Архіви: Новини

Пріоритетними напрямками діяльності Інституту світової політики у 2015 році повинні стати питання безпеки і оборони, зокрема, співпраця з НАТО. Таку думку висловили більше половини учасників опитування (55%), проведеного ІСП серед офіційних осіб, українських та іноземних експертів, дипломатів, журналістів та громадських діячів.Серед інших сфер, на яких ІСП слід зосередити свою увагу в 2015 році, респонденти назвали конкретні питання європейської інтеграції (46%), оцінка внутрішніх процесів, які впливають на зовнішню політику України (38%), і адвокаційні кампанії з питань інтеграції України в ЄС (37%).\
Майже одностайно респонденти підтримали місію ІСП, яка полягає у розробці аналітичної продукції і проектів, спрямованих на просування європейських стандартів і практик в Україні. 96% опитаних підтвердили її актуальність.

Разом з тим, думки респондентів щодо того, на кого, в першу чергу, впливає діяльність ІСП, розділилися – 49% вважають, що це громадськість, а 45% – іноземні експерти та особи, які приймають рішення.

Учасникам опитування також було запропоновано оцінити за 5-ти бальною шкалою різні критерії діяльності ІСП. Як виявилося, найбільше ІСП цінують за його репутацію, професіоналізм команди, важливість обраних тем та якість заходів. 64% опитаних вважають, що рівень довіри до організації є високим, а 31% – дуже високим.

Серед питань, якими ІСП слід більш активно займатися в 2015 році, респонденти назвали адвокаційну кампанію щодо реформ, спрямованих на європеїзацію України, оцінку попередньої реалізації Угоди про асоціацію, проекти щодо внутрішньої інтеграції та примирення, адвокаційну кампанію в ЄС щодо реформ в Україні, подолання явищ пострадянськості та ін.

Опитування проводилося у рамках визначення порядку денного ІСП на 2015 рік. Всього участь в опитуванні взяли 192 особи.
Результати опитування
{6}
{1}
{2}
{3}
{4}
{5}

Нагадаємо, у попередньому опитуванні, яке проводилося у 2012 році, найбільш популярними серед респондентів були питання, пов’язані з європейською інтеграцією, інформаційною кампанія щодо євроінтеграції України і викоріненням пострадянськості. Порядок денний, сформований на основі цього опитування, був реалізований Інститутом світової політики на 85%.

Інститут світової політики обурений брехливою інформацією, що міститься в офіційному коментарі МЗС РФ щодо дослідження, здійсненого організацією.Текст коментаря МЗС РФАналітична записка «Реформа миротворчої місії в Придністров’ї: передумова врегулювання конфлікту», підготовлена спільно Інститутом світової політики (Україна) та Інститутом розвитку та соціальних ініціатив “IDIS Viitorul” (Молдова), була представлена в Брюсселі 2 жовтня 2014.

По-перше, ідея реформування миротворчої місії в Придністров’ї виходить не від «деяких політичних сил в Європі», як ідеться у коментарі, а від експертного співтовариства України та Молдови, яке розцінює присутність миротворчої місії в нинішньому форматі як загрозу національній безпеці і територіальній цілісності обох держав.

По-друге, в презентації дослідження в Брюсселі не брав участь жоден представник політичних сил, як знову ж стверджується МЗС РФ. Захід відвідали тільки представники інституцій ЄС, Ради Європи, дипломати закордоних посольств, експерти аналітичних центрів та журналісти.

По-третє, МЗС РФ стверджує, що за 22 роки проведення миротворчої операції не було зафіксовано жодного серйозного зіткнення. У той же час, нагадаємо, 1 січня 2012 російським миротворцем, який до цих пір не поніс жодної відповідальності, був убитий громадянин Молдови Вадим Писар. Крім того, є дані, що тільки минулого року в зоні безпеки, контрольованій миротворцями, сталося понад сто правопорушень.

