Архіви: Новини

Інститут світової політики провів 16 квітня 2014 року в Донецьку публічну дискусію на тему: «Успішна Україна: з чого слід починати?».З Києва до Донецька на запрошення Інституту світової політики завітали Посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат, Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм, Посол Норвегії в Україні Йон Ельведал Фредріксен, виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк, член правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда та експерти Інституту світової політики – голова Наглядової Ради ІСП Віктор Шлінчак, директор ІСП Альона Гетьманчук та перший заступник директора Сергій Солодкий.До участі в дискусії були запрошені регіональні експерти, громадські активісти, журналісти та студенти.
Учасники обговорили першочергові кроки, які необхідно зробити українській владі у контексті практичної європеїзації України. Це зокрема: антикорупційна політика, реформування судової системи, правоохоронних органів, прокуратури та ін.
{6}
{7}
Зі вступним словом до учасників звернувся голова Наглядової Ради ІСП Віктор Шлінчак
{5}
Посол Швеції в Україні Андреас фон Бекерат
Посол Швеції Андреас фон Бекерат назвав п’ять причин, чому він зберігає оптимізм щодо майбутнього України.

По-перше, це «дуже вигідне географічне розташування» України, що дає їй широкі перспективи у торгівельній сфері. Друга причина – це те, що за весь період незалежності українська економіка не мала «належного менеджменту». Дипломат підкреслив, що Україна отримає «колосальні можливості для розвитку, якщо влада в Києві та на місцях почне приймати правильні, потрібні рішення».

Третя причина, за його словами, полягає у тому, що Україна має потужну підтримку з боку міжнародного співтовариства. Так, у перспективі Україна може отримати від США, ЄС, МВФ і окремих держав допомогу на загальну суму в 27 млрд євро. Четверта причина – це досвід країн Східної Європи, які пройшли через схожу трансформацію, і зараз успішно розвиваються.

«П’ята причина – кожна криза відкриває нові можливості. Я вірю, що український народ готовий до складних реформ заради кращого майбутнього», – підсумував посол.
{4}
Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм
У свою чергу посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм заявив, що порівнюючи останні події у Східній Україні з тим, що відбувалося у Києві взимку, стає очевидним, наскільки малим і ізольованим є сепаратистський рух.

«Ми підрахували, що всього в Східній Україні на підтримку сепаратизму виходило 18 тисяч осіб», – заявив Хайм.

Австрійський дипломат підкреслив, що не поділяє негативних оцінок щодо ситуації в Україні, які зараз висловлюються в деяких зарубіжних ЗМІ. На підтвердження своїх слів посол розповів, що наразі на території України (не враховуючи, Крим) закрилося лише одне представництво австрійського банку – в Слов’янську.

Хайм закликав жителів Східної України не піддаватися страху, відстоювати свої права, закріплені в Конституції, і максимально використовувати всі демократичні процедури для захисту своїх інтересів.
{2}
Посол Норвегії в Україні Йон Ельведал Фредріксен
Посол Норвегії Йон Ельведал Фредріксен головну увагу у своєму виступі приділив реформі судової системи України. На його переконання, відновлення правосуддя – це головна передумова для ефективності всіх інших реформ в Україні, у тому числі антикорупційної. «Боротися з корупцією неможливо, якщо люди не вірять, що у суді можна добитися справедливості», – зазначив Фредріксен .

«Як це зробити? Це дуже складне питання. Зараз в Україні багато говорять про люстрацію. Проте починати з нуля – це не завжди кращий спосіб. Я вважаю за краще говорити про реформи, застосування жорстких заходів для забезпечення правосуддя», – пояснив посол.

Норвезький дипломат запевнив учасників дискусії, що його країна надасть усю необхідну допомогу і підтримку Україні, але визначальне значення мають рішення українського уряду.

«Українська економіка потребує поштовху. Такий поштовх можливий тільки, якщо будуть іноземні інвестиції», – заявив Фредріксен.
{3}
{1}
Член правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда та виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я Каленюк
Експерт Центру протидії корупції Дар’я Каленюк розповіла про вже апробовані на практиці методи та інструменти боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади. Вона підкреслила, що визначальну роль у цьому процесі відіграє тиск зі сторони громадськості, адже представники нової влади також є продуктом старої корупційної системи. За словами Каленюк, лише під шаленим тиском громадянського суспільства Верховна Рада прийняла новий закон про державні закупівлі.

Отже, боротьба з “великою політичною корупцією” має базуватися на двох принципах: персональна відповідальність і конкретність сум.

«По-перше, корупція має прізвище. За кожним корупційним правопорушення стоїть конкретна людина. Корупція має бути персоніфікована. По-друге, корупція вимірюється конкретними сумами. Ефективна боротьба з корупцією вимірюється повернення цих грошей, або попередженням, щоб їх не крали», – пояснила Каленюк.

Розповівши кілька «історії успіху» у сфері боротьби з корупцією, Каленюк закликала місцевих представників долучатися до викриття та попередження корупційних злочинів. «Від кожного з вас залежить, що буде з Донбасом, що буде з Україною», – заявила Каленюк.
{9}
{10}
Експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда спробував розвінчати два міфи, які існують у суспільстві стосовно реформи судової системи: необхідність масштабної люстрації та обрання судів народом.

«Стосовно люстрації, в рамках діючої Конституції її провести неможливо. У Конституції є чіткий перелік того, що потрібно для звільнення судді з посади. Але навіть якщо змінити Конституцію, неможливо замінити 9000 суддів. Я впевнений, що з цих 9000 суддів більшість хочуть працювати в нових умовах, без політичного тиску», – заявив Куйбіда.

