Виїзне планування команди ІСП

Інститут світової політики провів під Києвом перше виїзне стратегічне планування. Cпівробітники аналітичного центру обговорили широке коло питань, пов’язаних зі стратегічним розвиток організації, посилення її впливу та ефективності.Зокрема учасники зустрічі детально проаналізували виконання Стратегічного плану ІСП та реалізацію окремих проектів. Плануючи свою подальшу діяльність, команда ІСП приділила особливу увагу тематиці майбутніх досліджень, а також посиленню комунікаційної спроможності аналітичного центру. {1}
{2}
{3}

ІСП візьме участь у формуванні Нацагентства з протидії корупції

Голова Правління Інституту світової політки Віктор Шлінчак був обраний до складу конкурсної комісії з відбору кандидатів до Національного агентства з питань протидії корупції від громадянського суспільства.Всього до складу комісії увійшло чотири представники громадянського суспільства. Інші члени комісії: Андрій Марусов з Transparency International Україна, Віктор Таран з Центру політичних студій та аналітики та Леся Шевченко з Фундації Відкрите суспільство. За них проголосували 23 з 24 допущених до ініціативних зборів громадські організації.\
“Це були чудово організовані вибори з повним дотриманням вимог процедури і логіки процесу – була онлайн трансляція, широко доступні біографії кандидатів, їх фізичне представлення, запитання та відповіді присутніх, голосування та підрахунком результатів в прямому ефірі”, – прокоментував голосування голова Transparency International Україна Олексій Хмара на своїй сторінці у соцмережі.

Щоб комісія запрацювала, Президент України, Кабінет Міністрів, Верховна Рада та Національне агентство з державної служби мають делегувати до неї по одному своєму представнику.

“31 серпня в Україну прибуває моніторингові група експертів ЄС по перевірці виконання нами саме антикорупційного законодавства. До цього часу склад комісії буде затверджений”, – повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

Нагадаємо, згідно Закону від 14.10.2014 «Про запобігання корупції» Нацагентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

До складу агентства входить 5 членів, які призначаються на посаду Кабміном строком на 4 роки за результатами конкурсного відбору. З їхнього числа обирається голова Нацагентства.

Серед обов’язків Національного агентства із запобігання корупції буде розробка проектів Антикорупційної стратегії і держпрограми з її виконання, а також ведення Єдиного держреєстру декларацій чиновників, та Єдиного держреєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.

Круглий стіл щодо національних меншин. Фоторепортаж

Інститут світової політики у партнерстві з Інститутом європейських політик та реформ (Кишинів) провів 26-27 серпня у Києві круглий стіл “Меншини та створення інклюзивного суспільства в Україні та Молдові”.Під час дводенного круглого столу експерти двох країн обговорили широке коло питань, пов’язаних з питанням національних меншинам. Зокрема, учасники зосередили свою увагу на проблемах інтеграції національних меншин, міжнародних практиках щодо захисту їх прав та самобутності, принципах інклюзивного суспільства, участі меншин у процесі прийняття рішень та політичному процесі, а також торкнулися питання формування національної стратегії щодо меншин у Молдові та Україні. \
Учасниками заходу стали провідні українські та молдовські експерти з питань меншин, національної та мовної політики, зокрема Мартін Зіг, директор Інституту європейських політик та реформ, Руслан Станга, колишній радник прем’єр-міністра Молдови з питань меншин, Штефан Вольф, професор міжнародної безпеки в Університеті Бірмінгема, Валеріу Ківері, Інститут європейської політики та реформ, Наталя Беліцер, експерт Інституту демократії ім. П.Орлика, Володимир Кулик, провідний науковий співробіник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, НАУ України, Олена Захарова, директорка з аналітичної роботи та зовнішніх зв’язків Міжнародного центру перспективних досліджень, Влад Кулмінскі, колишній політичний радник прем’єр-міністра Молдови та ін.

Крім того, спеціально для участі у заході до Києва приїхали експерти з Харкова, Одеси, Чернівців та Херсону.

{1}

{3}
{4}
{5}
{6}
{7}

{14}
{15}
{10}
{11}
{12}

{2}
{13}

Медіа клуб за результатами опитування “Що думають українці про Україну?”

