Архіви: Новини

Інститут світової політики провів 5-го червня Медіа-клуб «Відкрите небо з ЄС: чи стане дешевше літати?». Під час медіа клубу учасники обговорили перспективи та дати підписання Угоди про єдиний авіаційний простір між Україною та ЄС. За їхніми словами, підписання Угоди очікується в кінці червня.{1}{2}
Валентин Згурський, начальник Відділу авіаційного транспорту Міністерства інфраструктури України

Начальник Відділу авіаційного транспорту Міністерства інфраструктури України Валентин Згурський зазначив, що документ вже давно готовий до підписання. Очікувалося, що підписання відбудеться 5 червня, однак виникли певні складнощі з європейського боку. На Вільнюському саміті у листопаді 2013 року, коли Угода була парафована, ЄС залишив за собою право внести корективи щодо формулювання про територію Гібралтару. Оскільки Іспанія і Великобританія не встигли врегулювати свої розбіжності щодо цього питання до 5 червня, підписання Угода між Україною і ЄС довелося перенести.

Передбачається, що 27 червня під час підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС буде також підписана і Угода про спільний авіапростір.

За словами Валентина Згурського, Угода про “відкрите небо” з ЄС суттєво розширить можливості для українських авіаперевізників. Коментуючи зауваження Олександра Полянського, голови Профспілки авіапрацівників України, про дискримінаційний характер угоди щодо національних авіаперевізників (зокрема, українські авіакомпанії позбавлені права здійснювати внутрішні рейси всередині окремої країни ЄС), Згурський підкреслив, що угода надасть більше можливостей для українських авіакомпаній, ніж для європейських.
«Для них буде доступний ринок з 450 мільйонів громадян ЄС. До того ж мешканці Євросоюзу зараз більш платоспроможні, ніж українці», – заявив він.
Згурський наголосив, що в майбутньому в угоду можна буде внести поправки, однак навіть у теперішній редакції вона принесе українським компаніям безліч переваг, яких вони досі не мали. Крім того, підписання Угоди призведе до зниження цін на авіаквитки для громадян України.
Здешевлення подорожей до країн ЄС може стати інструментом «м’якої сили» ЄС в Україні, що зробить Об’єднану Європу ближчою та доступною для пересічних українців, а отже напряму сприятиме європейській інтеграції України.
{3}
{4}
Олена Мельник, заступник директора Департаменту аеронавігації та зовнішніх зв’язків Державної авіаційної служби України

Олена Мельник, заступник директора Департаменту аеронавігації та зовнішніх зв’язків Державіаслужби, підкреслила, що «зняття обмежень щодо кількості авіаперевізників та географії авіаперевезень сприятиме появі нових компаній на українському ринку і посиленню конкуренції між ними».
{5}
Сергій Солодкий, перший заступник ІСП
{6}
Олександр Кава, голова Центру економічного та політичного аналізу; експерт в галузі транспорту

Олександр Кава, голова Центру економічного і політичного аналізу, втім, зазначив, що конкретні прогнози відносно того, коли саме слід чекати зниження цін і наскільки, зараз робити не можна. «Для цього є низка причин: нестабільна економічна і політична ситуація в країні, відсутність фіксованого курсу гривні, низька купівельна спроможність українців», – підкреслив експерт.

{7}
Олександр Полянський, шеф-пілот, інструктор, Міжнародні авіалінії України
{8}
Людмила Казарова, директор з продажу, Air France-KLM
У свою чергу, Людмила Казарова, комерційний директор Представництва Air- France- KLM в Україні зазначила, що угода з ЄС також сприятиме підвищенню якості авіапослуг для українських громадян.
{9}
Леонід Літра, старший аналітик, ІСП

Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики, розповів про досвід Молдови: після підписання аналогічної Угоди ціни на авіаперевезення знизилися в середньому на 35 %. Недавнє введення безвізового режиму з ЄС ще більше сприяло збільшенню кількості подорожей.

Захід проводився в рамках проекту Інституту світової політики «Нова європейська політика» за підтримки USAID, UNITER ( «Об’єднуємося заради реформ» ) і Pact в Україні.

У рамках проекту “Європейський президент” Інститут світової політики звернувся до Фонду «Демократичних ініціатив» з проханням включити у соцопитування таке питання: «Чи буде для Вас важливим при виборі кандидата на президентських виборах те, в якому напрямі він поведе Україну – до ЄС чи до Митного союзу?».Майже 70% респондентів визнали, що у своєму виборі майбутнього Президента будуть звертати увагу на зовнішньополітичні переконання кандидатів на головний державний пост.\
31,7% відповіли ствердно, зазначивши, що це буде один з основних критеріїв їхнього вибору. 36,4% вважають це важливим, але не основним. І лише для 14% опитаних зовнішньополітичні орієнтації кандидата не мають істотного значення.

7,7% заявили, що їм важко відповісти; а 10,2% взагалі не планують брати участь у виборах.

Дослідження було проведено Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова з 14 по 18 травня. Усього опитано 2011 респондентів. Похибка вибірки становить 2.3%.

Інститут світової політики у партнерстві з CIDOB (Центром із міжнародних справ, Іспанія) організував робочий візит близько 20 представників кращих аналітичних центрів Європи до Києва 14-16 травня.«Ми запросили європейських колег до Києва для того, аби вони отримали інформацію про Україну з перших вуст, а не робили висновки на підставі російської пропаганди чи інформації, яку розповсюджують лобістські структури Росії на Заході. Ми також ставимо перед собою амбітне завдання розширити на Заході коло експертів із українських питань, які будуть готові дати адекватну відсіч сотням совєтологів, які навіть у момент відвертої російської агресії шукають привід, щоб виправдати Росію, а не підтримати Україну», – пояснила Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики.До Києва прибули Майкл Емерсон (Centre for European Policy Studies, Брюссель), Геральд Кнаус (European Stability Initiative, Відень), Іван Крастєв (Centre for Liberal Strategies, Софія), Ніку Попеску (EU Institute for Security Studies, Париж), Ендрю Вілсон (European Council on Foreign Relations, Лондон), Паоло Магри (International Centre for Policy Studies, Мілан), Кармен Клодін (Barcelona Centre for International Affairs), Джеймс Ніксі (Chatham House, Лондон) та ін.
У рамках візиту відбувся ряд зустрічей експертів із представниками українського Уряду, знайомство та дискусії з провідними політологами та експертами України, регіональними лідерами громадської думки, представниками громадської ініціативи «Реанімаційний пакет» та іншими.
{3}
Вітальна вечеря з експертами ІСП, українськими аналітиками та громадськими діячами.
Міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко та Баренд тер Хаар, старший науковий співробітник Нідерландського інституту міжнародних відносин «Clingendael», Гаага
{2}
{1}
Український історик, професор Георгій Касьянов та експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон
{17}
В.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця і експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон
15 травня європейські аналітики взяли участь у міжнародній конференції високого рівня «Нова європейська політика: від слів до дій», яку Інститут світової політики організував у партнерстві з МЗС України.
{19}
Зустріч з віце-президентом зі стратегічного розвитку Американської торгівельної палати, колишнім членом урядової делегації на переговорах з ЄС Тарасом Качкою.
{6}
Зустріч із заступником Міністра оборони України Ігорем Кабаненком.
{15}
Зустріч з Міністром Кабінету Міністрів України Остапом Семераком.
{16}
{7}
Зустріч із Секретарем Ради національної безпеки і оборони України Андрієм Парубієм.
{20}
{8}
Спілкування з представниками Всеукраїнського єврейського комітету.
{9}
{10}
Перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий, старший аналітик Інституту ЄС з досліджень у сфері безпеки (Париж) Ніку Попеску, старший аналітик ІСП Леонід Літра, керівник російського центру у Французькому інституті міжнародних відносин (Париж) Тетяна Кастуєва-Жан та директор ІСП Альона Гетьманчук.
{13}
Зустріч з регіональними лідерами громадської думки з Одеси, Харкова, Донецька, Львова та Дніпропетровська.
{11}
Дніпропетровський журналіст і політолог Юрій Райхель, координатор донецької платформи громадського руху «ЧЕСНО» Валентин Красноперов, учасниця Несторівської групи (експертної групи з розробки стратегічного бачення України) Вікторія Бриндза, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Дубовик і харківський політолог Юлія Біденко.
{12}
Голова правління Центру ліберальних стратегій (Софія) Іван Крастев та експерт Європейської Рада з міжнародних відносин (Лондон) Кадрі Ліік.
{18}
Зустріч з Міністром економічного розвитку та торгівлі України Павлом Шереметою.
{14}
Прощальне фото.
Візит представників європейських аналітичних центрів став можливим завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження», а також проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні; Фонду Фрідріха Еберта в Україні.