«Стосовно обрання суддів народом. Насправді це дуже політизований процес. Вибори – це завжди великі гроші, які необхідні для проведення кампанії, та політичний вплив. Тому, якщо впроваджувати ідею виборів суддів, це може мати негативні наслідки для незалежності суду», – пояснив експерт..

Разом з тим, Куйбіда припустив, що ідея обрання суддів народом може бути реалізована на рівні т.зв. мирових суддів. Йдеться про суддів, яких буде обирати територіальна громада для розгляду дрібних побутових справ. Однак для цього необхідно внести відповідні зміни до Конституції.

Позитивно оцінивши прийняті ВРУ закони у сфері судочинства, Куйбіда, однак, наголосив, що судова реформа повинна бути більш комплексною. Серед законів, які потрібно ще прийняти, експерт назвав новий закон про працевлаштування і статус суддів. Він, зокрема, передбачає конкурсний відбір суддів на посади, а також встановлює чіткі підстави для притягнення судів до відповідальності.
{11}
{12}
{13}
{14}
{8}
Дискусія була організована в рамках проекту Інституту світової політики “Нова європейська політика” за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.

Проект розпочався 12-го березня з дискусії у Києві на тему: «Вікно можливостей: що очікує ЄС від України та Україна від ЄС?» . 18 березня публічна дискусія «Успішна Україна: з чого слід починати?» відбулася у Дніпропетровську, а 3 квітня – в Одесі.

Інститут світової політики (ІСП) запустив проект «Європейський президент» – експертну перевірку головних кандидатів у президенти щодо їхньої спроможності інтегрувати Україну до Європейського Союзу.«Мета проекту – відсіяти європопулістов і тим більше ворогів європейської інтеграції; проаналізувати, хто з кандидатів готовий на практиці впроваджувати європейський порядок денний. Наш проект – це своєрідний мікроскоп, який допоможе виявити антиєвропейський вірус, щоб раз і назавжди вилікувати від нього Україну», – підкреслює директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.\
Проект «Європейський президент» складається з декількох елементів. По-перше, «європейськість» кандидатів у президенти оцінять вітчизняні та зарубіжні аналітики в ході запущеного експертного опитування. По-друге, будуть проаналізовані дії кандидатів у сферах, пов’язаних з європейською інтеграцією, за минулі роки. І, в третіх, ІСП попросив учасників виборчої гонки відповісти на питання спеціально розробленої анкети «Європейський президент».
Останній елемент є особливо важливим – відповіді кандидатів будуть опубліковані, що дозволить контролювати майбутнього президента (так само як і переможених політиків), і вимагати від них пояснень, якщо вони вирішать змінити свою позицію після дня голосування. Презентація проекту відбудеться напередодні президентських виборів.

Ініціатива «Європейський президент» здійснюється в рамках проекту Інституту світової політики «Нова європейська політика» за підтримки проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.

Інститут світової політики провів 3 квітня 2014 року в Одесі публічну дискусію на тему: «Успішна Україна: з чого слід починати?».З Києва до Одеси завітали голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські, керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, заступник посла Австрії в Україні Йоганнес Айгнер, заступник посла Великобританії Мартін Дей та експерти Інституту світової політики – директор ІСП Альона Гетьманчук та заступник директора Сергій Солодкий. До участі в дискусії були запрошені провідні регіональні експерти, представники місцевої влади та громадські активісти.Учасники обговорили першочергові кроки, які необхідно зробити українській владі у контексті європеїзації України, зокрема антикорупційну політику, адмінстративна реформа, реформування судової системи.
{10}
{3}
Заступник посла Великобританії Мартін Дей та голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінські
Посол ЄС заявив, що Конституція України має бути визначена до президентських виборів. «Важливо, щоб 25 травня громадяни обирали президента, розуміючи розмір його повноважень, тобто в якій системі він буде працювати», – підкреслив Томбінські.

Разом з тим, дипломат наголосив, що Європейський Союз не буде нав’язувати Україні якусь певну систему. «Це вибір самих українців. У ЄС готові надати Україні таку підтримку, якої вона потребуватиме», – заявив Томбінські.

«Україна зараз платить велику ціну за відсутність стратегічних рішень протягом останніх років. Уряд повинен служити суспільству, а не суспільство уряду. Це є засадничим принципом, на якому постав Європейський Союз. Втім, поставити громадянина в центр уваги для держави означає зробити своїм пріоритетом споживача. Розвиток економічної системи України має ґрунтуватись на підвищенні конкурентоспроможності вітчизняного виробника. Також в центрі політичної та судової систем має бути громадянин», – заявив дипломат.

Окремо Томбінські наголосив на важливості справжньої боротьби з корупцією. “Наші зусилля на підтримку України спрямовані на те, аби знищити корупцію. Платник податків Євросоюзу має знати що його гроші направлені на розбудову нової системи, а не, внаслідок корупційних схем, до чиїхось кишень”, – заявив він.
За словами Посла ЄС, сьогодні влада України отримала громадянський мандат зробити те, що не було зроблено за останні 20 років.
{12}
Представник МЗС України в Одесі Костянтин Ржепішевський та заступник посла Австрії в Україні Йоганнес Айгнер
Представник МЗС Костянтин Ржепішевський подякував міжнародній спільноті за підтримку України, яку, за його словами, відчувають і на регіональному рівні.