Миротворча місія всі 22 року де-факто зміцнювала «державність» придністровського регіону Республіки Молдова замість того, щоб сприяти створенню довіри у процесі врегулювання конфлікту та зближенню між Кишиневом і Тирасполем.

Ми впевнені, що Україна повинна врахувати досвід функціонування миротворчої місії РФ в Молдові, щоб не допустити подібного миротворчого формату у себе. Росія вже неодноразово намагалася нав’язати Україні свою «миротворчість» або у вигляді «зелених чоловічків», або у вигляді так званих гуманітарних конвоїв. Інститут світової політики докладає максимальних зусиль для того, щоб увесь світ дізнався про зовнішньополітичне лицемірство Росії.

Зауважимо, що російський МЗС жодного слова не сказав з приводу фактів, викладених в нашому дослідженні, а тільки спробував очорнити його звичними для себе вигадками. Реакція російських дипломатів – найкращий доказ того, що миротворчу місію в Республіці Молдова необхідно реформувати.

Одна з головних умов успіху миротворчості за стандартами ООН – неупередженість учасників місії. Очевидно, що Росія, підтримуючи режим у Придністров’ї, не може претендувати на таку характеристику.

Наприкінці квітня дослідження “Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту” було представлено експертному середовищу у Кишиневі, а у травні – в Києві.

З повним текстом аналітичної записки українською мовою можна ознайомитися тут.

Інститут світової політики обурений брехливою інформацією, що міститься в офіційному коментарі МЗС РФ щодо дослідження, здійсненого організацією.\
Аналітична записка «Реформа миротворчої місії в Придністров’ї: передумова врегулювання конфлікту», підготовлена ​​спільно Інститутом світової політики (Україна) та Інститутом розвитку та соціальних ініціатив “IDIS Viitorul” (Молдова), була представлена ​​в Брюсселі 2 жовтня 2014.

По-перше, ідея реформування миротворчої місії в Придністров’ї виходить не від «деяких політичних сил в Європі», як ідеться у коментарі, а від експертного співтовариства України та Молдови, яке розцінює присутність миротворчої місії в нинішньому форматі як загрозу національній безпеці і територіальній цілісності обох держав.

По-друге, в презентації дослідження в Брюсселі не брав участь жоден представник політичних сил, як знову ж стверджується МЗС РФ. Захід відвідали тільки представники інституцій ЄС, Ради Європи, дипломати закордоних посольств, експерти аналітичних центрів та журналісти.

По-третє, МЗС РФ стверджує, що за 22 роки проведення миротворчої операції не було зафіксовано жодного серйозного зіткнення. У той же час, нагадаємо, 1 січня 2012 російським миротворцем, який до цих пір не поніс жодної відповідальності, був убитий громадянин Молдови Вадим Писар. Крім того, є дані, що тільки минулого року в зоні безпеки, контрольованій миротворцями, сталося понад сто правопорушень.

Миротворча місія всі 22 року де-факто зміцнювала «державність» придністровського регіону Республіки Молдова замість того, щоб сприяти створенню довіри у процесі врегулювання конфлікту та зближенню між Кишиневом і Тирасполем.

Ми впевнені, що Україна повинна врахувати досвід функціонування миротворчої місії РФ в Молдові, щоб не допустити подібного миротворчого формату у себе. Росія вже неодноразово намагалася нав’язати Україні свою «миротворчість» або у вигляді «зелених чоловічків», або у вигляді так званих гуманітарних конвоїв. Інститут світової політики докладає максимальних зусиль для того, щоб увесь світ дізнався про зовнішньополітичне лицемірство Росії.

Зауважимо, що російський МЗС жодного слова не сказав з приводу фактів, викладених в нашому дослідженні, а тільки спробував очорнити його звичними для себе вигадками. Реакція російських дипломатів – найкращий доказ того, що миротворчу місію в Республіці Молдова необхідно реформувати.

Одна з головних умов успіху миротворчості за стандартами ООН – неупередженість учасників місії. Очевидно, що Росія, підтримуючи режим у Придністров’ї, не може претендувати на таку характеристику”.