У рамках дослідження «Європейський президент» основним кандидатам у Президенти було запропоновано відповісти на питання спеціально розробленої ІСП анкети.На запит ІСП відгукнулися лише чотири кандидати: Петро Порошенко, Анатолій Гриценко, Юлія Тимошенко та Ольга Богомолець. Примітно, що саме ці чотири особи у підсумку розташувалися на перших сходинках рейтингу. \
Отже, за результатами експертного дослідження Петро Порошенко очолив рейтинг « Європейський президент», друге місце зайняв – Анатолій Гриценко, третє – Ольга Богомолець, четверте – Юлія Тимошенко.
З повним текстом публікації українською мовою можна ознайомитись тут.

Нижче публікуємо тексти отриманих анкет.

Відповіді кандидата на пост Президента України Петра Порошенка
1. На Ваш погляд, чи потрібно Україні обирати президента, орієнтованого на інтеграцію нашої країни з Євросоюзом?
— Для мене відповідь очевидна: адже я послідовно відстоюю ідею європейської інтеграції України. Мав честь бути причетним до роботи над Угодою про Асоціацію з ЄC і в якості Міністра закордонних справ, Міністра економічного розвитку і торгівлі, Співголови Комітету парламентського співробітництва між Україною і ЄС. Ідея європейської інтеграції давно стала об’єднуючою ідеєю для українців, і наш Євромайдан є тому підтвердженням. Російська агресія проти України, анексія Криму і дестабілізація ситуації на Сході країни ще більше переконали українців щодо європейської інтеграції. Ігнорувати цей вибір неможливо.
2. Чи потрібно новому президентові завершити підписання чинної редакції Угоди про асоціацію (як відомо, перші підписи поставлені під нею 21 березня)
— Однозначно. Я завжди виступав за невід’ємність економічної частини Угоди від політичної, так само як переконаний у взаємозв’язку свободи політичної, економічної та свободи вільного пересування людей. Тому на додаток до підписання економічної частини ми повинні також отримати безвізовий режим із ЄС.
3. Чи розмовляєте Ви англійською? Якщо так — яким є рівень володіння мовою?
а) Не володію або початковий рівень;
б) Розумію співрозмовника, але потребую значної допомоги для спілкування;
в) Вільно володію англійською або можу спілкуватися на довільні теми без перекладача.
— Вільно володію англійською.
4. Чи володієте Ви іншими європейськими мовами на рівні «вільно» або «майже вільно»? Якщо так — то якими?
— Володію загалом трьома європейськими мовами: англійською, російською, румунською.
5. З ким з європейських політиків Ви спілкувалися (особиста зустріч або телефонна розмова) протягом останніх двох місяців? Назвіть п’ять най­визначніших співрозмовників.
— З майже усіма ключовими гравцями в європейській політиці. Зокрема, Президентом Єврокомісії Ж. М. Баррозу, Президентом Європейського Парламенту М. Шульцем, Президентом Франції Ф. Олландом, Прем’єр-міністром Великої Британії Д. Кемероном, Генеральним секретарем Ради Європи Т. Ягландом.
6. В які перші три столиці Ви здійсните закордонні візити після Вашого обрання на посаду президента?
• перша: Брюссель;
• друга: Вашингтон;
• третя: Пекін.
7. Чи є у Вашій команді фахівці з питань Євросоюзу / Євроінтеграції?
— Звісно. Саме поняття євроінтеграції об’єднує багато галузей і компетенцій, оскільки це не тільки зовнішня політика, але й, насамперед, внутрішні перетворення. У моїй команді є багато успішних політиків і фахівців, які сприяють євроінтеграції, зокрема, Віталій Кличко, Юрій Луценко, Ірина Геращенко, Ігор Гринів, Віктор Пинзеник. Крім того, з часів роботи у Міністерстві закордонних справ України у мене склалися чудові стосунки з багатьма українськими дипломатами. Так міжнародний департамент центрального штабу кампанії очолює Валерій Чалий, який працював моїм заступником у МЗС України.
8. Назвіть три найголовніші речі (зокрема — системні реформи, але можете обрати і інший варіант), які Ви як президент плануєте зробити у короткій перспективі задля зближення України з ЄС.
• перша: нульова толерантність до корупції на усіх рівнях;
• друга: дерегуляція та створення прозорих умов для ведення бізнесу, особливо, розвиток малого і середнього підприємництва;
• третя: реформа силового блоку і правоохоронної системи задля гарантування безпеки українських громадян.
9. Чи плануєте Ви, у разі перемоги на виборах, подавати заявку на вступ України в ЄС? Якщо так — то коли?
а) Ні, не планую. Наразі про це рано говорити.
б) Так, планую, але поспішати не варто. Лише після виконання Україною Копенгагенських критеріїв.
в) Так, це треба зробити вже ближчим часом (як варіант — цього року, під час підписання Угоди про асоціацію). (виділено кандидатом)
— В моїй передвиборчій програмі чітко вказано про намір до кінця моїх президентських повноважень розпочати переговори про набуття членства України в ЄС. Заявка буде подана у відповідні терміни.
10. Чи можете Ви назвати список можливих кандидатів на посаду глави МЗС, яких Ви запропонуєте Раді у разі обрання президентом?
— Є кілька достойних дипломатів, які показали свою принципову позицію у найскладніші часи. Крім того у мене є чіткі критерії, а саме патріотизм, професіоналізм, порядність, і цей список визначений саме цими критеріями.
11. Назвіть трьох світових політиків, які нині перебувають на посаді і роботу яких Ви оцінюєте найбільш позитивно
• Даля Грібаускайте;
• Шінзо Абе;
• Ангела Меркель.
12. Назвіть трьох «відставних» світових політиків — тих, які нині не перебувають на посадах — які є для Вас прикладом або взірцем.
— Назву тих, хто справив на мене враження і чиї ідеї мені близькі:
• Маргарет Тетчер;
• Рональд Рейган;
• Вацлав Гавел.
13. Чи підтримуєте Ви проведення конституційної реформи з переглядом повноважень гілок влади, та чи плануєте Ви втручатися в цей процес?
а) Не підтримую проведення такої реформи у короткостроковій перспективі;
б) Підтримую і гарантую своє невтручання;
в) Підтримую і планую бути долученим до цього процесу, брати в ньому активну участь. (виділено кандидатом)
— Підтримую і планую бути долученим до цього процесу, брати в ньому активну участь, більше того, цей процес повинен бути доповнений децентралізацією влади та передачею повноважень на місця.
14. Чи плануєте Ви підтримувати ухвалення закону про протидію дискримінації, включаючи дискримінацію сексуальних меншин, якого вимагає від України План дій щодо візової лібералізації?
— Насправді питання вже вирішено. У нас є хороший шанс до кінця року вийти й на виконання ІІ етапу цього плану. Все залежить від злагодженої роботи президента, парламенту та уряду. Вірю, що нам це під силу.
15. Чи підтримаєте Ви ратифікацію та імплементацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду?
— Так, і роблю усе від мене залежне, щоб пришвидшити цей процес.
16. Чи маєте Ви власний (чи підконтрольний) бізнес, і якщо так — як Ви плануєте ліквідувати конфлікт інтересів у разі обрання на посаду президента?
— Я вже заявляв про своє рішення і ще раз наголошую — щоб уникнути будь-якого конфлікту інтересів, після обрання на пост Президента України я продам увесь свій бізнес.
17. Яким є походження 2,5 млн.грн. застави, внесеної Вами при реєстрації на посаду президента?
— Я офіційно задекларував свій дохід за попередній рік. Це мої особисті кошти.