«За останній тижні в Одесі було двадцять офіційних делегацій. Був міністр закордонних справ Польщі пан Сікорські, в понеділок приїжджав глава МЗС Словаччини Мирослав Лайчак, а сьогодні ми приймаємо пана Томбінського», – відзначив дипломат.

Серед головних викликів, які сьогодні стоять перед українською владою та громадянами, Ржепішевський виокремив проведення чесних та прозорих президентських виборів, здійснення всіх необхідних юридичних процедур на міжнародному рівні щодо дій Росії у Криму, децентралізація влади при збереженні унітарного характеру українського держави, адміністративна реформа, боротьба з корупцією, покращення інвестиційному клімату та ін.
{4}
Виступає керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара
Керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара розповів про причини корупції та закликав «перейти від слова до діла» .

«За 20 років Україна багато мінялася, але вона не мінялася в одному: в тому, як ми ставимося до корупції. Для кожного корупція – це щось своє, особливе. Ми, в Transparency International, визначаємо корупцію як зловживання владою будь-якою особою, яка цю владу має, та використання її у своїх приватних інтересах. І з цієї точки зору корупція є всюди по Україні», – заявив Хмара.

За його словами, є чотири підстави існування корупції в Україні це: зловживання влади, незнання громадянами своїх прав, пасивність громадян та відсутність справжньої взаємодії між громадськістю і владою.

«Необхідно забезпечити підзвітність і прозорість влади.Влада буде непрозорою до тих пір, поки не буде безумовного покарання за корупційні діяння. Для того, щоб це покарання існувало, низка громадський організацій розробила законопроект про бюро антикорупційних розслідувань, який вже зареєстрований у парламенті», – розповів Хмара.

Експерт наголосив, що сьогодні потрібно не лише говорити про корупцію, а й діяти. Зокрема, за словами Хмари, громадські організації намагаються «виховати в українського уряду навичку слухати своїх громадян».
{6}
Депутат Одеської міськради Дмитро Співак заявив, що корупція в Україні є соціальним явищем, яке не можна побороти лише набором нових законів і створенням органів по боротьбі з корупцією.

«Кожен громадянин України повинен відучити себе від побутової корупції і навчитися вимагати від влади чесного до себе ставлення. У свою чергу бізнес необхідно вести на законних підставах», – пояснив Співак
{11}
Заступник посла Австрії в Україні Йоганнес Айгнер
{8}
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
У свою чергу, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко висловив переконання, що однією з перших реформ, які необхідно провести, -це реформа системи центральної влади. На його думку, це забезпечить ефективне впровадження інших реформ.

«На жаль, сьогодні ми не спостерігаємо жодної динаміки стосовно реформи влади на центральному рівні. Нові урядовці сіли в старі крісла, старі структури міністерств, і нормальних трансформацій, які б дали можливість уряду працювати ефективно, поки що не готується», – заявив Коліушко.

За словами експерта, уряд має відійти від «традиційної ролі перерозподілу публічних ресурсів і зайнятися формуванням державної політики, впровадженням реформ».
Коліушко розповів, що у Верховній Раді створена тимчасова спеціальна комісія з підготовки проекту закону про зміни до Конституції. «Важливо, щоб цей законопроект був підготовлений у дуже стислі строки. До президентських виборів він бути проголосований в першому читанні і відправлений на розгляд до Конституційного Суду. Президента треба обирати під правила, а не навпаки», – заявив експерт.
Він пояснив, що ця реформа повинна охопити такі блоки проблем: розмежування функцій Президента і уряду, створення умов для децентралізації влади та забезпечення незалежності судової гілки влади.
“Важливіше, перед тим як ми будемо звільняти суддів, створити правильні умови для набору нових суддів і функціонування суддів в судовій владі. Ми нічого не досягнемо, якщо набиратимемо людей під старі правила”, – пояснив Коліушко.
{1}
Перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий, директор ІСП Альона Гетьманчук і депутат Одеської міськради Дмитро Співак
{2}
{13}
{9}
Виставка карикатур “Є краща сторона Європи”
Дискусія була організована в рамках проекту Інституту світової політики “Нова європейська політика” за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact. Партнерами ІСП виступили Центр політико-правових реформ, представництво Transparency International в Україні та Центр протидії корупції. Регіональний партнер – Центр причорноморських досліджень.

Проект розпочався 12-го березня з дискусії у Києві на тему: «Вікно можливостей: що очікує ЄС від України та Україна від ЄС?» . 18 березня публічна дискусія «Успішна Україна: з чого слід починати?» відбулася у Дніпропетровську. 16 квітня аналогічний захід запланований у Донецьку.

Інститут світової політики провів 18 березня 2014 року в Дніпропетровську публічну дискусію на тему: «Успішна Україна: з чого слід починати?».З Києва до Дніпропетровська на запрошення Інституту світової політики завітали посол Франції в Україні Ален Ремі, керівник представництва в Україні Transparency International Олексій Хмара, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко, заступник посла Австрії в Україні Йоганнес Айгнер та експерти Інституту світової політики – директор ІСП Альона Гетьманчук та перший заступник директора Сергій Солодкий. \
До участі в дискусії були запрошені провідні регіональні експерти, представники місцевої влади та громадські активісти.

Учасники обговорили першочергові кроки, які необхідно зробити українській владі у контексті практичної європеїзації України. Це зокрема: антикорупційна політика, реформування судової системи, правоохоронних органів, прокуратури та ін.
{1}
{3}
Міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, Посол Франції в Україні Ален Ремі
Міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко висловив впевнененість, що після подій в Криму питання зовнішньополітичного вибору є остаточно та безповоротно закритим для України.

