідомив про початок адвокаційної кампанії ІСП на підтримку європейської інтеграції та пояснив важливість підписання Угоди про асоціацію і звернувся з проханням поінформувати громадянське суспільство, на якій стадії перебуває виконання рекомендацій ЄС щодо підписання Угоди про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі.
Крім того, ІСП надіслав представникам української влади «Вільнюський календар»: на ньому видно, скільки часу залишилося в України до Вільнюського саміту Східного партнерства, на якому, як очікується, можливе підписання Угоду про асоціацію.
«Вільнюський календар» – один із компонентів адвокаційної кампанії «Є краща сторона Європи!».
Нинішня кампанія – один із елементів проекту «М’яка сила України в Європейському Союзі», який реалізується в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
На даний момент ІСП вже отримав листи-відповіді від МЗС України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
З текстом листа Міністерства закордонних справ, в якому міститься детальна інформація про пророблену роботу української сторони, ви можете ознайомитись тут

Інститут світової політики провів 22 квітня 2013 року третє засідання Стратегічного дискусійного клубу.Тема дискусії: «Соло на трубі: енергетична безпека України в контексті геополітичного вибору».Під час заходу обговорювалися питання енергетичної безпеки в контексті геополітичного вибору а саме: як вирішити хронічні проблеми газозалежності України від російських постачань (консорціум з управління ГТС спільно з Росією, форсування «Газпромом» обхідних газопроводів, реверсні постачання газу з Європи)? чи здатне Енергетичне Співтовариство інтегрувати енергетичний сектор України в енергетичний простір ЄС? чи можливі солідарні дії ЄС та України на лінії газових відносин ЄС – Україна – Росія? яким чином видобуток нетрадиційного газу буде впливати на зовнішню політику України?
{1}
{2}
Серед учасників третього засідання Стратегічного дискусійного клубу були: Тригве Рефвем, Старший радник з енергетичної політики (Норвезький Атлантичний Комітет), д-р Дірк Бушле, Заступник директора (Енергетичне Співтовариство, Австрія), Михайло Гончар, Директор енергетичних програм (Центр “Номос”), Юрій Єхануров, Прем’єр-Міністр України (2005-2006), Гжегож Громадзкі, незалежний експерт (Польща)
{3}
Засідання Стратегічного дискусійного клубу було організовано за підтримки Офісу зв’язку НАТО в Україні та уряду Королівства Норвегії. Стратегічний дискусійний клуб має на меті створення можливостей для проведення змістовних регулярних публічних дискусій зі стратегічних питань національної безпеки України у неформальній атмосфері. Засідання Стратегічного дискусійного клубу проводитимуться кожні два місяці за ініціативи Інституту світової політики і будуть присвячені окремим проблемам національної безпеки. За результатами засідань буде опублікована серія аналітичних матеріалів. Визначення тематик кожного засідання та загальний моніторинг діяльності Стратегічного дискусійного клубу буде здійснюватися Почесною радою.
{4}

Інститут світової політики отримав відповідь від Уряду України на свій запит щодо виконання рекомендацій ЄС, які б дозволили підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті Східного партнерства. Відповідь була підготовлена Міністерством закордонних справ України.У відповідному листі також зауважено, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у листопаді цього року на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі є першочерговим пріоритетом для України, та перелічені кроки, які вже вжиті для виконання рекомендацій задля підписання Угоди про асоціацію.\
Нагадаємо, 28 березня Інститут світової політики розіслав листи вищому керівництву України, в яких повідомив про початок адвокаційної кампанії ІСП на підтримку європейської інтеграції та пояснив важливість підписання Угоди про асоціацію і звернувся з проханням поінформувати громадянське суспільство, на якій стадії перебуває виконання рекомендацій ЄС щодо підписання Угоди про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі.

Крім того, ІСП надіслав представникам української влади «Вільнюський календар»: на ньому видно, скільки часу залишилося в України до Вільнюського саміту Східного партнерства, на якому, як очікується, можливе підписання Угоду про асоціацію.

«Вільнюський календар» – один із компонентів адвокаційної кампанії «Є краща сторона Європи!».
Зокрема, за ініціативою Інституту світової політики на центральних вулицях Києва розміщено сіті-лайти під назвою «Є краща сторона Європи!». У цілому було розроблено чотири макети, які демонструють переваги інтеграції України до Європейського Союзу. Серед них: «Є краща сторона Європи, де поліцейський звертається до вас на «ВИ»; «Є краща сторона Європи, де хабар є перепусткою лише до в’язниці; «Є краща сторона Європи, де бізнесом керує ринок, не влада»; «Є краща сторона Європи, де дороги будують для авто, не для ремонтників».

Нинішня кампанія – один із елементів проекту «М’яка сила України в Європейському Союзі», який реалізується в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

З текстом листа Міністерства закордонних справ, в якому міститься інформація про пророблену роботу української сторони, ви можете ознайомитись тут