2 жовтня аналітична записка “Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту” була презентована на круглому столі у Центрі європейської політики (Брюссель).

Наприкінці квітня дослідження було представлено експертному середовищу у Кишиневі, а у травні – в Києві.

З повним текстом аналітичної записки українською та англійською мовами можна ознайомитися тут.

Інститут світової політики обурений брехливою інформацією, що міститься в офіційному коментарі МЗС РФ щодо дослідження, здійсненого організацією.\
Аналітична записка «Реформа миротворчої місії в Придністров’ї: передумова врегулювання конфлікту», підготовлена ​​спільно Інститутом світової політики (Україна) та Інститутом розвитку та соціальних ініціатив “IDIS Viitorul” (Молдова), була представлена ​​в Брюсселі 2 жовтня 2014.

По-перше, ідея реформування миротворчої місії в Придністров’ї виходить не від «деяких політичних сил в Європі», як ідеться у коментарі, а від експертного співтовариства України та Молдови, яке розцінює присутність миротворчої місії в нинішньому форматі як загрозу національній безпеці і територіальній цілісності обох держав.

По-друге, в презентації дослідження в Брюсселі не брав участь жоден представник політичних сил, як знову ж стверджується МЗС РФ. Захід відвідали тільки представники інституцій ЄС, Ради Європи, дипломати закордоних посольств, експерти аналітичних центрів та журналісти.

По-третє, МЗС РФ стверджує, що за 22 роки проведення миротворчої операції не було зафіксовано жодного серйозного зіткнення. У той же час, нагадаємо, 1 січня 2012 російським миротворцем, який до цих пір не поніс жодної відповідальності, був убитий громадянин Молдови Вадим Писар. Крім того, є дані, що тільки минулого року в зоні безпеки, контрольованій миротворцями, сталося понад сто правопорушень.

Миротворча місія всі 22 року де-факто зміцнювала «державність» придністровського регіону Республіки Молдова замість того, щоб сприяти створенню довіри у процесі врегулювання конфлікту та зближенню між Кишиневом і Тирасполем.

Ми впевнені, що Україна повинна врахувати досвід функціонування миротворчої місії РФ в Молдові, щоб не допустити подібного миротворчого формату у себе. Росія вже неодноразово намагалася нав’язати Україні свою «миротворчість» або у вигляді «зелених чоловічків», або у вигляді так званих гуманітарних конвоїв. Інститут світової політики докладає максимальних зусиль для того, щоб увесь світ дізнався про зовнішньополітичне лицемірство Росії.

Зауважимо, що російський МЗС жодного слова не сказав з приводу фактів, викладених в нашому дослідженні, а тільки спробував очорнити його звичними для себе вигадками. Реакція російських дипломатів – найкращий доказ того, що миротворчу місію в Республіці Молдова необхідно реформувати.

Одна з головних умов успіху миротворчості за стандартами ООН – неупередженість учасників місії. Очевидно, що Росія, підтримуючи режим у Придністров’ї, не може претендувати на таку характеристику”.

2 жовтня аналітична записка “Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту” була презентована на круглому столі у Центрі європейської політики (Брюссель).

Наприкінці квітня дослідження було представлено експертному середовищу у Кишиневі, а у травні – в Києві.

З повним текстом аналітичної записки українською та англійською мовами можна ознайомитися тут.

Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук разом з представниками інших українських аналітичних центрів відвідала з навчальним візитом неурядові громадські організації Сербії та Боснії і Герцеговини.Протягом кількох днів група з України ознайомилася з роботою майже десятка найвпливовіших аналітичних центрів Сербії та Боснії, зокрема National Alliance for Local Economic Development, European Policy Centre, Grupa 484 (та European Movement у Белграді; Center for Social Research, Initiative for Better and Humane Inclusion, Centre for Security Studies у Сараєво. \
Особливий інтерес в українських експертів викликали методи успішного управління аналітичними центрами та напрацювання їхніх сербських та боснійських колег у сфері європейської інтеграції. Тому значну увагу на числених зустрічах, які протягом кількох днів відвідали українські експерти, було приділено досвіду співпраці цих країн з європейськими інституціями та впровадження реформ, необхідних для наближення до стандартів ЄС. У 2014 році Сербія отримала офіційний статус країни-кандидата на членство в ЄС, а Боснія та Герцеговина, яка є асоційованим членом ЄС, все ще виборює цей статус.
{5}
{1}
Поїздка відбулася у рамках ініціативи Міжнародного Фонду “Відродження” з розвитку аналітичних центрів, що реалізується у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) та за фінансової підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA).