«Ця брутальна російська агресія в Криму продемонструвала, що ми просто живем в різних політичних світах, у нас різні уявлення про справедливість та моральність. Насправді я думаю, що ми повинні подякувати пану Путіну за те, що він так швидко сконсолідував українське суспільство. За кілька тижнів ми зрозуміли, що іншого виходу, ніж іти в ЄС, у нас немає», – підкреслив Огризко.

Екс-міністр позитивно оцінив сигнали, які отримує Україна з Брюсселя, зокрема, заяву єврокомісара Штефана Фюле щодо можливості надання Україні перспективи членства.

«Однак нам треба думати не лише про вступ до ЄС, а й до НАТО. Якщо ми хочемо себе захищати, то ми повинні чітко розуміти, що папірцями, в яких записані російські гарантії, ми не захистимося. Договори, підписані Росією, не варті паперу, на якому вони написані», – пояснив Огризко.

Говорячи про «план дій» для нової української влади, Огризко акцентував на необхідності швидкої реалізації положень Угоди про асоціації з ЄС і закликав не впадати у відчай через ситуацію в Криму. За його словами, Крим «повернеться в лоно України», коли ситуація у військовій та економічній сферах сутєвво покращиться.

«При допомозі західних партнерів ми можемо дуже швидко пройти той шлях, на який нашим сусідами полякам знадобилося більше часу», – заявив Огризко.

Посол Франції Ален Ремі заявив, що перед українською владою сьогодні стоїть три головні завдання: стабілізація ситуації в країні, боротьба з корупцією та децентралізація влади.
{12}
Посол Франції в Україні Ален Ремі
Він висловив надію, що органи вже незабаром органи місцевої влади отримають додаткові повноваження і фінансування. «Саме органи місцевого самоврядування повинні нести відповідальність за благополуччя жителів областей», – заявив Ремі.

Щодо боротьби з корупцією, Ален Ремі зазначив, що поки що не бачить суттєвих досягнень в цьому напрямі. Він заявив, що дуже добре знає труднощі, з якими мають справу іноземні інвестори в Україні. «Українська економіка має гостру потребу прямих інвестицій. Але як вони прийдуть, якщо інвестори не впевнені, чи тут є солідне підґрунтя?», – відзначив Ремі.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко повністю підтримав думку французького дипломата щодо децентралізації влади. «Ми не повинні чекати появи президента, який прийде і вирішить усі проблеми. За таких умов наша держава не зможе розвиватися», – сказав він.
{6}
Виступає голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко
Окрім того, Коліушко підкреслив, що потрібно негайно закладувати основу для масштабних реформ. «Якщо ми цього не зробимо, то і гроші, дані нам, рано чи пізно закінчаться без будь-якого позитивного ефекту», – наголосив експерт. Першочерговою він назвав реформу виконавчої влади, оскільки сьогоднішній уряд є хаотичним, неорганізованим та неспроможним вести країну до розвитку чи впроваджувати реформи. Наступними, не менш важливими кроками, повинні стати конституційна реформа та реформа місцевого самоврядування (однак жодним чином не федералізація).
Керівник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара розповів про механізми практичної боротьби з корупцією. Він висловив надію, що незабаром парламент проголосує законопроект про створення антикорупційного бюро і даний орган розпочне свою роботу вже у квітні.
{8}
Виступає керівник представництва в Україні Transparency International Олексій Хмара
У своїй роботі Бюро зосередиться на діяльності депутатів, суддів, міністрів та виконуючих їхні обов’язки. У випадку виявлення корупційних діянь чиновники будуть не лише негайно піддані люстрації, але й відправлені за грати на строк, не менше 5 років.
«Я вважаю, що за допомогою такого Бюро ми зможемо вирішити проблему політичної корупції в Україні протягом одного року», – зазначив Хмара.
{5}
{7}
Перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий та директор ІСП Альона Гетьманчук
{15}
Заступник посла Австрії в Україні Йоганнес Айгнер
{9}
Журналіст, політолог Юрій Райхель
{13}
Громадський активіст Дніпропетровська, ВГО ФОРТЕЦЯ Віктор Жих
{4}
{16}
{18}
Дискусія була організована в рамках проекту Інституту світової політики “Нова європейська політика” за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.

Інститут світової політики розпочав проект «Нова європейська політика». Мета проекту: роз’яснення українцям ключових переваг європейської інтеграції України.У рамках проекту заплановано проведення ряду публічних дискусій у Києві, Дніпропетровську, Одесі та Донецьку. Місцеві експерти, громадські діячі, представники органів місцевої влади отримають змогу обговорити з провідними київськими експертами та послами країн-членів ЄС головні виклики для євроінтеграції України, зокрема боротьбу з корупцією, реформування судової системи, правоохоронних органів та прокуратури. \
Проект розпочався з дискусії у Києві на тему: «Вікно можливостей: що очікує ЄС від України та Україна від ЄС?», яка відбулася 12-го березня за участі послів країн-членів ЄС, провідних українські експертів та дипломатів.

Під час заходу ІСП презентував аналітичну записку “Заклик до ЄС — час вступати в гру. Очікування України від Європейського Союзу”. З повним текстом аналітичної записки українською та англійською мовами можна ознайомитись тут.