Відповіді кандидата на пост Президента України Анатолія Гриценка
1. На Ваш погляд, чи потрібно Україні обирати президента, орієнтованого на інтеграцію нашої країни з Євросоюзом?
— Так. Євроінтеграція записана в законі і підтримується більшістю громадян України.
2. Чи потрібно новому президентові завершити підписання чинної редакції Угоди про асоціацію (як відомо, перші підписи поставлені під нею 21 березня)
— Безперечно. Від 29 листопада 2013 вимагав повернення до розгляду питання підписання Угоди про Асоціацію і ЗВТ. Вважав, що вона мала бути підписана в цілому одразу ж після падіння режиму Януковича.
3. Чи розмовляєте Ви англійською? Якщо так — яким є рівень володіння мовою?
а) Не володію або початковий рівень.
б) Розумію співрозмовника, але потребую значної допомоги для спілкування.
в) Вільно володію англійською або можу спілкуватися на довільні теми без перекладача. (виділено кандидатом)
— Вільно володію англійською. Навчався в США, читав лекції у Гарварді. Будучи міністром спілкувався без перекладача. Зараз також англійською спілкуюся з послами іноземних держав, даю інтерв’ю.
4. Чи володієте Ви іншими європейськими мовами на рівні «вільно» або «майже вільно»? Якщо так — то якими?
— Читаю польською.
5. З ким з європейських політиків Ви спілкувалися (особиста зустріч або телефонна розмова) протягом останніх двох місяців? Назвіть п’ять най­визначніших співрозмовників.
— Не афішую.
6. В які перші три столиці Ви здійсните закордонні візити після Вашого обрання на посаду президента?
• перша: Варшава;
• друга: Брюссель;
• третя: Вашингтон.
7. Чи є у Вашій команді фахівці з питань Євросоюзу / Євроінтеграції?
— Так.
8. Назвіть три найголовніші речі (зокрема — системні реформи, але можете обрати і інший варіант), які Ви як президент плануєте зробити у короткій перспективі задля зближення України з ЄС.
• перша: гармонізація антикорупційного законодавства та безпекової політики, що сприятиме як подоланню економічної кризи, створенню сприятливого бізнес-клімату, так і захисту європейського простору від зовнішнього агресора;
• друга: стимулювання змін, що ведуть до лібералізації візового режиму;
• третя: єдина енергетична політика.
9. Чи плануєте Ви, у разі перемоги на виборах, подавати заявку на вступ України в ЄС? Якщо так — то коли?
а) Ні, не планую. Наразі про це рано говорити.
б) Так, планую, але поспішати не варто. Лише після виконання Україною Копенгагенських критеріїв.
в) Так, це треба зробити вже ближчим часом (як варіант — цього року, під час підписання Угоди про асоціацію). (виділено кандидатом)
— Від часу подачі заявки на вступ і до моменту вступу потрібно пройти довгий шлях. Чим раніше ми його розпочнемо, тим швидше закріпимо свій вибір і намір керуватися в розбудові держави згаданими у п. б) Копенгагенськими критеріями. Практика вступу в ЄС така, що моніторинг критеріїв буде постійним. Це стимулюватиме незворотність процесів і реформ.
10. Чи можете Ви назвати список можливих кандидатів на посаду глави МЗС, яких Ви запропонуєте Раді у разі обрання президентом?
— Назву після першого туру. Це гідні професіонали. Їхні імена вже сьогодні відомі фахівцям.
11. Назвіть трьох світових політиків, які нині перебувають на посаді і роботу яких Ви оцінюєте найбільш позитивно.
• Даля Грібаускайте;
• Біньямін Нетаньягу;
• Джон Маккейн.
— На жаль, ми живемо у світі, в якому бракує сильних лідерів. Українська криза (в міжнародному контексті) це вкотре довела.
12. Назвіть трьох «відставних» світових політиків — тих, які нині не перебувають на посадах— які є для Вас прикладом або взірцем.
• Лі Куан Ю;
• Маргарет Тетчер;
• Вацлав Гавел.
13. Чи підтримуєте Ви проведення конституційної реформи з переглядом повноважень гілок влади, та чи плануєте Ви втручатися в цей процес?
а) Не підтримую проведення такої реформи у короткостроковій перспективі;
б) Підтримую і гарантую своє невтручання;
в) Підтримую і планую бути долученим до цього процесу, брати в ньому активну участь.
— Конституційна реформа була не на часі. Однак з огляду на те, що її вже почали, кандидати в президенти мали б знати, якими будуть повноваження майбутнього президента.
14. Чи плануєте Ви підтримувати ухвалення закону про протидію дискримінації, включаючи дискримінацію сексуальних меншин, якого вимагає від України План дій щодо візової лібералізації?
— Так.
15. Чи підтримаєте Ви ратифікацію та імплементацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду?
— Безперечно.
16. Чи маєте Ви власний (чи підконтрольний) бізнес, і якщо так — як Ви плануєте ліквідувати конфлікт інтересів у разі обрання на посаду президента?
—Відокремити бізнес від влади, змусити чиновників жити на зарплату легко — бо сам не маю ні бізнесу, ні офшорних компаній, ні зарубіжних рахунків.
17. Яким є походження 2,5 млн. грн. застави, внесеної Вами при реєстрації на посаду президента?
— Про це від початку кажу відкрито: пожертви від соратників Олега Канівця, Євгена Уткіна, Олексія Гаврилова, Ігоря Пукшина, активістів Європейської партії Катеринчука.