У партнерстві з Інститутом світової політики, Інститут розвитку та соціальних ініціатив (IDIS) “Viitorul” організував 12 “Вуличних євроуніверситетів”.8 жовтня на прес-конференції в Кишиневі були представлені результати інформаційної кампанії “Молдово, Європа”, присвяченої різним аспектам європейської інтеграції Молдови. {3}
У рамках кампанії відбулося 12 “Вуличних євроуніверситетів” у різних куточках Молдови. Під час цих заходів експерти IDIS розмовляли з пересічними громадянами про європейський вибір Молдови, пояснювали зміст Угоди про асоціацію з ЄС та за посередництва 45 карикатур демонстрували відмінності у соціальних стандартах жителів Молдови та країн-членів ЄС. Проект реалізовувався за фінансової підтримки Фонду “Відкрите суспільство”.

Проект IDIS є повторенням у Молдові минулорічного успішного проекту ІСП. «Вуличний університет» – це метафорична назва публічних заходів, під час яких експерти з відповідної теми напряму спілкуються з пересічними громадянами.
{2}
У Молдові, як і в Україні, разом з експертами у «Вуличних євроуніверситетах» брали участь посадові особи місцевих і центральних органів влади, представники представництва ЄС в Молдові та дипломати країн-членів ЄС.
{1}
Голова представництва ЄС в Молдові Піркка Тапіола разом з експертами IDIS та ІСП поспілкувалася з жителями Балті про інтеграцію Молдови до Європейського Союзу
Підсумовуючи результати проекту, старший аналітик ІСП Леонід Літра заявив на прес-конференції: “Громадяни не мають часу, щоб прочитати тисячі сторінок Угоди про асоціацію. Тому громадянське суспільство відіграє важливу роль в інформуванні громадськості про вимоги та переваги документа. Такі інформаційні кампанії просто необхідні під час реформ”.
{4}
Інформаційна кампанія “Молдово, Європа” з просування європейських цінностей розпочалася в Єдинці 5 липня 2014 року.
У 2013 році команда Інституту світової політики проїхала з «Вуличними євроуніверситетами» понад 9 тисяч кілометрів (відстань від Києва до Джакарти чи Кейптауна), завітавши до тринадцяти областей України і АР Крим. Гостями унікального для України заходу стали близько 35 тисяч українців.

Більше інформації про проект ІСП “Вуличні євроуніверситети” можна знайти тут. Досягнення ІСП у промотуванні ідей євроінтеграції були відзначені Policy Association for Open Society (PASOS), яка присудила ІСП друге місце у своїй PASOS Think Tank Achievement Award 2013.
Фото: IDIS “Viitorul”