18 березня аналогічна публічна дискусія відбудеться у у Дніпропетровську, 3 квітня – в Одесі, 16 квітня – в Донецьку. А в травні, напередодні президентських виборів, ІСП проведе у Києві заключну підсумкову дискусію.

Проект “Нова європейська політика” здійснюється за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact. Партнерами ІСП виступають Центр політико-правових реформ, представництво Transparency International в Україні та Центр протидії корупції.

Інститут світової політики провів 12-го березня дискусію на тему: «Вікно можливостей: що очікує ЄС від України та Україна від ЄС?».Участь у дискусії взяли посли країн-членів ЄС, провідні українські експерти та дипломати: заступник в.о. Міністра закордонних справ України Данило Лубківський, голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінські, посол Франції в Україні Ален Ремі, міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко, міністр закордонних справ України (1998-2000; 2005-2007) Борис Тарасюк, посол Великої Британії Саймон Сміт, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко та інші. \
Заступник в.о. міністра закордонних справ України Данило Лубківський основну увагу у своєму виступі приділив російській агресії в Криму. Він підкреслив, що російська агресія призведе до руйнування всієї системи міжнародних відносин.
“Більш того, це означає крах системи гарантій для держав, які прийняли рішення позбутися ядерної зброї. Які аргументи будуть, якщо один з гарантів Будапештського меморандуму пішов на акт агресії проти держави, яким він зобов’язався гарантувати територіальну цілісність?” – заявив Лубківський.
У свою чергу посол посол Великої Британії Саймон Сміт наголосив, що не слід недооцінювати рішучість Євросоюзу. За його словами, ЄС чітко дав зрозуміти Росії, що порушення міжнародного права та подальша екскалація конфлікту матиме для неї далекосяжні негативні наслідки.
{1}
{2}
Директор Pact в Україні Роланд Ковач та голова Наглядової Ради ІСП Віктор Шлінчак
{4}
Директор ІСП Альона Гетьманчук, заступник в.о. міністра закордонних справ України Данило Лубківський, голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, міністр закордонних справ України (1998-2000; 2005-2007) Борис Тарасюк
{3}
Голова представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінські підкреслив, що українській владі слід розробити довгострокову стратегію розвитку держави.
“Необхідно покласти край короткостроковим стратегіям – Україні не вистачає довгострокових стратегій і довгострокової політики”, – заявив Томбінські.
Крім того, представник ЄС наголосив на необхідності деперсоналізації української політики і проведення структурних реформ. За словами Томбінські, Київ не може постійно просити про міжнародну допомогу, адже в України є потенціал для забезпечення населення країни всім необхідним.
{5}
Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінські
{6}
Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Вольф Дітріх Хайм, заступник виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Інна Підлуська
Посол Франції Ален Ремі заявив, що сьогодні країни Європейського Союзу очікують від української влади децентралізації державного управління та покращення інвестиційного клімату.

«Всі регіони, всі партії, суспільні групи мають бути представлені у керівних органах держави. Те, що ми зараз спостерігаємо в Криму, частково є результатом того, що жителі півострова не відчували себе частиною України (принаймні так вони говорять). Я думаю, що жителі багатьох східних регіонів України також хочуть бути більш залученими», – заявив Ремі.
Дипломат підсумував, що українська влада має бути відкритою і представляти інтереси всіх груп. Досягнути цього, за словами Ремі, можна через децентралізацію влади, тобто передачу частини повноважень місцевим органам влади.

{9}
Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко заявив про необхідність якнайшвидшого підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. За його словами, рішення Брюсселя розділити Угоду про асоціацію на політичну і економічну частину та підписати лише першу викликає чимало питань. Експерт закликав ЄС пояснити українській громадськості доцільність і механізм реалізації такого кроку.
Також Сушко попередив, що українська влада не повинна відкладати проведення реформ, посилаючись на важку ситуацію в Криму.
«Ми (громадянське суспільство) повинні дати сигнал нашому уряду, що не будемо погоджуватися з трактовками, які виправдовуватимуть збереження тих практик, які призвели до виникнення Майдану, чи будь-яких інших суттєвих розходжень між діями влади та очікуваннями суспільства», – заявив Сушко.
{11}
Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко

Під час заходу ІСП презентував аналітичну записку “Заклик до ЄС — час вступати в гру. Очікування України від Європейського Союзу”.

З повним текстом аналітичної записки українською та англійською мовами можна ознайомитись тут.

Дискусія була організована в рамках проекту Інституту світової політики “Нова європейська політика” за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.

Інститут світової політики вирішив розвіяти найбільш поширені міфи, що циркулюють навколо російсько-українського конфлікту.{1}{2}

Інститут світової політики 13-го лютого провів Медіа-клуб за участі спеціального посланника з питань Східного Партнерства Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Петера Мареша.На початку зустрічі з українськими журналістами та експертами чеський дипломат підкреслив, що сьогодні Україна та Європейський Союз відкривають нову главу в історії двосторонніх відносин. \
«У Європейському Союзі і Чеській Республіці, зокрема, ведуться дуже напружені дебати щодо українського питання. Цього разу я приїхав не з якимись пропозиціями, а з питаннями. Після саміту у Вільнюсі я був присутнім на багатьох зустрічах у Брюсселі та інших європейських столицях, головною темою яких була саме Україна. У результаті цих дискусій, я можу зробити один висновок: Європа на даний момент не знає, чого очікувати від України. Повернувшись до Праги, я маю представити звіт міністру закордонних справ та прем’єр-міністру Чехії про візит до Києва. На його основі ми зможемо не лише виробити нові ініціативи у рамках чесько-українських відносин, які успішно розвиваються, але й сформулювати позицію Праги в Брюсселі», – розповів Мареш.
{8}
За словами пана Мареша, на даний момент в ЄС не знають, чи може Україна взагалі продовжувати переговори щодо Угоди про асоціацію.