Відповіді кандидата на пост Президента України Ольги Богомолець
1. На Ваш погляд, чи потрібно Україні обирати президента, орієнтованого на інтеграцію нашої країни з Євросоюзом?
— Так, потрібно. Але необхідно враховувати процес розвитку самого ЄС з точки зору інтересів України і змін у зовнішній політиці, які в ній зараз відбуваються.
2. Чи потрібно новому президентові завершити підписання чинної редакції Угоди про асоціацію (як відомо, перші підписи поставлені під нею 21 березня)
— Враховуючи політично нестабільну ситуацію в Україні, у нас виникла потреба в проведенні кардинальних реформ, потрібні докорінні зміни в суспільстві і створення нової відповідної угоди з Євросоюзом.
3. Чи розмовляєте Ви англійською? Якщо так — яким є рівень володіння мовою?
а) Не володію або початковий рівень.
б) Розумію співрозмовника, але потребую значної допомоги для спілкування.
в) Вільно володію англійською або можу спілкуватися на довільні теми без перекладача. (виділено кандидатом)
— Вільно володію, читаю лекції, даю інтерв’ю західним ЗМІ, зокрема CNN, без перекладача.
4. Чи володієте Ви іншими європейськими мовами на рівні «вільно» або «майже вільно»? Якщо так — то якими?
— Вільно володію російською, німецькою — початковий рівень.
5. З ким з європейських політиків Ви спілкувалися (особиста зустріч або телефонна розмова) протягом останніх двох місяців? Назвіть п’ять най­визначніших співрозмовників.
— Кетрін Ештон, Джон Маккейн, Михайло Ходорковський, Михайло Саакашвілі, Френсис О`Доннелл.
6. В які перші три столиці Ви здійсните закордонні візити після Вашого обрання на посаду президента?
• перша: Брюссель;
• друга: Вашингтон;
• третя: Пекін.
7. Чи є у Вашій команді фахівці з питань Євросоюзу / Євроінтеграції?
— Так (Лановий, Осташ, Пузирко та ін.)
8. Назвіть три найголовніші речі (зокрема – системні реформи, але можете обрати і інший варіант), які Ви як президент плануєте зробити у короткій перспективі задля зближення України з ЄС.
• перша: реорганізація державних і місцевих органів влади, правоохоронних і судових органів;
• друга: запровадження конкурентної ринкової системи економіки;
• третя: децентралізація влади і становлення інститутів громадянського суспільства.
9. Чи плануєте Ви, у разі перемоги на виборах, подавати заявку на вступ України в ЄС? Якщо так — то коли?
а) Ні, не планую. Наразі про це рано говорити.
б) Так, планую, але поспішати не варто. Лише після виконання Україною Копенгагенських критеріїв. (виділено кандидатом)
в) Так, це треба зробити вже ближчим часом (як варіант — цього року, під час підписання Угоди про асоціацію)..
— Так, але поспішати не варто. Лише після проведення реформ, повної стабілізації політичної ситуа­ції і виконання Україною Копенгагенських критеріїв.
10. Чи можете Ви назвати список можливих кандидатів на посаду глави МЗС, яких Ви запропонуєте Раді у разі обрання президентом?
— Це будуть нові молоді високоосвічені люди.
11. Назвіть трьох світових політиків, які нині перебувають на посаді і роботу яких Ви оцінюєте найбільш позитивно.
• Карл Більдт;
• Джон Маккейн;
• Ангела Меркель.
12. Назвіть трьох «відставних» світових політиків – тих, які нині не перебувають на посадах — які є для Вас прикладом або взірцем.
• Індіра Ганді;
• Маргарет Тетчер;
• Вацлав Гавел.
13. Чи підтримуєте Ви проведення конституційної реформи з переглядом повноважень гілок влади, та чи плануєте Ви втручатися в цей процес?
а) Не підтримую проведення такої реформи у короткостроковій перспективі.
б) Підтримую і гарантую своє невтручання.
в) Підтримую і планую бути долученим до цього процесу, брати в ньому активну участь. (виділено кандидатом)
— Підтримую і планую брати в цьому процесі активну участь.
14. Чи плануєте Ви підтримувати ухвалення закону про протидію дискримінації, включаючи дискримінацію сексуальних меншин, якого вимагає від України План дій щодо візової лібералізації?
— Недопустима дискримінація за будь-якою ознакою. Це — норма Конституції України (част.2 стаття 24). Приймати закон з цього приводу немає потреби.
15. Чи підтримаєте Ви ратифікацію та імплементацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду?
— Так. Підтримую ратифікацію Україною Римського статуту.
16. Чи маєте Ви власний (чи підконтрольний) бізнес, і якщо так — як Ви плануєте ліквідувати конфлікт інтересів у разі обрання на посаду президента?
— Так, я маю власний бізнес. Проте, у разі обрання мене на пост Президента України, я у відповідності до вимог чинного законодавства передам в управління іншій особі належні мені підприємства та корпоративні права, а також припиню підприємницьку та іншу оплачувану діяльність (окрім викладацької, наукової і творчої діяльності та медичної практики).
17. Яким є походження 2,5 млн.грн. застави, внесеної Вами при реєстрації на посаду президента?
— Грошова застава при реєстрації мене кандидатом на пост Президента України була сформована при допомозі прозорих і відкритих добровільних внесків громадян України.