2 жовтня аналітична записка ІСП «Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту» була презентована на круглому столі у Центрі європейської політики (Брюссель).Записку представили автори дослідження Леонід Літра, старший аналітик Інституту світової політики, та Корнел Чуря, старший аналітик Інституту розвитку та соціальних ініціатив IDIS Viitorul (Кишинів). Прокоментував результати дослідження колишній спеціальний представник ОБСЄ з придністровського врегулювання, аналітик CEPS Ерван Фуер. {1}
Участь у круглому столі взяли дипломати, акредитовані при європейських інституціях, провідні експерти, представники Ради Європи та Європейської зовнішньополітичної служби. Аманда Пол, аналітик Центру європейської політики, виступила модератор дискусії.
{2}
Аналітична записка була підготовлена спільно експертами Інституту світової політики та Інституту розвитку і соціальних ініціатив (IDIS) “Viitorul” (Республіка Молдова), за підтримки Фонду Регіонального Співробітництва Чорного моря «Black Sea Trust» – проекту Фонду Маршалла (США).
Автори дослідження Корнел Чуря, Альона Гетьманчук, Леонід Літра та Едуард Тугуі проаналізували роль і еволюцію миротворчої місії в Придністров’ї протягом останніх 22 років. Експерти впевнені, що реформа миротворчої місії є необхідною умовою для врегулювання конфлікту, а тому розглянули декілька можливих сценаріїв її реформування. Повний текст аналітичної записки українською та англійською мовами.
Наприкінці квітня аналітична записка «Реформа миротворчої місії у Придністров’ї: передумова для врегулювання конфлікту» була представлена експертному середовищу у Кишиневі, а у травні – в Києві.

Інститут світової політики провів 19 вересня у місті Запоріжжя чергове засідання Стратегічного дискусійного клубу «Сильна Україна: як гарантувати безпеку?».Участь у заході взяли провідні експерти, дипломати країн-членів ЄС та журналісти зі всієї України. Зокрема, із Києва до Запоріжжя завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм, представник посольства Королівства Норвегії в Україні Сігбйорн Літланд, асоційований експерт Інституту розвитку та соціальних ініціатив “Viitorul” (IDIS) в Кишиневі Леонід Літра, науковий директор Школи політичної аналітики, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань та експерти ІСП – директор Альона Гетьманчук та перший заступник директора Сергій Солодкий. На запрошення ІСП до Запоріжжя спеціально приїхав литовський політичний оглядач Рімвидас Валатка. \
Разом з місцевими експертами, громадськими активістами та журналістами вони обговорили найголовніші питання національної безпеки України, від вирішення яких сьогодні залежить її стратегічний розвиток та навіть існування.

{5}
Директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук
{6}
Представник Посольства Королівства Норвегії в Україні Сігбйорн Літланд та перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий
{7}
Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм

Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Вольф Дітрих Хайм зауважив, що нейтралітет Австрії не означає політичний нейтралітет відносно того, що відбувається всередині і зовні країни. Історично так склалось, що Австрія у 1950-х роках обрала нейтралітет як інструмент збереження цілісності країни. Тоді політика нейтралітету розглядалась як унікальний фактор, що дозволив нам повернути суверенітет і зберегти цілісність країни. Утім, нейтралітет не означає політичний нейтралітет відносно того, що відбувається всередині і ззовні Австрії», – заявив посол Австрії.
Дипломат визнав, що більшість австрійців і громадян інших країн уважають Австрію більш нейтральною країною, ніж інші. Проте, за його словами, Австрія як член ЄС діє у повній відповідності з загальною зовнішньою політикою і політикою безпеки Європейського Союзу.
“Нейтральні країни, у тому числі Швейцарія і Австрія, мають у своєму розпорядженні регулярні збройні сили, які,у випадку вторгнення можуть надати спротив агресору. Також важливо пам’ятати, що коли Австрія вступила до Європейського Союзу, вона зробила відповідні зміни до своєї Конституції, тому, коли мова йде про зовнішню політику ЄС, це стосується й ситуації навколо України, ми не нейтральні», – заявив посол Хайм.

{8}
Науковий директор Школи політичної аналітики Олексій Гарань

Політолог Олексій Гарань припустив, що президент Росії Володимир Путін може почати наступ з метою зірвати парламентські вибори в Україні. Політолог наголосив, що голосування 26 жовтня – єдиний шлях позбутися «п’ятої колони» Путіна в українському парламенті.
«Сьогодні цілком очевидно, що новий парламент буде кращим, незважаючи на всі одіозні фігури, які можуть до нього потрапити. У ньому буде створено, умовно кажучи, проєвропейська більшість. Тому я дуже боюся, що саме напередодні виборів Путін може почати наступ, метою якого є зірвати ці вибори», – заявив Гарань.
Разом з тим Гарань зазначив, що воєнна ситуація зараз складається не на нашу користь, і керівництву країни варто було чітко назвати причини прийняття законів про особливий статус Донбасу: «Путін погрожував нам війною».
Також політолог закликав до зваженості та неупередженої оцінки становища.
«Критикувати владу можна і треба, але робити це потрібно конкретно і по ділу. Треба розуміти як це може бути використано», – заявив Гарань.