Інститут світової політики презентував 20 серпня результати соціологічного опитування щодо сприйняття українцями власної країни та її європейських перспектив.{1}\
{2}
Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, та Сергій Солодкий, перший заступник директора Інституту світової політики
Коментуючи результати опитування, директорка ІСП Альона Гетьманчук звернула увагу на переконання частини респондентів (13%), що в ЄС Україну асоціюють з дешевою землею, сировиною, робочою силою. Між тим опитування ІСП у 6 найбільш населених країнах-членах ЄС засвідчило, що подібні негативні стереотипи не мають під собою підґрунтя.

«Думка українців про те, що у ЄС нашу державу асоціюють з дешевою землею, сировиною – це результат інформаційних кампаній, які проводилися проти європейського курсу України. Було докладено чимало зусиль, щоб переконати українців, що вони непотрібні ЄС; щоб налаштувати їх проти Євросоюзу. З такими стереотипами, оскільки вони як і будь-які стереотипи алогічні, дуже важко боротися. Необхідно підвищувати обізнаність українських громадян щодо ЄС, розвивати та зміцнювувати контакти між ними та громадянами країн-членів ЄС», – відзначила Альона Гетьманчук.

{3}
Микола Рябчук, філософ, публіцист, прозаїк

“Позитивом є те, що існує дуже чітка кореляція між прозахідними орієнтаціями та віком респондентів. Це свідчить, що проблема не в мові чи етнічності, а в цінностях”, – прокоментував результати опитування Рябчук.

{6}
Олег Рибачук, голова та співзасновник “ЦентрUA”
Презентацію результатів можна переглянути тут.
{5}
Публікацію “Що думають українці про Україну?” з повними результатами опитування можна завантажити тут.

У червні 2015 року Інститут світової політики презентував результати соціологічного опитування щодо сприйняття України громадянами 6 найбільш населених країн ЄС. Мешканцям Франції, Німеччини, Італії, Великобританії, Польщі та Іспанії було запропоновано назвати три головні асоціації з Україною та перераховувати аргументи на користь і проти членства України в ЄС.
ІСП вирішив з’ясувати, чи відрізняється сприйняття українцями своєї країни від того, як її сприймають громадяни ЄС, а також зрозуміти, чи однаково ми розуміємо вимоги, виконання яких відкриє Україні двері до Європейського Союзу. Результати цих двох «дзеркальних» опитувань дозволять ідентифікувати розбіжності у розумінні євроінтеграційних процесів українцями та громадянами ЄС, а отже сформулювати більш реалістичний європейський порядок денний для України.

Опитування було проведено компанією TNS на замовлення Інституту світової політики у рамках проекту “Нова європейська політика: Заповнюючи прогалину в інформації”, який здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ (UNITER)”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

ІСП взяв участь у масштабній конференції Спільноти демократій у Сальвадорі

Директорка ІСП Альона Гетьманчук та старший аналітик Леонід Літра взяли участь у роботі VIІІ Міністерської конференції Спільноти демократій «Демократія та розвиток», що відбулася 22-24 липня у Сальвадорі.Загалом учасниками конференції стало близько 800 осіб з 80 держав світу. {1}
{2}
Україну у якості спостерігача також представляв Посол України в Мексиці Руслан Спірін.