Відповіді кандидата на пост Президента України Юлії Тимошенко
1. На Ваш погляд, чи потрібно Україні обирати президента, орієнтованого на інтеграцію нашої країни з Євросоюзом?
— Так. Україні потрібно обрати європейськи орієнтованого Президента.
2. Чи потрібно новому президентові завершити підписання чинної редакції Угоди про асоціацію (як відомо, перші підписи поставлені під нею 21 березня)
— Потрібно. Більш того, відразу після підписання Угоди потрібно невідкладно ставити питання про набуття Україною членства в ЄС. Тим більше, що Європарламент нещодавно прийняв резолюцію, в якій прямо говориться, що Україна має право стати повноправним членом Європейського Союзу.
3. Чи розмовляєте Ви англійською? Якщо так — яким є рівень володіння мовою?
а) Не володію або початковий рівень;
б) Розумію співрозмовника, але потребую значної допомоги для спілкування; (виділено кандидатом)
в) Вільно володію англійською або можу спілкуватися на довільні теми без перекладача.
4. Чи володієте Ви іншими європейськими мовами на рівні «вільно» або «майже вільно»? Якщо так — то якими?
— Ні.
5. З ким з європейських політиків Ви спілкувалися (особиста зустріч або телефонна розмова) протягом останніх двох місяців? Назвіть п’ять най­визначніших співрозмовників.
• Ангела Меркель;
• Штефан Фюле;
• Ельмар Брок.
6. В які перші три столиці Ви здійсните закордонні візити після Вашого обрання на посаду президента?
• перша: Брюссель;
• друга: Вашингтон;
• третя: Москва.
7. Чи є у Вашій команді фахівці з питань Євросоюзу / Євроінтеграції?
— Так. Зокрема, Григорій Немиря, Борис Тарасюк, Сергій Соболєв та ін..
8. Назвіть три найголовніші речі (зокрема — системні реформи, але можете обрати і інший варіант), які Ви як президент плануєте зробити у короткій перспективі задля зближення України з ЄС.
• перша: викорінення корупції;
• друга: судова реформа та реформа прокуратури;
• третя: дерегуляція бізнесу.
9. Чи плануєте Ви, у разі перемоги на виборах, подавати заявку на вступ України в ЄС? Якщо так — то коли?
а) Ні, не планую. Наразі про це рано говорити.
б) Так, планую, але поспішати не варто. Лише після виконання Україною Копенгагенських критеріїв.
в) Так, це треба зробити вже ближчим часом (як варіант — цього року, під час підписання Угоди про асоціацію). (виділено кандидатом)
10. Чи можете Ви назвати список можливих кандидатів на посаду глави МЗС, яких Ви запропонуєте Раді у разі обрання президентом?
— Григорій Немиря, Борис Тарасюк та інші.
11. Назвіть трьох світових політиків, які нині перебувають на посаді і роботу яких Ви оцінюєте найбільш позитивно.
• Ангела Меркель;
• Дональд Туск;
• Папа Римський Франциск.
12. Назвіть трьох «відставних» світових політиків — тих, які нині не перебувають на посадах — які є для Вас прикладом або взірцем.
• Маргарет Тетчер;
• Михайло Саакашвілі;
• ­Лі Куан Ю, перший прем’єр-міністр Республіки Сінгапур.
13. Чи підтримуєте Ви проведення конституційної реформи з переглядом повноважень гілок влади, та чи плануєте Ви втручатися в цей процес?
а) Не підтримую проведення такої реформи у короткостроковій перспективі;
б) Підтримую і гарантую своє невтручання;
в) Підтримую і планую бути долученим до цього процесу, брати в ньому активну участь. (виділено кандидатом)
14. Чи плануєте Ви підтримувати ухвалення закону про протидію дискримінації, включаючи дискримінацію сексуальних меншин, якого вимагає від України План дій щодо візової лібералізації?
— Наскільки мені відомо, у результаті переговорів, проведених нинішнім Урядом, така вимога знята з порядку денного.
15. Чи підтримаєте Ви ратифікацію та імплементацію Україною Римського статуту Міжнародного кримінального суду?
— Так, це надасть право Україні звертатися в Міжнародний кримінальний суд в м. Гаага для зупинення військового захоплення України та притягнення до відповідальності тих, хто вчинив злочини проти людяності.
16. Чи маєте Ви власний (чи підконтрольний) бізнес, і якщо так — як Ви плануєте ліквідувати конфлікт інтересів у разі обрання на посаду президента?
— Не маю, я — політик, а не бізнесмен.
17. Яким є походження 2,5 млн.грн. застави, внесеної Вами при реєстрації на посаду президента?
— Це гроші, виділені партією «Батьківщина».

Дослідження проводилось у рамках проекту «Нова європейська політика» за підтримки USAID, UNITER (“Об’єднуємось заради реформ”) та Pact в Україні.

Інститут світової політики презентував 19 травня результати масштабного проекту «Європейський президент» – експертної перевірки головних кандидатів на президентську посаду щодо їх спроможності наблизити Україну до ЄС. Зокрема, стати своєрідними політичними гарантами виконання Угоди про асоціацію з ЄС.На презентації були присутні кандидати у Президенти Петро Порошенко та Ольга Богомолець, провідні українські експерти, громадські діячі, журналісти та дипломати країн-членів ЄС.{12}
Голова Наглядової ради ІСП Віктор Шлінчак, кандидат у Президенти України Петро Порошенко та директор ІСП Альона Гетьманчук
За результатами експертного дослідження Петро Порошенко є лідером рейтингу «Європейський президент». Один із авторів дослідження Сергій Сидоренко відмітив, що українські та закордонні експерти були майже одностайні у своєму виборі. 70 з 80 експертів включили Порошенка в трійку тих, хто гідний характеристики «європейський кандидат», при цьому 54 опитаних поставили його на перше місце.
З повним текстом публікації українською мовою можна ознайомитись тут.
{10}
Ольга Богомолець посіла третє місце, поступившись Анатолію Гриценку, Юлія Тимошенко – четверте, а Сергій Тігіпко – п’яте. Перш за все, експерти відзначили європейський «образ мислення, політичну культуру та поведінку» Богомолець.
{2}
Кандидат у Президенти України Ольга Богомолець
{8}
Журналіст, експерт з європейської інтеграції Сергій Сидоренко
Під час заходу було також представлено інфографіку, яка відображає “рейтинг європейськості” основних кандидатів за різними критеріями. Порошенко виявився лідером в усіх номінаціях, окрім однієї — щодо чесності виборів, де поступився Анатолію Гриценко та Ользі Богомолець.
Голова Наглядової ради ІСП Віктор Шлінчак вручив кандидатам почесні дипломи. Порошенко подякував Інституту світової політики за ініціативу та подарував прапор Європейського Союзу, з яким громадські діячі та політики виборювали Угоду про асоціацію з ЄС під час саміту “Східного партнерства” у Вільнюсі.
{13}
Після цього відбувся обмін думками щодо результатів дослідження. Експерти та журналісти мали змогу поставити свої питання кандидатам у Президенти.
{1}
{3}
Перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий та головний редактор газети «День» Лариса Івшина
{4}
Старший програмний менеджер проекту “Об’єднуємося заради реформ”, Pact Inc. Юлія Єсмуханова та директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна
{5}
Посол Республіки Фінляндії в Україні Ар’я Макконен та народний депутат України Ірина Геращенко
{6}
Посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат, експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон та експерт з міжнародного і європейського права Вадим Трюхан
{11}

Проект «Європейський президент» складався з декількох елементів. По-перше, 80 українських та іноземних експертів оцінили, чи відповідають основні кандидати у Президенти України критеріям європейського політика, а також чи зможуть вони наблизити Україну до норм та стандартів Європейського Союзу. По-друге, ІСП проаналізував програми та передвиборчу риторику кандидатів та як вони ставилися до європейських питань у минулому. І, в третіх, учасники виборчої гонки особисто відповіли на питання спеціально розробленої ІСП анкети.
Останній елемент є особливо важливим – відповіді кандидатів будуть опубліковані, що дозволить контролювати майбутнього президента (так само як і переможених політиків), і вимагати від них пояснень, якщо вони вирішать змінити свою позицію після дня голосування.
Дослідження проводилось у рамках проекту «Нова європейська політика» за підтримки USAID, UNITER (“Об’єднуємось заради реформ”) та Pact в Україні.