{9}
Асоційований експерт Інституту розвитку та соціальних ініціатив “Viitorul” (IDIS) в Кишиневі Леонід Літра та литовський політичний оглядач Рімвидас Валатка

Відомий литовський політичний оглядач Рімвидас Валатка заявив, що сьогодні тренери України – НАТО і Європейський союз – не те, щоб відкрито грають проти, але й не на її користь. Експерт підкреслив, що Україна зараз знаходиться у доволі вразливому становищі, оскільки Путін вмить може перекреслити всі її досягнення. До того ж західні союзники України не надають їй належної підтримки і відмовляються називати речі своїми іменами.
“Тренера України, у ролі яких можна уявити НАТО і ЄС, не те, щоб відкрито грають проти, але й не на користь їй. Чесно кажучи, сьогодні від України залежить не так багато. Умовно кажучи, від Путіна залежить 70%, від Заходу – 20%, а від України – усього лише 10%”, – зазначив Валатка.
Роздумуючи про необхідні дії у цій ситуації, литовський експерт виокремив п’ять головних пунктів:
– спрямувати усі західні фінансові засоби на ускладнення життя путінської Росії;
– переконати німецьких політиків зняти «рожеві окуляри» у поглядах на Росію;
– переконати Францію та інші країни, що ведення цивілізованого діалогу з Росією було неможливим «ні за царя Івана Грозного, ні за царя Володимира Володимировича»;
– члени НАТО мають подвоїти свої витрати на обороний сектор;
– необхідно чітко називати агресію агресією, агресора – агресором, а також визнати, що на території України вже йде війна (до того ж Путін «вважає, що він воює з усім Заходом»)
У цьому контексті Валатка відзначив, що Путін вже зараз має «таємних союзників» в ЄС: «Навіть якщо ми переконаємо Німеччину та інших союзників, що будемо робити з Угорщиною? Що буде, коли до ЄС приєднається Сербія?».

У свою чергу, Леонід Літра наголосив, що Україна має активно проводити реформи, особливо ті, що стосуються боротьби з корупцією. Не потрібно очікувати миттєвих результатів, це довгий та важкий процес. У Румунії, наприклад, він почався у 2004 році, а його результати помітні лише зараз.
«Україна добре бігає стометрівки, але погано бігає марафон», – вважає Літра.
Експерт порівняв нинішню ситуацію з подіями 2005 року, коли після перемоги Помаранчевої революції, реформи, як такі, в Україні не були реалізовані. Після повалення диктатури Януковича, на думку Літри, проблема України полягає у браку справжніх реформ.
Разом з тим, експерт зазначив, що неможливо встановити безпеку якимось одним методом – для цього потрібен комплекс заходів. Одним з них експерт вважає медіа, які формують ставлення до ЄС та НАТО.
«З 19 критеріїв, серед яких були такі, як боротьба з корупцією, рівень бідності та безробіття, чесніть судів, умови для введення бізнесу та ін.. лише один, на думку жителів Молдови, був на користь Митного союзу – там нижчі ціни. Але не зважаючи на це, населення Молдови все ж надає перевагу МС. Це роль медіа. Людина сприймає дві реальності, які конфліктують між собою», – говорить Літра.