Відповідаючи на питання, чи є у Києва можливість підписати Угоду про асоціацію в серпні-вересні 2014 року разом із Грузією та Молдовою, Мареш підкреслив, що спершу слід прояснити зміст російсько-українських домовленостей.

«Є таке відоме латинське прислів’я:«Не можна увійти в одну й ту ж річку двічі». Наскільки мені відомо, з боку України зараз немає ніяких конкретних пропозицій, а пропозиції Євросоюзу залишаються «на столі». Це українська сторона відмовилася від підписання Угоди про асоціацію, а ЄС свого рішення не змінював. Але чи можливо це (підписання угоди з ЄС. – Ред.) з технічної точки зору? Сьогодні у нас немає ніяких конкретних даних про те, що було підписано у Москві. Ми не знаємо, чи ми маємо справу з тією ж самою Україною, з якою розпочинали переговори про асоціацію, чи ситуація змінилася», – заявив Мареш.
Разом з тим, він зазначив, що сьогодні Майдан відсунув питання асоціації на другий план.
{6}
Cпецпосланник МЗС Чеської Республіки Петер Мареш
{7}
Перший заступник директора ІСП Сергій Солодкий
Чеський дипломат підкреслив, що механізм прийняття рішень у Європейському Союзі надзвичайно складний, тому ЄС будуть критикувати завжди.

«Я б хотів зробити дружню пораду українцям – не cприймайте цю позицію надто особисто. З історичної точки зору, це завжди так. У конфлікті між демократією та, скажімо, не зовсім демократією перша може здаватися смішною. Зараз у Європейському Союзі настрій такий, що безсумнівно потрібно діяти. Але, чесно кажучи, конкретного плану поки що немає. Ми усвідомлюємо усю складність ситуації. І без активної участі України ми не зможемо виробити рішення, яке б могло допомогти. Саме тому ми підтримуємо діалог із усіма учасниками процесу. Ви знаєте, у мене сьогодні було багато зустрічей, але я не згадаю, щоб хтось з Адміністрації Президента чи серед учасників Євромайдана говорив щось хороше про Євросоюз. Всі одноголосно вважають ЄС смішним і не здатним до конкретних кроків», – зазначив він.

Мареша зізнався, що під час перебування у Києві він не почув жодних конкретних пропозицій по врегулюванню конфлікту: «Ми не почули. нічого нового. Немає такої пропозиції, з якою я б міг повернутись до міністра і сказати: «Ось так ми можемо змінити ситуацію».
Разом з тим, введення санкцій проти української влади, за словами Мареша, не стоїть на порядку денному ЄС.

«У цей момент серйозна дискусія на офіційному рівні на цю тему не ведеться», – заявив він.
Також представник чеського МЗС підтвердив, що обговорюється можливість скасування безвізового режиму для власників службових дипломатичних паспортів. «Це не секрет, що такі дискусії ведуться. Технічно це можливо, але чи можливо це політично? Не знаю. Я особисто сумніваюся, що це буде правильним кроком », – заявив Мареш.
{3}
Тетяна Силіна, “Дзеркало тижня”
Коментуючи можливість надання Україні фінансової допомоги, чеський дипломат заявив, що дискусії про це ведуться на всіх рівнях і можливості в України «величезні».

«Цих можливостей багато, але вони у більшості випадків пов’язані з європейськими та міжнародними фінансовими інституціями, в яких є свої правила. Я б не говорив так, що ЄС, МВФ або Світовий банк заплатять за реформи в Україні. Всі ці величезні інвестиції з боку Європейського центробанку або ЄБРР потребують сприятливого клімату в Україні, в який ці гроші можна буде вкласти», – пояснив Мареш.

Представник чеського МЗС також підкреслив, що Прага підтримує введення безвізового режиму для українських громадян.

«На даний момент з нашого боку ніяких складнощів для отримання українцями візи вже немає. Однак ввести безвізовий режим з ЄС неможливо без виконання всіх необхідних умов», – заявив Мареш. Проте він наголосив, що зі свого боку Прага закликає Брюссель максимально пришвидшити і спростити цей процес для України.
{2}
Пан Мареш розповів, що на саміті Східного Партнертсва, який відбудеться у Празі 23-24 квітня, чеський ​​президент має намір розпочати «відверту розмову щодо довгострокових перспектив Східного Партнерства».
«Ця зустріч повинна дати нам нові погляди щодо довгострокового розвитку Східного Партнерства. Нам слід вийти за рамки дискусій «потрібно підписувати – не потрібно, виконала умови – не виконала», – пояснив Мареш.
Президент України теж має намір взяти участь у роботі саміту. Пан Мареш підтвердив інформацію, яка нещодавно з’явилася у ЗМІ, що мер Праги виступив проти візиту українського президента у квітні, однак запевнив, що це не створить суттєвих перешкод для візиту Віктора Януковича.

«Так, це правда, що мер Праги заявив про те, що він не запрошує пана президента. Це означає, що Янукович буде в Празі не за запрошенням мера міста, а за запрошенням президента. Якщо Янукович захоче погуляти Прагою, він, напевне, зможе це зробити Але мер міста не буде зустрічати його в Ратуші», – пояснив Мареш.