{3}

ІСП привіз до Одеси Міжнародну виставку політичної карикатури

Інститут світової політики відкрив 22 липня на Соборній площі Одеси Міжнародну виставку політичної карикатури. Проект реалізовується спільно з громадською організацією «Euforion» (Братислава) за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.На виставці представлено понад 40 робіт відомих карикатуристів із Чехії (Павел Рейзенауер), Словаччини (Мартін Шутовец), Угорщини (Чаба Варга), Польщі (Анджей Млечко), України (Олег Смаль), Грузії (Гіоргі Гамезардашвілі) та США (Деріл Кейгл).Ціль проекту не спровокувати, зачепити чи образити, навіть незважаючи на те, що політична карикатура здатна викликати сильні емоції. Ця виставка є демонстрацією базових свобод – свободи самовираження та свободи слова; прикладом критичного ставлення до політиків, які були обрані служити, а не правити. Вони несуть відповідальність за свої дії, а тому можуть ставати об’єктом критики з боку ЗМІ та громадського суспільства.
{1}
{2}
{3}
{4}
{5}
Протягом 2015 року Міжнародна виставка політичної карикатури завітає до п’яти обласних центрів України. Першими виставку побачили жителі та гості Києва, а на відкритті навіть побував Президент Словаччини Андрей Кіска. Одеса стала третім містом – після Києва і Дніпропетровська – жителі якого протягом місяця зможуть побачити карикатури на різноманітну тематику від відносин США та Китаю до анексії Криму та економічної кризи в ЄС. Виставка триватиме до 20 серпня.
За минулі два роки Міжнародна виставка політичної карикатури об’їхала 5 країн (Словаччину, Чехію, Польщу, Угорщину та Грузію), та загалом була презентована у 24 містах.

ІСП відвідав з робочим візитом Прагу

Експерти Інституту світової політики 6-8 липня відвідали з робочим візитом столицю Чеської республіки ПрагуУ рамках візиту директорка ІСП Альона Гетьманчук, перший заступник директора Сергій Солодкий та старший аналітик Леонід Літра взяли участь у дискусії щодо ситуації в Україні, організованій у Міністерстві закордонних справ Чехії. Їхніми співрозмовниками стали представники чеського уряду та ключових аналітичних центрів країни. \
{1}
7 липня експерти Інституту світової політики та політичний секретар МЗС Чехії Петра Друлака відкрили у Чеському центрі виставку політичної карикатури, присвячену процесу європейської інтеграції України. Виставка робіт відомих українських карикатуристів триватиме до 21 серпня.
{2}
Фото: Анна Плеслова
На двадцяти карикатурах, розроблених у 2013 році на замовлення ІСП, зображено низку важливих сфер, які потребують реформування. Кожна карикатура складається з двох частин: на першій зображена ситуація у різних областях станом на 2013 рік, а на другій – майбутнє, якого Україна прагне досягти у результати європейської інтеграції.
“Ми раді визнати, що через рік після Революції гідності деякі з представлених карикатур втратили свою актуальність. Наприклад, сьогодні українці пишаються своєю новою поліцією, яка з’явилася на вулицях Києва”, – сказала Альона Гетьманчук, директорка ІСП, відкриваючи виставку у Празі.
{3}
{4}

{7}
Представлені у Празі карикатури є лише частиною більш широкої колекції карикатур (загалом понад 50 робіт), присвячених темі євроінтеграції України. Це вперше вони виставляються за межами України. Два роки тому команда ІСП об’їхала з цими карикатурами понад 20 міст у тринадцяти регіонах України.
Головна мета проекту полягала у тому, щоб нагадати українським політикам, яку державу вони обіцяли побудувати, а також нагадати українським громадянам, яку країну вони повинні вимагати від влади. ІСП не ідеалізує Європейський Союз, усвідомлюючи всі недоліки і проблеми європейського проекту, разом з тим у ЄС є чимало позитивних практик, які українці могли б використати.

Візит відбувся на запрошення політичного секретаря МЗС Чехії Петра Друлака, за підтримки Посольства Чеської республіки в Україні.

Міжнародна виставка політичної карикатури у Дніпропетровську

Інститут світової політики відкрив Міжнародну виставку політичної карикатури 1 липня на площі Героїв Майдану у ДніпропетровськуПроект реалізовується Інститутом світової політики та громадською організацією «Euforion» (Словаччина) за підтримки Міжнародного Вишеградського фонду.\
На виставці представлені близько 40 робіт відомих карикатуристів із Чехії (Павел Рейзенауер), Словаччини (Мартін Шутовец), Угорщини (Чаба Варга), Польщі (Анджей Млечко), України (Олег Смаль), Грузії (Гіоргі Гамезардашвілі) та США (Деріл Кейгл).