Інститут світової політики провів масштабну конференцію на тему відносин України та Європейського Союзу 15 травня 2014 року – «Нова європейська політика: від слів до дій».Це найбільша конференція у Києві на тему відносин України та ЄС, яка щорічно проводиться ІСП спільно з МЗС України.Участь у заході взяли: в.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінські, Міністр аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка, Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій Пятницький, перший заступник Міністра юстиції України Інна Ємельянова, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон, голова Ініціативи європейської стабільності (ESI) Геральд Кнаус, Президент Європейської Бізнес Асоціації Томаш Фіала та ін.
Під час конференції обговорювалися найбільш актуальні напрямки відносин України та Європейського Союзу, зокрема перші результати політичного співробітництва, готовність України до підписання Угоди про створення поглибленної та всеохопної Зони вільної торгівлі з ЄС та труднощі з впровадженням безвізового режиму між Україною та ЄС.
{6}
В.о Міністра закордонних справ Андрій Дещиця
{2}
Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук і голова Представництва Європейського Союзу в Україні Ян Томбінські
«Головний виклик, який стоїть сьогодні перед Україною: як втілювати курс на європейську інтеграцію і при цьому не завадити реінтеграції країни. З підписання політичної частини Угоди про асоціацію ми стали на шлях практичної, а не декларативної європеїзації країни. Незабаром підпишемо її економічну частину – про створення глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі. Сьогодні час відверто проаналізувати й знайти відповіді на ті виклики, які стоятимуть перед Україною в ході імплементації Угоди та втілення євроінтеграційного курсу загалом. Ми маємо зробити все для того, щоб європейська інтеграція стала об’єднавчою, а не роз’єднуючою ідеєю для України», – заявила Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики.
{3}
В.о. Міністра закордонних справ України Андрій Дещиця і експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон
{1}
В.о Міністра закордонних справ Андрій Дещиця наголосив, що Україні потребує допомоги ЄС для стабілізації ситуації на Сході країни. За його словами, це питання має стати частиною діалогу Україна–ЄС, адже без стабілізації ситуації у східних регіонах процес європейської інтеграції України буде вельми проблематичним.

У свою чергу Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські підкреслив, що сьогодні в Україні існує чимало міфів стосовно ЄС. «Перший міф, що інтеграція з ЄС зруйнує економіку Україну, однак це суперечить всім правилам за якими функціонує економіка. Другий, що ЄС зруйнує українську ідентичність та самобутність. Але один з головних слоганів ЄС: об’єднані у різноманітті. Ще один міф – нібито гомосексуалізм є головним напрямом європейської політики», – пояснив посол і наголосив, що такі стереотипи заважають справжній ґрунтовній розмові.
{4}
Томбінські запевнив, що держави Європейського Союзу мають єдину позицію стосовно України, а Росія знаходиться у дуже ізольованій позиції на міжнародній арені.

«Країни ЄС об’єднані навколо України. Про це свідчать рішення та заяви європейських інституцій», – заявив він.

«Однак є певне питання стосовно того, наскільки далекосяжними мають бути санкції ЄС», – визнав він. «Санкції не є ціллю самі по собі, а лише засобом. І ми повинні оцінювати, чи є вони ефективними», – пояснив Томбінські.
Радикально іншу думку висловив Ендрю Вілсон, який теж виступав у першій панелі. За його словами: «Єдності немає взагалі».
{5}
{7}
Заступник генерального директора з міжнародних питань Центра Разумкова Валерій Чалий
Валерій Чалий наголосив, що агресія Росії – це виклик не лише безпеці України, а безпеці всієї Європи та світу. Під впливом подій в Україні США і європейські країни, за його словами, були змушені переглянути свою міжнародну та безпекову політику. «Фактично, Україна допомагає ЄС створити ефективну трансатлантичну співпрацю. Нова європейська політика – це і нова політика стосовно Росії. Адже успіх України означатиме тектонічний зсув на всьому європейському континенті», – переконаний експерт.

Серед негативів Чалий назвав відсутність в України інституційного механізму для ефективної роботи з європейськими партнерами: «У нас немає дорожньої карти щодо євроінтеграції України, ні структури, яка має цим займатися».

{8}
Експерт з міжнародного і європейського права Вадим Трюхан
{9}
{10}
Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій Пятницький
{11}
Міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко
{12}
Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Нідерланди в Україні Кейс Кломпенхаувер
{13}
Надзвичайний та Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Iван Почух і президент Європейської Бізнес Асоціації Томаш Фіала
{15}
Міністр аграрної політики та продовольства України Ігор Швайка виступає
{16}
Виступає віце-президент зі стратегічного розвитку, Американська торгівельна палата; колишній член урядової делегації на переговорах з ЄС Тарас Качка
{17}
{14}
Заступник Міністра закордонних справ України Андрій Олефіров
{18}
Перший заступник Міністра юстиції України Інна Ємельянова
{20}
Голова громадська організація «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко, заступник Голови Державна міграційна служба України Тетяна Нікітіна та посол Чехії Іван Почух
{19}
Директор Pact в Україні Роланд Ковач
На заході також були присутні експерти з найвпливовіших європейських аналітичних центрів, які приїхали до Києва на запрошення Інституту світової політики з кількаденним візитом. Ціль їхнього візиту – формування неупередженого аналізу політичної ситуації в Україні, щоб об’єктивно презентувати інформацію про Україну в публічному просторі своїх країн. Зокрема, Київ відвідаюли предстаники Centre for European Policy Studies (CEPS) (Brussels), Chatham House (London), CIDOB (Barcelona), Centre for International Affairs, (Barcelona), Ifri (Institut français des relations internationales) (Paris), German Institute for International and Security Affairs (SWP) (Berlin) та ін.
Інститут світової політики розпочав проект «Нова європейська політика» з дискусії 12-го березня у Києві на тему: «Вікно можливостей: що очікує ЄС від України та Україна від ЄС?». З того часу ІСП провів публічні дискусії у Дніпропетровську, Одесі та Донецьку, на яких місцеві експерти, громадські діячі, представники органів місцевої влади отримали змогу обговорити з провідними київськими експертами та послами країн-членів ЄС головні виклики для євроінтеграції України, зокрема боротьбу з корупцією, реформування судової системи, правоохоронних органів та прокуратури
Проект “Нова європейська політика” здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.