«Візит українського президента до Чеської Республіки став важливою темою політичних дебатів в нашій країні. Президент Янукович є об’єктом критики відомих неурядових організацій, опозиції. Водночас, не секрет, що під час його візиту у Празі також будуть присутні представники української опозиції, а також представники недержавних організацій. Це символ того, що ми хотіли б підтримувати діалог з усіма учасниками», – пояснив Мареш.

Коментуючи ініціативу про федералізацію України, пан Мареш визнав, що за подібними дискусіями криється значна небезпека, навівши приклад Великобританії.

«Ніяких сумнівів, що навіть відкриття подібної дискусії означає величезну небезпеку. В певний момент ця дискусія починає розвиватися в напрямку, який не контролює жодна зі сторін», – відзначив Мареш.
{10}
Керівник енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар
У цьому контексті Михайло Гончар провів паралель між Україною та Молдовою.
«Чимало людей в Брюсселі вже впевнені, що Угода про асоціацію Молдовою буде підписана. Однак, зверніть увагу , що зараз відбувається в Гагаузії . Спрацьовує той же механізм, що і в Україні. Федералізацією справа не обмежиться, це тільки початковий етап подальшої дезінтеграції країни, ініційованої Росією. І те ж саме відбувається на території Молдови. На мою думку, у Брюсселі наразі немає адекватного бачення цих загроз», – заявив Гончар.

У свою чергу пан Мареш запевнив, що в ЄС починають краще розбиратися в ситуації на пострадянському просторі.
«Я знаю, що сьогодні навіть ті, які є дуже далекими від проблематики України, Молдови, Грузії, набагато краще розуміють альтернативи розвитку відносин між цими країнами та ЄС, ніж рік тому, до вірменського рішення зупинити переговори про асоціацію з ЄС. Навіть наші колеги з країн , які лежать далеко на заході та півдні Євросоюзу, стали набагато краще розуміти ситуацію в цьому регіоні», – завершив пан Мареш.
{9}
Медіа-клуб був організований в рамках проекту Інституту світової політики “Нова європейська політика” за підтримки проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та Pact.

28 січня 2014 року в Інституті світової політики відбулася відеоконференція на тему «Євромайдан: на що здатні США?»Захід було організовано Інститутом світової політики спільно з Інститутом Кеннана (Вашингтон).\
З українськими журналістами та експертами поспілкувалися директор Інституту Кеннана Метью Рожанські, Посол США в Україні (2003-2006) Джон Гербст, Посол США в Україні (1998-2000), старший науковий співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер і заступник директора Інституту Кеннана Вільям Померанц.
{2}
Дипломати одностайно висловилися за те, що Україна повинна самостійно визначати свій зовнішньополітичний курс і знайти власне вирішення наявної політичної кризи.
«Я хотів би підкреслити: все, що відбувається сьогодні в Україні, – це проблема, яку українці мають самі вирішити. Європейський Союз і Америка мають в Україні свій інтерес і можуть відіграти певну роль, але ця роль обмежена в плані масштабу і часу», – заявив Гербст.
Він відмітив, що визначальну роль у прийнятті рішення щодо відмови від підписання Угоди про асоціацію з ЄС відіграли не зовнішні, а внутрішні фактори. За його словами, саме небажання Януковича випускати на волю свого політичного опонента Юлію Тимошенко призвело до зриву переговорів Україна-ЄС.
«Сьогоднішня криза має внутрішньо українське коріння, і зовнішні актори не є основними гравцями у цій кризі. Багато, хто вважав, що Путін вирішив проблеми Януковича, коли пообіцяв йому низьку ціну на газ і 15 млрд долл. Однак, звісно, проблему це не вирішило. Це не зупинило протести. Роль США є важливою, але не критично важливою. Росія має значний вплив на Україну, але її роль також не є критично важливою, інакше пан Янукович уже б використав “Беркут” для зачистки Майдану. Але він цього не зробив, бо знає, що це не українське вирішення проблеми», – пояснив Гербст.
{6}
«Я б закликав людей на вулиці утримуватися від насильства. Не слід давати пану Януковичу підстав використовувати проти них силу. І я вважаю, що протестувальникам слід також з повагою ставитися до лідерів опозиції Яценюка, Кличка, які докладають зусиль задля вирішення ситуації. Не варто бути занадто вимогливими. Наразі можна досягти компромісу. Те, що Янукович запропонував опозиції посади прем’єр-міністра і віце-прем’єр-міністра, свідчить про те, що він знаходиться під тиском і готовий піти на певні кроки», – заявив Гербст.
У свою чергу, Стівен Пайфер назвав чотири головні кроки, які могли б зробити США.