{13}
{10}
На початку заходу експерти ІСП провели неформальне опитування «Почути Запоріжжя». Майже сотня запоріжців висловили власну думку, щодо того як Україні гарантувати свою безпеку. Результати стали несподіванкою: 43% учасників проголосували за членство в НАТО, 26% за статус союзника зі США, 21% за нейтралітет, і ще 10% вказали як свій варіант “повернення до ядерного статусу”. Жоден учасник не обрав опцію “членство в ОДКБ”
{11}
{12}
Публічна дискусія «Сильна Україна: як гарантувати безпеку?» була організована в рамках проекту Інституту світової політики “Стратегічний дискусійний клуб у регіонах України” за підтримки уряду Норвегії, міжнародної організації «Інтерньюз» та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Цей проект є продовженням успішного проекту ІСП, під час якого минулого року у Києві відбулося шість засідань СДК. Драматичні події 2014 року підтвердили необхідність продовження змістовних регулярних публічних дискусій щодо питань національної безпеки України, зокрема із більш широким залученням регіональних експертів. Всього заплановано шість регіональних дискусій, і Запоріжжя стало другим містом, де відбулося подібне засідання.

Перший регіональний Стратегічний дискусійний клуб був проведений у Харкові 26 червня ц.р. за участі відомого політичного оглядача Гжегожа Громадські (Польща). Фоторепортаж із Стратегічного дискусійного клубу у Харкові можна переглянути тут.

Один з найвідоміших литовських журналістів Римвідас Валатка, на запрошення Інституту світової політики, виступив модератором навчального семінару у Запоріжжі для українських журналістів, присвяченому питанням висвітлення європейської інтеграції в українських ЗМІ.Семінар проводився 19 вересня в рамках проекту «Ширша інтеграція: ви формуєте майбутнє» за підтримки міжнародної організації «Інтерньюз» та Агенства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект має на меті поєднати зусилля професіоналів із Заходу і Сходу, Півдня і Півночі для розбудови успішної України.\
Текст виступу Валатки приводимо мовою оригіналу.

«Какие страхи были у литовцев перед евроинтеграцией? Я думаю, что Литва оставила все свои опасения и страхи где-то в 1988 году. Мы долго боялись, много боялись, в сороковом году – тоже боялись… И сделали так, как Украина с Крымом: не боролись с захватчиками. Но Литва установила рекорд голосования за интеграцию, которую не побьет, я думаю, уже не одна страна – 92% избирателей проголосовало за вступление в Европейский Cоюз. Я бы не сказал, что пресса уделяла этому вопросу большое внимание, просто каждому литовцу было ясно, что он и литовец, и европеец, а вступление – это исключительно формальный шаг, ведь настоящий рывок мы сделали в девяностом году, 11 марта.
Мне пришлось среди других 121 депутатов голосовать за независимость. Литва думает и сейчас, что свой выбор она сделала в 1990 году, а в 2003 году голосование за вступление в Европейский Союз было всего лишь формальностью. О страхах говорить не приходилось.
Больше нужно говорить о порядке. Европейский Cоюз – это пространство, где существуют очень строгие правила поведения и где люди крайне четко придерживаются этих ясных правил. Условно говоря, западное и восточное пространства отличаются тем, что в России, например, несмотря на существование закона и Конституции, некоторые люди могут их обойти очень легко и даже найти высокие слова, чтобы, например, человека, думающего отлично от Путина назвать теперь уже не врагом народа, но «иностранным агентом». А в западном пространстве люди создали собственные правила и решили, что эти правила действуют только тогда, когда каждый человек их добровольно придерживается.
Как удается литовцам придерживаться этих правил? Поскольку мы вышли из Советского союза, где правила были одни писанные, другие – неписанные (для тех, кто наверху), некоторые трудности, действительно, существуют. Я не могу сказать, что после вступления в Европейский Cоюз в Литве исчезла коррупция. Нет, конечно, коррупция есть. Если в 90-х молодые люди (и в Украине, и на Кавказе, и в Балтийских странах) хвастались, сколько денег они добавляют к своей зарплате из «темных делишек», а литовцы долгое время хвастались как они «делают бизнес», то сейчас в нашей стране вы не найдете человека, хвастающегося этим. Это стыдно. Это и есть самое большое изменение за 10 лет пребывания в ЕС: теперь люди хвастаются только тем, как честно они заработали свои деньги, как честно они работают на свое будущее.