Інститут світової політики провів 14 травня експертну дискусію щодо загрози повторення на Південному Сході України придністровського сценарію, у рамках якої була презентована аналітична записка: «Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту».{8}У дискусії взяли участь:
Альона Гетьманчук, директор Інституту світової політики;
Корнел Чуря, експерт Інституту розвитку і соціальних ініціатив “Viitorul” (Республіка Молдова);
Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики.
Текст: ВВС Україна
Придністров’я є постійним джерелом напруження і небезпеки для Молдови, воно також є ідеальним ґрунтом для цілої низки економічних злочинів.
“Уявіть, що газова труба проходить через Донецьку область, і що там пропадає газ на 4 млрд доларів, а рахунок за це Росія виставляє Україні”, – наводить один із прикладів “незручностей” експерт Інституту світової політики Леонід Літра. При цьому він додає, що навіть у Придністров’ї, яке всі ці роки отримує серйозні грошові вливання від Росії, вже починають “розуміти головою”, що вигідніше торгувати із Європою.
{3}
Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики
Нині у відносинах Молдови і Придністров’я настає один із “моментів істини”. Від кінця квітня громадяни Молдови, які мають біометричні паспорти, вже можуть їздити до ЄС без віз. А восени цього року, як очікується, ЄС та Молдова підпишуть Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі. Її парафували на саміті “Східного партнерства” у Вільнюсі, який для України завершився фіаско після відмови президента Януковича підписувати Угоду про асоціацію з ЄС.
“Наразі незрозуміло, як вони (керівництво Придністров’я – Ред.) зреагують на це”, – каже експерт молдовського Інституту розвитку та соціальних ініціатив Vitorul Корнел Чуря. Утім, зараз, як додає експерт, “є відчуття, що вони утримуються від розхитування ситуації”. При цьому переговорний процес щодо Угоди саме через існування на території Молдови такого утворення як Придністров’я для Кишинева був нелегким, а рішення, запропоновані ЄС, і досі дещо “дратують” молдован.
“ЄС вирішив піти шляхом поступового і добровільного залучення Придністров’я, і воно може долучитися до угоди тоді, коли буде готове. До 2016 року Придністров’я користуватиметься старим режимом торговельних преференцій, тоді як Молдова працюватиме вже за більш жорстким режимом і буде зобов’язана здійснити низку реформ. Питання полягає у тому, а що відбудеться, якщо Тирасполь взагалі не захоче цього? І відповіді на це немає не тільки у Кишиневі, але й у Брюсселі”, – каже Корнел Чуря, і визнає, що такий “спеціальний режим” для Придністров’я з боку ЄС означає, фактично, економічне визнання цієї території, хоч про політичне визнання зовсім не йдеться.
Водночас, наголошує молдовський експерт, у Кишиневі дуже добре усвідомлюють, які шанси дає Молдові угода із ЄС, а відтак, там згодні “проковтнути” те, що здається трохи несправедливою “позитивною дискримінацією” з боку Брюсселя на користь Придністров’я.
{5}
{6}
Корнел Чуря, експерт Інституту розвитку і соціальних ініціатив “Viitorul”
Певного оптимізму у цьому питанні додає те, як поводять себе мешканці Придністров’я після отримання Молдовою безвізового режиму із ЄС, “голосуючи” ногами. Як каже Леонід Літра, близько 60% мешканців Придністров’я вже мають молдовські паспорти. Але з часу запровадження безвізового режиму з ЄС, каже експерт, кількість тих, хто бажає відновити своє молдовське громадянство, зросла у 3 рази.
“Це можна розглядати як елемент застосування “м’якої сили” з боку ЄС, якій вже не може протидіяти адміністрація Тирасполя”, – каже Леонід Літра, наголошуючи водночас, що і Росія розширила застосування своєї “м’якої сили”, вкладаючи додаткові кошти у соціальні програми на території Придністров’я. Втім, зрозуміло, що ці проекти ґрунтуються не на розвитку економіки регіону, а виключно на добрій волі Росії і можуть бути у будь-який момент припинені.
Загалом, як каже Корнел Чуря, ситуацію із Придністров’ям у Молдові та східними областями в Україні цілком можна порівнювати, з тією лише різницею, що Кишинів живе “із цією проблемою вже понад 20 років”.
“Ми вже якось звикли. Ми навіть називаємо цю ситуацію “ненормальна нормальність”, – каже молдовський експерт, і додає, що жодній країні не побажає жити із такою проблемою як частина території із невизначеним статусом, а тому закликає українців вирішувати свою проблему якомога швидше і рішучіше, залучаючи до розв’язання конфлікту якомога більше сторін.
{1}
Аналітична записка: «Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту» була підготовлена спільно експертами Інституту світової політики та Інституту розвитку і соціальних ініціатив (IDIS) “Viitorul”. Корнел Чуря, Альона Гетьманчук, Леонід Літра та Едуард Тугуі проаналізували роль і еволюцію миротворчої місії в Придністров’ї з часу її створення та розглянули декілька можливих сценаріїв її реформування в контексті подій в Україні та їх впливу на Молдову.
{4}
29 квітня у Кишиневі аналітична записка була представлена молдавським експертам та журналістам. Найближчим часом відбудеться також презентації у Брюсселі.
{2}
{7}
З повним текстом аналітичної записки українською мовою можна ознайомитись тут, а англійською тут
Проект реалізовується за підтримки Фонду Регіонального Співробітництва Чорного моря «Black Sea Trust» – проекту Фонду Маршалла (США).

Проект ІСП “Є краща сторона Європи” отримав своє продовження у рамках ініціативи керівника проекту Мережі центрів європейської інформації Олега Овчаренка, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».Метою проекту є просування європейських цінностей громадськими організаціями та ініціативними групами у містах України, інформування громадськості про переваги євроінтеграційних процесів в Україні.Керівник проекту Мережі центрів європейської інформації Олег Овчаренко, директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук, директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга та програмний директор фестивалю Docudays UА Геннадій Кофман розповіли про свої очікування від проекту та труднощі реалізації подібних ініціатив в українських регіонах.
{2}
У рамках проекту заплановано перегляди фільмів про права людини, зустрічі з експертами у Вуличних університетах та за посередництва інтернету, виставки малюнків «Є краща сторона Європи». Організації з більш як 26 міст та містечок України вже заявили про своє бажання взяти участь у проекті.
{4}
Керівник проекту Мережі центрів європейської інформації Олег Овчаренко та програмний директор фестивалю Docudays UА Геннадій Кофман
Організатором проекту «Дні Європи – 2014. Діалоги про цінності» виступає Центр європейської інформації у Полтавській області та громадська організація Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» під егідою Мережі центрів європейської інформації України (http://ukrcei.org) за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Партнерами проекту виступають Товариство «Український Народний Дім в Чернівцях», Інститут світової політики та Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.
{5}
Директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга
{1}
Проект «Дні Європи в Україні-2014. Діалоги про цінності» передбачає привернення уваги громадян України до європейських цінностей та стандартів шляхом залучення до діалогу та до партнерства з Мережею ЦЄІ України активістів у районних центрах, експертів, вчених, режисерів, письменників. Кампанія відзначення Днів Європи в Україні у форматі «Я поділяю європейські цінності» проходить у містах України з 2011року.
Портал – http://ukrcei.org, e-mail: [email protected]
{7}
Під час презентації гості мали змогу ознайомитися з карикатурами “Є краща сторона Європи”, на яких зображені дві реальності – українська і європейська. Минулого року жителі десятків міст України побачили ці карикатури на “Вуличних євроуніверситетах”, організованих ІСП. Під час презентації директор ІСП Альона Гетьманчук поділилася досвідом спілкування з пересічними українцями про переваги та труднощі євроінтеграції України.
{3}
{8}
Європейська програма Міжнародного фонду «Відродження» має на меті сприяння європейській інтеграції України шляхом фінансової та експертної підтримки громадських ініціатив. Детальніше про програму: www.irf.ua

29 квітня у Кишиневі відбулася презентація аналітичної записки, підготовленої спільно експертами Інституту світової політики та Інституту розвитку і соціальних ініціатив (IDIS) “Viitorul” (Республіка Молдова).Автори дослідження Корнел Чуря, Альона Гетьманчук, Леонід Літра та Едуард Тугуі проаналізували роль і еволюцію миротворчої місії в Придністров’ї протягом останніх 22 років. Експерти впевнені, що реформа миротворчої місії є необхідною умовою для врегулювання конфлікту, а тому розглянули декілька можливих сценаріїв її реформування в контексті подій в Україні та їх впливу на Молдову.{1}
Під час презентації експерт IDIS Едуард Тугуі відмітив, що у той час як ЄС і інші міжнародні організації здійснюють миротворчі місії, які орієнтуються на врегулюванні криз, зміцнення верховенства права; Росія використовує миротворчий контингент для того, щоб узаконити свою військову присутність на пострадянському просторі.