«По-перше, Президенту Януковичу слід послати чіткий меседж про те, що він повинен утриматися від використання сили і продовжувати переговори з метою знайти вихід із кризи. По-друге, ми вважаємо, що американці та європейці мають повідомити пана Януковича, що вони можуть відіграти певну роль у конфлікті. У минулу середу американська влада оголосила, що скасовує візи для деяких українських чиновників, які мають відношення до застосування насильства. Ми також бажаємо, щоб були вжиті подальші заходи, не тільки візові, але й фінансові стосовно оточення Януковича. Це оточення повинно натиснути на Януковича, щоб він вів переговори для зупинення кризи. По-третє, йдеться про послання до опозиції. Вони мають переконати Януковича в необхідності пошуку вирішення конфлікту, щоб уникнути негативних наслідків. Четвертий меседж, Європейський Союз має свій потенціал, і як посередник він міг би допомогти у вирішенні ситуації», – заявив Пайфер.
Він позитивно оцінив ініціативу ЄС провести переговори з російським президентом Володимиром Путіним та відзначив, що Москва наразі “робить кроки, які можуть інтенсифікувати та продовжити кризу”.
Американські екс-посли наголосили, що українській опозиції та протестувальникам слід бути поміркованими стосовно своїх вимог. На їхню думку, якщо загнати Януковича у глухий кут, кровопролиття не уникнути.
«Треба бути поміркованими стосовно вимог, що Янукович має зникнути. Якщо дивитися реалістично, це питання виживання для Януковича. Ми знаємо, що політично дискредитованих особистостей можна повалити, але вони потім опиняються у небезпеці. Потрібно, щоб учасники протестів були готові до того, що Янукович матиме можливість вижити з гідністю», – підкреслив Стівен Пайфер.
Коментуючи вплив Росії, заступник директора Інституту Кеннана Вільям Померанц заявив, що слід враховувати два фактори – короткостроковий і довгостроковий.

«Короткостроковий – це те, що протягом наступних 4 тижнів Росія буде зайнята Олімпіадою в Сочі. Тобто в України з’являється “вікно можливостей” вирішити свої проблеми внутрішньо, всередині країни, поки Росія зайнята. Отож, це унікальна можливість. Довгостроковий фактор полягає у тому, що російська економіка зараз перебуває не в найкращому стані. Наразі невідомо наскільки у Росії “глибокі кишені”, щоб займатися українським питанням», – пояснив Померанц.
{3}
Голова Наглядової ради ІСП Віктор Шлінчак
Відповідаючи на питання Віктора Шлінчака про можливість розколу України, дипломати заявили, що не вважають це реалістичним сценарієм. Гербст відзначив, що у 1991 році була така небезпека, однак через 5-6 років вона розвіялась. За словами дипломата, найвпливовіші люди зі східних регіонів теж не хочуть приєднуватись до Росії, оскільки усвідомлюють, що це призведе до зменшення їхнього впливу.
Дипломати більш, ніж скептично оцінили можливість розроблення для підтримки України т.зв. «нового плану Маршалла» та порадили українцям скористатися з допомоги МВФ та ЄС. За їхніми словами, МВФ вимагає від українського уряду зробити ряд болісних, але необхідних кроків, які вже за кілька кроків принесуть позитивні результати. Крім того, однією з головних перешкод для отримання фінансової допомоги залишається корупція.
{4}
Директор Інституту глобальних трансформацій Олексій Семеній
{1}
Доктор історичних наук, професор Михайло Кірсенко

Інститут світової політики провів у Києві 23-24 січня другий Україно-Румунський форум громадянського суспільства.Організатором Форуму з румунського боку виступив Румунський центр європейської політики. Захід проводився за підтримки Програми розвитку ООН.У засіданні взяли участь провідні українські та румунські експерти та дипломати: міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко, міністр закордонних справ Румунії (1989-1990) Серджіу Челак, директор Румунського центру європейської політики Крістіан Гіня, старший аналітик Jamestown Foundation Владімір Сокор, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, колишній високий радник ЄС з митних питань Дорел Фроня та ін.
{2}
Метою даного Форуму було налагодження комунікації між представниками громадянського суспільства України та Румунії для зміцнення співробітництва між двома країнами. Учасники зустрічі підкреслили необхідність об’єднання зусиль для перезавантаження та переоцінки українсько-румунських відносин, а також визначення можливих напрямків співробітництва у двосторонньому та багатосторонньому форматі. Налагодженню продуктивних відносин між Україною та Румунією заважають міфи та стереотипи, які породжують атмосферу взаємної недовіри та підозри. Прагнучи до чесної та відкритої дискусії представники громадянського сектору не оминули своєю увагою одне з найбільш гострих питань двосторонніх взаємин – становища національних меншин.

Українські та румунські експерти значну увагу приділили перспективам розвитку україно-румунських відносин. Учасники погодилися, що не потрібно не перебільшувати значення наявних проблем, надмірна увага до яких в медійному просторі створює негативний фон для просування добросусідських відносин та транскордонного співробітництва. Експерти закликали зосередитися на неконфліктних питання та напрямках, що становлять взаємний інтерес.
{14}
Голова Наглядової Ради ІСП Віктор Шлінчак та експерт Румунського центру європейської політики Драгош Діну
{13}
Cтарший аналітик Jamestown Foundation Владімір Сокор
{12}
Колишній високий радник ЄС з митних питань, колишній голова Митної служби Румунії Дорел Фроня
На Форумі також підбили попередні підсумки реалізації програми „Україна-Румунія” в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства. Основною метою програми було покращення економічної, соціальної та екологічної ситуації прикордонних територій за рахунок збільшення транскордонних контактів.
{3}
Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску
{4}
Міністр закордонних справ Румунії (1989-1990) Cерджіу Челак
{5}
Посол Республіки Молдова в Україні Іон Стевіле
{10}
Директор ІСП Альона Гетьманчук
{11}
{7}
Міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко та координатор проектів Програма розвитку ООН в Україні Тетяна Кудіна
{9}
Український експерт Олексій Семеній та директор Румунського центра європейської політики Крістіан Гіня
{6}
Cтарший аналітик ІСП Леонід Літра
{1}
Ольга Чубрикова, Міністерство закордонних справ України
{15}
Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко
Перше засідання Громадського форуму Україна-Румунія відбулося 24-25 травня 2012 року у Бухаресті.