Вкратце о журналистике.

Журналисты тоже свой выбор делали даже не в 90-м году, а раньше, когда создался наш народный фронт в 1988 году, и эту сферу мы трансформировали быстро и легко. Почему? Потому что, все делало не большинство, а меньшинство – сильное, знающее чего оно хочет. Сначала было 5 редакторов, которые стали на сторону свободы, и было несколько десятков журналистов, которые также задавали тон. В принципе, именно они за полгода преобразовали всю прессу. Потом уже появились другие проблемы, поскольку пресса начала стремительно расти. Где найти людей? Университеты не могли так быстро преобразоваться и готовить журналистов. Кстати, я и сейчас не могу сказать, что в Литве хорошо готовят журналистов. Думаю, это потому, что университет – место, где готовят ученых, а журналистика – все-таки ремесло. Ремеслу нужно обучаться в профтехучилище. То есть, иногда приходит молодой человек, и за 3 часа ему можно объяснить столько, сколько он может узнать за год-полтора. Главная наша работа – это чутье, быстрота, реакция и все самые красивые инструменты языка. Приведу последний пример: в Берлине есть Берлинская академия, основанная христианскими демократами; я там был в 1992 году, неделю слушал лекции, и мне было страшно интересно. Потом в 2004 году я приехал туда же, и мы с латышом сидели (там были большинство:румыны, болгары), и им еще было интересно, а нам – уже нет. То есть, мы это уже проходили и проходили как бы невзначай.
Поэтому я думаю, что сейчас для журналистики – и для нашей и для вашей – самый большой вопрос: не то, как мы будем информировать людей (честно или не очень), а то, что журналистика интенсивно изменяется. Скажем, в 1988 году производить пропаганду было очень легко: нужно было просто правильно взять материал оттуда и принести – туда. А сейчас, во времена больших социальных сетей и Интернета, эта схема помутнела. И все перемешалось. Большие страны делают пропаганду: такого, как“Russia Today”, не было даже при Брежневе. Сейчас наша задача гораздо сложнее, потому что иногда я думаю: «А что мы вообще делаем?». – Мы крутимся, как белка в колесе, и иногда даже не думаем о том, чтоб остановиться.
Я когда-то формулу придумал, что человек от жажды гибнет и посреди океана, и посреди пустыни. То же самое и с информацией. Когда нет информации – это плохо, но и когда ее очень много – ничем не лучше. Те люди, которые говорят, что могут найти в Интернете все, не понимают, что такое время. Время – это самое страшное. Найти можно действительно все, потеряв время.
Сегодня, казалось бы, главный вопрос для Украины: « Что нужно делать, чтобы страна стала сильной?». Но на самом деле, главный вопрос для Украины сейчас – вопрос времени».

Інститут світової політики провів 19 вересня у Запоріжжі навчальний семінар для журналістів з різних регіонів України, присвячений питанням висвітлення європейської інтеграції в українських ЗМІ.Журналісти з Луцька, Дніпропетровська, Сум, Львова, Полтави, Луганська, Хмельницька, Донецька та Запоріжжя обговорили з відомим литовським політичним оглядачем Рімвидасом Валаткою можливості та виклики європейської інтеграції України та особливості висвітлення цих процесів у ЗМІ.{1}
Провідний литовський журналіст, головний редактор інтернет-видання та тижневика «15min.lt» Рімвидас Валатка
{2}
{3}
Семінар проводився в рамках проекту «Ширша інтеграція: ви формуєте майбутнє» за підтримки міжнародної організації «Інтерньюз» та Агенства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект має на меті поєднати зусилля професіоналів із Заходу і Сходу, Півдня і Півночі для розбудови успішної України.
{4}
По закінченню семінару його учасники взяли участь у засіданні Стратегічного дискусійного клубу «Сильна Україна: як гарантувати безпеку?» за участі провідних експертів та дипломатів країн-членів ЄС. Фоторепортаж.