“Придністровська миротворча місія зіграла позитивну роль під час свого створення, але в результаті змін у регіоні та зоні конфлікту вона більше не відповідає наявним потребам. Минуло майже 22 роки, однак ця місія досі не перетворилася з тимчасового механізму, покликаного припинити військові дії, у місію, спрямовану на встановлення довіри і зближення позицій сторін в рамках врегулювання конфлікту. Таким чином, поточна миротворча місія повинна бути трансформована у міжнародну цивільну місію, що матиме чіткий мандат та конкретні завдання, діятиме неупереджено і відповідно до стандартів ООН”, – наголосив старший аналітик ІСП Леонід Літра.
{2}
У свою чергу, Корнеліу Чуря заявив, що «реформування нинішньої миротворчої місії є нелегким завданням у зв’язку із змінами в регіоні і відмовою Росії погодитися на зміни у поточному форматі”. Однак позитивним сигналом, на його думку, є те, що сторони все ж таки домовилися реформувати місію.

З повним текстом аналітичної записки українською мовою можна ознайомитись тут, а англійською тут

Найближчим часом дослідження буде презентовано у Києві та у Брюсселі.

Аналітична записка була підготовлена за підтримки Фонду Регіонального Співробітництва Чорного моря «Black Sea Trust» – проекту Фонду Маршалла (США).

Інститут світової політики 28-го квітня організовував Медіа-клуб на тему: «Безвізовий режим з ЄС: коли Україна наздожене Молдову?».Цю дату обрано не випадково. Починаючи з 28 квітня, громадяни Молдови отримають змогу подорожувати у 26 європейських країн без оформлення віз. Під час Медіа-клубу учасники обговорили кроки, які необхідно зробити Києву для введення безвізового режиму між Україною та ЄС з 1 січня 2015 року. Участь у Медіа-клубі взяли заступник Міністра закордонних справ України Андрій Олефіров, старший аналітик Інституту світової політики Леонід Літра та голова ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко. Модератором дискусії виступила директор ІСП Альона Гетьманчук.
{11}
{4}
Заступник Міністра закордонних справ України Андрій Олефіров
Заступник міністра закордонних справ Андрій Олефіров пояснив, що для виконання Плану дій з лібералізації візового режиму з Євросоюзом Верховна Рада повинна ухвалити у цілому чотири законопроекти. Після цього Київ зможе перейти до другої фази Плану дій – імплементаційної.
«Україна зробила великий прогрес (з початку цього року), але, на жаль, ми поки що не вийшли на другу стадію. Декілька документів мають бути ухвалені у другому читанні і в цілому. Я зараз абсолютно оптимістично дивлюся на те, що у травні ми зможемо перейти до імплементаційної фази. Чи можемо ми завершити імплементаційну фазу до кінця року? Зможемо навіть швидше, якщо буде для цього бажання», – наголосив Олефіров.
«Насправді завдання, які стояли перед Молдовою, і тими, що стоять сьогодні перед нами, не є новими. Свого часу балканські країни успішно пройшли цей шлях, і тепер мають безвізовий режим з країнами Шенгенської зони», – пояснив Олефіров.
Посилаючись на досвід балканських країн та Молдови, заступник міністр припустив, що другий етап Плану дій буде простішим, оскільки імплементація такого режиму залежатиме лише від однієї гілки влади – виконавчої. Найбільш важливим у другій фазі, за його словами, є початок видачі громадянам біометричних паспортів.
“Не знаю, скільки коштуватиме цей документ. Для нас найважливіше, щоб він був якомога дешевшим і видавався якомога швидше”, – відзначає А. Олефіров.

Він також наголосив на тому, що впровадження необхідних реформ є важливим не лише з точки зору отримання безвізового режиму з ЄС. “Ми не зацікавлені в тому, щоб нам просто так завтра надали безвізовий режим. Адже в такому випадку не буде необхідних реформ – не покращуватиметься ситуація з охороною кордонів, боротьбою з корупцією тощо. Тому, як не дивно це виглядає, я б не хотів завтра отримати безвізовий режим з ЄС. Адже йдеться не про виконання критеріїв заради критеріїв, а про справжні зміни”, – наголосив представник МЗС.

Пан Олефіров також розповів, що профільні міністерства, Державна прикордонна служба та Державна міграційна служба уже займаються підготовкою до виконання завдань у рамках імплементаційної фази, а не просто чекають на ухвалення законодавства.
Загалом, він вважає цілком реальним до кінця року виконати всі умови для введення безвізового режиму з країнами ЄС. «Звичайно ж, це реально, і прикладом цього є Молдова, яка почала переговори пізніше, але досягла мети раніше нас», – заявив заступник голови МЗС.

{6}
Cтарший аналітик Інституту світової політики Леонід Літра
Аналітик ІСП Леонід Літра розповів, що хоча Молдова розпочала безвізовий діалог пізніше України, там уже відчули переваги «Європи без кордонів».

«Безвізовий режим є тим елементом, завдяки якому кожен громадянин може відчути європейську інтеграцію на собі», – заявив аналітик.

За його словами, до сих пір в України не було справжнього бажання добитися безвізового режиму.
Разом з тим, Літра закликав не очікувати вирішення усіх проблем завдяки проведенню зазначених реформ. Зокрема не варто думати, що після завершення другої фази в країні буде повністю викорінено корупцію.
“Найважливіше, щоб держава довела, що вона має системний механізм боротьби з корупцією”, – підкреслив він.
{1}
{5}
Голова ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко
У свою чергу голова ГО “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко запевнила, що громадянське суспільство готове підтримати владу для того, щоб пришвидшити темп проведення необхідних реформ.

«На жаль, ми справді втратили багато часу. Україна вже четвертий рік виконує законодавчу фазу. Причина цього уповільненого руху очевидна – режим Януковича не був зацікавлений у тому, щоб здійснювати реформи. Адже йдеться про модернізацію дуже важливих суспільно значущих напрямків державної політики, які пов’язані з такими чутливими питаннями, як боротьба з корупцією, протидія дискримінації, реформа ідентифікаційних документів, управління міграцією та кордонами», – пояснила Сушко.

За її словами, влада лише імітувала виконання цих завдань. Однак, підкреслила Сушко, характерною рисою української ситуації є те, що представники громадськості уважно відслідковували кожен рух, який здійснювала влада у цій сфері.

Пані Сушко попередила ЗМІ та громадськість, що не потрібно «формувати завищені очікування» щодо скасування віз із країнами ЄС. «Потрібно також враховувати час, який знадобиться європейським інституціям для ухвалення цього рішення. Враховуючи складність процесу, ми схильні говорити, що сподіватися на добру звістку ми можемо наступного року», – заявила Сушко.

Експерт назвала позитивним сигналом те, що органи влади здійснюють «паралельний, синхронний рух щодо виконання завдань у рамках законодавчої та імплементаційної фаз». Від імені громадянського суспільства, пані Сушко закликала пришвидшити цей процес, для якого вже є необхідний фундамент. Зокрема, вона згадала про необіхдінсть почати видавати біометричні паспорти. Тим часом громадянам експерт порадила максимально використовувати наявні інструменти, передбачені в Угоді про спрощення візового режиму.
{12}
Наразі ні експерти, ні представники влади не беруться прогнозувати точної дати введення безвізового режиму з країнами ЄС.
Заступник міністра закликав ЗМІ не акцентувати увагу пересічних громадян на певних термінах. «Коли почнуть видавати біометричні паспорти, тоді я буду знати, що залишилося дуже мало часу. Тільки тоді можна буде говорити про якісь реалістичні терміни», – підкреслив Олефіров.
{7}
Медіа-клуб був організований у рамках проекту ІСП “Нова європейська політика”. Ініціатива ІСП здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.