Протягом 2015 року Міжнародна виставка політичної карикатури завітає до п’яти найбільших міст України. Першими виставку побачили жителі та гості Києва, а на відкритті навіть побував Президент Словаччини Андрей Кіска. Дніпропетровськ стане другим містом, жителі якого протягом кількох тижнів зможуть ознайомитися з роботами майстрів політичної карикатури (виставка триватиме до 20 липня).
{1}
{3}
{5}
{6}
{7}
{8}
Місія проекту не спровокувати, зачепити чи образити, навіть незважаючи на те, що політична карикатура здатна викликати сильні емоції. Ця виставка є демонстрацією однією з базових свобод – свободи самовираження, прикладом критичного ставлення до політиків, які були обрані служити, а не правити. Вони несуть відповідальність за свої дії, а тому можуть ставати об’єктом критики з боку ЗМІ та громадського суспільства.

За минулі два роки Міжнародна виставка політичної карикатури об’їхала 5 країн – Словаччину, Чехію, Польщу, Угорщину та Грузію.

ІСП увійшов до Коаліції Громадянського Індексу Реформ

Інститут світової політики став співзасновником коаліції із провідних аналітичних центрів України, які об’єдналися для створення єдиного громадського інструменту моніторингу процесу реформ.25 червня на прес-конференції в Українському Кризовому Медіа Центрі учасники ініціативи, серед них директорка ІСП Альона Гетьманчук, представили Меморандум про співпрацю та основні засади спільної роботи коаліції.{1}

Учасниками коаліції є: Інститут світової політики, Громадянська Платформа Нова Країна, Ініціатива Реанімаційний пакет реформ, Центр політико-правових реформ, VoxUkraine, Міжнародний центр перспективних досліджень, інформаційна кампанія «Сильніші разом!», громадська організація Центр UA, Творчий центр ТЦК, Інститут медіа права, Українська асоціація оцінювання, Європейська дослідницька асоціація, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Презентація опитування “Що думають європейці про Україну?”. Фоторепортаж

Інститут світової політики презентував 24 червня результати масштабного опитування щодо європейських прагнень України, проведеного в шести найбільших країнах ЄС: Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Великобританії та Польщі.Це безпрецедентне опитування виявило найбільш поширені стереотипи щодо України у державах-членах ЄС, та їхнє ставлення до вступу України в Європейський Союз. Зокрема, громадянам ЄС було запропоновано назвати три головні асоціації з Україною та перераховувати аргументи на користь і проти членства України в ЄС.Повний текст публікації можна завантажити тут.
«Опитування у ключових країнах ЄС засвідчило, що жодної українофобії серед громадян ЄС немає. Двері Європейського Союзу залишаються відкритими перед українцями. Але лише у тому випадку, якщо нам вдасться подолати найболючіші хвороб Української держави – корупцію, вплив олігархів та бідність. Таким чином прагнення громадян ЄС та українців, які також вимагають радикальних реформ, співпадають», – прокоментувала результати опитування директорка ІСП Альона Гетьманчук.
{1}
{2}
Альона Гетьманчук, директорка Інституту світової політики, презентувала ключові висновки соціологічного опитування «Що думають європейці про Україну?»
{3}
Курт Маклеод, Віце-президент Pact Inc
{4}
Роланд Ковач, Директор Pact в Україні
{13}
Фелікс Шиманський-Гаєр, координатор проекту «Німецькі та Європейські студії» Національного університету «Києво-Могилянська академія», та Йоанн Заячковскі, лектор Фонда ім. Роберта Боша та НаУКМА
{5}
Андреас фон Бекерат, Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні, та Богдан Яременко, голова правління “Майдан закордонних справ”
{7}Богдан Гаврилишин, економіст, громадський діяч, меценат
{6}
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень
{8}
{9}
{10}
{11}
Едмон Юе, французький військовий експерт
{12}

Опитування було проведено компанією TNS на замовлення Інституту світової політики у рамках проекту «Нова європейська політика: Заповнюючи прогалину в інформації», який здійснюється за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact Inc.

Всього було опитано 5 594 особи (віком від 16 до 54 років) у 6 найбільших за кількістю населення країнах ЄС: Великобританії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі та Франції (це більше половини мешканців ЄС — майже 360 млн. осіб із загальної кількості в понад 500 млн.). Опитування проводилось методом Інтернет онлайн-омнібусу з 29 травня по 4 червня 2015 року.